Реферат на тему:
Сучасна вітчизняна біоорганічна агротехнологія вирощування цукрових
буряків
Успіх вирощування цукрових буряків значною мірою залежить від якості
основного й передпосівного обробітків грунту, старанності підготовки
насіннєвого ложа й точності розміщення в ньому за довжиною рядка
насіння.
Коренеплоди цукрових буряків заглиблюються в грунт на 30–35 см, тому й
потрібна однорідна структура його на всій глибині, без “підошви” та з
рівномірно розподіленими в оптимальному співвідношенні органічними й
мінеральними добривами, які активно сприяли б мінералізаційному
процесові.
Відтак успіх сучасної вітчизняної біоорганічної агротехнології
закладається ще під час збирання попередника, коли верхній шар грунту
поки що не висушений. Разом із внесенням у грунт гною, сидератів, певних
доз мінеральних добрив загортають і велику кількість побічної
(нетоварної) продукції рослинництва.
Щорічний урожай побічної продукції (соломи та стебел кукурудзи) сягає
25–30 млн т. У середньому на 1 т зерна припадає приблизно 1 т побічної
продукції, основну масу якої нині не використовують у тваринництві.
Удобрювальна ефективність тонни подрібненої та загорненої в грунт соломи
та іншої побічної продукції рослинництва еквівалентна 3,5–4 т
напівперепрілого гною. Загортання соломи в грунт у місцях її збирання
виключає витрати на скиртування та перевезення.
Регулярне внесення належної кількості органічних (побічної продукції) і
мінеральних добрив забезпечує відповідне відтворення складових грунтової
родючості та рівноважний перебіг продуційних процесів вирощування
цукрових буряків на ощадливому повноцінному ресурсному забезпеченні.
Цілеспрямоване використання як добрива побічної продукції рослинництва
(соломи злакових і бобових культур, стебел кукурудзи й соняшнику) та
сидератів у поєднанні з іншими чинниками інтенсифікації (сівозміни,
обробіток грунту, сорти та гібриди) — це реальний і ефективний шлях
призупинення виснаження найбагатших чорноземів.
Забезпечення якісного обробітку грунту за наявності на поверхні поля
великої кількості соломи зернових колосових, стеблової маси
грубостеблових культур, іншої нетоварної продукції рослинництва (далі —
рослинної біомаси) досягається за дотримання виконання такого
технологічного ланцюга: створення вихідного агрофону — внесення добрив —
загортання в грунт рослинної біомаси.
Одержання жаданого ефекту насамперед пов’язано з тим, що варто
дотримуватися вимоги науково обгрунтованої методики застосування
побічної продукції рослинництва на добриво, згідно з якою на кожну тонну
рослинної маси слід обов’язково додати 10 кг д. р. азоту, що забезпечує
оптимальний баланс між азотом і вуглецем, поліпшує мінералізацію соломи
в грунті та унеможливлює конкурентну боротьбу за азот між рослинами й
целюлозорозкладаючими мікроорганізмами.
У технології загортання в грунт рослинної біомаси створення вихідного
агрофону є однією з важливих ланок, що пов’язано з доведенням рослинної
біомаси до придатного для загортання стану. Із технологічних міркувань
таким вихідним агрофоном є агрофон переважно у вигляді подрібненої
рослинної біомаси, рівномірно розкиданої поверхнею поля.
Для зернових такий вид агрофону забезпечується під час збирання врожаю
із застосуванням зернозбиральних комбайнів (“Дон-1500”, “Славутич”,
“Лан” тощо) і зернозбиральних комбайнів зарубіжного виробництва з
подрібнювачами незернової частини врожаю.
Якщо солому залишають на полі в стоячому стані (високий зріз, збирання
врожаю проводять за технологією обчісування зернової частини із
застосуванням жниварок ЖОН-4, ЖОН-6), для її подрібнення застосовують
мульчувач навісний роторний МНР-12 (виробник: ВАТ “Хмельниксільмаш”). Це
значно поліпшує дальший обробіток грунту.
