Реферат на тему:
Розвиток вітчизняної бурякозбиральної техніки з урахуванням зарубіжного
досвіду
?????????(?ини використовують на шинах мінімальної величини,
забезпечуючи висоту перевантаження коренеплодів у магістральний
транспорт. Зазначений вище аналіз свідчить, що всі системи для збирання
цукрових буряків досягли високого рівня технологічного розвитку і
відповідають високим вимогам стандарту щодо якості Міжнародного
інституту цукрових буряків за правильного їх налагодження в роботі
(табл. 3). Так, якість обрізування головок коренеплодів становить понад
80% і навіть сягає 90%. Втрати маси коренеплодів у землі при викопуванні
становлять лише 0,6%. За важких умов викопування ступінь забрудненості
коренеплодів землею сягає 7,7%, а пересічно по всіх машинах — 10%.
Високооб’ємні шини забезпечують мале ущільнення грунту. Комп’ютери та
поліпшені термінали значно полегшують контроль за технологічними
процесами та краще управляють бурякокомбайнами. Усвідомивши зазначений
вище аналіз і напрацювання в розробці зазначених 6-рядних машин,
європейський виробник збиральних машин — фірма JPS, Франція, — вперше
розробляє 12-рядну двофазну бурякозбиральну машину, яка складається з
12-рядних гичко- і коренезбиральних модулів, начеплених на трактор.
Гичкозбиральний агрегат навішується на передню начіпку трактора, а на
задній агрегатується напівнавісний 12-рядний
коренезбирач-валкоутворювач. Збирання цукрових буряків 12-рядним
гичкозрізувально-викопувальним агрегатом швидко утвердилося у Франції, а
демонстрація цієї техніки допомогла зробити важливі висновки. З часом
двофазна система збирання була репрезентована вже двома 12-рядними
гичкозрізувально-викопувальними агрегатами фірми JPS та однією 8-рядною
машиною фірми Gilles. Фірми Moreau і Vervaet розробили та виготовили
9-рядні бурякозбиральні комбайни. У збільшенні робочої ширини захвата
творці їх бачили не тільки переваги в збільшенні продуктивності, а ще
більшою мірою в тому, що завдяки їм можна уникнути ущільнення грунту.
Збільшення ширини захвата давало можливість застосовувати шини з
великими опорними поверхнями, які щадять грунт. Крім того, зменшувалася
кількість проходів по полю під час збирання цукрових буряків. Обидві
12-рядні збиральні машини фірми JPS, а також самохідний навантажувач із
бункером місткістю 75 м3 вражали радше гігантськими розмірами, а не
якістю роботи, особливо щодо обрізування головок коренеплодів.
Запропоновано цікаве технічне рішення: встановлювати
ножі-гичкообрізувачі з допомогою пневматичних піднімальних циліндрів,
але й вони не могли змінити незадовільну якість обрізування гички.
Бельгійська фірма Gilles запропонувала двофазний спосіб збирання
8-рядними гичко- та коренезбиральними машинами, які агрегатуються з
трактором на передній і задній начіпках, а з допомогою гідравлічної
системи складаються для зручності транспортування дорогою.
Викопувач-валкоукладач обладнується трьома решітчастими очищувальними
турбінами. Велика ширина захвата має особливі переваги за двофазного
способу збирання, оскільки той, що йде ззаду, самохідний навантажувач із
бункером можна обладнувати широкими шинами, які щадять грунт. У Франції
фірма “Моreau” для створення 9-рядних машин використала відомий
гичкообрізувач-викопувач-навантажувач Lectra. Зрізувальний пристрій,
дообрізувач головок коренеплодів та викопувач розширені на 3 рядки.
Додатково було подовжено несучу раму і доповнено трьома турбінами. Ця
машина єдина, яка обладнується дисковими лемешами. На інших машинах
використовували підкопувальні лемеші з паралельним або фазоперемінним
приводом. Надзвичайною новиною є 9-рядний викопувач (БИТ Інтер-”ковтач
буряків”) нідерландської фірми Vervaet. Машина сконструйована як
гичкообрізувач-викопувач-бункер на тривісному шасі, тобто передня вісь є
тандемною, а як задню використовують вузьку керовану вісь, аналогічно
тому, як це відбувається у шасі Big six — “велика шістка” — фірми
Agrifac. “Родзинкою” машини фірми Vervaet є те, що передня вісь
тандемної осі може з місця водія переводитися з транспортного положення
на польове використання, змінюючись на ширину 4,4 м гідравлічним
способом. Завдяки цьому викопувач зі своїми трьома різними значеннями
ширини колії сягає повної ширини захвата (4,5 м) за один прохід. Бункер
місткістю 35 м3 відповідає за розмірами ширині захвата 9 рядків.
