Реферат на тему:
Терморегуляція та її вплив на організм курей
Межі коливання температури тіла в тварин досить вузькі. Для деяких із
них зниження температури тіла нижче 15°С і підвищення її понад 44°С
згубне для організму. Найбільш чутливі до зміни температури нервові
клітини. Як же створити для птиці найбільш сприятливі умови?
Тваринам важко утримувати постійну температуру тіла за високих
температур навколишнього середовища. В таких умовах різко змінюється
взаємодія між різними шляхами виділення тепла з організму. В умовах
високих температур хімічна терморегуляція у сільськогосподарських тварин
проявляється дуже слабко. Підвищення температури навколишнього
середовища не завжди підвищує енергетичний обмін. Новонароджені тварини
стійкіші до високих температур повітря, ніж дорослі.
Поросята, каченята й курчата дуже чутливі як до низьких, так і до
високих температур повітря. У сільськогосподарських тварин
пристосованість до низьких температур повітря краща, ніж до високих.
Кількість тепла, що утворюється в тілі різних тварин, неоднакова. Чим
менша тварина, тим відносно більше вона утворює тепла з розрахунку на 1
кг живої маси.
У молодих тварин температура тіла завжди вища, ніж у дорослих, що
пов’язано з інтенсивністю обміну речовин. За інтенсивної м’язової роботи
температура тіла підвищується. Поїдання корму підвищує, а тривале
голодування знижує температуру тіла. Сталість температури тіла
зберігається лише за умови рівності теплоутворення й тепловіддачі всього
організму. Це досягається за рахунок терморегуляції.
Між температурою навколишнього середовища й теплоутворенням існує
обернено пропорційне відношення. Влітку теплоутворення знижується, а
взимку підвищується.
На холоді тварини зменшують площу відкритої шкіри (лежать зіщулившись).
Апетит підвищується. Кровоносні судини шкіри звужуються, секреція
потових залоз зменшується. Все це зумовлює зниження віддачі тепла в
навколишнє середовище. Реакція кровоносних судин шкіри на холодне або
теплове подразнення є рефлекторним актом і підпорядкована центральній
нервовій системі.
Вирощуючи тварин і птицю, дуже важливо знати характер взаємодії
організму й середовища та механізм нервової регуляції в конкретних
умовах (екологічних зонах) у кожного виду і навіть породи.
Шкіра тварин і птиці вкрита шерстю або пір’ям, які захищають їх від
несприятливих температурних впливів. Теплопровідність у них змінюється
залежно від густоти шерсті або пір’я. Кератин, який входить до складу
шерсті або пір’я, погано проводить тепло. Крім того, між волоссям або
пір’ям повітря нагрівається й постійно зберігається в стані спокою. Воно
— ніби власний мікроклімат тварини. Завдяки волосяному покриву тварина
зберігає сталу температуру тіла в разі значного зниження температури
навколишнього повітря.
Великий вплив на продуктивність тварин мають умови їх утримання, серед
яких не останнє місце належить температурі в пташнику. Досвід показує,
що раціональною є температура 21…22°С. Висока температура негативно
впливає на курей у промислових умовах утримання.
Так, наприклад, за температури 32°С й вище в курей у 18–25 разів
знижується сумарна активність панкреатичної та кишкової амілази
порівняно з активністю цих ферментів за оптимальної температури.
Знижується активність загальних протеаз. Якщо вплив високих температур
зберігається досить довго, то пригнічується не тільки ферментсекретуюча,
а й ферментсинтезуюча функція підшлункової залози. З підвищенням
температури у них поступово знижується швидкість всмоктування
амінокислот та глюкози, зменшується вміст води в ізольованій ділянці
кишківника. Коли ж температура досягає 32°С і вище, тоді спостерігається
зворотний процес: надлишкове її надходження в просвіт кишок. Очевидно,
ці процеси відіграють певну роль у терморегуляції, оскільки в курей
немає потових та слабо розвинуті слинні залози. Дослідами встановлено,
що механізм гальмування швидкості секреторних процесів в організмі курей
пов’язаний із перерозподілом рідини внаслідок посиленої втрати води для
потреб терморегуляції.
Слід зазначити, що робота травної системи в курей може перебудовуватись
відповідно до кількості та якості спожитих кормів. Якщо норма поживних
речовин у раціоні збільшується, то й виділення ферментів у
шлунково-кишковий тракт теж підвищується, а коли зменшується, тоді,
навпаки, — знижується. В разі недостачі потрібних організмові субстратів
активізуються ті системи, які забезпечують їх асиміляцію. Механізм
активізації ферментів зводиться до надсистемних гомеостатичних
адаптацій. Можна припустити, що те саме відбувається в організмі курей
за підвищення температури повітря до 30…31°С.
речовин, кури втрачають апетит, більше п’ють води, що призводить до
зниження інтенсивності росту, життєздатності, несучості й вилуплювання
курчат. У півників спостерігається прискорене статеве дозрівання (хоч
об’єм та концентрація сперми у них зменшується), а в курочок, — навпаки,
відбувається затримка статевого розвитку.