У разі залишення валків соломи в полі їх слід подрібнити та розкидати по
полю подрібнювачем-розкидачем валків ПРС-2,1 (виробник: ВАТ
“Бердянськсільмаш”).
Якісне внесення гранульованих мінеральних добрив забезпечується за
використання причіпної машини МД-4 “Галичанка”, навісних розкидачів
МВД-900, МВД-0,5 або РДН-0,5 і МВУ-0,5АГ. Можуть бути застосовані
причіпні розкидачі марок І-РМГ-4 та РУМ-8.
Сучасний парк грунтообробної техніки повною мірою забезпечує загортання
побічної продукції в грунт завдяки поєднанню операцій, які виконують у
певній послідовності для створення оптимальних умов росту й розвитку
рослин.
У системі обробітку грунту на зяб одразу після збирання й створення
вихідного агрофону застосовують такі грунтообробні знаряддя: культиватор
широкозахватний КШН-5,6 “Резидент”, агрегат грунтообробний ротаційний
“Агро-3”, культиватор для передпосівного обробітку грунту ККП-6
“Кардинал”, борону глибокого розпушування БГР-4,2 “Солоха” (виробник:
ВАТ “Галещина, машзавод”) тощо. Вони інтенсивно розпушують грунт,
рівномірно вирівнюють поверхню поля, загортають подрібнену й стоячу
солому в грунт на глибину до 20 см. Особливості цієї технології в тому,
що для основного обробітку у зазначених вище грунтообробних знаряддях
застосовують кілька типів принципово нових робочих органів, які
призначені для роботи на ущільнених грунтах різного гранулометричного
складу, розробки задернілих скиб після оранки. При цьому верхній шар
грунту підрізається на глибину 10–12 см, частково подрібнюється разом із
рослинними рештками та обертається, порушуючи при цьому капілярне
підняття вологи з нижніх шарів грунту, що створює кращі умови для
зменшення її втрат, а поглинання опадів при цьому поліпшується. Водночас
знищується переважна більшість вегетуючих бур’янів і зменшується
надходження в грунт їхнього дозрілого насіння.
На важких грунтах і за високої стерні (20 см і більше) або великих
валків соломи застосовують глибоке дискування (до 16 см) важкими
дисковими боронами БДВ-3, БДВ-7 (виробник: ВАТ “Уманьферммаш”), бороною
дисковою БДВ-6,5 (виробник: ВАТ “Борекс”) або дисковими грунтообробними
агрегатами типу АГД-2,3 чи боронами дисковими важкими БДВ-8,5 або
БДВ-6,5 (виробник: ВАТ “Білоцерківсільмаш”).
Доцільно в усіх випадках після дискування одночасно провести боронування
й коткування поля котками КП-10/6, що сприяє кращому контакту насіння
бур’янів із грунтом, його проростанню.
Із появою бур’янів і випаданням дощів поле перехресно обробляють
культиваторами або важкими зубовими боронами, що забезпечує вирівнювання
поверхні поля (ріллі).
За масового проростання бур’янів, не чекаючи їхнього укорінення,
здійснюють повторне боронування лапчастими боронами, а також із
навареними сегментами. Як виняток, глибину культивації збільшують до
10–12 см на площах, де багаторічні коренепаросткові бур’яни добре
укріпились і сформували велику біомасу. За значної забур’яненості
багаторічними коренепаростковими бур’янами єдиним виправданим засобом є
поєднання механічного обробітку і гербіцидів із використанням агрегату
для підрізання бур’янів із одночасним внесенням гербіцидів АВГ-8.
Із настанням зими та нагальністю потреби в нагромадженні вологи в грунті
для поліпшення мінералізації побічної продукції, загорненої в грунт,
доцільно проводити пошарове смугове його розпушування культиваторами
різноглибинного обробітку грунту — ПЩН-2,5М і ПЩН-3,5М — з одночасним
внесенням аміачної води.
?????????X?омбінованих агрегатів для передпосівного обробітку й сівби,
які б навесні після осінньої підготовки грунту змогли обробляти його,
створювати та формувати помірну грудкуватість лише в зоні загортання
насіння зі збереженням структури, яка утворилася за зиму в основному
(родючому) шарі грунту.
