.

Соєвий шрот — основний високобілковий інгредієнт для комбікормів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2362
Скачать документ

Реферат на тему:

Соєвий шрот — основний високобілковий інгредієнт для комбікормів

реговори багатосторонні, у них беруть участь понад 100 країн. Тому ринок
соєвого шроту є досить ліберальним, що дає переваги на його відносно
низькі ціни. У зв’язку з цим доступними стають споживчі ціни і на
продукцію тваринництва і птахівництва. Найбільшими у світі споживачами
власного та імпортованого соєвого шроту у 2001/2002 МР були країни Азії
та Океанії — 33,13 млн т (Китай — 15,25 млн т, Південна Корея — 2,46,
Тайвань — 1,58 млн т), США — 30,03 млн т, країни Європейського Союзу —
29,03 млн т (Франція — 5,13 млн т, Іспанія — 4,7, Німеччина — 4,22,
Італія — 3,9, Голландія — 3,66 млн т), Латинської Америки — 17,02 млн т,
(Бразилія — 7,92 млн т, Мексика — 4,16, Аргентина — 0,23 млн т), Африки
— 6,65 млн т, Східної Європи — 3,75 млн т (Польща — 1,36 млн т), інші —
3,54 млн т. Найбільшим у світі виробником і споживачем соєвого шроту є
США. Ще в 1935 році виробництво його в цій країні становило лише 556,4
тис. т. Надалі виробництво нарощувалося і в 1940 році становило 1400
тис. т, у 1950-му — 5351, у 1960-му — 8577, у 1970-му — 16366, у 1980-му
— 22062, у 1990-му — 25697, у 2000-му — 35730, у 2001 році — 36697 тис.
т. Характерно, що в цій країні зі зростанням виробництва соєвого шроту
збільшувалося домашнє використання його в годівлі тварин, птиці й риби
та зростав експорт. Однак помітним експорт американського шроту став
лише з 1950 року, коли його було поставлено на ринок у кількості 164,3
тис. т (3,1% усього виробленого), хоча вже на той час основну його
кількість — 5216,2 тис. т (96,9%) — згодовували тваринам і птиці; у 1960
році його експорт становив 535,1 тис. т (6,2%), домашнє використання —
8046,6 тис. т (93,8%); у 1970-му, — відповідно, 4137 (25,3) і 12220,5
(74,7%); у 1980-му — 6156,1 (27,9%) і 15962,8 (72,1%); у 1990-му —
4962,8 (19,3%) і 20693 (80,7%); у 2000-му — 6988 (19,6%) і 28706
(80,4%); у 2001 році — 6940 (18,9%) і 30028 (81,1%) тис. т. Як бачимо,
основну кількість соєвого шроту використовують американські фермери в
годівлі всередині країни. У 2000 році, наприклад, соєвого шроту було
згодовано: у птахівництві — 15 млн т, у свинарстві — 6,7, м’ясному і
молочному скотарстві — 5,1, аквакультурі — 0,18, інших — 1,73 млн т. За
рахунок соєвого шроту в основному задовольняється потреба американської
комбікормової індустрії у високобілкових інгредієнтах. Таким шляхом у
виробництві збалансованих комбікормів іде тепер багато
промисловорозвинутих країн.

Для України виробництво і використання соєвого шроту є стратегічним
напрямом у вирішенні проблеми протеїну. Разом із тим використання
соєвого шроту має свої особливості. Норма згодовування його залежить від
виду, породи і віку птиці, свиней, великої рогатої худоби, звірів, риби.
Коротко зупинимося на деяких особливостях і нормах згодовування соєвого
шроту, зважаючи на те, що норму згодовування його слід щоразу уточнювати
з урахуванням віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності, що
особливо важливо для селекційної та племінної роботи. Птиця

Введення соєвого шроту до раціонів сучасних інтенсивних порід птиці
відіграло ключову роль у збільшенні виробництва м’яса бройлерів і яєць
птиці. Інтенсифікація у птахівництві тісно пов’язана з використанням
соєвого шроту. Для бройлерів соєвий шрот і екструдована повножирова соя
виявилися прекрасним високобілковим кормом, без якого тепер неможливо
навіть уявити собі розвитку сучасного і майбутнього птахівництва. Типові
стандартні раціони для них містять від 21–24 до 26–28% протеїну, в
основному за рахунок протеїну соєвого шроту. У раціонах курей-несучок
екструдована повножирова соя становить 15–20% усієї маси кормосумішей.
Комбікорми для товарних індичок у стартерний період містять 33,5%
соєвого шроту, у ростерний — 28,5, у заключний — 18%. На ранніх стадіях
росту індиків, замість соєвого шроту, можна включити близько 10%
екструдованої повножирової сої, а потім — аж до забою — її частку можна
збільшити до 15–20% без шкоди для цієї птиці. Для товарних качок у
стартерний період (0–2 тижні) у комбікорми вводять 25% соєвого шроту, у
ростерний (2–4 тижні) — 16, у заключний (4–8 тижнів) — 14%. До
комбікормів для гусей включають таку кількість соєвого шроту: у
стартерний період (0–3 тижні) — 25%, у ростерний (від 3 тижнів — до
продажу) — 20, для племінної птиці — 22,5%. Свині

