.

Розвиток тваринницької галузі в Криму (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2076
Скачать документ

Реферат на тему:

Розвиток тваринницької галузі в Криму

АР Крим — чи не єдина область України, що демонструє більш-менш сталий
розвиток тваринницької галузі. Щоправда, здебільшого за рахунок
господарств населення. Проте є й досить успішні підприємства. Наприклад,
СТОВ “Дружба народів””. До речі, це найбільше спеціалізоване
сільгосппідприємство з виробництва яловичини в Україні.

АР Крим — чи не єдина область України, що демонструє більш-менш сталий
розвиток тваринницької галузі. Щоправда, здебільшого за рахунок
господарств населення. Проте є й досить успішні підприємства. Наприклад,
СТОВ “Дружба народів””. До речі, це найбільше спеціалізоване
сільгосппідприємство з виробництва яловичини в Україні.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Дружба
народів” створено 2000 року на базі колишнього колгоспу. Нині воно
займає 12880,6 га угідь у Красногвардійському районі АР Крим. З них
87,8% — рілля, 5,7 — пасовища та 6,5% — багаторічні насадження.
Зрошуваних земель — 67,3%. Вирощують у господарстві зернові та
зернофуражні культури, кукурудзу, соняшник, сою, мають власне
кормовиробництво, займаються племінним молочним і м’ясним скотарством та
племінним свинарством.

За три роки (2004–2006) поголів’я молочних корів на підприємстві
збільшилося на 477 голів, або вдвічі, а їхня молочна продуктивність за
цей період зросла на 1142 кг, або на 21%. Як наслідок, валове
виробництво молока збільшилося з 2580 т у 2004 р. до 6264 у 2006 р., або
в 2,4 раза. Рентабельність молока підвищилася з 35% у 2004 р. до 43% у
2006.

Водночас із виробництвом молока на сільгосппідприємстві ефективно
займаються тваринництвом. За період 2004–2006 рр. реалізація на забій
великої рогатої худоби в живій масі в середньому становила 5,7 тис. т, а
в 2006 р. — 9871 т, що на 5010 т, або вдвічі, більше, ніж у попередньому
році. Підвищилась економічна ефективність виробництва яловичини.

ВРХ утримують на семи фермах: молочна ферма (с. Красна Поляна) — 1200
корів, дві ферми (с. Кремнівка і с. Пушкіно) займаються дорощуванням 6,0
тис. голів телят та чотири відгодівельні ферми — в с. Миролюбівка (дві
ферми на 9,0 тис. голів), с. Новоестонія (близько 10,0 тис. голів) та в
с. Ізвєсткове (близько 7,0 тис. голів).

Комплектують відгодівельне поголів’я великої рогатої худоби за рахунок
закупівлі молодняку в сільгосппідприємствах різних регіонів України.
Так, у 2004 р. закупили 10,6 тис. голів телят; у 2005 — 27,5 тис. і в
2006 р. — 26,7 тис. голів. Середня жива маса однієї закупленої голови
молодняку за три останніх роки становить близько 110 кг, а в 2006 р. —
98 кг. Невелика частина молодняку (600 голів — всі бугайці та
вибракувані телички) надходять на відгодівельні пункти власної молочної
ферми.

На всіх фермах чітко дотримуються технології вирощування та відгодівлі
молодняку великої рогатої худоби. Після отелення корів телята одну добу
перебувають біля корови в приміщенні, потім їх виводять в індивідуальні
будиночки (клітки) поза приміщенням. На свіжому повітрі їх утримують до
півтора- двомісячного віку, після чого формують у групи по 20–30 голів і
тримають на вигульних майданчиках з вільним доступом у приміщення.

Усіх телят (бугайців і теличок) у 15–20-денному віці знезрожують за
допомогою електрокаутера. Всіх бугайців з молочної ферми передають на
ферму дорощування в с. Кремнівка на один-два місяці, далі — на ферму
дорощування в с. Пушкіно. Коли вони набирають середню живу масу 130–150
кг, їх переводять на відгодівельну ферму для вирощування до здавальних
вагових кондицій (420–450 кг).

