.

Сарептська озима гірчиця — нова перспективна культура (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 3137
Скачать документ

Реферат на тему:

Сарептська озима гірчиця — нова перспективна культура

Основними альтернативами соняшнику, здатними відновити оптимальне
співвідношення культур у сівозміні й не знизити показники господарської
діяльності, є хрестоцвіті культури. Зокрема, сарептська озима гірчиця.

Серед основних олійних культур нашої країни за обсягом виробництва
гірчиця сарептська посідає четверте місце, поступаючись ріпаку, сої та
соняшнику. Застосування гірчиці в народному господарстві різноманітне:
її вирощують для одержання харчової олії, гірчичного порошку, зеленого
корму для тварин і багатьох інших потреб.

Особливо цінна вона для виготовлення хліба вищих сортів (гірчичний хліб)
і кондитерських виробів. У консервній промисловості гірчицю
використовують для виготовлення кращих сортів рибних і м’ясних
консервів, успішно замінюючи прованську олію. Широко застосовують
гірчичну олію у маргариновій та миловарній галузях промисловості, у
виробництві оліф і фарб. У промислових умовах гірчична олія може
зберігатися рік, що в кілька разів довше, ніж термін зберігання
соняшникової олії. До того ж, гірчична олія є джерелом відновлюваної
енергії: способом метанолізу з неї можна отримати паливо.

Гірчична макуха належить до числа кращих концентрованих кормів для
тварин. В одному її кілограмі міститься 0,98 кормових одиниць, 274 г
перетравного протеїну.

Сарептська гірчиця — цінний зелений корм. За своїми кормовими
властивостями вона не поступається традиційним кормовим культурам, таким
як конюшина, бобові та злакові трави, кукурудза на зелений корм тощо.
Зелена маса з озимих та проміжних посівів гірчиці цінна тим, що
надходить для годівлі тварин у найкритичніші періоди — рано навесні та
пізно восени, коли інших джерел зелених кормів немає.

У зеленому кормі гірчиці міститься протеїну 3,0%, вуглеводів — 3,5, в
конюшині, відповідно, — 3,0 і 8,9% і у виці — 2,4 і 6,4%.

Гірчицю, скошену ще зеленою, можна успішно використати й для
силосування.

Сіно гірчиці не поступається лучному сіну за вмістом білкових речовин.

Гірчиця — добрий сидерат, тому що має здатність засвоювати важкодоступні
форми поживних речовин і перетворювати їх у засвоювану форму.
Ефективність зеленого добрива приблизно така сама, як і гною.

Коренева система озимої гірчиці стрижнева, головний корінь
веретеноподібний. Його діаметр у верхній частині сягає 3 см. Озима
гірчиця ще й добрий меліорант. Її потужна коренева система здатна
вростати в грунт на глибину близько 3 м (головний корінь), а бічні
розгалуження — майже на 0,5 метра, пронизуючи грунт у всіх напрямках,
поліпшуючи його водопроникність, зменшуючи щільність та покращуючи
структурність. Коренева система культури, завдяки виділенню ефірних
олій, здатна розчиняти не доступні для рослин форми фосфатів із
глибоких, підорних шарів грунту, переміщуючи їх у верхні. Після цього
вони стають доступні для злакових рослин, коренева система яких
розвивається здебільшого у верхньому горизонті.

Гірчиця сарептська — надійний фітосанітар грунту: запобігає різним
грибним хворобам і сприяє зникненню гризунів.

Гірчичний мед поступається за якістю лише липовому та квітковому. Під
час цвітіння гірчиця дає майже 100 кг нектару з гектара. За нормальних
умов розвитку період цвітіння сарептської гірчиці досить тривалий — 2–3
тижні, а іноді й більше.

х України врожаї зеленої маси та насіння від озимих хрестоцвітих культур
вищі порівняно з ярими, тому що в них триваліший вегетаційний період,
вони краще використовують запаси осінньо-весняної вологи й поживних
речовин не тільки в орному шарі, а й у глибших горизонтах грунту.

У сприятливих кліматичних умовах урожайність ярої гірчиці становить
20–25 ц/ га, а озимої — 26–30.

Нині районована (і її вже вирощують у виробництві) сарептська озима
гірчиця Новинка. Загальна зимостійкість сорту — на рівні 81%. Тривалість
вегетаційного періоду — 278–280 днів. Урожайність — 24–28 ц/га,
урожайність зеленої маси — 775 ц/га, олійність — 45,8%, вміст
алілгірчичної олії — 0,78–0,80%.

У цьому сорті збережено практично всі біохімічні показники, які є в ярої
гірчиці, але за біологією розвитку й агротехнікою вирощування він
аналогічний озимому ріпакові.

У 2004 році на державне сортовипробування було передано два нові сорти
озимої гірчиці — Аннушка та Венера, які вирізняються більшою врожайністю
та кращими біохімічними показниками.

Перша передумова успішного вирощування озимої гірчиці — одержання
дружних сходів після висівання. Для цього у весняно-літній період треба
проводити агротехнічні заходи, спрямовані на накопичення й збереження
вологи в грунті. Тому в богарних умовах Півдня України озиму гірчицю
краще розміщувати по чорному або зайнятому парах.

Другою обов’язковою передумовою є дотримання оптимальних строків, які
обумовлені багатьма чинниками, які визначає фахівець для кожного
конкретного поля.

Третьою конче потрібною передумовою є суворе дотримання норми висіву,
яка (залежно від сорту й строків сівби) коливається в межах 0,8–1,2 млн.
шт. насінин на гектар та рівномірного розміщення посівного матеріалу на
площі. Це можливо за умови користування вітчизняними або закордонними
сівалками точного висіву, а також звичайними зерновими сівалками,
обладнаними приладом, який виробляють у нашому Інституті у відділі
механізації.

Зазначені заходи спрямовані на те, щоб до настання стійких заморозків
рослини перебували у фазі розетки з 6–8 справжніми листками, з висотою
стебла близько 1 см і діаметром кореневої шийки 1 см. У такому стані
вони найстійкіші до несприятливих умов під час зимівлі.

Отже, суворе дотримання агротехніки з урахуванням кліматичних умов дасть
змогу одержувати високі врожаї озимої гірчиці в будь-яких регіонах
України.

Щоб зацікавити сільськогосподарського товаровиробника займатися
вирощуванням сарептської озимої гірчиці, наведемо розрахунок нормативної
собівартості (мінімально допустима ціна реалізації) 1 т гірчиці (табл.
3.).

Товаровиробникові залишається тільки вивчити рівень попиту на гірчицю в
своєму регіоні та оцінити можливості власного господарства (наявність
трудових і фінансових ресурсів, техніки й агрегатів, земельних угідь).

У розрахунках прийнято

• Урожайність у заліковій вазі, ц/га, — 22,0

• Середньомісячна оплата праці, грн, — 588

• Оплата 1 люд./год/грн, — 3,36

• Вартість 1 кг насіння, грн, — 8,00

• Середня вартість мінеральних добрив (франко-господарство без ПДВ),
грн/т д. р. NPK (60 кг/га), — 2830

• Середня вартість 1 т пально-мастильних матеріалів (франко-господарство
без ПДВ), грн, — 3650

• Вартість засобів захисту рослин, грн/т, — 83500

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020