Реферат на тему:

Розведення молочних кіз

gd?jO

gdew

о покривати все тіло; шкіра тонка і щільна, легко відтягується на
стегнах. Добра коза повинна мати глибокі широкі груди, напівкруглі довгі
ребра, широку пряму спину, широкий без різкого звисання кряж, прямі
широко поставлені ноги з міцними ратицями, довгий бочкоподібний тулуб,
розвинене, пружне, не відвисле вим’я грушоподібної або кулястої форми,
що має бути середнього розміру і спрямовані дещо вперед і в боки. Перед
доїнням у молочної кози на вимені помітні венозні судини (молочні жили).
Після доїння таке вим’я стухає і зморщується, а якщо не зменшується в
об’ємі, то це буде не молочне, а жирове вим’я. Відвисле, що гойдається
при ходінні, розділене борозною на половини або маленьке з короткими
дійками і обросле грубим волоссям вим’я, так зване “овече”, вважається
серйозною вадою. Висла або коропоподібна спина та ще й з волосяною
гривою, криві неправильно поставлені або дуже довгі ноги, довга тонка
шия, плоскі вузькі груди з перехопом за лопатками, відвислий живіт,
вузький сильно звисаючий кряж є великими недоліками тілобудови кози. У
цілому молочним козам притаманна суха тугувата тілобудова, для якої
характерна вузькотілість та плоскоребрість. Такі ознаки, як масть,
наявність або відсутність ріг чи сережок на шиї, форма і довжина вух не
пов’язані з молочністю кіз. Ознакою поганого здоров’я кози є похмурий
невеселий вигляд, довга, груба, тьмяна, скуйовджена у клоки вовна, а
також наявність струпів або виразок на шкірі та випадання вовнового
покриву. Слід відзначити, що при оцінці молочності кози, як за надоями
так і зовнішнім виглядом, потрібно враховувати час козління та
продовження лактаційного періоду, який триває від 6 до 11 місяців, в
середньому 300 днів. Вік кози при купівлі відіграє важливу роль. Найвищі
надої коза дає після 2–3 козління. Починаючи з 6-7-річного віку надої
починають знижуватися через загальне зношення організму, тому купувати
кіз старших 4-5 років недоцільно. Вік кози визначають по зубах-різцях. У
дорослої тварини 32 зуби. На верхній щелепі тільки 12 корінних зубів, на
нижній — 12 і 8 різців. Форма молочних і постійних різців у кіз така
сама, як і в овець. До річного віку у молодняку кіз усі різці молочні,
потім вони починають стиратися і випадати, змінюватись на постійні, які
ширші і більші від молочних. До 15–18-місячного віку виростає перша пара
постійних різців (зачіпів). До 24–27 місяців змінюється друга пара
молочних різців, до 3 років — третя і до 4 років — остання пара крайніх
різців (окрайків). Усі різці на цей час мають форми широких лопаточок. У
п’ять років різці починають видовжуватися і нагадують долото, в 6–7 — це
вже рідкі різці або їх пеньки, які хитаються. При народженні у козенят
звичайно не буває зубів. Потім до тижневого віку прорізається перша пара
молочних різців (зачіпів), за якими через тиждень з’являється ще одна
пара, а до місячного віку виростають всі інші молочні різці і корінні
зуби. При розведенні кіз часто виникає потреба визначити їх живу вагу.
Краще за все це робити на десятичних вагах зі встановленою на них
кліткою. Якщо в господарстві відсутні ваги, то живу вагу кіз визначають
двома обмірами мірною стрічкою:

1) обхват грудей за лопатками;

2) коловий обхват тулуба у довжину, при цьому мірна стрічка повинна
розташовуватися навколо всього тулуба через виступи плечевих кісток на
грудях і далі через сідничні бугри і під хвостом. Обидва проміри
складають і, залежно від віку тварин, суму множать на коефіцієнт: при
обмірі кіз і козлів у віці два роки — на 0,15, у віці 3 роки — на 0,16,
в 4 роки — на 0,17 і в 5 років — на 0,18 (мал. 1). Наприклад, у кози
обхват за лопатками 78 см, обхват тулуба — 154 см, а вік — 3 роки. У
нашому прикладі жива вага кози буде: 78 см + 154 см х 0,163 = 37,1 кг.
Жива вага дорослої кози, залежно від породи та індивідуальних
особливостей, коливається від 30 до 70 кг, а у окремих тварин досягає
100 кг, цапів — від 40 до 100 кг, а у окремих — більше 100 кг. Кози не
страждають на відсутність апетиту. Так, лактуючі козематки і ростучий
молодняк споживають за один день сухих кормів від 3,5 до 5% від маси
свого тіла, тоді як велика рогата худоба та вівці звичайно з’їдають
тільки 2,5–3% сухих речовин. Незважаючи на високу плодючість кіз,
швидкість їх росту значно нижча, ніж в овець. Так, за однакових умов
утримання і годівлі кози можуть давати середньодобові прирости 150–230
г, тоді як у овець цей показник становить за добу до 300 г і більше.
Серед сільськогосподарських тварин кози найбільш ефективно
використовують воду, наближаючись до верблюдів за низькою швидкістю
кругообігу води на одиницю маси тіла. І це незважаючи на те, що кози
більш активні і проходять значно більшу відстань, ніж вівці. У
оптимальних умовах, незалежно від породи, потреба води перевищує молочну
продуктивність. На кожні 0,45 кг виробленого молока коза потребує
1,4–1,9 л води. Таким чином, добова потреба у воді, залежно від виду
кормів та пори року, коливається від 0 до 7 л. Кози розумні, незалежні
тварини. Вони чутливі і вперті: ніколи не будуть пити брудну з поганим
запахом воду або їсти з брудного посуду. Специфічною біологічною
особливістю кіз є те, що майже у всіх порід, починаючи з серпня і
восени, інтенсивно ростуть пухові та перехідні волосинки (підвовнянок).
Таким чином організм готується до зими. Навесні (березень-квітень)
розпочинається линька пухових волосинок, а потім — грубих та остевих, що
дає змогу отримати високої якості пухову сировину, вичісуючи козу у
ранні строки. Ялова коза не дає ні приплоду, ні молока, тому утримання
такої кози збиткове, тому щороку кожну козематку слід парувати. Для
цього потрібно мати цапа-плідника, якого утримує один із власників кіз
на підставі певної домовленості. Плідник повинен бути “нерідним” для
козематок череди і походити від високопродуктивної кози. У нього мають
бути хороше здоров’я, міцний кістяк, правильна пропорційна будова
тулуба, розвинуті груди, широка спина, довгий тулуб, прямі правильно
поставлені ноги, нормально розвинені статеві органи. Тримати вдома козу
вигідно, оскільки ця тварина має високу продуктивність, не дуже
вибаглива, за нею й цікаво спостерігати.

Похожие записи