Закуплений молодняк ВРХ, залежно від живої маси та віку, надходить на
різні ферми: телят середньою живою масою до 60 кг завозять на ферму
дорощування в с. Кремнівка, відповідно,телят живою масою 60–100 кг — на
ферму дорощування в с. Пушкіно, а молодняк живою масою понад 100 кг
одразу передають на будь-яку з відгодівельних ферм ВРХ, де й дорощують
його до здавальних кондицій.

Телятам вагою 80–100 кг випоюють по 20 кг на голову сухого замінника
незбираного молока, який закуповують на кращих вітчизняних фірмах і
навіть за кордоном.

На всіх фермах ВРХ утримання молодняку безприв’язне на вигульних
майданчиках з вільним доступом у приміщення. Кормосуміші роздають у
кормушки кормороздавачем-змішувачем один раз на добу. Якість згодованих
кормів перевіряють у власній біохімлабораторії.

Видалення гною з вигульних майданчиків та приміщень здійснюють за
допомогою фронтального трактора марки САТ-262-В. Напувають молодняк на
всіх фермах на вигульних майданчиках із групових автонапувалок.

На завершальній відгодівлі в приміщеннях, де утримують молодняк ВРХ,
немає вікон. Це зроблено для того, щоб зрівняти температурний режим. А
на фермах з дорощування вікна зовні утеплено шторами, їх опускають у
разі морозів, вітру та снігу.

Навантаження на оператора з обслуговування молодняку на дорощуванні
становить 100 голів, а на відгодівельних фермах, відповідно, — 1200–1500
голів.

Все це досягнуто завдяки міцній і сталій кормовий базі, високій якості
заготовлених кормів та раціональному їх використанню.

Виробництво свинини та вирощування племінного молодняку організовано на
трьох свинофермах: племрепродуктор (племзавод) у с. Кремнівка, де
утримують 15642 голови свиней, в тому числі 2208 голів основних
свиноматок, а також дві відгодівельні свиноферми в селах Новоестонія
(5415 голів) і Миролюбівка (2875 голів).

gdi ¬

Це підприємство — найбільше спеціалізоване господарство з виробництва
свинини не тільки в Красногвардійському районі, а й в Автономній
Республіці Крим та одне з найбільших спеціалізованих підприємств в
Україні, де впроваджено промислову технологію відтворення стада,
вирощування та відгодівлі свинопоголів’я. За 2006 р. тут реалізовано на
м’ясо 3238 т свиней в живій масі, що на 1635 т, або вдвічі, більше, ніж
попереднього року. Рентабельність свинини — 148 відсотків.

Успіхів досягнуто за рахунок підвищення продуктивності свинопоголів’я;
впровадження прогресивних технологій годівлі та утримання, в тому числі
науково обгрунтованої годівлі різних технологічних груп свиней; чіткої
системи відтворення поголів’я; цілеспрямованої селекційно-племінної
роботи; якісного ветеринарного забезпечення; чіткого виконання всіх
технологічних процесів та високої організації праці на всіх виробничих
ділянках.

Всім відомо, що інтенсивне ведення свинарства залежить від багатьох
чинників, але основний із них — раціональне використання кормів. Тому на
підприємстві багато уваги приділяють підвищенню рівня годівлі свиней та
якості згодованих кормів.

Підприємство закуповує готовий комбікорм, а рецептури комбікормів
розробляють спеціалісти ВАТ “Миронівський хлібопродукт” і узгоджують із
головним спеціалістом зі свинарства СТОВ “Дружба народів”. У
господарстві використовують комбікорми семи рецептів. Як наслідок,
раціони для свинопоголів’я, в основному, збалансовано за всіма поживними
речовинами, обмінною енергією, сирим протеїном, сирою клітковиною,
амінокислотами, макро- і мікроелементами.