Дослідами встановлено, що з кожним градусом підвищення температури від
20 до 35°С знижується на 1,5–2% несучість курей, на 2–2,5% — маса яєць,
на 1,5–2,5% — згодовування кормів, на 1–1,5% — товщина шкаралупи. Крім
того, чутливість курей до теплового стресу з віком збільшується. Це
пов’язують із зниженням функції яєчників та яйцеводу. Надзвичайно
чутливі до підвищення температури старі кури. Наприклад, у разі
підвищення температури до 30°С й вище на 5% знижується несучість у
35–44-тижневих, на 12% — у 45–54-тижневих, на 24% — у 55–64-тижневих
несучок. Крім цього, збільшується пауза між кладкою двох яєць: за
температури 21°С — 25,6 год, за 31°С — 27,7 год.
У зв’язку з прискореним диханням курей та виведенням із організму
вуглекислого газу, який бере участь в утворенні карбонату кальцію, що
входить до складу шкаралупи, якість її знижується. Крім цього, за
високої температури в курей підвищується концентрація водневих іонів
(рН) у крові, знижується активність щитоподібної залози, що попереджує
утворення в нирках активної форми вітаміну D3. Оскільки кури менше
з’їдають корму, то в середньому на 25–30% знижується надходження в їхній
організм кальцію (цьому сприяє підвищене вживання води та, як наслідок,
прискорене проходження корму через шлунково-кишковий тракт). Усе це може
стати причиною мінерального виснаження м’язової та кісткової тканин у
високопродуктивної птиці.
Оскільки в курей-несучок під дією високих температур змінюється обмін
речовин, вони більше потребують поживного корму. Доцільність збільшення
рівня протеїну в раціоні пояснюється тим, що за температури повітря
30…31°С у курей підвищується концентрація амінокислот у хімусі
дванадцятипалої кишки та посилюється їх усмоктуваність у кишківнику.
Додаткове збагачення раціону амінокислотами стимулює окислювальні
процеси у фолікулярній тканині, ріст та розвиток фолікулів, а отже, й
продуктивність курей. Так, підвищення в раціоні рівня протеїну до 19% за
температури повітря від 28 до 32°С сприяє більшій інтенсивності
яйцекладки при зниженні витрат корму на 1 кг яйцемаси. Це можна пояснити
повнішим гідролізом протеїнів у шлунково-кишковому тракті курей-несучок
та більшим надходженням в організм амінокислот.
У разі підвищення температури навколишнього середовища в курей значно
збільшується витрата лізину на підтримання 1 кг живої маси. Зменшення
поїдання корму, в якому, до того ж, підвищується окислення та
розщеплення вітамінів, спричинює їх дефіцит в організмі курей-несучок.
Тому треба збільшити в раціоні курей норми таких вітамінів, як A, D3, E,
C.
Щоб попередити негативний вплив високих температур на продуктивність та
життєздатність курей, вважаємо за доцільне:
1) в першу фазу продуктивності використовувати раціони підвищеної
поживності;
2) підвищити привабливість корму для кращого згодовування та знизити
теплопродукцію в курей шляхом уведення в раціон 2–5% жиру (для м’ясних
порід — не більше 2%);
3) частіше роздавати корм або провокувати його роздавання холостим
запуском лінії кормороздачі;
4) годувати курей у прохолодні години доби;
5) перевести курей на режим переривчастого освітлення (вмикати світло на
1–2 год вночі та затемнювати приміщення на 3–4 год в спеку). Корм
роздавати вночі;
6) використовувати гранульовані суміші;
7) не використовувати комбікорми з великим вмістом ячменю;
8) вводити до складу комбікормів ферментні препарати (для підвищення
перетравлюваності);
9) до складу комбікорму періодично (до 10 днів) добавляти лимонну
кислоту з розрахунку 100–150 г та аскорбінову — 250–400 г/т;
10) щоб задовольнити потребу курей у калії, слід добавляти в комбікорм
0,4% елемента у формі хлористого калію;
11) сіль у раціонах замінити на 50–80% харчовою содою (в особливо важких
випадках добавку соди можна збільшити до 2–4 кг/т кормосуміші);
12) не перевищувати в раціонах норму доступного фосфору;
13) щоб не допустити зниження вилуплювання курчат, яйця потрібно збирати
кожні дві години та охолоджувати до 21°С;
14) згодовувати курям суміш вапняку та ракушняку (1:1) із окремих
годівниць;
15) охолоджувати воду до 12…15°С;
16) не проводити в пташнику заходи, які сприяють підвищенню відносної
вологості повітря, оскільки високі вологість (65% і вище) та температура
(від 27°С) збільшують тепловий стрес у курей.
Щоб зменшити перегрівання курей, потрібно: знизити кількість курей на 1
м2 посадки на 15–20%; підвищити швидкість руху повітря до 1,5–2,5 м/с і
норму свіжого повітря до 5–7 м3 на 1 кг живої маси курей за годину;
використовувати теплоізоляційні, світловипромінюючі покрівельні
матеріали, водоаерозольні охолоджувальні установки; білити приміщення
вапном.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
