Реферат на тему:
Цукрові буряки
Нинішньої весни в Україні спостерігався ранній розвиток весняних
процесів. Інтенсивне наростання тепла в першій половині квітня сприяло
проведенню підготовки грунту та сівби цукрових буряків у всіх регіонах
країни. Проте період сівби в більшості областей був дуже розтягнутим і
тривав в окремих господарствах до кінця другої декади травня. Станом на
18 травня в усіх категоріях господарств України посіяно 650 тис. га (97%
прогнозованої площі).
Стан посівів та прогноз розвитку
Нинішньої весни в Україні спостерігався ранній розвиток весняних
процесів. Інтенсивне наростання тепла в першій половині квітня сприяло
проведенню підготовки грунту та сівби цукрових буряків у всіх регіонах
країни. Проте період сівби в більшості областей був дуже розтягнутим і
тривав в окремих господарствах до кінця другої декади травня. Станом на
18 травня в усіх категоріях господарств України посіяно 650 тис. га (97%
прогнозованої площі).
В оптимальні строки було засіяно 20% прогнозованих площ. Найбільше їх у
Вінницькій (53%), Чернівецькій, Полтавській, Хмельницькій та Рівненській
(33–44%) областях.
У цілому, в господарствах України в оптимальні та допустимі строки
цукрові буряки було висіяно на площі 40%, у тому числі: в Степу — 27,
Лісостепу — 53, на Поліссі — 41%, тоді як у 2006 році темпи сівби були
нижчими й становили 36%.
Запаси продуктивної вологи в орному (0–20 мм ) шарі грунту в період
оптимальних та допустимих строків висіву на площах під сівбу цукрових
буряків ще перебували на рівні достатніх — 21–30 мм, але на окремих
полях у південних та центральних областях орний шар грунту був
зволожений недостатньо — 11–20 мм. Надалі умови для проведення посівних
робіт ускладнились через надмірне підсихання верхніх шарів грунту.
Знижений зі значними перепадами тепловий режим та заморозки (особливо
вночі) у першій половині травня призвели до зниження польової схожості
насіння й появи сходів оптимальної густоти, а також до збільшення (проти
середньобагаторічних показників) на два-чотири дні тривалості міжфазних
періодів сівба — сходи на пізніх посівах і сходи — поява першої, другої,
третьої пар справжніх листків — на посівах оптимальних та допустимих
строків висівання, а в деяких господарствах зафіксовано пошкодження
сходів.
У східних областях спостерігалися пилові бурі, які завдали значних
ушкоджень та спричинили загибель посівів цукрових буряків у таких
районах: Лозівському — 2309 га, Красногородському — 1663,
Сахновщинському — 1577, Велибурлуцькому — 1070, Куп’янському — 1027,
Зачепилівському — 909, Кегичівському — 905, Чугуїнському — 780 гектарів.
За наявних умов на посівах цукрових буряків помітна різноманітна
строкатість поля за густотою, фазами розвитку культури та пошкодженням
шкідниками й хворобами (довгоносиками, коренеїдом, блішками, попелицею),
особливо на посівах пізніх строків висівання.
Станом на 30 травня виділяють такі категорії посівів
Добрі посіви (оптимальних строків сівби, 20%). Індекс оцінки
сприятливості агрометеорологічних умов вищий за 1,06. У буряків
з’явилося чотири-п’ять пар справжніх листків, а на окремих площах
розпочався ріст кореня, густота посівів після формування становить понад
87 тис. росл./га, забур’яненість — 20%. За сприятливих умов подальшої
вегетації вони здатні забезпечити оптимальні прирости коренеплоду, а
продуктивність очікують у межах 300–350 ц/га.
Посіви належного технологічного забезпечення, за якими здійснюють
відповідний догляд та виконують вимоги сучасних технологій, здатні
сформувати продуктивність 400–550 ц/га.
Задовільні посіви (допустимих строків сівби, 20%). Індекс оцінки
сприятливості агрометеорологічних умов — 1,03–1,05. У рослин утворилося
дві-три пари справжніх листків, густота — 81–86 тис./га, забур’яненість
середня, здатні сформувати врожай у межах 240–290 ц/га.
