Реферат на тему:
Цінність і технологія вирощування кормових буряків
Важливим резервом збільшення виробництва соковитих кормів для тварин є
кормові буряки.
Кормові буряки багаті на легкозасвоювані вуглеводи, пектинові речовини,
вітаміни та мінеральні солі, які сприяють підвищенню продуктивності
сільськогосподарських тварин. Цінність кормових буряків особливо велика
в зимовий період, коли основу раціону тварин складають сухі та
консервовані корми, бідні на вітаміни й мінеральні солі.
На Прикарпатті кожне фермерське приватне господарство, яке має на
утриманні тварин (худобу, свині, коні) вирощує й згодовує кормові
буряки. Особливо ціняться тут кормові буряки сорту Екендорфські жовті.
Вони не вибагливі до грунтів, мають 13–14% сухих речовин, їх легко
збирати, бо заглиблені в грунт тільки на третину коренеплоду.
Кормові буряки — досить високоврожайна культура: 800–1000 центнерів з
гектара.
Попередник має забезпечувати чистоту поля, не мати спільних шкідників та
хвороб. Для одержання високих урожаїв кормові буряки розміщують у
польових сівозмінах чи на присадибних ділянках після озимих і ярих
зернових культур, які висівали по багаторічних травах та однорічних на
корм і силос, а також після зернобобових.
Не рекомендується висівати кормові буряки на одному й тому ж місці
раніше ніж через три роки.
Основний обробіток грунту. Послідовність обробітку грунту залежить від
типу грунту, попередника та характеру засміченості бур’янами конкретного
поля.
У разі забур’яненості поля лише однорічними дводольними та злаковими
бур’янами (куряче просо, мишій сизий, дика редька, лобода, щириця та
інші) слід одразу після збирання попередника провести перше лущення на
глибину 6–8 см дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15. Таким способом ми
закриваємо вологу й провокуємо проростання насіння бур’янів у грунті.
Через 10–14 днів, коли з’явиться максимальна кількість сходів бур’янів,
треба ще раз провести лущення (поперечне) на глибину 12–14 см лемішними
лущильниками ППЛ-10-25 в агрегаті з важкими зубовими боронами. Після
дворазового лущення вносять органічні добрива, гній — 60–80 т/гектар.
На полях, забур’янених багаторічними кореневищними та коренепаростковими
бур’янами (пирій, осот), краще проводити хімічні методи контролю:
восени, коли проросте максимальна кількість бур’янів, за температури не
нижче 18°С по вегетуючій масі бур’янів внести один із гербіцидів
суцільної дії (Раундап, Буран, Вулкан, Ураган) згідно з інструкцією.
Через 15–20 днів бур’яни загинуть, після цього провести одноразове
лущення на глибину 6–8 см, внести органічні добрива й здійснити зяблеву
оранку на глибину 28–30 сантиметрів.
Система удобрення
Найефективнішим заходом підвищення врожайності кормових буряків є
застосування раціональної системи удобрення.
Найбільше азоту кормові буряки використовують у червні-липні; фосфору —
в липні; калію — в червні-вересні.
Норму внесення мінеральних добрив визначають, зважаючи на запаси
поживних елементів у грунті, ступінь засвоєння мінеральних добрив
рослиною та заплановану врожайність.
Щоб одержати по 800 ц/га кормових буряків на чорноземах опідзолених,
вилугуваних, мінеральні добрива треба внести з розрахунку на 1 гектар:
150–180 кг/га діючої речовини азоту (4,5–5,0 ц аміачної селітри),
фосфору — 90–100 кг/га діючої речовини (4,5–5,0 ц/га суперфосфату) і
калію 180–200 кг/га діючої речовини (калімагнезія — 6–7 ц/га).
Переважну частину рекомендованої чи розрахункової норми мінеральних
добрив (70–90%) додають до основного удобрення. У рядки мінеральні
добрива вносяться в дозі N10P15-20K10-15. Треба мати на увазі, що
весняне внесення добрив менш ефективне порівняно з використанням їх в
основне удобрення.
Підготовка насіння
Насіння має бути прокаліброване на очисних машинах із спеціальним
набором решіт. Для сівби кращою вважається фракція діаметром 3–5 мм.
Посівні якості насіння мають відповідати вимогам Держстандарту (схожість
— 80%, насіння основної культури — 98%). Кращі сорти в західних
областях: Екендорфський жовтий, Львівський жовтий, Галицький. Для
боротьби зі шкідниками та хворобами насіння обробляють інсектицидами
(Фурадан) та фунгіцидами (ТМТД)
Сівба
D Ue
?????????”?Сіють кормові буряки, коли грунт набуде фізичностиглого стану
і на глибині 5–10 см прогріється до температури 6…8°С. Строки сівби
зазвичай збігаються із висіванням цукрових буряків, після висіву ярих
ранніх зернових колосових культур.
