Реферат на тему:

Топінамбур

M

о раніше, ніж у рік садіння. Це створює сприятливі умови для механічного
обробітку насаджень і своєчасного знищення бур’янів. Надалі густий
стеблостій топінамбура сам пригнічує бур’яни, під кущами вони практично
майже не ростуть. Важливо не допускати надмірного загущення насаджень,
оскільки рослини взаємно пригнічують одна одну, від чого продуктивність
топінамбура знижується. Довговічність плантацій топінамбура залежить не
тільки від створення оптимальних умов живлення за допомогою удобрення, а
й від густоти стеблостою. Тому в роки користування слід своєчасно
викопувати бульби й розріджувати кущі. Проте з роками (уже на
сьомий-восьмий рік) топінамбур на одному місці не здатний забезпечити
високої продуктивності, і виникає потреба місце плантації замінити. Для
цього на зріджених насадженнях топінамбура протягом одного-двох років
висівають вико-вівсяну або горохово-вівсяну суміш на зелений корм. Її
збирають у червні, коли поживні речовини наявних бульб майже повністю
використані на ріст надземної маси, а нові ще не утворилися. Після
оранки слідом за збиранням такої сумішки топінамбур майже не проростає.
Сорти Піонерами створення і впровадження високопродуктивних сортів
топінамбура й топісоняшнику в Україні по праву вважаються І. І.
Марченко, С. С. Давидович, М. М. Пасько. Започаткована в Інституті
землеробства (Київ) і успішно продовжена в Науково-дослідному інституті
тваринництва Лісостепу та Полісся України в Харкові (Інститут
овочівництва) робота дала можливість вивести близько 20 сортів цих
культур. До них належать Київський поліпшений, Білий урожайний, Вадим
Клон та ін. На Полтавській дослідній станції виведено сорти кормового
призначення з урожайністю 350—400 ц/га бульб і 450—500 ц/га зеленої
маси. Унікальну колекцію сортів вітчизняної та зарубіжної селекції
зібрано на Майкопській дослідній станції ВІР. Їхній сорт топінамбура
Інтерес, що характеризується високою врожайністю зеленої маси і бульб,
набув значного поширення в Україні. УЦРБС АН України створено сорт
овочевого призначення Дієтичний. За даними хімічних аналізів, бульби
цього сорту містять 20—22% сухої речовини, 3,2 — білка і 18—20% —
вуглеводів. Бульби багаті на аскорбінову кислоту, вітаміни групи В.
Топінамбур — кормова культура Немає жодних сумнівів, що прогрес у
тваринництві може бути досягнутий за умови зміцнення кормової бази.
Серед надійних шляхів розв’язання цієї проблеми є впровадження в
сільськогосподарське виробництво високоврожайних культур, найменш
чутливих до несприятливих погодних умов. До таких культур можна віднести
топінамбур і топісоняшник. Із бадилля топінамбура й топісоняшнику,
завдяки значному вмісту в ньому цукрів, одержують високоякісний силос,
яким охоче ласують і велика рогата худоба, і коні, і вівці, і свині, й
кролі. За поживною цінністю такий силос переважає силос соняшнику і
наближається до кукурудзяного: 1 кг силосу з топінамбура містить
0,23—0,30 к.о. і 6—15 г перетравного протеїну. Бульби топінамбура можна
з успіхом використовувати для годівлі майже всіх сільськогосподарських
тварин. Причому тварини охоче поїдають їх і у сирому, і у запареному, і
у силосованому вигляді. За поживною цінністю бульби топінамбура
наближаються до картоплі. Так, в 1 кг їх міститься 0,23 к.о. і понад 6 г
перетравного білка, а за вмістом протеїну вони картоплю навіть
перевищують. Під час годівлі корів бульбами топінамбура значно
підвищуються надій та якість молока. На Рамонській та
Північно-Осетинській селекційних станціях надій молока у молочних корів,
до раціону яких було введено бульби й зелену масу топінамбура, зростав
