Реферат на тему:
Розширення функціональності кормозбиральної техніки
Для розв’язання проблем механізації заготівлі стеблових кормів в
Україні ми розробили кілька ефективних гнучких технологій і комплекс
техніки з розширеними функціональними можливостями.
Ефективність сільськогосподарської техніки безпосередньо пов’язана з
обгрунтованим розширенням її функціональних можливостей. Це дає змогу, з
одного боку, інтенсифікувати використання машин і робочих органів, а з
іншого, — зменшити кількість найменувань техніки та, відповідно,
капітальні вкладення на її придбання. В Україні, в умовах високих
ризиків сільськогосподарського виробництва та процентних ставок
банківського кредиту й проблеми його застави, розширення
функціональності техніки — головний напрям забезпечення зростання
обсягів і рентабельності виробництва сільгосппродукції. Особливо це
стосується збиткової тваринницької галузі, собівартість продукції якої
на 50–70% становить корм. Практично кожні 2% зменшення вартості кормів
зменшують на 1,0–1,4% ціну м’яса й молока. Більша частка у формуванні
ціни кормів належить засобам механізації заготівлі кормів, зокрема,
стеблових — найдешевших.
Під час заготівлі стеблових кормів — сіна, сінажу, силосу та зерносінажу
— застосовують операції скошування врозстил, або валок; плющення;
згрібання; ворушіння та перевертання валків; підбирання з пакуванням і
(або) подрібненням та завантаженням у транспортні засоби.
На скошуванні трав дедалі більшого поширення як в Україні, так і за
кордоном набувають ротаційні косарки завдяки високим показникам якості,
зокрема продуктивності та надійності, порівняно із сегментно-пальцевими.
В Європі ротаційні косарки зайняли близько 80% ринку скошувальної
техніки. Розроблені конструкції ротаційних косарок можна використовувати
для формування здвоєних валків, для ворушіння, перегортання та
строювання валків пров’яленої або висушеної до кондиційної вологості
маси. Практично така косарка виконує ще й функції граблів-ворушилок.
Відтак можна зекономити значні кошти.
Експериментальний зразок розробленої косарки з надійним клинопасовим
приводом досліджували в ТОВ “Агро-Дніпро” с. Кодаки Васильківського р-ну
Київської обл. Косарку начіплювали на трактор МТЗ-82, на якому працював
кваліфікований механізатор. Показники роботи відповідають агротехнічним
вимогам.
Косарку досліджували на природних, злакових, бобових травах і
злаково-бобових сумішках як з урожайністю 150–200 ц/га, так і на
маловрожайних та низькорослих. Висота зрізування рослин не перевищувала
6–8 см, що значно менше порівняно із сегментно-пальцевими косарками.
Нова косарка якісно та упорядковано складає скошену траву у валок за
трактором. Під час подальшого проходу скошена трава не притоптується
колесами трактора, і за сприятливої погоди такий валок легко підібрати
на сіно або сінаж без додаткового згрібання — перегортання. На рівній
площі робоча поступальна швидкість агрегату сягала 18 км/год. Була
можливість працювати й на вищій швидкості, але забракло потужності
двигуна трактора, режим роботи якого переходив поріг димлення. Агрегат
здебільшого працював на доволі високій швидкості — 15 км/год, що дало
змогу механізаторові контролювати процес скошування й устигати реагувати
та змінювати режим роботи. Продуктивність косарки — 3 га/год за ширини
захвату 2 м. Клинопасові передачі працювали надійно, й паси із шківів не
спадали незважаючи на горизонтальне розміщення. Істотного намотування
скошеної маси на вали, яке б впливало на надійність технологічного
процесу, не спостерігалось, хоча про всяк випадок було виготовлено
захисні щитки. Загалом у господарстві якісно скосили потрібні 40 га
трав. Маса косарки не перевищує 480 кг і має резерви до зменшення
завдяки вдосконаленню шківів, підшипникових корпусів роторів тощо.
Під час апробації було перевірено різні схеми руху та режими роботи
косарки. Для формування здвоєного валка на чотириметровій ширині поля
трактор їхав по траві й складав скошену масу під стінку нескошеної.
