Реферат на тему:

Тенденції світового ринку сільськогосподарської техніки

Сільськогосподарське машинобудування є високоінтегрованою галуззю і
характеризується глобалізацією, яка постійно наростає. Більшість великих
продуцентів — John Deere, Case, New Holland (CNH Global), AGCO
Corporation — є транснаціональними корпораціями, які мають спільні
виробничі або складальні підприємства в усьому світі. Інші компанії, які
не виготовляють своєї техніки на зарубіжних підприємствах, мають у
багатьох країнах своїх торговельних агентів і канали збуту продукції.
Комплектуючі, вузли й деталі тракторів, сільськогосподарських машин та
обладнання відвантажують до різних країн і використовують під час
виробництва техніки за контрактами ОЕМ, які передбачають виготовлення
постачальником продукції за специфікацією і з фірмовою маркою замовника
для дальшої реалізації через канали замовника як його власної продукції.
Так, комплектуючі, виготовлені в США, постачаються дочірнім
підприємствам американських компаній за кордоном та іншим продуцентам, а
під час виготовлення сільгосптехніки в США часто використовують вузли й
деталі, вироблені в інших країнах. Це ускладнює визначення частки
власних компонентів у конструкції тієї чи іншої машини.
Сільськогосподарська техніка, виготовлена в США або Канаді, призначена
здебільшого для великих високорозвинених господарств. Більшість техніки
та обладнання середньої потужності в Європі виготовляється європейськими
фірмами й дочірніми підприємствами американських компаній. Зростає
випуск техніки середньої потужності в Мексиці, Бразилії та Аргентині, де
її виготовляють за ліцензіями європейських та американських виробників
або в рамках спільних з ними підприємств. На світовому ринку
сільськогосподарської техніки малої потужності до-мінує Японія.
Нарощують виробництво такої техніки Республіка Корея, Індія та Китай.
Світове сільське господарство має тенденцію до збільшення розмірів
фермерських господарств, зростання рівня їх механізації. Найпомітніше ця
тенденція проявляється в США, Канаді, Австралії та 6 країнах Західної
Європи. Тому більшість сільгосптехніки, що реалізується на ринках цих
країн, йде на заміну малопродуктивної застарілої техніки. Відомо, що
великомасштабне виробництво тієї чи іншої сільгосптехніки ефективне і
рентабельне там, де її використовують найбільшою мірою. Через це у
середині 80-х років світове сільськогосподарське машинобудування
пережило структурну перебудову, зумовлену надлишком у низці країн
виробничих потужностей. У результаті перебудови виробники
сільгосптехніки здійснили глобальну реструктуризацію підприємств і
скоротили свої витрати завдяки зосередженню виробництва окремих машин у
якомусь одному регіоні. Це сприяло підвищенню ефективності виробництва,
зниженню закупівельних цін для дилерів і збільшенню обсягів продажів
техніки. За даними французької асоціації продуцентів
сільськогосподарського обладнання Sygma, наприкінці 90-х років обсяг
продажів нових тракторів у країнах Європи виріс і лише у Великій
Британії та Австрії істотно поменшав. Ринок сільськогосподарської
техніки в США