Норму насіння визначають залежно від схожості, способу сівби, якості
підготовки та вологості грунту. Густоту висівання встановлюють так, щоб
на 1 м рядка падало 13–15 насінин: це забезпечить шість-вісім рослин на
погонний метр (тобто 8–10 кг насіння на гектар). Ширина міжрядь — 45 см,
глибина загортання — 3–4 сантиметри.
Грунт обов’язково прикоткувати.
Догляд за посівами
Догляд за посівами передбачає: міжрядні обробітки, боротьбу з шкідниками
й хворобами, знищення бур’янів, формування густоти рослин, підживлення.
Навесні на забур’янених площах, у фермерських господарствах, де з осені
не вносили гербіцид, застосовують комбіновану систему досходового й
післясходового обробітку гербіцидами.
Досходовий гербіцид Дуал 960ЕС (2 л/га) вносять на 3–4-й день після
сівби. У фазі вилочки кормові буряки обприскують Карібу 30 г/га (від
появи сім’ядолей до фази двох листків у бур’янів). За наявності в
посівах пирію потрібно до бакової суміші додати один з гербіцидів:
Фюзілад Супер — 2 л/га або Лелек Супер — 1 л/га.
На великих площах до появи сходів здійснюють суцільне розпушування
грунту, щоб знищити бур’яни у фазі білої ниточки та розпушити грунтову
кірку. Такий агротехнічний захід слід проводити легкими або середніми
зубовими боронами на четвертий-п’ятий день після сівби.
Сходи кормових буряків часто пошкоджують бурякові блішки, а в фазі
справжніх листочків на рослинах оселяється попелиця. В боротьбі з цими
шкідниками використовують будь-який з інсектицидів (Карате, Аріво,
Шерпа, Банкол, Децис, Бі-58 та інші згідно з інструкцією).
Щоб убезпечитися від церкоспорозу, пероноспорозу, борошнистої роси,
посіви обприскують фунгіцидами: Дерозал, 0,5 л/га; Імпакт, 1 л/га тощо.
Розпушування грунту в міжряддях (шарування) здійснюють, коли позначаться
рядки. На виробничих посівах — культиватором УСМК-5,4 із обладнаними
однобічними плоскорізними лапами й ротаційними батареями. Швидкість руху
— 7 км/год. На ущільнених і забур’янених полях застосовують фрезерний
культиватор КФ-5,4. Швидкість руху — 4 км/год. Глибина обробітку в обох
випадках — 3–4 см. На присадибних ділянках міжряддя розпушують вручну.
Найпрогресивнішим і економічно вигідним способом формування густоти
рослин є сівба сівалками точного висіву, розрахована на кінцеву густоту,
тобто висівання такої кількості насіння, яка б забезпечила п’ять-сім
рослин на одному погонному метрі. На присадибних ділянках густоту
формують вручну: слід залишати п’ять-шість рослин на одному погонному
метрі.
На великих площах, якщо на одному метрі є 10–12 рослин, здійснюють
поперечне боронування рядків зубовими боронами. Швидкість руху — 3
км/год. Це забезпечить формування густоти стояння рослин на одному
погонному метрі.
Збирання врожаю
Строки визначають часом настання осінніх заморозків і технічною
стиглістю коренеплодів. Зовнішньою ознакою технічної стиглості кормових
буряків є пожовтіння нижніх листків.
В умовах нашої області це період кінця вересня — початок жовтня.
Зазвичай, кормові буряки збирають механізованим роздільним способом, так
само, як цукрові. Легко збирати їх і вручну на присадибних ділянках. Ми
вже зазначали, що коренеплід кормового високоврожайного сорту
Екендорфський жовтий заглиблений у грунт тільки на одну третю кореня —
“хвіст”.
Зберігання
Зберігати коренеплоди найдоцільніше поблизу тваринницьких ферм у буртах,
траншеях або спеціальних сховищах.
В умовах області поширеним способом зберігання коренеплодів є
кагатування.
Кагати слід розміщувати на підвищених сухих місцях — з півночі на
південь. Ширина основи кагату — 2,5–3 м, висота — 1,2–1,5, довжина —
30–50 м. Для обладнання вентиляції вздовж кагату роблять канавку
завглибшки й завширшки 30–40 см і накривають її решіткою. Через кожні
чотири-п’ять метрів слід встановити вертикальні вентиляційні труби з
перевищенням рівня кагату на 10–15 см. Кагати коренеплодів вкрити
соломою завтовшки 30–40 см, насипати шар землі (15–20 см). Перед
настанням морозів, виходячи з конкретних господарських і погодних умов,
кагати слід додатково вкрити землею, торфом або сухим гноєм. Температуру
в кагатах утримувати на рівні 1…3°С. Вимірювати її треба раз на
тиждень, опускаючи термометр у вентиляційні труби. Якщо температура
висока, труби слід відкрити, в разі похолодання їх закривають соломою.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