Соєвий шрот сприяє підвищенню інтенсивності приросту живої ваги свиней і
поліпшенню якості свинини. Для новонароджених поросят, певна річ, молоку
заміни немає. Якщо новонароджене порося у перші 4–6 годин не одержує
молока, імовірність вижити зменшується. Від перших 3–5 днів і до
досягнення тритижневого віку поросята вже можуть одержувати передстартер
із вмістом 22–24% протеїну, після відлучення — 20–21, з восьмитижневого
віку до досягнення товарної маси — 17–14%. При відгодівлі поросят до 50
кг живої ваги до їхнього раціону можна включити до 20% екструдованої
повножирової сої, після 50 кг — 18–15, на завершальній стадії відгодівлі
— 8–5%. У годівлі свиноматок соєвий шрот включається в такій кількості:
при супоросності — 10% раціону, при лактації — 15. У годівлі поросят,
починаючи з тримісячного віку, можна застосувати соєве молоко по 200–250
г на голову на добу. Корови

У годівлі високопродуктивних корів голштинської породи особливого
значення набуває балансування раціонів щодо протеїну і амінокислот за
рахунок соєвого шроту. До раціонів молочних корів включають 10–15%
соєвого шроту або екструдованої повножирової сої, при цьому мікрофлора
рубця повністю і максимально нейтралізує інгібітори трипсину.
Екструдована повножирова соя особливо цінна в ранній період лактації,
коли підвищення вмісту в раціоні жиру на 1% стимулює додатковий синтез
0,9 кг молока у перші три місяці лактації, підвищує вміст жиру в молоці,
поліпшує жирокислотний склад, зокрема вміст лінолевої кислоти. Вівці

Основним джерелом протеїну для овець у більшості регіонів є зелена маса
пасовищ, сіно багаторічних трав, солома, стебла. На жаль, для них часто
не вистачає соєвого шроту, який згодовують насамперед у птахівництві,
свинарстві і молочному скотарстві. Корисно його згодовувати вівцям, з
урахуванням породи, віку та живої ваги, у кількості від 100 до 200 г на
голову щоденно. Це сприяє збереженню молодняку, інтенсивності росту,
якості баранини і вовни. Кози

Поряд із згодовуванням козам основних кормів — трави злакових і бобових
трав, сіна, кукурудзи, капусти, коренеплодів, гіллячкового корму — їм
дають комбікорми з включенням соєвого шроту. До стартерних комбікормів
для козенят включають 10% соєвого шроту, для ростерних — 8–9.
Згодовування екструдованої повножирової сої до раціону молочних кіз
підвищувало надої і жирність молока, вміст лінолевої і ліноленової
жирних кислот, смакові якості, поліпшувало його лікувальні властивості.
Кролі

Для годівлі взимку заготовляють цілі рослини у фазі повного наливання
бобів або повної стиглості. Соєвий шрот і екструдована повножирова соя
дуже ефективні високобілкові й енергетичні корми в годівлі кролів,
підвищують інтенсивність їх росту, поліпшують якість м’яса і хутра.
Згодовування племінним кролям екструдованої повножирової сої в складі
раціонів може поліпшити репродуктивні показники, зменшити смертність
новонароджених кроленят, збільшити прирости живої ваги. Риба

До комбікормів для коропа, окуня, зубатки вводять: соєвого шроту — 35%,
сома — від 20 до 48, для форелі — від 5 до 25, для лосося — 15%.
Екструдована повножирова соя задовольняє потребу риби одночасно в
енергії і білку. За останнє десятиліття збільшується використання сої в
кормах для собак, кішок та інших тварин. У США, наприклад, з цією метою
за рік використовують 700–900 тис. т соєвого шроту. У годівлі телят,
поросят, хутрових звірів, риби, креветок, піддослідних тварин часто
використовують інші багаті на протеїн соєві продукти, як, наприклад,
соєве борошно тонкого помелу, соєвий білковий концентрат, соєвий
білковий ізолят, борошно з додаванням жиру і лецитину. Значне розширення
виробництва в Україні сої і соєвого шроту, для чого є сприятливі умови,
та використання їх у тваринництві і птахівництві забезпечить значне
підвищення продуктивності цих галузей, збільшення виробництва м’яса,
молока і яєць, здешевлення і зростання конкурентоспроможності продукції
на ринку.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020