За даними Бюро перепису, в 1997 р. обсяг продажів сільськогосподарської
техніки та обладнання в США виріс у вартісному вимірі, порівняно з
попе-реднім роком, на 15,6%, у 1998 р. залишився на рівні 1997 р., а в
1999 р. змен-шився на 35%, що було зумовлено спадом попиту на
внутрішньому ринку та в країнах Азії. Крім того, певний негативний вплив
на обсяги продажів мали ве-ликі пропозиції техніки, що вже була в
експлуатації. На один проданий новий трактор припадає три-чотири
трактори, що вже були в експлуатації. На ринок вживаної техніки
надходять трактори, що вже були в експлуатації 4–5 років, за середнього
річного наробітку близько 1000 мотогодин, або 6–7 років за річного
навантаження 500-1000 мотогодин. Аналіз структури продажів тракторів
(рис.1) свідчить, що найбільший попит мають трактори з потужністю
двигуна від 40 до 100 к.с. Загальна частка їх продажів перевищує 87%, на
трактор з потужністю двигуна понад 200 к.с. припадає лише 2,2% продажів.
Експорт сільгосптехніки та обладнання із США в 1988–1997 рр. повсякчас
зростав. У 1997 р. він зріс на 21,5%, порівняно з 1996 р., що
пояснюється великими поставками техніки на такі нетрадиційні для США
ринки, як Туркменистан, Узбекистан, Казахстан та Україна. Гарантом
платежів за цими поставками виступав Експортно-Імпортний банк США.
Традиційними експортними ринками для американських компаній є Ка-нада,
Австралія, країни ЄС, Мексика, Аргентина, Бразилія та ПАР, де
сільськогосподарське виробництво ведеться на великих фермах. Приблизно
половина американського експорту в країни Західної Європи припадає на
комплектуючі, вузли й деталі, значна частина яких надходять компаніям,
що знаходяться в Німеччині, Франції, Великій Британії та Іспанії. Імпорт
сільськогосподарської техніки та обладнання у США в 1999 р. скоротився
на 21,7% і становив 3,64 млрд дол. Перевищення експорту над ім-портом у
1999 р. становило 231 млн. Основними імпортерами сільськогосподарської
техніки в США є Японія, Канада, Німеччина, Італія, Франція і Велика
Британія. Їх сукупна частка в американському імпорті сільгосптехніки
становить 82–90%. Понад 50% усього імпорту сільгосптехніки припадає на
трактори середньої (40–70 кВт) та малої потужності й запасні частини до
них. У 2000 році обсяги продажів сільськогосподарської техніки в США
дещо скоротилися порівняно з 1998 р. Збільшенню закупок техніки має
передувати зростання фермерських доходів завдяки підвищенню цін на
вироблену ними продукцію. Проте надлишки вирощеної пшениці, кукурудзи й
сої призвели до зниження цін на них і падіння фермерських доходів. З
огляду на це в США нову техніку купують економічно потужні господарства,
які через три-п’ять років її використання і повного розрахунку за неї з
лізинговою компанією реалізують цю техніку через дилерську мережу менш
забезпеченим господарствам. Вартість машин на ринку вживаної техніки
залежить від віку машини, але не опускається нижче 20% початкової
вартості. Найбільший попит мають трактори, що були в експлуатації
три-п’ять років з наробітком до 3000 мотогодин. Ціна таких машин удвічі
менша вартості нових тракторів. Остаточно спрацьовані трактори купують
спеціалізовані фірми, які утилізують їх або розбирають на запасні
частини, які потім реалізують фермерам для ремонту наявної у них
техніки. Ринок сільськогосподарської техніки у Великій Британії

?ніх розмірів. Зниження попиту на трактори зумовило зменшення цін на
них. У 1998 р. середня ціна продажів на трактори знизилася на 13%, у
1999 р. — ще на 1% і становила пересічно 29997 фунтів стерлінгів проти
34583 фунтів стерлінгів у 1997 р. Експерти прогнозують, що до 2004 р.
попит на трактори у Великій Британії збільшиться на 5–6%. Попит на
грунтообробну техніку в цей самий період також знижувався. У цьому
сегменті ринку мало місце зростання попиту тільки на культиватори, які
забезпечують високу продуктивність і точність виконання операцій.
Тенденція до зниження попиту спостерігалася також на ринку сівалок,
техніки для заготівлі сіна, картопле- та бурякозбиральних комбайнів,
машин для внесення органічних і мінеральних добрив, що стало наслідком
зниження фермерських доходів і відповідним зменшенням інвестицій у нову
техніку. На ринку зернозбиральних комбайнів у період 1995–1996 рр.
спостерігався справжній бум. Значні субсидії, отримані фермерами по
лінії сільськогосподарської програми ЄС, призвели до збільшення попиту
на зернозбиральні комбайни, особливо в 1996 р. Проте в 1998 р. обсяг
продажів зернозбиральних комбайнів скоротився на 63%, а в 1999 р. — ще
на 27% і сягнув найнижчого рівня за 1995–1999 рр.. Значну частину ринку
становлять запасні частини та вузли до сільського-сподарської техніки,
що свідчить про намагання британських фермерів продовжити строк
експлуатації наявної у них техніки. У 1998 р. обсяг продажів запасних
частин становив 152,9 млн фунтів стерлінгів, що становило 29% загального
обсягу продажів сільськогосподарської техніки (без тракторів). У
середньостроковій перспективі експерти прогнозують зростання обсягу
продажів запасних частин унаслідок зменшення компенсаційних виплат
фермерам по лінії ЄС. Ринок сільськогосподарської техніки в Німеччині

Обсяги продажів сільськогосподарської техніки в Німеччині у 1997–1999
рр. зростали. Найбільший попит був на трактори великої потужності й
шлейф машин до них. Це пояснюється орієнтацією виробників на ринок збуту
в нових землях колишньої НДР і скороченням імпорту техніки зі Сходу. У
2000 р. основний попит був на трактори з потужністю двигуна від 40 до
180 к.с. Їх частка в структурі продажів (рис. 2) перевищила 80%,
трактори з потужністю двигуна понад 180 к.с. становили лише 7,3%
загального обсягу продажів. У Німеччині, як і в країнах Центральної
Європи, основною машиною для обробітку грунту залишається плуг. Обсяги
продажів плугів у Німеччині в 1999 р. становили 3600 шт. Тут 70–80% площ
обробляють багатокорпусними плугами в агрегаті з потужними тракторами.
Дедалі більше фермерів обробляють грунт агрегатами, що використовуються
на міжгосподарській основі. Обсяг продажів зернозбиральних комбайнів у
1999–2000 господарському році скоротився до 3000 шт. Причиною цього
стало підвищення продуктивності зернозбиральних комбайнів та насичення
ними господарств. У окремих землях навантаження на комбайн становить
усього 60 га ранніх зернових. Ринок сільськогосподарської техніки у
Франції

