Реферат на тему:

Український трактор: успiхи та прорахунки

gdyA

ганiв управлiння, рiвень шуму, вiбрацiї тощо), ресурс вузлiв i
агрегатiв, унiверсальнiсть трактора (можливiсть його роботи з рiзним
набором машин). Вiдзначимо тенденцiї серед провiдних тракторобудiвних
фiрм свiту: — Класичне компонування тракторiв з потужнiстю двигуна до
360 к. с. Фiрма “Джон Дiр” виготовляє трактори з поворотною рамою за
потужностi двигуна понад 360 к.с. Вiтчизняний трактор Т-150К з
поворотною рамою має потужнiсть двигуна 165 к.с. (трактор ХТЗ-121 має
аналогiчне компонування за потужностi двигуна 120 к.с. — Прим. ред.). —
Модульне компонування тракторiв, яке спрощує конструкцiю i, що
найголовнiше, дає змогу зменшити трудомiсткiсть збиральних робiт. —
Збiльшення дiапазону швидкостей без розриву потужностi та зменшення
механiчних втрат у трансмiсiї для пiдвищення потужностi на валi вiдбору
потужностi та на гаку. Запас крутного моменту становить до 37—41% для
зменшення впливу тимчасових перевантажень (у вiтчизняних тракторiв запас
крутного моменту — не бiльше 17%). — Невпинна електронiзацiя та
комп’ютеризацiя з метою поточного контролю за технiчним станом машини,
технологiчних процесiв i зниження фiзичного i психологiчного
навантаження на оператора. Саме провiднi фiрми свiту визначають i
задають напрями розвитку сучасного тракторобудування. Наприклад, коли
реалiзацiя тракторiв з однаковими колесами фiрми “Джон Дiр” у 1987 роцi
скоротилася з 10% до 1,5%, фiрма оголосила про припинення їх
виробництва, а фiрма “Кейс” — про зниження вартостi на 7—20%. Саме до
цього типу належать трактори Т-150К, якi випускають з 1972 року
практично без суттєвих конструкторських змiн. У даний час на свiтовому
ринку нараховується бiльше 500 моделей сiльськогосподарських тракторiв.
Очевидно, що в азартi конкурентної боротьби випускають моделi в
розрахунку не тiльки на будь-якi потреби, а й на всi уподобання.
Наприклад, фiрма “Джон Дiр” у дiапазонi 15-255 кВт випускає 30
типорозмiрiв тракторiв, “Кейс” — 22, “Массей Фергюсон” — 18, “Форд” —
14. Тенденцiї розвитку свiтового сiльськогосподарського машинобудування,
показують, що стрибкiв у технiчному вдосконаленнi машин не буває. Йде
поступове, невпинне вдосконалення зразкiв з величезними затратами на
науковi дослiдження, випробовування, оновлення технологiй. Основним
агрегатом, який визначає тяговий клас трактора, його типорозмiр,
надiйнiсть, довговiчнiсть, паливну економiчнiсть, є двигун. Наприклад,
фiрма “Массей Фергюсон” на трактори серiї 9000 ставить двигуни визнаного
лiдера двигунобудування — фiрми “Каммiнс”. Фiрма “Джон Дiр” на свої
машини ставить двигуни власного виробництва. Висока потужнiсть дизельних
двигунiв провiдних свiтових виробникiв при малiй їх масi забезпечується
рядом конструктивних та технологiчних рiшень. Наведемо основнi з них:
застосування системи турбонагнітання з рiзною величиною тиску нагнiтання
повiтря (до 1,5—2,1 атм.); збiльшення тиску впорскування палива у
форсунках для збiльшення дисперсностi (наприклад, в двигунах JD6081, якi
застосовують на тракторах 8400, тиск вiдкриття форсунок дорiвнює 290
атм., а в двигунах JD6125, де застосований насос-форсунка, тиск на голцi
форсунки досягає 1000—1200 атм.); охолодження повiтря для збiльшення
його в одиницi об’єму; охолодження палива; застосування електронних
систем для автоматичного пiдтримання оптимального складу
“повiтря-паливо” на рiзних режимах роботи; оптимизацiя конструкцiї
камери згоряння. На вiдмiну вiд сказаного, двигун СМД-62 трактора Т-150К
за всiма показниками є його “ахiлесовою” п’ятою. Вiтчизнянi “лiвшi”
почали встановлювати на трактор росiйськi двигуни ЯМЗ-236, ЯМЗ-238.
Проблема вiтчизняного надiйного i економiчного дизельного двигуна є
надто важливою i злободенною не тiльки для тракторiв, а й для iнших