Потім розвертався і якісно скошував прим’яту траву, додаючи її до
попередньо складеного валка. Так формувався потужний валок, який
підбирали відомою кормозбиральною технікою. Косаркою можна також
скошувати траву, їдучи трактором назад, не приминаючи при цьому
травостій. Спочатку, їдучи назад, трактор із косаркою скошує траву під
стінку нескошеної, а потім, рухаючись уперед, як і в попередньому разі,
формує здвоєний валок. Так пробували скошувати у валок дозріваючий горох
і одержали позитивний результат. Цей технологічний захід дає змогу
замінити дорогу косарку із чотириметровою шириною захвату вдвічі
дешевшою двометровою. Під час ворушіння граблини надійно підривали
навіть пророслі валки трав, які можна було як здвоювати, так і
строювати. Щоправда, механізатору довелося дещо призвичаюватися до
нового виду роботи. Сформовані валки, залежно від потреби та стану,
можна підбирати на сіно або сінаж. Із таким самим принципом роботи
(уніфіковану за роторами) виготовлено й чотирироторну з чотириметровою
шириною захвату фронтальну косарку до комбайнів, яка відразу формує
валок посередині косарки. На виході косарки можна встановити й
плющильний апарат. Її дослідний зразок пройшов трирічну виробничу
перевірку у ВАТ “Явір-Агросервіс”, с. Поташня Бершадського р-ну
Вінницької обл. У кожному сезоні цією косаркою скошено близько 150 га.
Як енергозасіб використовували самохідну частину кормозбирального
комбайна, виготовленого на базі “Херсонця-200”, що розширило його
функціональні можливості. В разі потреби на нього начіплювали серійну
трав’яну жниварку від кормозбирального комбайна КСК-100, і після
відмикання живильно-подрібнювального апарата та збільшення вихідного
вікна жниварки агрегат працював на скошуванні трав у валок. Коли
застосовували штатні адаптери, самохідний подрібнювач працював як
серійний кормозбиральний комбайн на заготівлі та подрібненні трав і
кукурудзи. Наші дослідження та розрахунки засвідчили: використання
кормозбиральних комбайнів економічно виправдано і на скошуванні трав у
валок, якщо площа скошування не перевищує 50 га. За більшої площі
доцільно мати спеціалізовану косарку.
gd|o
втор розробив гнучкий ресурсозберігаючий процес заготівлі подрібнених
сінажу та сіна, який об’єднує переваги подрібненого й пресованого корму.
Він дає змогу в кілька разів зменшити витрати на заготівлю кормів.
Основа цієї технології — підбирач-подрібнювач, створений на базі відомих
прес-підбирачів “Киргизстан”і німецьких К-453. Новий
підбирач-подрібнювач валків різниться з прототипом тим, що в ньому маса
не зв’язується в тюки, а ріжеться, і тому відпадає потреба в дорогому
шпагаті. Найскладніша і найненадійніша частина прес-підбирача —
в’язальний механізм — знімається. На його місце встановлюють
запатентований простий двоножовий різальний апарат. Збиральний комплекс
складається з трактора класу ПМЗ або МТЗ, загрегатованого з
підбирачем-подрібнювачем, і змінного причепа для подрібненої маси, яка
надходить через навантажувальний лоток. Ще один трактор із причепом
використовують для транспортування подрібненого сіна до місця
зберігання. За потреби підбирач-подрібнювач обладнують транспортером, з
допомогою якого подрібнене сіно можна завантажувати у транспортний
засіб, що рухається паралельно. Такий агрегат ріже масу на частки
завдовжки 15—20 см, а цього достатньо для механізованого роздавача
КТУ-10. Основна продуктивність нового підбирача-подрібнювача на
заготівлі сінажу сягає 30 т/год, як і в КСК-100А, але питомі
ресурсовитрати вдвічі-втричі менші.
