Реферат на тему:
Сучасна вітчизняна біоорганічна агротехнологія вирощування цукрових
буряків з використанням побічної продукції
З огляду на переважно великі площі сівби цукрових буряків та обсяги
робіт за обмежених погодних умов і стислих агротехнічних строків їх
виконання дуже важливою є: висока продуктивність сівалок із
пневматичними апаратами, належна техніко-технологічна пристосованість до
різноманітних, постійно змінних умов експлуатації. побічної продукції
рослинництва на добриво
З урахуванням зазначених вище особливостей і можливих умов вирощування
цукрових буряків принцип дії висівної системи пневматичних сівалок
відпрацьовано так, що до отворів висівного диска, через які створено
розрідження (відсмоктування повітря), присмоктується, незалежно від
розмірів, насіння, яке надходить із насіннєвого ящика. Насіння із
допомогою знімача з висівного диска передається в трубопровід або
камерне колесо, зовнішній діаметр якого більший за діаметр диска з
отворами. Колова швидкість камерного колеса узгоджена зі швидкістю руху
агрегату так, щоб під час укладання насіння у вузьке клиноподібної форми
насіннєве ложе не виникало імпульсного його скочування і галопування по
дну ложа.
Висівна система пневматичних сівалок надійно забезпечує поодинокі
захоплювання насінин, пунктирне їх укладання на потрібній відстані,
таким чином оптимальної точності їхнього розміщення в рядку можна
досягти навіть за сівби на швидкості близько 7 км/год.
У разі присмоктування кількох насінин до одного отвору диска з допомогою
спеціального знімача відбувається регулювання кількості насінин на диску
біля кожного отвору. Знімач підпружинений, його положення відносно
висівного диска регулюється одним держаком.
Роз’єднання насінин (якщо їх кілька присмокталося на отворі) можна добре
контролювати через оглядове вікно на висівному диску.
Ящик для насіннєвого матеріалу має розвантажувальну кришку, через яку за
потреби він очищується від насіння.
Різноманітність грунтово-кліматичних умов, висока забур’яненість на
полях, наявність у грунті рослинної біомаси та надзвичайно висока ціна
на високоефективні гербіциди зумовлюють на значній частині полів
застосування механічних розпушувань грунту під час догляду за посівами
цукрових буряків.
Суцільне розпушування грунту проводять на четвертий-п’ятий день по
закінченні сівби не більше як на 2/3 глибини загортання насіння, якщо не
вносили грунтові гербіциди, а бур’яни перебувають у фазі білої ниточки;
у разі утворення на поверхні грунтової кірки грунт розпушують раніше.
Для суцільного розпушування використовують комбіновану машину АРВ-8,1-01
лише з пружинними боронами або борону пружинну БП-12.
Один із найпоширеніших методів догляду за посівами цукрових буряків
складається із: суцільного обробітку грунту до появи сходів
широкозахватними агрегатами із середніми боронами ЗБЗСС-1,0 або легкими
посівними — ЗБП-0,6А в поєднанні з райборінками ЗОР-0,7, а також
культиваторами УСМК-5,4В, які обладнані ротаційними робочими органами
РБ-5,4 з прутковими роторами без шлейфів.
Новостворена широкозахватна (24 м) борона ЗБР-24 “Зебра” на заводі
“Точмаш” (Донецьк) теж забезпечує високоякісне виконання суцільного
досходового розпушування грунту на швидкості переміщення 10–12 км/год.
Усі зазначені вище агрегати застосовують на суцільному досходовому
розпушуванні грунту, якщо проростки насіння не довші за 1 см. З
утворенням грунтової кірки спершу найдоцільніше використовувати
10-метрової довжини зубчасто-кільчастий коток К-10 заводу “Точмаш” або
кільчасто-шпорові котки, наявні в господарствах, для розламування кірки,
а потім правильно підібрати борони або ж ротаційні котки польові КП-10/6
(виробник: ВАТ “Дніпроагромаш”).
Післясходовий догляд за посівами має вирішувати найгострішу проблему —
розпушування грунту в міжряддях і в зоні рядків (шарування) та одночасне
коригування чи формування густоти рослин ротаційними органами РБ-5,4.
Перше розпушування грунту в міжряддях і в зоні рядків слід проводити,
тільки-но позначилися рядки сходів буряків. Використовують для цього
культиватори типу УСМК-5,4В з однобічними плоскорізальними лапами з
шириною захвата 150 мм, які встановлюють по дві в кожне міжряддя і на
глибину обробітку 3,5–4 см, а також ротаційними батареями, що рухаються
в міжряддях і в зонах рядків на глибині 2–2,5 см.
Якіснішого розпушування грунту з мінімальними захисними зонами рядків
(6–8 см) досягають у разі використання культиваторів КОЗР-5,4-01 та
КОЗР-8,1-01, що призначені для дрібного розпушування грунту в міжряддях
і в захисних зонах рядків.
Другий і третій міжрядні обробітки виконують культиватором КОЗР-8,1-02.
Технологічні колії сприяють збільшенню продуктивності агрегатів на
міжрядних обробітках грунту завдяки зменшенню витрат часу на заїзди
агрегатів у міжряддя й збільшенню швидкості їх руху, що пов’язано з
розширенням міжрядь. Наявність на тракторі обприскувача ОМП-1200 дає
змогу вносити гербіциди та рідкі добрива одночасно з міжрядним
обробітком або самостійно локальним чи суцільним способом.
ae
gdO2y
ї гичкозбиральної машини БМ-6Б, самохідних коренезбиральних машин і
комбайнів МКК-6, КС-6Б, КБ-6, КСБ-6 “Збруч” та нового
енерго-ресурсоощадного способу збирання цукрових буряків, який
передбачає укладання їх у потужний валок із 30 рядків.