Частка Франції на ринку сільськогосподарської техніки країн ЄС становить
близько 25%, Німеччини — 19, Італії — 14, Іспанії — 10, Великої Британії
— 8%. Близькі до цього і показники обсягів виробництва
сільгосппродукції: Франція — 21,6%, Італія — 16,2, Німеччина — 15,1,
Іспанія — 12,4, Велика Британія — 8,8%. За обсягами продажів тракторів
Франція за останні роки є лідером. Так, у 1999 р. обсяг продажів
тракторів сягнув рекордного рівня — 41349 шт., — що на 8,7% більше, ніж
у 1998 р. Середня потужність проданих у 1999 р. тракторів дорівнює 72
кВт (98 к.с.) проти 73 кВт у 1998 р. Структура продажів тракторів за
потужністю двигуна наведена в таблиці 2. Обсяги продажів грунтообробної
техніки в 1999 р. скоротилися на 15% (дискових борін продано на 10%,
лемішних плугів — на 36% менше, ніж у 1998 р.) переважно завдяки їх
імпорту. Із 2000 року, за оцінкою експертів, очікується стабілізація
ринку цієї техніки. Триває оновлення парку обприскувачів, зумовлене
підвищенням вимог природоохоронних нормативів до цих машин і потребою у
заміні обприскувачів. Обсяги продажів зернозбиральних комбайнів у
Франції в сезон 1999–2000 рр. дещо зменшився проти попереднього року,
коли було продано 2742 комбайни. За оцінками експертів, у сезоні
1999–2000 рр. обсяг продажів зернозбиральних комбайнів становив
2350–2500 шт. Як свідчить аналіз ринків сільськогосподарської техніки
провідних країн, для них характерним є значні коливання обсягів продажів
за окремими країнами і роками. Майбутнє зростання обсягів продажів
компанії виробники сільгосптехніки пов’язують із розширенням ЄС і
дальшим просуванням її на ринки країн, що розвиваються. Ринок
сільськогосподарської техніки в таких країнах, як Франція, Німеччина та
Велика Британія, значною мірою залежить від політики ЄС у сфері
сільськогосподарського виробництва, яка дедалі більше спрямовується на
охорону довкілля і менше — на збільшення обсягів виробництва
сільгосппродукції. Характерною ознакою сучасного ринку сільгосптехніки
за рубежем є широка гама типорозмірних рядів енергетичних засобів і
шлейфу робочих машин, що дає змогу якнайшвидше задовольняти потреби всіх
груп споживачів щодо продуктивності МТА та умов їх використання,
способів агрегатування сільгоспмашин з тракторами, комфортності умов
роботи, фінансових можливостей споживачів, технологій вирощування
сільгоспкультур тощо. Ринок сільськогосподарської техніки в Україні
дотепер не сформувався. Низька купівельна спроможність
сільськогосподарських товаровиробників призвела до того, що обсяги
продажів сільгосптехніки за останні 10 років скоротились у 10–20 разів і
більше, а окремих машин — зовсім припинились. У період планової
економіки підприємства України виготовляли лише близько 30% найменувань
техніки, потрібної сільськогосподарському виробництву. Із переходом до
ринкової економіки до виробництва сільгосптехніки підключилася низка
підприємств інших галузей, розширили номенклатуру виробництва
підприємства сільськогосподарського машинобудування. Останніми роками
ними освоєно виробництво понад 500 найменувань сільгосптехніки, яку
раніше в Україні не виготовляли, і нині вони здатні задовольнити попит.
За своїм технічним рівнем, зокрема за надійністю, вітчизняна техніка
поступається зарубіжним аналогам, але значно дешевша і більш
пристосована до умов використання. Проте обсяги виробництва і продажів
нової сільгосптехніки залишаються малими, через що машинно-тракторний
парк (МТП) сільгосппідприємств морально та фізично старіє, зменшується
кількісно. Такий МТП не забезпечує вчасного виконання потрібного обсягу
робіт, що веде до розтягування строків польових робіт і втрат урожаю. В
Україні мають свої представництва практично всі провідні
західноєвропейські фірми, що виготовляють сільськогосподарську техніку.
Обсяги продажів зарубіжної техніки, як і вітчизняної, теж обмежені. За
висновками експертів, технічний рівень сільськогосподарської техніки
провідних фірм практично вирівнявся, через що конкуренція на ринку
змістила свій акцент із технічного рівня техніки на рівень її сервісного
забезпечення. Малі обсяги продажів сільськогосподарської техніки в
Україні ускладнюють організацію належного сервісного забезпечення.

Похожие записи