Реферат на тему:
Секрети приготування силосу з кукурудзи
F
gda#D периментальному господарствi IК УААH “Бохоницьке”. У наземних
траншеях процеси виймання корму краще механiзувати, при цьому також
зменшується можливiсть затоплення їх грунтовими та паводковими водами.
Hапiвзаглибленi сховища доцiльно будувати у пiвденних регiонах
республiки (зона Степу, Крим) з метою зменшення саморозiгрiвання маси в
перiод заготiвлi. Заглибленi траншеї будують лише в слабких пiщаних
грунтах. Обираючи тип силосної траншеї, необхiдно враховувати її
розмiри, передусiм висоту й ширину. Висота стiн має бути не менше 3 м,
щоб скоротити вiдношення вiдкритої частини корму до його маси. Ширину
траншеї слiд обирати з урахуванням технологiї виймання корму. Щоб якiсть
силосу не знижувалася вiд проникнення в його шар повiтря i втрати вiд
вторинної ферментацiї були мiнiмальнi, силос доцiльно виймати щодня
вертикальними шарами завтовшки не менше 35—40 см по всiй висотi та
ширинi траншеї. Саме цi технологiчнi параметри мають бути i
вирiшальними, незважаючи на те, що зi збiльшенням ширини траншеї
скорочуються прямi затрати на її будiвництво i на закладання маси.
Практикою встановлено, що для звичайних товарних ферм ширина траншей
становить 12 м, але не бiльше 15-ти. Для великих вiдгодiвельних
комплексiв будують траншеї завширшки 18 м. Мiнiмальна ширина силосних
траншей на малих фермах та у приватних господарствах має бути не менше 6
м, тiльки в такому разi можна як слiд ущiльнити масу i створити умови
для продуктивної роботи навантажувачiв корму. Траншеї шириною 6 м треба
здебiльшого будувати з висотою стiн близько 2 м, аби забезпечити
вибирання силосу шарами 35—40 см i бiльше на день. Довжина траншеї
визначається кiлькiстю необхiдної силосної маси i строком її
завантаження, що не повинен перевищувати 4—5 днiв. Hе пiзнiш як за 8—10
днiв до початку силосування траншеї слiд очистити, продезінфікувати,
побiлити з внутрiшнього боку вапном, пiд’їзнi шляхи до них та
розвантажувальнi майданчики вiдремонтувати та прибрати. Закладення маси
та iзоляцiя корму. Iзолювання силосної маси вiд повiтря починається з
моменту її закладення до сховища. Тому технологiю заповнення слiд
спрямовувати на швидке й повне припинення контакту з повiтрям. Перш нiж
заповнити силосну траншею, її дно вистилають шаром солом’яної сiчки
завтовшки 40—50 см, незалежно вiд вологостi силосованої маси, що дає
можливiсть запобiгати пошкодженню бетонованого днища i занесенню уламкiв
пiд час роботи гусеничних тракторiв. Завантаження траншеї починають iз
торця, протилежного завантажувальному майданчику. Транспортнi засоби
мають розвантажуватися на майданчику, з якого бульдозер подає зелену
масу в траншею. Вiд початку й до кiнця заповнення траншеї укладена маса
пiдлягає ущiльненню, особливо ретельному — бiля стiн. Цей захiд не
тiльки забезпечує швидку iзоляцiю вiд повiтря, а й сприяє ефективнiшому
використанню корисної площi траншеї. Закладену масу слiд щодня додатково
ущiльнювати по 3—4 години пiсля закiнчення робiт iз силосування.
Щiльнiсть закладеної та якiсно утрамбованої дрiбноподрiбненої маси має
становити не менш як 720—750 кг/м3. Швидкiсть заповнення сховищ є однiєю
з основних умов, що визначають якiсть силосу та збереження його поживних
речовин. Збереження поживних речовин зеленої маси кукурудзи, так само як
i iншої рослинної сировини, у першу добу пiсля закладення до сховища
забезпечують газоподiбнi продукти, що утворюються у процесi дихання та
ферментацiї маси (окисли азоту, сiрководень, iзоцiонати, сiрчаний газ та
iншi). Мiнiмально необхiдна концентрацiя їх у масi спостерiгається в
тому разi, якщо її закладають у траншею не менш як 80 см на день в
ущiльненому виглядi. При заповненнi траншеї шаром навiть 50 см на день
спостерiгається утворення значної кiлькостi масляної кислоти (до
0,5—0,6%), а кислотнiсть готового корму досягає 4,5—4,7. Тому виходячи
саме з цих вимог силосну траншею заввишки 2,5 м потрiбно завантажувати
протягом трьох дiб, а 3,5—4,0 м — протягом п’яти. Hе допускається
укладення маси на верхнiй обрiз стiни, через те що при осаджуваннi вона
зависає. Пiсля заповнення сховища масу швидко закривають, припиняючи тим
самим вихiд газiв i надходження повiтря. Hавiть нетривале зберiгання
незакритого корму (2—3 днi) призводить до значних втрат поживних речовин
i зниження його якостi, адже шар пошкодженого корму (у виглядi гнилi)
становить 10—20 см, або 80—160 кг з 1 м2 вiдкритої поверхнi. Якщо
закладення припинено, то ще бiльшi втрати спостерiгаються вiд вторинної
ферментацiї, зумовленої надходженням повiтря в розпушену незакриту масу.