Пригнічені посіви (пізніх строків сівби, 44%). Індекс оцінки
сприятливості агрометеорологічних умов — 0,99–1,01. У рослин утворилася
перша пара справжніх листків та з’явилися сходи, густота — 77–80
тис./га . Можна очікувати врожай не вище 190–230 ц/га.
Незадовільні посіви (пізніх строків висівання). Індекс оцінки
сприятливості агрометеорологічних умов нижчий за 0,98. Густота — 70–76
тис. росл./га, забур’яненість — 50–60%, мають низьку потенційну
продуктивність.
Згідно з прогнозом погоди, у червні відбуватиметься прискорений ріст
рослин. На переважній частині площ з оптимальними строками сівби початок
росту коренеплоду очікується в кінці третьої декади травня — на початку
першої червня; за допустимих строків — у кінці першої декади червня; з
пізніми строками — в другій декаді червня.
Індекс оцінки агрометеорологічних умов у даний період становитиме в
Степу, Лісостепу та на Поліссі, відповідно, 1,00; 1,03; 1,04, а в
середньому по країні — 1,03, що на 1% вище за торішні.
Середня прогнозована маса коренеплоду на кінець червня досягне в Степу
51 г, Лісостепу та на Поліссі, відповідно, — 42, 33, а в середньому по
Україні — 42 г, що на 2 г вище, ніж торік.
Водночас істотно обмежуватиметься потенціал продукування посівів,
підвищиться їхня забур’яненість, особливо зріджених.
У липні, в умовах підвищеного режиму ( відхилення середньомісячної
температури від норми на 1,6…2,0°С в Степу й Лісостепу і від 1,8 до
2,4°С на Поліссі, за опадів: в областях степової зони — в межах 89–95, в
лісостеповій — 85–109, та на Поліссі — 74–113% середніх багаторічних
показників), відбуватиметься наростання листя та коренеплодів.
Індекс оцінки агрометеорологічних умов знизиться проти червня й
становитиме по Україні 1,01.
Найпомітніше пригнічення рослин спостерігатиметься на посівах пізніх
строків сівби на легких за механічним складом грунтах із низьким рівнем
агротехніки. В кінці липня маса коренеплоду в Степу, Лісостепу та на
Поліссі може бути, відповідно, 204, 193,180 г, що вище за багаторічний
показник по Україні на 25 грамів.
У цілому, в Україні з урахуванням строків висіву, стану плантацій на
травень, прогнозу агрометеорологічних умов на літо,
матеріально-технічного забезпечення та організаційно-господарських
чинників урожайність цукрових буряків можна очікувати близько 270–300
ц/га, а валовий збір у країні — 18,4–20,5 млн т.
Рекомендації.
Догляд за посівами має забезпечити сприятливі умови для росту рослин
протягом усього вегетаційного періоду, формування оптимальної густоти
посіву, поліпшення повітряного та водного режимів грунту, а також
попередження непродуктивних втрат вологи та поширення шкідників і
хвороб.
На площах пізніх строків висівання та пересівання потрібно завершити
формування густоти рослин до появи другої пари справжніх листків.
Перед формуванням густоти насадження рослин оцінюють стан посівів за
такими показниками: середня кількість сходів, забур’яненість, щільність
грунту. При цьому важливо, щоб якісне формування густоти насадження
рослин буряків і знищення бур’янів були проведені в максимально короткий
строк, а на 1 м рядка має залишитися шість-сім рослин.
На забур’янених площах за умов достатньої густоти насадження рослин
буряків застосовують поперечне проріджування сходів культиваторами
УСМК-5,4 (А,Б), обладнаними лапами-бритвами на малі схеми вирізання.
Формування густоти насадження рослин або взагалі не проводять (у разі
сівби на кінцеву густоту), або (за надмірної густоти) проводять
механізовано, а за потреби її коригують вручну.
Після формування густоти насадження догляд за посівами має бути таким:
підтримання грунту в міжряддях в оптимально розпушеному стані;
підживлення рослин; боротьба з бур’янами, шкідниками й хворобами.
У районах бурякосіяння України якісне розпушування без утворення
брилистої поверхні грунту сприяє зберіганню вологи в глибоких його шарах
та збиранню водяної пари з повітря під час змін денної і нічної
температур (повітряне зрошування).