Конструктори фірми Herriau, щоб досягти якнайменшого ущільнення грунту,
обладнали ходову частину своєї машини стрічкою, яка встановлюється
спарено на обидва боки. Недоліком цього шасі є те, що за вологих умов
викопування багато землі захоплюється та утримується між спареними
стрічками, машина використовується тільки за малого кліренсу. Як
очищувальний агрегат здебільшого застосовують спіральні барабани та
решітчасті турбіни, які є стандартними. Французькі конструктори також
намагаються зменшити частку ущільненого грунту під час збирання. Тому в
різних конструкціях машин можна бачити розробки: з підбирачами
спіральним барабаном під час підбирання буряків або очищення від грунту
на місці решітчастими турбінами. Цікавою конструкцією є мішалка для
вилучення землі, яка повертає потік коренеплодів на решітчасті турбіни
та забезпечує найкраще відокремлення грунту. Отже, під час розробки
вітчизняної конкурентоспроможної широкозахватної бурякозбиральної
техніки на базі машин КСБ-6 “Збруч”, КБ-6, РКМ-6 з удосконаленими
викопувальними та сепарувальними робочими органами, поліпшеною
конструкцією ходової частини доцільно використати досвід іноземних фірм.
Зважаючи на те, що збирання цукрових буряків є найбільш трудо- і
енергомістким процесом, наукові роботи в Інституті цукрових буряків з
участю фахівців Тернопільського і Дніпропетровського комбайнових заводів
були спрямовані на розробку викопувальних робочих органів, які
забезпечують високу якість збирання коренеплодів, вирощуваних у різних
грунтово-кліматичних умовах України. І як результат, останнім часом
вивчали економічний альтернативний і менш капіталомісткий напрям
розвитку вітчизняних бурякозбиральних машин — відпрацювання
конструктивно-технологічних схем 6- та 12-рядних машин, у яких
передбачено механізми для укладання цукрових буряків із 30 і 36 рядків в
один валок, щоб зняти з поля технологічний транспорт, істотно зменшити
фізичну забрудненість вороху коренеплодів, а отже, більшою мірою щадити
грунт від збільшення його щільності. Доцільність цього напряму
утверджується як створенням простих широкозахватних маловартісних машин
із змінними викопувальними робочими органами, так і можливістю
використання енергетичних засобів — тракторів ХТЗ-120/121 і ХТЗ-161/163
на всіх сезонних роботах упродовж року. З огляду на закриття значної
частини цукрових заводів і збільшення кількості віддалених від заводів
господарств із вирощування цукрових буряків особливої значущості набуває
технологія укладання цукрових буряків із 30 або 36 рядків в один валок і
дальше зберігання коренеплодів у польових кагатах та централізоване їх
вивезення. Для цього доцільно створити на базі наявних вітчизняних
розробок (ІЦБ УААН) та зарубіжного досвіду фірми JPS (самохідний
навантажувальний бункер місткістю до 75 м3) найбільш технологічно і
економічно вигідний комплекс для двофазної технології — причіпні або
самохідні бункерні підбирачі-очищувачі-навантажувачі як із валків, так і
з кагатів, щоб істотно зменшити фізичне забруднення (практично вдвічі) і
гостроту піку транспортних робіт восени (вересень—жовтень). Реалізація
викладеної концепції розвитку вітчизняної бурякозбиральної техніки з
урахуванням досвіду розробок іноземних фірм забезпечить повніше,
надійніше і масштабніше впровадження енергоресурсозберігаючої технології
вирощування та збирання цукрових буряків, поетапне підвищення технічного
та експлуатаційно-технологічного рівня вітчизняної бурякозбиральної
техніки, технології її виготовлення, сприятиме створенню потрібного
парку машин, озброїть наших комбайнерів і механізаторів надійними й
довговічними машинами із зменшеною енергоматеріаломісткістю виробництва
цукрової сировини.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
