Реферат на тему:

Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі

Одним із важливих шляхів підвищення ефективності продуктивного
використання азоту в організмі сільськогосподарських тварин, у тому
числі білкового, є науково обґрунтоване співвідношення в раціонах між
сумою лужних (Nа+, К+, Са++, Мg++) і сумою кислотних (Сi-, S=, Р=)
мінеральних грам-еквівалентів, яке в раціонах жуйних трав, згідно з
існуючою нормою, повинне перебувати у межах 1,1–1,4, або (з розрахунку
на 1 к. од.) надлишок суми лужних над сумою кислотних мінеральних
грам-еквівалентів має бути 0,3-0,4, оскільки за такого їх співвідношення
показники кислотно-лужної рівноваги тварин перебувають у межах
фізіологічної норми, а азот засвоюється на оптимальному рівні.

Разом з цим, як встановлено нашими дослідженнями, стан кислотно-лужної
рівноваги, а отже, й інтенсивність процесів продуктивного засвоєння
азоту в організмі тварин, зумовлюється не тільки співвідношенням між
сумою лужних і кислотних мінеральних грам-еквівалентів у раціонах, а й
значною мірою залежить від вмісту в них органічних кислотних
еквівалентів (вільних органічних кислот, не зв’язаних з лужними
мінеральними еквівалентами). Так, під час відгодівлі великої рогатої
худоби на раціонах з кислим жомом і силосом, особливо в разі тривалого
їх згодовування та низької якості, величина рН і концентрація
бікарбонатів (лужних резервів) у крові та тканинах організму істотно
знижуються. При цьому показники кислотно-лужної рівноваги зміщуються
убік ацидозу, і тварини, як правило, перебувають у стані компенсованих
його форм, коли за фізіологічно-нормальних значень величини рН
концентрація бікарбонатів у тканинах нижча за норму, а інколи — і в
стані некомпенсованих його форм, коли в крові і тканинах одночасно
знижуються нижче фізіологічної норми як концентрація бікарбонатів, так і
величина рН, а засвоєння азоту в організмі тварин при цьому різко
погіршується, що негативно впливає на їхню продуктивність. Пояснюється
це, з одного боку, зниженням інтенсивності протікання реакцій фіксації
азоту в процесах біосинтезу, а з іншого, посиленням процесів
дезамінування і дезамідування в тканинах та зростанням вимивання азоту з
організму з сечею (насамперед амонійного) на нейтралізацію кислих
продуктів обміну, оскільки резерви лужних мінеральних еквівалентів в
організмі при цьому знижуються.

Тому одним із ефективних шляхів посилення процесів засвоєння азоту, в
тому числі небілкових його форм, в організмі великої рогатої худоби та
підвищення її м’ясної продуктивності на раціонах з кислотними
властивостями (силосні, жомові, висококонцентратні) є введення до
їхнього складу лужних мінеральних еквівалентів, передусім катіону Na+,
як одного з найактивніших лужних еквівалентів міжклітинного середовища,
вміст якого у рослинних кормах, як правило, недостатній. Досягається це
згодовуванням тваринам мінеральних кормових добавок з лужними
властивостями, насамперед буферних солей натрію (NaНСО3 — харчова сода
та бікарбонат — карбонатний продукт, що є побічним продуктом содового
виробництва), а також інших солей і сполук натрію, зокрема,
кальцинованої (Nа2СО3) та каустичної (NаОН) соди, які застосовують для
лужної обробки грубих кормів з метою підвищення їх перетравності. При
використанні вказаних хімічних сполук натрію вміст бікарбонатів (лужних
резервів) у крові та тканинах тварин зростає, показники кислотно-лужної
рівноваги зміщуються з ацидозного стану в лужний бік, а продуктивне
засвоєння азоту раціонів при цьому посилюється. Дуже часто мінеральні
кормові добавки з буферними і лужними властивостями згодовують худобі на
фоні цих раціонів разом із джерелами небілкового азоту (діамонійфосфат,
сечовина) у вигляді мінерально-амонійних препаратів МП-15 і МП-30, що не
тільки поповнює дефіцит перетравного протеїну в кормах, а й посилює
ефективність продуктивного використання азоту в організмі тварин.