AE
gd?Z?
gd•
ворені в зоні рядка щілини, поліпшується прямолінійність розміщення
рослин у рядках (що дуже важливо для якісної роботи бурякових
комбайнів), унеможливлюється позеленіння й здерев’яніння головки
коренеплоду.
Кращих результатів у боротьбі з бур’янами досягають у разі використання
нових грунтообробних машин, зокрема, культиваторів КОЗР-5,4-01;
КОЗР-8,1-01 та КОЗР-5,4-02; КОЗР-8,1-02. Перші, обладнані ротаційними
робочими органами, дадуть змогу зменшити захисну зону рядків до 6–8
см і розпушити грунт у міжряддях з присипанням бур’янів землею; в зоні
рядків внесення добрив та гербіцидів розпушування здійснюють
культиваторами КОЗР-5,4-02 та КОЗР-8,1-02. Таке послідовне застосування
цих культиваторів дає змогу знищити до 70–80% бур’янів і суттєво
зменшити потребу використання гербіцидів та ручної праці. А технологічні
колії сприяють збільшенню продуктивності агрегатів на міжрядних
обробітках грунту завдяки зменшенню витрат часу на заїзди агрегатів у
міжряддя й збільшення руху, пов’язане з розширенням міжрядь.
Проте в разі глибоких розпушувань, особливо на посівах оптимальних
строків висіву, можливе пошкодження кореневої системи, що призводить до
зниження продуктивності посіву, тому необхідність проведення таких
заходів треба кваліфіковано обгрунтувати.
Глибоке розпушування грунту в міжряддях на глибину 10–12 см слід
провести після формування густоти з одночасним підживленням мінеральними
добривами. Вид добрив та їхня кількість для підживлення залежать від
результатів листкової діагностики.
Перше підживлення (NPK30-50) в зонах Лісостепу та Полісся належить
провести у фазі однієї-двох пар справжніх листочків, друге — не пізніше
появи четвертої пари справжніх листочків. Якщо проводити підживлення в
пізніші строки, може знизитися цукристість та погіршитись технологічна
якість коренеплодів.
Потрібно пам’ятати: що глибше загорнуто добрива під час підживлення, то
ефективніше їх використовують рослини. В умовах недостатнього зволоження
проводити підживлення недоцільно. Подальше розпушування та підживлення
проводять залежно від потреб, з урахуванням умов зволоження, ущільнення
грунту та забур’янення посівів.
На посівах цукрових буряків, які вирощують за українською інтенсивною
технологією, розпушування слід проводити культиваторами, обладнаними
щілекопіювачами, що дають змогу обробити міжряддя з малими захисними
зонами.
Рослини цукрових буряків слабо конкурують із бур’янами, особливо
починаючи з фази сходів до змикання рядків. Наявність бур’янів у цей
період може призвести до втрати врожаю від 30 до 80%.
Навіть якісне та своєчасне проведення агротехнічних прийомів не здатне
повністю захистити посіви від бур’янів. Тому, якщо агротехнічними
заходами не знищили бур’янів у зоні рядків, їх треба знищити за
допомогою локальної обробки гербіцидом. Немає препаратів — тоді вручну.
Підбираючи гербіцидні композиції, слід враховувати особливості бур’янів
і структуру посівів. Вони можуть істотно різнитися між собою не лише
зонами, а й полями. Для правильного вибору гербіцидів треба враховувати
різну чутливість сходів однорічних та багаторічних видів бур’янів до дії
конкретних препаратів та особливості стійкості їх у певні фази розвитку.
Норми внесення гербіцидів за першого обприскування мінімальні.
Застосовують препарати найбільш селективні й м’які до рослин цукрових
буряків.
Повторне обприскування проводять за появи нової хвилі сходів бур’янів,
орієнтовно через п’ять-сім днів після першого.
Третє обприскування проводять за потреби (при появі нової хвилі
бур’янів) через 10–14 днів після другого. Зазвичай, на період проведення
третього, а інколи й другого обприскування на посівах з’являються масові
сходи однорічних злаків. Їх можна знищити або окремим обприскуванням
грамініцидами (гербіцидами проти злаків), або поєднати їхню дію з
протидводольними препаратами в баковій суміші.