уже на третій день. Проте згодовувати бульби треба обережно, тобто
включати до кормового раціону поступово. Важливо створювати випаси для
свиней, особливо пізньої осені та ранньої весни, коли іншого випасу ще
немає. А в районах з м’яким кліматом випасання на топінамбурі може
тривати впродовж усієї зими. Восени свиней починають випасати з жовтня й
до настання холодних та непогожих днів. Перед початком випасання слід
видалити з ділянки бадилля, а саму ділянку огородити електропастухом. На
одну дорослу свиню потрібно 3—6 м2 пасовищ. Починають випасати свиней
зазвичай з березня і продовжують, доки сходи топінамбура не досягнуть
10—15 см заввишки. Свиней доводиться привчати знаходити бульби. Для
цього частину поля зорюють, і вже наступного дня вони самостійно
викопують і охоче поїдають бульби топінамбура. Тварин рекомендують
виганяти на пасовище двічі на день: вранці, одразу після підйому, і
ввечері, перед вечірньою годівлею. Випасання щоразу триває 1,5—2 год. За
потреби його можна збільшити до 6—8 год/добу. За час випасання свині
з’їдають до 6 кг і більше бульб. Перед закінченням випасання ділянку
слід переорати, щоб глибоко розміщені бульби вивернути наверх і їх могли
з’їсти тварини. Дослідами Всеросійського науково-дослідного інституту
тваринництва встановлено, що годування свиней топінамбуром разом з
кукурудзою поліпшує якість сала. Випасання їх на посадках топінамбура
дає змогу скоротити витрати концентрованих кормів на 25—50% без зниження
приросту живої маси тварин, що приводить до здешевлення собівартості
одержуваної продукції. Рекомендується на кожну 1000 поголів’я свиней
виділяти 10—15 га землі під культивування топінамбура. Інститут
свинарства УААН розробив рекомендації з виготовлення комбінованого
силосу такого складу, %: топінамбур — 25, кормові буряки — 30, гарбузи —
25, люцерна — 19, ячмінь —10. При цьому в 1 кг силосу міститься: 0,27
к.о., 27,64 г перетравного протеїну, 9,7 мг каротину. Як свідчить
досвід, використання топінамбура для годівлі свиней сприяє економії
кормів. На 100 г м’яса свинини витрачається 274 кг топінамбура, тоді як
картоплі — 285 кг, а зерна ще більше — 315 кг. Відгодовуючи тварин
сумішшю озимого жита, ріпаку й гороху, з розрахунку на 1 га пасовища
одержали 400 кг свинини, а випасаючи їх на посівах топінамбура, — удвічі
більше: 840 кг. Через те що топінамбур і топісоняшник дають подвійний
урожай бульб і зеленої маси, ці культури можна вважати одними з
найрентабельніших: рівень рентабельності становить, відповідно, 364,2 і
304,8%. Безцінною особливістю топінамбура є те, що культура ця має
необмежену географію і може давати зелену масу навіть на рівні Полярного
кола. Досвід вирощування та використання У господарствах України
топінамбур і топісоняшник використовують як сировину для силосу та
згодовують худобі у свіжому вигляді. У господарствах Полтавщини: ім.
Леніна, “Україна” та ін. — ці культури вирощують для відгодівлі свиней.
У насінгоспі Полтавського НВО “Еліта” завдяки випасанню свиней на
топінамбурі у ранньовесняний період щороку заощаджують 45—50 т
концентратів. У цьому НВО проведено значну роботу з розмноження
топінамбура для господарств області (господарство ім. Леніна —
Диканського, “Прогрес” — Кирилівського, ім. Степового та ім. Кірова —
Новосанджарського районів тощо). У господарстві “Глибоцький” (Київська
обл.) закладено ділянку топінамбура на площі 5 га, на якій щороку
збирають по 426 ц/га зеленої маси і 200 ц/га бульб. У спецсортгоспі с.
Кукшин Ніжинського району Чернігівської області розмножують різні
високопродуктивні сорти топінамбура.

Похожие записи