У зв’язку з цим пошук нових шляхів поповнення перетравного протеїну
небілковим азотом та посилення ефективності його продуктивного
використання під час відгодівлі худоби на дефіцитних за перетравним
протеїном та з великим вмістом кислотних (мінеральних і органічних)
грам-еквівалентів раціонах (силосні, жомові, висококонцентратні) є
актуальним і має велике практичне значення.

У пропонованій публікації викладено результати досліджень, які ми
провели з метою вивчення можливості та ефективності використання нітрату
натрію (NaNO3), як азотовмісної і антиацидозної мінеральної кормової
добавки, що є спільним джерелом небілкового нітратного (NO3–) азоту та
катіону Nа+, під час відгодівлі молодняку великої рогатої худоби на
дефіцитних за перетравним протеїном раціонах з великим вмістом
органічних кислотних грам-еквівалентів (жомові, силосні).
Науково-господарський дослід провели у Григорівському міжгосподарському
підприємстві Обухівського району Київської області на трьох групах
бичків-аналогів чорно-рябої породи методом груп (по 8 голів у кожній), з
яких 1-ша група тварин була контрольною, а 2-га та 3-тя -дослідними.
Тривалість головного періоду досліду — 90 днів. У зв’язку з дефіцитом у
господарстві кормів основний раціон розрахували на одержання
середньодобових приростів живої маси на рівні близько 600 г.

Oe

gdOY¬ ечовини кількості, що також поповнювало 16% дефіциту перетравного
протеїну в раціоні. Добова доза нітрату натрію на 1 кг живої маси тварин
становила лише 0,2 г, що абсолютно безпечно як для здоров’я тварин, так
і для людей після споживання продуктів тваринництва, оскільки допустимий
рівень нітратів під час відгодівлі худоби становить близько 0,3 г на 1
кг її живої маси.

Вміст натрію у раціонах бичків 1-ї і 2-ї груп становив 35,4 г, а 3-ї (за
рахунок NаNO3) — 58,3 г, або на 64,7% більше. У зв’язку з цим,
відношення суми лужних мінеральних грам-еквівалентів до суми кислотних
мінеральних грам-еквівалентів у раціонах бичків 1-ї та 2-ї груп
дорівнювало 1,55, а 3-ї — 1,75, що вище на 13,2%. Надлишок суми лужних
мінеральних грам-еквівалентів над сумою кислотних мінеральних
грам-еквівалентів у розрахунку на 1 к. од. у тварин 1-ї та 2-ї груп
становив 0,48, 3-ї — 0,66, або на 37,5% більше. З урахуванням органічних
кислот грам-еквівалентів (вільні органічні кислоти, що входили до складу
кислого жому і силосу), які часто не беруть до уваги, відношення суми
лужних мінеральних грам-еквівалентів до суми кислотних мінеральних і
органічних грам-еквівалентів у раціонах тварин 1-ї та 2-ї груп
дорівнювало лише 1,08, а 3-ї групи — 1,22 (завдяки нітрату натрію).
Надлишок суми лужних мінеральних грам-еквівалентів над сумою кислотних
мінеральних і органічних грам-еквівалентів у розрахунку на 1 к. од. у
раціонах тварин 1 -ї та 2-ї груп становив 0,10, а 3-ї групи — 0,28. У
сумі кислотних мінеральних і органічних грам-еквівалентів органічні
кислотні еквіваленти становили 30,4%.

Внаслідок проведених лабораторних досліджень встановлено, що піддослідні
бички у порівнювальний період за величиною рН венозної крові, яка
дорівнювала 7,30–7,31 од., перебували в стані субкомпенсованого ацидозу,
хоча відношення між сумою лужних і кислотних мінеральних
грам-еквівалентів в основному раціоні становило при цьому 1,55, тобто
було вищим від верхньої межі рекомендованої в цей час норми, яка
дорівнює 1,1–1,4. Останнє свідчить, про те, що стан кислотно-лужної
рівноваги (КЛР) в організмі худоби значною мірою залежить від вмісту
органічних кислотних грам-еквівалентів у раціоні, а тому, визначаючи в
них відношення між лужними і кислотними грам-еквівалентами, органічні
кислоти обов’язково потрібно врахувати.

