Реферат на тему:

Тритикале у весняній ланці зеленого конвеєра господарств

???????????их насінин для тритикале і жита. Об‘єктами досліджень були:
сорти тритикале — АДМ 3/5, АДМ 9, АД 52, Поліський 4, Поліський 7,
Мально, Ягуар, АД 15, АД 44, АД 45, АДП 2 та озима пшениця сорту Мирич і
озиме жито Саратівське 6. Результати проведених досліджень показали
залежність інтенсивності нарощування зеленої маси за етапами
органогенезу як від видового та сортового складу, так і від технології
вирощування та скоростиглості культури. Встановлено, що на IV етапі
органогенезу найбільшу вегетативну масу (110 ц/га) сформував сорт
озимого жита Саратівське 6. Досліджувані сорти тритикале були різними за
інтенсивністю формування зеленої маси. Тритикале Амфідиплоїд 3/5 — це
сорт селекції Інституту рослинництва ім. Юр’єва УААН, порівняно не
новий, проте його й досьогодні вважають еталоном щодо зимостійкості і
одним із перших, що після озимого жита відновлює вегетацію. Різниця в
настанні фази початку виходу в трубку порівняно з озимим житом становила
лише 2—3 дні, і він виявився серед досліджуваних сортів тритикале не
лише ранньостиглим, а й найбільш високоврожайним (86,1 ц/га). На даному
етапі органогенезу — це культура, яка за всіма показниками доповнює
озиме жито. У процесі досліджень важливо було виявити сорти тритикале,
які за темпами нарощування зеленої маси збігалися б з озимою пшеницею.
Встановлено, що майже одночасно з озимою пшеницею настала укісна
стиглість таких сортів, як АД 15, Ягуар та Мально. Сорти АД 15, АД 44,
АД 45, Мально, Поліський 4 формували вегетативну масу в межах
70,0—80,1ц/га. Найменшу вегетативну масу на четвертому етапі
органогенезу формували сорти АДМ 9 та Ягуар (відповідно, 43,2 і 45,1
ц/га). Посіви озимої пшениці сорту Мирич, так само як і жито, взяті за
контроль, щодо формування зеленої маси займали проміжне положення серед
сортів тритикале (65,3 ц/га). Культури вирощували за інтенсивною базовою
технологією, яка передбачала, окрім основного внесення добрив,
підживлення азотними добривами за етапами органогенезу. Підживлення,
проведене на IV етапі органогенезу азотними добривами в дозі 60 кг/га
д.р., забезпечило інтенсивне наростання зеленої маси всіх сортів та
культур. На VI етапі органогенезу (початок колосіння — колосіння)
вегетативна маса озимого жита становила 430 ц/га, що майже в 4 рази
більше, ніж на попередньому етапі. Сорти тритикале АДМ 9 та Ягуар, які
на VI етапі органогенезу мали найнижчу врожайність зеленої маси, за цей
період збільшили її в 5,7—6,2 раза, і вона становила 259–266 ц/га. Слід
зазначити, що сорт тритикале АД 3/5 і на IV етапі органогенезу
відзначився найбільшим наростанням вегетативної маси (340 ц/га) серед
сортів тритикале. На другому місці за формуванням вегетативної маси
виявився сорт АД 52 (325 ц/га) і дещо поступився йому сорт тритикале АД
15 (300 ц/га). Зазначений VI етап органогенезу — це фактично період
укісної стиглості культур. Озима пшениця на цьому етапі формувала меншу
вегетативну масу (183 ц/га) порівняно з усіма сортами тритикале.
Найменшу вегетативну масу серед сортів тритикале формували сорти АДП 2
та Мально (220 ц/га). Через те що тритикале можна використовувати і в
більш пізні строки вегетації, ми продовжували спостереження та обліки і
на VIII етапі органогенезу. Саме VIII етап органогенезу був етапом
максимального формування вегетативної маси рослинами. Це період цвітіння
— початок наливу зерна. Дослідженнями встановлено, що цінними для
використання в ланках зеленого конвеєра наприкінці весняного періоду є
високорослі сорти селекції Інституту рослинництва ім. Юр’єва та сорти
селекції Інституту землеробства УААН Поліський 7 та Поліський 10, які не
вилягають і майже до збирання зерна тритикале мають зелену соломину,
придатну для використання в годівлі тварин. Аналогічними цінними
якостями відзначився і сорт АДП 2, одержаний в Маслівському
радгоспі-технікумі. Заслуговує на увагу сорт Поліський 10, який
забезпечив урожай зеленої маси до 686 ц/га, і, що не менш важливо,
масова частка листя в структурі зеленого корму становила 30—31%, тоді як
у рослин озимого жита — лише 10—15%. Проведені дослідження дали змогу
розробити модель поліпшеної весняної ланки зеленого конвеєра порівняно з
традиційною (див. рис.) — за рахунок добору сортів тритикале, різних за
інтенсивністю нарощування зеленої маси. За рахунок дібраних сортів
тритикале цілком реальним є виведення з використання посівів озимої
пшениці на зелений корм та використання частини посівів багаторічних
трав першого укосу для заготівлі сіна. Водночас період використання
зеленої маси у весняний період зростає на 10—15 днів.

Похожие записи