Загальна вимога до глибини загортання насіння, з огляду на високу його
чутливість щодо глибини, така: сіяти неглибоко настільки, наскільки
потрібно.
Нині на українському ринку є великий вибір грунтообробної техніки для
полегшення вирощування цукрових буряків за сучасною вітчизняною
біоорганічною агротехнологією, згідно з якою основні допосівні роботи
проводять восени, а навесні — лише незначне дрібне розпушування залежно
від складу грунту.
Зокрема, значного розвитку й поширення набули вітчизняні комбіновані
агрегати для осіннього й весняного передпосівного обробітків грунту.
Вони здійснюють за один прохід дві-три, а то й п’ять-шість операцій,
зберігаючи вологу в грунті й скорочуючи витрати пального на 20–45%.
Створені комбіновані агрегати на базі інтегрального трактора типу
ХТЗ-16131 навесні за перший прохід із грунтообробною машиною АРВ-8,1-01
високоякісно виконують чотири технологічні операції: вирівнювання
грунту, розпушування на глибину 2–3 см, подрібнювання грудочок і
шлейфування. Швидкість руху агрегату — 10 км/год, що забезпечує
обробіток площі до 100 га за світловий день за витрат пального близько 2
кг/га. За другий прохід агрегат теж виконує чотири технологічні
операції: передпосівну культивацію, подрібнення грудочок, шлейфування та
висівання. Для цього на передню навіску трактора навішують культиватор
АРВ-8,1-02, а на задню — сівалку ССТ-18В або ССТ-18М, яку складають для
транспортування. На трактор монтують обприскувач ОМП-1200, який водночас
із передпосівним обробітком грунту та сівбою забезпечує стрічкове
внесення гербіцидів, зменшуючи їхню потребу до 60%. Сошники сівалки
розміщують на рамі по шість штук у трьох блоках, відстань між крайніми
сошниками блоків збільшується із 45 до 70 см. За такої схеми розміщення
сошників створюються технологічні колії, які використовують для проходу
коліс трактора під час сівби та догляду за посівами цукрових буряків. Із
використанням на тракторі широкопрофільних шин низького тиску секції
сівалок переміщуються по слідах коліс, загортаючи насіння в грунт
відповідно до вимог агротехніки, а тому немає потреби регулювати колію
трактора в разі одночасного використання його в технологіях вирощування
інших сільськогосподарських культур. Із використанням на тракторі
серійних шин колію йому встановлюють завширшки 2950 мм з допомогою
спеціальних проставок, що унеможливлює переміщення сошників сівалки по
слідах коліс трактора. Проведення високоякісної підготовки грунту
створює умови для висівання цукрових буряків на кінцеву густоту (10–12
шт./п.м) і зникає потреба у формуванні густоти рослин, що сприяє
зменшенню використання насіння.
Навесні оптимальні строки сівби на грунтах із загорнутою соломою і
стебловою масою на добриво мають вирішальне значення для одержання
дружних сходів. Кращий строк для сівби цукрових буряків — ранній, коли
під час розробки грунту він не налипає на робочі органи. Проте строки
висівання насіння цукрових буряків передусім залежать від погодних умов
і вологості грунту. Якщо одразу після висіву насіння цукрових буряків
пройшов дощ, то це може мати для польової схожості такі самі
катастрофічні наслідки, як і висівання насіння в надто вологий грунт.
Зважаючи на те, що цукрові буряки використовують короткий вегетаційний
період, все ж таки краще, коли культура раніше сходить, утворює листкову
поверхню й закриває міжряддя. Але й за ранньої сівби існує ризик
приморозків, а отже, й зменшення врожайності. Тому строки висіву
визначають для цукрових буряків за фізичною зрілістю грунту, коли
температура на глибині 10 см сягає 5…6°С, а верхній шар грунту добре
кришиться й розробляється робочими органами зазначених вище знарядь.