Якісно подрібнений кукурудзяний силос (70%-ва складова раціону ВРХ) —
запорука зменшення (майже 40%) його втрат під час згодовування й
підвищення продуктивності ВРХ (на 20%). Найбільшого економічного ефекту
під час вирішення цього завдання можна досягти, якщо на кормозбиральні
комбайни встановити, замість піддонів подрібнювальних барабанів, дешеві
оригінальні ребристі рекатери простої та надійної в експлуатації
конструкції, які можна встановити в умовах господарства протягом одного
робочого дня. Таке обладнання розроблено для КСК-100, Є-281, КСС-2,6 та
КПИ-2,4. В Україні більше половини, а там, де вміють рахувати копійку, і
весь кукурудзяний силос заготовляють силосозбиральними комбайнами
КСС-2,6. За встановленого рекатера розщеплення стебел і зерна сягає 96%,
і такий корм практично повністю поїдають тварини. Продуктивність
комбайна становить 50 т/год, що цілком влаштовує споживачів. Кошти,
вкладені в модернізацію комбайнів, окупаються протягом 1–2 днів роботи
або заготівлею 300 т високоякісного кукурудзяного силосу. Це обладнання
з успіхом використовують і на заготівлі зерносінажу. Майже в усіх
регіонах України нова розробка знайшла своє застосування, а сфера
впровадження постійно розширюється, що свідчить про високу практичність
і ефективність обладнання.
Для фермерських та інших господарств стане в пригоді багатофункціональна
кормозбиральна машина, уніфікована з розглянутою вище косаркою-граблями.
Такий багатофункціональний комплекс зможе виконувати понад десять
технологічних кормозбиральних операцій: скошування трави; формування,
перевертання, згрібання й підбирання валка; плющення; подрібнення та
навантаження маси; збирання кукурудзи на силос. Його можна також
застосовувати й на збиранні вилеглих зернобобових культур.
Для проведення експериментальних досліджень було створено макетний
зразок базової машини багатофункціонального кормозбирального комплексу,
в складі якого передбачено застосування енергетичного засобу та
фронтально начеплених на раму V-подібно розміщених робочих органів.
Залежно від операцій, які передбачається виконувати, машину можна
комплектувати змінними робочими елементами (ножами, граблинами) та
апаратами (подрібнювально-навантажувальним, плющильним і
валкоформувальним). Тут використали подрібнювач прокатувального типу,
який виконує ще й функції живильника.
Матеріаломісткість комплексу знижується майже вдвічі завдяки
застосуванню подрібнювача прокатувального типу, що дає змогу зменшити
кількість робочих органів із 12–15 до 6; замінити набір
вузькоспеціалізованих адаптерів універсальним базовим засобом; усунути
транспортувальний пристрій жниварки.
Показники надійності значно підвищуються в разі використання шарнірно
підвішених ножів і пружних граблин; оригінального подрібнювального
апарата із запобіжним пристроєм від пошкоджень сторонніми предметами;
уніфікації вузлів (роторів, редукторів тощо); універсальності щодо
виконання операцій, що дає можливість швидко замінити пошкоджену машину
чи перейти на іншу технологію. Завдяки зменшенню кількості робочих
органів, напрацювання на відмову в запропонованій кормозбиральній машині
зростатиме у 2,2–2,5 раза. Враховуючи, що найбільша частина відмов
припадає на скошувальний і подрібнювальний апарати (50%), які замінюють
у даному разі на надійніші ротаційні та прокатувальні з підпружиненим
подрібнювальним барабаном, можна очікувати збільшення напрацювання на
відмову в 5–10 разів.
Енергетичними засобами для комплексу можуть бути реверсивні трактори та
енергомодулі польових збиральних машин. Нова конструкція дає змогу
зменшити масу навісного устаткування, відмовитися від живильника й
наблизити центр маси базової машини до енергозасобу, що сприяє подовжній
стійкості агрегату.
Запропонований комплекс може замінити вісім кормозбиральних машин:
косарку, плющилку, жниварку бобових культур, граблі, перегортач валків,
підбирач, косарку-подрібнювач-навантажувач і силосний комбайн.
Випробування комплексу засвідчило працездатність його технологічної
схеми та відповідало показникам якості роботи. Створення
багатофункціональної кормозбиральної машини є альтернативою потребі за
несприятливих погодних умов збільшувати кількість кормозбиральної
техніки на 70%. Ціна машин, як свідчать розрахунки, не перевищить 40
тис. грн.
Застосування нового комплексу знижує питомі металомісткість і
енерговитрати майже вдвічі та підвищує надійність техніки.
Отже, розширення функціональних можливостей кормозбиральної техніки
створює умови для зменшення в кілька разів номенклатури техніки й
відповідних капіталовкладень, а також для швидкого розв’язання проблеми
технічного забезпечення виробництва достатньою кількістю якісних
стеблових кормів та підвищення рентабельності тваринництва на 25–30% за
різноманітних форм господарювання.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