мобiльних сiльськогосподарських машин. Хоча вiтчизнянi тракторнi заводи
розробили цiлу гаму нових моделей тракторiв, номенклатура вiтчизняних
серiйних тракторiв надто обмежена за потужнiстю. Вiтчизнянi трактори за
тяговими характеристиками випускають двох класiв: Т-150К з тяговим
зусиллям 30 кН i сiмейство ЮМЗ-6ЛС, ПМЗ-80 — 14кН. Сiльгоспвиробникам
вкрай необхiднi трактори потужнiстю 110—120 к.с., 200—210 к.с., 260—270
к.с. Трактори зазначеної потужностi дають можливість обирати i
оперативно керувати технологiчними процесами залежно вiд агрострокiв i
економiчної доцiльностi. Чому останнiми роками у виробничникiв виросла
повага до тракторiв типу К-701? Тому що вони “роблять погоду” під час
оранки дев’ятикорпусним плугом. На жаль, кошти на науковий супровiд
ефективностi використання технiки, забезпечення технiчним сервiсом в
умовах ринкової економiки практично вiдсутнi. Не ведуться систематичнi
науковi експлуатацiйно-технологiчнi дослiдження нi вiтчизняної, нi
зарубiжної технiки. Нiхто в Українi не знає, якi потрiбнi експлуатацiйнi
витрати на пiдтримку технiки в робочому станi умiру її старiння. В Росiї
збереглися потужнi науковi заклади, наприклад, ВIМ i ГОСНIТI, якi
проводять подiбнi дослiдження. За даними росiйських перiодичних видань,
95—97% зразкiв технiки виробляють з вiдхиленням вiд технiчних умов,
80—85% — не вiдповiдають вимогам безпеки та ергономiки, кожна четверта
машина має коефiцiєнт готовностi нижче вимог ТУ для даного виробу.
Знизилися показники безвiдмовностi та ремонтоздатностi
сiльськогосподарської технiки. Забезпечити робочий стан машини протягом
дня можна через виконання великої кiлькостi мастильних, регулювальних i
крiпильних операцiй. 60% вiдмов машин вiдбувається через виробничi
дефекти, на усунення яких витрачається вiд 2 до 30 днiв. Незважаючи на
те, що виробництво тракторiв та iнших машин стрiмко скоротилося, їх
якiсть i надiйнiсть не пiдвищилися. На заводах не працюють служби якостi
та надiйностi, не проводяться всi види ресурсних випробувань машин i їх
складових на надiйнiсть. Попередньо вiдпрацьована система випробовування
машин не функцiонує. Всi недолiки, характернi для росiйських пiдприємств
i технiки, можна перенести на вiтчизняну технiку. Реально оцiнюючи новi
зразки тракторiв, комбайнiв, iнших сiльськогосподарських машин,
вироблених вiтчизняною промисловiстю, необхiдно вiдзначити, що нею
зроблено надто багато, враховуючи фiнансовi можливостi розробникiв, але
безкiнечно мало, якщо виходити з потреб внутрiшнього ринку, та порiвняно
iз сучасними зразками провiдних фiрм свiту. Навiть досягнувши на
вiтчизняних зразках технiчних показникiв свiтового рiвня, не так легко
потiснити на свiтовому ринку технiку визнаних провiдних фiрм свiту. Тому
концепцiя має бути орiєнтована на те, що вiтчизняна технiка за якiстю,
технiчним рiвнем, цiною має знайти свою надiйну i стабiльну нiшу. При
оцiнцi вiтчизняної технiки необхiдно об’єктивно оцiнити власнi
можливостi та досягнутi успiхи. Безперечно, досягнутi успiхи
вiтчизняного машинобудування на порядок перевищують його можливостi.
Ентузiазм i вiдданiсть науковцiв, iнженерно-технiчного персоналу,
робiтникiв при розробцi вiтчизняної технiки великi. Сiльгоспвиробники є
ще бiльшими ентузiастами своєї справи, але купуючи технiку вони хочуть
мати надiйнi, якiснi, економiчнi i високопродуктивнi машини, доступнi їм
за цiнами i якi вiдповiдають їх потребам, а не чужий ентузiазм. За
ринкових вiдносин об’єктивнi i суб’єктивнi причини до уваги як
пом’ягчуюча обставина не беруться. Сiльгоспвиробникам необхiднi
трактори, комбайни, сiльськогосподарськi машини. Натомiсть вони мають
поки-що намiри та обiцянки. Отримали урожай i знову заспокоїлися до
весни чергового року.

Похожие записи