На підприємстві впроваджено ресурсоощадну технологію сухої годівлі
комбікормами. Впровадження такої технології годівлі всіх технологічних
груп свиней дало можливість довести витрати кормів на 1 ц приросту живої
маси свиней до 4,0 ц к. о. протягом 2004–2006 років.

Годівлю свинопоголів’я здійснюють за допомогою кормопроводу в годівниці
кожного станка на кожну вікову групу окремо. Підсисних свиноматок
годують згідно з індивідуальними кормовими картками з урахуванням
періоду фізіологічного стану, живої маси, віку свиноматки та кількості
поросят. Особливу увагу приділяють підсисним поросятам. Для їхньої
життєздатності треба підтримувати оптимальні параметри мікроклімату,
одним з яких є температура. Для обігрівання поросят в холодний період
року використовують інфрачервоні лампи та пересувні нагрівачі повітря.

Збільшення обсягів виробництва свинини значною мірою визначає також
організація селекційно-племінної роботи.

СТОВ “Дружба народів” має статус племінного заводу з розведення свиней
білої породи. Тут працюють згідно з планом селекційно-племінної роботи з
великою білою породою данійської та англійської селекції на 2004–2008
рр., який розробили спеціалісти господарства.

Для одержання двопородних свинок використовують чистопородних свиноматок
великої білої породи та кнурів породи ландрас. Потім для вирощування
товарних (трипородних) свиней отриману помісну свинку (ВБ х Ландрас)
осіменяють сім’ям кнурів породи дюрок.

Поросят від підсисних свиноматок відлучають у віці 21–24 доби середньою
живою масою 6,2–6,5 кг. Їх переводять у свинарники з дорощування: перший
період — 6,5–16 кг; другий — 16–30 кг. Кнурців каструють на третю добу
після народження з одночасною ін’єкцією залізовмісних препаратів, бо в
народжених поросят дуже низький рівень заліза в крові, що спричинює
анемію. На другу добу після народження малюкам відпилюють ікла і
відщипують хвостики.

Свиноматок після відлучення переводять у сектор осіменіння та парування,
де вони за чотири-п’ять діб приходять в охоту, їх осіменяють і утримують
21 добу. Для цього в господарстві закуплено обладнання для лабораторії
зі штучного осіменіння свиней, виділено приміщення та навчено двох
техніків зі штучного осіменіння свиноматок. Потім їх переселяють у
сектор супоросних свиноматок, де на 28–30 добу після осіменіння їх
“сканують” — перевіряють на супоросність. За п’ять-шість діб до опоросу
їх переводять у свинарники для поросних свиноматок. Кожна свиноматка має
індивідуальний номер (татуювання), бирку та племінну картку, яку
прикріплено над станком. Картка з відповідними помітками супроводжує
свиноматок протягом усього технологічного циклу.

В усіх приміщеннях дотримуються оптимального мікроклімату за допомогою
примусової системи вентиляції. Для підтримання потрібного температурного
режиму в холодний період року використовують ще й пересувні нагрівачі
повітря.

На всіх виробничих ділянках корми в приміщеннях роздають автоматизовано,
гній з приміщень видаляють гноєтранспортерами ТСН-ЗБ з подальшим
перекачуванням його у гноєзбірник, за винятком відгодівельних ферм, на
яких використовують систему самопливу гною. Водонапування свинопоголів’я
здійснюють за допомогою автоматичних ніпельних напувалок.

Навантаження поголів’я на одного оператора з обслуговування підсисних
свиноматок становить 85–90 голів, на дорощуванні свиней — 900, ремонтних
свинок — 700 та на відгодівлі — 1500 голів.

Всю продукцію, вироблену на фермах ВРХ (крім молочної) та свинофермах,
переробляють на власному м’ясокомбінаті, а реалізовують у фірмових
магазинах як в Автономній Республіці Крим, так і за її межами.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020