Згодовування сечовини молодняку великої рогатої худоби в головний період
досліду на фоні дефіцитних за перетравним протеїном силосно-жомових
раціонів дещо поліпшило стан КЛР в їх організмі, про що свідчить
насамперед зміщення буферних основ (ЗБО) їх крові вбік алкалозу. Сталося
це в основному завдяки зростанню в крові вмісту білкового буферу (+12,0%
білка), оскільки вміст бікарбонатів, які спільно з білковим буфером
входять до складу буферних основ (БО), вірогідно не підвищувався.

Згодовування бичкам нітрату натрію на фоні дефіцитних за перетравним
протеїном силосно-жомових раціонів не тільки поповнило в них до норми
потребу в перетравному протеїні, а й підвищило завдяки катіону Nа+
співвідношення між лужними і кислотними мінеральними (і органічним)
грам-еквівалентами, що значно більше, ніж у разі згодовування сечовини,
вплинуло на зростання показників КЛР їх організму вбік алкалозу. Так,
показник рН крові у цих бичків під дією нітрату натрію підвищився до
7,37 од. проти 7,29 од. у контролі і 7,31 од. у бичків 2-ї групи (в обох
випадках р<0,001/), концентрація бікарбонатів зросла до 27,8 м-екв./л (+12,1%, р<0,001 до контролю і +6,5%, р>0,05 до 2-ї групи); концентрація
загального СО2 зросла до 29,0 м-екв./л (+ 9,8%, р<0,001 до контролю і + 5,5%, р<0,05 до 2-ї групи) та різко зріс показник ЗБО до + 2,2 м-екв./л з -1,77 м-екв./л в контролі і + 0,05 м-екв./л в 2-й групі (+ 121,5%, р<0,001 до контролю і + 224,3%, р<0,001 до 2-ї групи). Важливо відзначити, що під дією нітрату натрію основні показники КЛР у крові бичків 3-ї групи змістилися з ацидозних значень убік алкалозу, і тварини цієї групи в головний період досліду за величиною рН та інших показників КЛР перебували у межах фізіологічної норми. Встановлено, що згодовування нітрату натрію більше, ніж у разі застосування сечовини, активізувало в організмі бичків обмін азоту та його продуктивне використання. Результати біохімічних досліджень мають своє підтвердження в показниках м’ясної продуктивності піддослідних бичків (табл. 2). Так, за 90 днів головного періоду досліду середньодобовий приріст у бичків 1-ї групи становив 568 г, 2-ї групи, які одержували небілковий азот у формі сечовини — 629 г, 3-ї, яким згодовували нітрат натрію в еквівалентній за азотом кількості, — 692 г. Різниці у забійному виході туш м’яса у бичків контрольної та дослідних груп не встановлено. Затрати кормових одиниць і перетравного протеїну основного раціону на 1 кг приросту живої маси у бичків 2-ї і 3-ї груп, порівняно з контролем, знизилась, відповідно, на 10,0 і 18,0%. Отже, засвоєння небілкового азоту нітрату натрію на біосинтез білків тіла бичків було ефективнішим, ніж засвоєння небілкового азоту сечовини. Останнє свідчить про те, що продуктивне засвоєння небілкового азоту в організмі бичків посилюється у разі збільшення в силосних і жомових раціонах співвідношення між лужними і кислотними мінералами грам-еквівалентів — від 1,55 до 1,75 та відповідного підвищення в їх крові показників кислотно-лужної рівноваги. Дослідження показали, що нітрат натрію у наведених дозах є безпечною азотовмісною кормовою добавкою і не спричиняє негативних змін в клініко-біохімічному статусі організму тварин та може ефективно використовуватись як додаткове джерело небілкового азоту і мінеральних лужних катіонів під час відгодівлі великої рогатої худоби на дефіцитних за перетравним протеїном раціонах з великим вмістом кислотних грам-еквівалентів.

Похожие записи