Аналізом результатів техніко-економічної оцінки сучасної вітчизняної
біоорганічної агротехнології виробництва цукрових буряків, порівняно з
традиційною технологією, встановлено, що на основному обробітку грунту
площею 180 га затрати пального та кількість нормо-змін із використанням
сучасної вітчизняної технології зростають через те, що проведення
операцій шлейфування й вирівнювання грунту перенесено з весни на осінь,
щоб не ущільнювати пухкий структурний грунт навесні.
На ранньовесняному й передпосівному обробітку грунту та сівбі цукрових
буряків затрати праці за сучасної вітчизняної біоорганічної
агротехнології, порівняно з традиційною, зменшуються в 4,08 раза,
кількість нормо-змін — учетверо, а пального — в 2,58 раза завдяки
застосуванню нових вітчизняних машин (культиваторів АРВ-8,1-02, сівалок
ССТ-18В, ССТ-18М, обприскувача ОМП-1200) і тракторів ХТЗ-16131 у складі
комбінованих агрегатів (табл. 1).
У технологічному процесі — догляд за посівами — затрати праці за
сучасної технології становлять 225,6 люд·год (1,256 люд·год/га), а за
традиційної — зростають до 323,2 люд·год (1,84 люд·год/га), кількість
нормо-змін, відповідно, — з 32,22 до 46,17.
У технологічному процесі — збирання цукрових буряків і транспортування
коренеплодів — затрати праці з використанням сучасної вітчизняної
технології, порівняно з традиційною, знижуються з 1783,24 люд·год (9,90
люд·год/га) до 1093,9 люд·год (6,075 люд·год/га), тобто в 1,63 раза,
кількість нормо-змін зменшується з 254,7 до 156,2 — майже в 1,5 раза.
Тільки затрати пального при цьому зменшуються з 14,46 до 9,4 т, тобто в
1,54 раза.
У цілому за сучасної вітчизняної біоорганічної агротехнології затрати
праці зменшуються, порівняно з традиційною, з 3056,3 люд·год (17,0
люд·год/га) до 2047,6 люд·год (11,36 люд·год/га), тобто в 1,5 раза, а
кількість нормо-змін скорочується з 430,6 до 292,5. Затрати пального в
цілому при цьому зменшуються з 34,806 т (193,4 кг/га) за традиційної
технології до 28,14 т (156,3 кг/га) — за сучасної вітчизняної
агротехнології, тобто в 1,24 раза, або на 37,1 кг/га.
Впровадження у виробництво тракторів ХТЗ-16131 та застосування їх у
сучасній вітчизняній біоорганічній агротехнології із набором нових
вітчизняних сільськогосподарських машин забезпечує зниження прямих
витрат із 3799,33 грн/га до 3071,44, тобто на 727,89 грн/га. З
урахуванням урожайності коренеплодів та експериментальних підтверджень
встановлено, що найменших затрат праці на 1 т коренеплодів — 0,262
люд·год і низької собівартості 1 т коренеплодів — 70,77 грн можна
домогтися з упровадженням сучасної вітчизняної агротехнології на базі
нових універсальних сільськогосподарських машин і тракторів ХТЗ-16131,
ХТЗ-18040 за використання їх у складі комбінованих агрегатів (табл. 2).
Проведені експериментальні дослідження у дослідному господарстві
“Пархомівське” Інституту цукрових буряків УААН і СК “Дружба”
Магдалинівського району Дніпропетровської області свідчать, що
впровадження у виробництво сучасної вітчизняної біоорганічної
агротехнології вирощування та збирання цукрових буряків, порівняно з
традиційною, забезпечує збільшення врожайності цукрових буряків на
12–15%. За цін на матеріально-технічні ресурси та коренеплоди, які
склалися у 2005 році, виробництво цукрових буряків є високорентабельним
(32–100%) за врожайності, відповідно, 250–440 ц/га.
Висновки
1. Максимальне використання як добрива побічної продукції рослинництва є
дієвим, екобезпечним, енергоощадним, недорогим агрозаходом відтворення
елементів грунтової родючості й забезпечення стійкої продуктивності
цукрових буряків та інших сільгоспкультур.
2. Перехід до біологізованих агротехнологій висуває специфічні,
жорсткіші, вимоги до таких технологічних операцій, як збирання врожаю,
обробіток грунту та сівба. Якісне їх проведення, особливо в
екстремальних за зволоженням і забур’яненістю умовах, можливе в разі
узгодження механіко-технологічних процесів, здійснюваних певним
знаряддям, із фізико-механічними властивостями рослинних решток і
грунту.
3. Технологічно й функціонально найвідповідальнішими є процеси
подрібнення, рівномірного просторового розподілу, і насамперед,
загортання в грунт сухої чи зеленої фітомаси.
4. Повноцінне компостування рослинних решток із грунтом здійснюють
спеціальні роторні мульчувачі, подрібнювач-розкидач ПРС-2,1, важкі
дискові борони типу “Деметра”, культиватори типу “Резидент”, “Зебра” та
інші з дальшим основним обробітком згідно із зональними рекомендаціями.
5. Використання вітчизняних тракторів і широкозахватних комбінованих
знарядь у циклі обробіток — сівба майже вдвічі підвищує продуктивність
праці.
6. Запровадження біологізованих агротехнологій створює реальні
передумови для стійкого функціонування агроекосистем завдяки
раціональному використанню, відтворенню й збереженню складових родючості
грунтів, стримуванню ерозій, втрат елементів живлення, виваженому
хімічному й техногенному навантаженню, скороченню ресурсних,
енергетичних та фінансових витрат.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