Запізнення із висіванням цукрових буряків на один день зменшує
врожайність коренеплодів на 0,6 т/га, а збір цукру — на 0,1–0,2 т/га, на
п’ять-шість днів, відповідно, — 3–7 і 0,8–1,7 т/га. Перенесення строків
збирання на пізніший період не компенсує зазначених втрат.
Позитивні результати можна одержати й у разі ранніх (проти оптимальних)
строків сівби цукрових буряків: якщо весна тепла, рілля з осені
вирівняна й неущільнена.
Щоб не зовсім прогрітий грунт не вплинув негативно на енергію
проростання насіння, доцільно вибрати насіння високої польової схожості
та загортати його під час сівби на глибину 2 см. Це надто важливо в
разі, коли зерно висівають на кінцеву густоту, адже цим визначається
розміщення насіння в рядку, якість фракційного складу коренеплодів та
їхня врожайність.
Для повнішого знищення бур’янів на полях, де висіватимуть буряки,
застосовують різні строки сівби. Це супроводжується дворазовою
різноглибинною допосівною культивацією, що зумовлює пересихання родючого
шару грунту й стійку тенденцію до зниження польової схожості насіння
цукрових буряків (в окремі роки — до 15–18%). У цьому разі слід сіяти
дещо глибше, щоб насіння загорталось у вологе насіннєве ложе.
Перед висівом слід стежити за коливаннями температури, аби вона не
спускалася нижче 5°С, бо за 3°С насіння взагалі не проростає. Потрібно
відстежувати той весняний період, коли температура поступово наростає,
саме в такому середовищі насіння проростає найкраще і рослина
розвивається. Тому постійно треба намагатися сіяти цукрові буряки в
оптимальний для вашої місцевості термін. Проте аж ніяк не варто
поспішати в межах цього оптимального періоду, якщо доведеться обробляти
надто вологий і холодний грунт. “Вимучене” насіннєве ложе не сприяє
прилипанню та взаємодії насіння з грунтом, що спричиняє низьку польову
схожість та незадовільні результати врожаю. Кілька днів очікування
поліпшення погодних умов, зазвичай, виправдані, адже це сприяє
якіснішому проростанню насіння й розвитку сходів.
Основа насіннєвого ложа повинна бути на глибині 2–4 см і складатися з
шару подрібненого грунту; слід стежити за тим, аби не сталося його
утрамбовування в цю зону (шар грунту), де входить наральник сошника
сівалки. Тому під час обробітку грунту потрібно суворо дотримуватися як
зазначеної вище глибини (2–4 см), так і щільності насіннєвого ложа —
1,1–1,2 г/см3. За перевищення щільності — 1,3 г/см3 — і недостатньої
його вологості (нижче 20%) схожість насіння цукрових буряків може
знижуватися в 1,6–2 рази.
У бурякосійних господарствах України для сівби цукрових буряків з
одночасним унесенням у рядки стартових доз мінеральних добрив із
вітчизняних машин найбільшого поширення набули: універсальна пневматична
сівалка СУПК-12, УПС-12 та з механічним висівним апаратом — сівалки
ССТ-12В, ССТ-18В і ССТ-18М виробництва ВАТ “Червона Зірка”.
Високі технологічні можливості виявлено у пневматичних сівалок точного
висіву цукрових буряків без внесення в рядки мінеральних добрив: СТВ-12
виробництва АТ “Завод “Автоштамп” і СУ-12 “Орізон”, яка висіває
звичайне, каліброване й дражоване насіння. На замовлення сівалку СУ-12
обладнують механізмами для внесення мінеральних добрив у рядки під час
висіву. Чудово себе зарекомендувала нова універсальна пневматична
сівалка СПУ-5,6 виробництва ВАТ “Охтирсільмаш”.
Наявність у пневматичних сівалок різних типів загортальних робочих
органів істотно поліпшує виконання процесу загортання насіння в грунт.
Якщо порівняти із сівалками з механічними висівними апаратами, саме це й
забезпечує підвищення польової схожості насіння на посівах, засіяних з
допомогою пневматичних сівалок.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