Пiсля зменшення iнтенсивностi процесiв бродiння силосована маса починає
охолоджуватися, гази, що мiстяться в нiй, починають стискатися,
створюючи вакуум, у глибину засмоктується повiтря, внаслiдок чого мiж
силосом та оточуючим повiтрям вiдбувається газообмiн. Що вища
температура оточуючого повiтря, то iнтенсивнiше вiдбувається газообмiн.
У процесi вторинної ферментацiї спочатку розкладається молочна кислота i
збiльшується вмiст оцтової. Щойно кiлькiсть кисню в масi досягне 6%,
починається iнтенсивне утворення масляної кислоти, збiльшується
розкладання бiлкiв, у результатi чого силос пiдлужується. Hавiть
першокласний силос, якщо його зберiгати впродовж 5—6 мiсяцiв у
незакритому виглядi, набуває якостi III класу або стає некласним за
вмiстом i спiввiдношенням органiчних кислот. Hайкращим матерiалом для
iзоляцiї силосної маси є полiмерна плiвка. У практицi силосування
використовують переважно полiетиленову, частково полiхлорвiнiлову та
iншi плiвки завтовшки 0,15—0,22 мм. Вони не рвуться за правильного
використання. Слiд зауважити, що використовувати плiвки завтовшки 0,15
мм i менше не вигiдно через значнi пошкодження вiд притискання.
Розстеливши плiвку по поверхнi корму, її ретельно загортають бiля стiн.
Краї вставляють мiж масою та стiною траншеї, мiсце з’єднання присипають
по всiй довжинi грунтом у виглядi смуги завширшки 20—25 см i завтовшки
10—15 см, грунт ущiльнюють. Потiм плiвку притискають по всiй поверхнi
корму незначним шаром землi (5—8 см). Щоб запобiгти промерзанню грунту i
верхнього шару силосу пiд час безснiжних зим за настання постiйної
мiнусової температури, що є характерним для схiдного регiону країни,
роблять додаткове укриття соломою шаром 50—60 см. Якщо немає плiвки для
закриття силосу в траншеях, використовують подрiбнену солому шаром 25—30
см, попередньо ущiльнену гусеничним трактором. Hадто суху солому
необхiдно при цьому змочити водою. Солома зменшує тепловiддачу силосу та
уповiльнює газовiддачу i теплообмiн мiж ним i оточуючим повiтрям, а
також перешкоджає плiснявiнню маси. Hеобхiдно постiйно спостерiгати за
станом укриття траншей i температурою верхнього шару корму (на глибинi
1,0—1,2 м), не допускати надходження поверхневих вод до корму. Чiтке
дотримання технологiчних вимог заготiвлi i зберiгання забезпечує вихiд
корму, який зберiгається в траншеях пiд плiвкою (дрiбноподрiбнений, з
кукурудзи воскової фази стиглостi зерна), 85—90%. Аби наслiдки вiд
надходження повiтря в масу при використаннi були якомога менш
шкiдливими, укриття з маси слiд знiмати поступово (не бiльш як 1,2—1,5 м
по довжинi сховища). У жодному разi не можна знiмати його бульдозером по
всiй поверхнi траншеї, адже якiсть корму рiзко погiршується i значна
частина корму разом з укриттям iде у вiдходи. Вибирати силос краще шаром
завтовшки не менш як 35—40 см по всiй ширинi та висотi траншеї, не
порушуючи монолiтностi основної маси. Якщо навантаження здiйснюють
грейферними навантажувачами, то, щоб силос не розпушувався, його
вiдрубують вiд основної маси шаром до 1,0—1,2 м.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
