Реферат на тему:
Складова технології виробництва високоякісного зерна
gdU@e
Ae на кукурудзі, частина їх летить у місця зимівлі, де продовжує
живитись насінням злакових трав, а інколи й деревних порід (клен, ясен
тощо). Клопи, які накопичили жировий запас, у перші ж дні після міграції
на зимівлю ще в липні укриваються під підстилкою в пухкому, трохи
зволоженому шарі грунту й залишаються там нерухомими до весни. У
регуляції чисельності шкідливої черепашки певне значення мають
паразитичні комахи. Серед них найважливішим є яйцеїди теленоміни (ряд
перетинчастокрилих). В репродуктивний період яйцепаразити нечисленні,
хоча пізніше здатні заразити 50–90% яєць, знищують ту частину популяції,
яка так чи інакше гине, оскільки не встигає доживитись на посівах. На
личинках останніх віків й імаго черепашки, які вже встигають завдати
шкоди посівам, паразитують також мухи-фазії. Зважаючи на біологічні
особливості й спосіб життя шкідливої черепашки, для ефективного захисту
посівів зернових від неї потрібна комплексна система, складовими якої є
організаційно-господарські, агротехнічні, хімічні й інші заходи. Головна
ж роль захисних заходів має полягати в збереженні якості врожаю. У
підвищенні якості врожаю пшениці велику роль відіграють сівба по кращих
попередниках (чорний пар, горох, багаторічні трави, кукурудза на зелену
масу й силос) в оптимальні строки високоякісним кондиційним насінням,
своєчасний обробіток й утримання грунту в чистому від бур’янів стані,
дотримання норм висіву й глибини загортання насіння, а також
застосування всіх заходів, що оптимізують водний і харчовий режим
рослин. Важливим є позакореневе підживлення рослин сечовиною (50 кг/га
д.р.) в період виходу в трубку й до початку молочної стиглості зерна. Це
сприяє збільшенню вмісту в зерні сирої клейковини на 3–7% і значному
покращанню її якості. За рахунок підживлення можна на 3–4% підвищити
допустимий рівень пошкодження зерна й, відповідно, критерій чисельності
личинок шкідливої черепашки, за якої доцільний хімічний захист посівів.
Позакореневе підживлення рослин сечовиною інколи доцільно проводити
сумісно з обробкою посівів проти личинок черепашки інсектицидами, але
дозу останніх при цьому треба зменшувати на 20–30%. Весняне кореневе
підживлення озимої пшениці мінеральними добривами в порівняно малих
дозах (20 кг д.р./га) також дає можливість зберегти гарні технологічні
якості зерна, незважаючи на високий вміст у ньому домішок зерен,
пошкоджених черепашкою. Практика свідчить, що навіть у роки депресії
чисельності клопа черепашки без хімічного захисту посівів пшениці
обійтися неможливо. Проти клопа, що перезимував, обробки доцільні тоді,
коли його чисельність досягає 1–2 екз./м2, але при цьому не виключається
потреба їх проведення проти личинок. Економічні пороги шкодочинності для
останніх дуже низькі й становлять для сильних і цінних пшениць 1–2
екз./м2, для рядових — 4–6 екз./м2. Хімічний захист посівів озимої
пшениці від личинок черепашки треба здійснювати в період фази закінчення
формування зерна й до воскової стиглості. Ефективними інсектицидами є
Актара 25 WG, в.г. (0,10–0,14 кг/га), Базудин 600 EW, в.е. (1,5–1,8
л/га), БІ-58 новий, к.е. (1,5 л/га), Децис Форте, к.е. (0,05–0,08 л/га),
Кінмікс, 5 КЕ, к.е. (0,2–0,3 л/га), Сумітіон, 50% к.е. (0,6–1,0 л/га),
Фастак, к.е. (0,1–0,15 л/га), Ф’юрі, в.е. (0,07 л/га). При
авіаобприскуванні норму витрати робочої рідини можна знизити з 50 до 20
л/га, але при цьому потрібно додавати антивипаровувач — сечовину (4–5
кг/га) або суміш сечовини (3 кг/га) з аміачною селітрою (2 кг/га). Це
дає змогу стабілізувати ефективність і знизити дозу препарату на 20–30%.
В роки депресії у розмноженні шкідливої черепашки чисельність її личинок
досягає економічних порогів шкодочинності не на всьому полі, а лише в
крайовій його смузі. У таких випадках доцільно проводити крайові обробки
посівів. Велика роль належить раннім стислим строкам збирання врожаю
пшениці. Це дає можливість як суттєво знизити пошкодженість зерна, так і
позбавити клопів джерел живлення й тим самим обмежити їх чисельність. За
сухої жаркої погоди й низької вологості для скорочення строків збирання
врожаю доцільне роздільне збирання. В першу чергу збирають на полях,
найбільш заселених черепашкою, й там, де прогнозують отримання
високоякісного зерна. Лущення стерні зразу ж після збирання врожаю
сприяє скороченню строків і погіршенню умов нажировочного живлення
шкідливої черепашки, внаслідок чого частина її популяції гине під час
зимівлі.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