Головна мета використання гербіцидів — забезпечити чистоту посівів від
бур’янів до періоду змикання листків цукрових буряків у міжряддях. За
густоти стояння 100–110 тис./га та рівномірного розміщення рослин
цукрові буряки здатні самі надійно контролювати повторне забур’янення
посівів до часу збирання врожаю. Застосування ручної праці з удаваною
відносною дешевизною призводить до зрідження посівів і нерівномірного
розміщення рослин цукрових буряків (як водиться, до 70–85 тис. шт. /га).
Такі посіви дуже заростають повторною хвилею бур’янів у середині і в
другій половині вегетації, внаслідок чого значно знижується їхня
продуктивність. Тому ручне прополювання на полях проводити небажано.
Вносять гербіциди штанговими обприскувачами з широким (15–30 м)
захватом. Із вітчизняних машин найбільш зручним є ОП-2000, який
переобладнано щілинними розпилювачами і відсікаючими індивідуальними
клапанами та фільтрами. Наявність на тракторі обприскувача ОМП-1200 дає
змогу вносити гербіциди та рідкі добрива водночас із міжрядним
обробітком або самостійно локальним чи суцільним способом. З іноземних
машин найвисокоякісніші обприскувачі фірм RAU, Amаzone та деякі інші.
Наземне обприскування проводять у суху погоду зі швидкістю вітру до
5 м/с і температурою не вище 24оС. Допустиме відхилення фактичної
норми витрати робочої рідини від розрахункової під час внесення
гербіцидів не має перевищувати ±5%.
На початку червня в рослин цукрових буряків очікується наявність
однієї-п’яти пар справжніх листків. На плантаціях цукрових буряків
Харківської, Полтавської, Київської, Сумської, Черкаської, Чернігівської
областей, зокрема пізніх строків сівби, залишається загроза пошкодження
рослин передусім довгоносиками та блішками. Токсикація рослин ще
зберігається, та з часом її дія слабшає і настає потреба в обприскуванні
посівів інсектицидами, з достатнього асортименту яких найефективніші
фосфорорганічні.
Щоб запобігти знищенню плантацій цукрових буряків буряковими
довгоносиками, на площах пізніх строків висівання у фазі сходи — перша
пара листків слід провести хімічну обробку інсектицидами, а за потреби
обприскування посівів можна проводити вибірково (по краях поля або
суцільно) залежно від характеру заселення його шкідниками. В подальшому
хімічну обробку варто проводити за результатами обстежень на наявність
шкідників (довгоносики, мертвоїди, щитоноски, листкова попелиця, мінуюча
муха тощо) за їхньої кількості, що становить або перевищує економічні
пороги шкодочинності.
У західних областях бурякосіяння потрібно звернути увагу на такого
шкідника, як бурякова листкова (бобова) попелиця. В разі заселення нею
10% рослин у червні та 15% у липні слід провести обприскування посівів
інсектицидами за результатами обстежень (або крайові смуги, або все
поле).
Можна також значно знизити шкодочинність твердокрилих (звичайний
буряковий довгоносик, хрущі, ковалики), лускокрилих (совки листогризучі,
лучний метелик) проведенням агротехнічних заходів (розпушування міжрядь
з підгортанням у пізніші фази вегетації і без підгортання — в ранні).
Особливо ж ефективними є міжрядні розпушування посівів цукрових буряків,
які треба обов’язково проводити за умов ущільнення грунту.
Для боротьби з лускокрилими доцільно застосовувати й біологічні методи
боротьби. Під час льоту метеликів та відкладання ними яєць потрібно
проводити випуск трихограми (два-три прийоми), застосовувати
біопрепарати.
Так, проти клопів, листкової попелиці та дводольних бур’янів доцільно
провести позакореневе підживлення сечовиною (до 30 кг д. р. азоту) в
поєднанні з препаратами Бі-58 новий (0,5) + Дурсбан (0,2). Одночасне
використання засобів захисту та добрив підвищує врожайність до 10–20%, а
цукристість — до 10%, стимулюючи при цьому дію як захисту, так і
удобрення.
Одночасне застосування різних агрохімікатів з рідкими комплексними
добривами (РКД), зі збалансованими кількісно й якісно макро- та
мікроелементами сприяє швидкому розвитку рослин та їхній стійкості проти
шкідників і бур’янів.
На сучасному рівні виробництва цукрових буряків потрібно проводити
комплексний захист від шкідливих організмів протягом усього
вегетаційного періоду.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
