Реферат на тему:
Соєвництво в степах Херсонщини
Ще здається зовсім недавно, десь у 2004 році, почався так званий
“соєвий вік”, далі за ним — “вік біодизелю” (вирощування ріпаку), але
завдяки своїй високій рентабельності, соя знову повертається на
українські поля.
ДПДГ “Асканійське” було засновано 1991 року в с. Тавричанка Каховського
району Херсонської області. За підрозділами закріплено 8855 га ріллі, з
яких 4780 га — зрошувані землі, які обслуговують 70 дощувальних машин
“Фрегат”. Господарство міститься в південній кліматичній зоні України.
Переважна частина земель — чорноземи південних рівнин і темно-каштанові
легкоглинисті грунти.
Велике значення в одержанні високих урожаїв продукції рослинництва має
максимальне дотримання розроблених технологій виробництва й сівозмін.
Без сівозмін не може бути й мови про справжню наукову систему
рільництва. У сільськогосподарському виробництві все починається із
землі: з турботи про її родючість, з раціональних способів її обробітку,
із захисту від ерозії, очищення полів від бур’янів та інших чинників, що
зумовлюють рівень культури землеробства. Господарство чітко дотримується
сівозмін, культури розміщуємо після кращих попередників, тому й збираємо
високі врожаї.
Для підвищення ефективності виробництва багато уваги приділяємо
придбанню нової сучасної техніки. Так, останнім часом купили сівалку
“Хорш-Агросоюз 18,35” з трактором “Кейс 500”, що дає змогу засівати
близько 300 га за добу, та обприскувач “Текнома Лазар” із шириною
захвату 24 м, яким обробляємо до 250 га за добу.
У ДПДГ “Асканійське” працює свій науковий відділ. Після вивчення
найкращі сорти та елементи технології обов’язково застосовуємо у
виробництві, що сприяє ефективнішому господарюванню.
Виробнича діяльність господарства спрямована на вирощування зернових,
олійних та кормових культур. Велику увагу приділяємо насінництву. Для
вирощування відбираємо районовані сорти, які максимально придатні для
вирощування в природно-кліматичних умовах господарства.
Чимале місце в структурі посівних площ займає соя. Щорічно площа під
цією культурою становить 1000–1200 га. Більшість посівів — насінницькі.
Вирощуємо такі районовані сорти сої: Спринт, Сонячна, Офелія, Діона,
Фаетон, Аполлон, Вітязь-50. Ці сорти вивели для вирощування в південних
областях України селекціонери Інституту олійних культур (Запоріжжя) та
Інституту землеробства південного регіону (Херсон). Уже багато років
господарство успішно реалізує насіння цих сортів.
gd?Yi
у грунту. Сіємо сою й після овочів, кормових культур, кукурудзи на
зерно. В господарстві достатньо посівної площі для ведення розширеного
виробництва з вирощуванням широкого спектру сільськогосподарських
культур. Тому використовуємо звичайні сівозміни.
Дуже важливо для одержання високих урожаїв дотримуватися технології
вирощування та всіх агротехнічних заходів. Для південної зони характерні
посушливі погодно-кліматичні умови, отже, треба застосовувати технології
з мінімальним обсягом грунтообробних робіт. Вони зберігають більше
вологи в грунті, яка дуже потрібна рослинам, особливо в період після
проростання. У своєму господарстві боронування сходів, першу й другу
міжрядні культивації ми замінили внесенням страхових гербіцидів: проти
широколистих — Базагран 2 л/га + Хармоні, 6 г/га; проти злакових —
Фюзілад Форте та Арамо. Таким чином скорочуються три види робіт,
пов’язані з механічним втручанням у грунт. Проти шкідників застосовуємо
БІ-58, Фастак, Альтекс, Акцент.
Мінеральні добрива вносимо під оранку восени і під час сівби. Краще
використовувати мінеральні добрива з більшим процентом діючої речовини.
Ми застосовуємо аміачну селітру, сечовину, суперфосфат.
Обов’язково здійснюємо передпосівну обробку насіння Нітрагіном.
Ефективний агрозахід — позакореневе підживлення Кристалоном у дозі 2
кг/гектар.
За вирощування сої на зрошуваних площах до технології виробництва
додаємо полив: поливаємо вісім разів, витрачаючи 3500–5000 м3 води.
Наявність у господарстві надійного зрошення дає змогу вирощувати сою в
поукісних та пожнивних посівах. У поукісних посівах (після зерносумішей
або озимих на зелений корм) використовуємо скоростиглі сорти, такі як
Спринт та Фаетон. У пожнивних (після озимої пшениці, озимого та ярого
ячменю) кращим є сорт Діона, який має період вегетації 80–85 днів.
Після збирання попередника лущимо стерню в два сліди на глибину 10–12
см; здійснюємо культивацію КПС на глибину 6–7 см. Висіваємо з нормою
600–650 тис. шт./га. За період вегетації поливаємо три-чотири рази. В
боротьбі з бур’янами застосовуємо страхові гербіциди. Врожайність за
такої технології сягає 20–25 ц/га, додатковий прибуток — 3,0–3,5 тис.
грн/га. Площа пожнивних та поукісних посівів у господарстві становить
250–300 гектарів.
Олійні культури в структурі посівних площ займають найбільшу частку —
близько 30–35% загальної площі. Провідною є соя. Це обумовлено
ліквідністю та високою рентабельністю культури. За розрахунками,
рентабельність сої — 258%, і поступається вона лише соняшнику з ділянок
гібридизації.
Собівартість продукції — один з найголовніших показників будь-якої
галузі виробництва. Цей показник прямо пропорційно впливає на
результативність виробництва, стан господарства й подальший його
розвиток.
Отже, треба зазначити: виробництво сої — вигідний вид підприємництва. За
умови виконання всіх агротехнічних заходів господарство реально може
заробити 4–5 тис. грн прибутку з 1 гектара.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
