Реферат на тему:

Рівень техніки та кваліфікація обслуговуючого персоналу

gdO>

ки досконаліших сучасних електронних систем, бортових комп’ютерів на
базі мікропроцесорів для сучасних тракторів, комбайнів. Через недостатню
кваліфікацію служб експлуатації і технічного сервісу ПСА-2,7 та
електронні системи інших машин практично не використовувалися. За
відсутності кваліфікованих спеціалістів професіоналізм підмінявся
кмітливістю та винахідливістю. Проте кмітливість та винахідливість були
спрямовані не на налагодження електронних систем, а на те, щоб надалі
працювати на машині, виключивши їх. Тобто машини технічно спрощувалися.
Побіжні дослідження при вивченні показників експлуатаційної надійності
зернозбиральних комбайнів “Дон-1500” дали змогу виявити, що до 40%
відмов автоматизованої системи контролю механізмів з електрогідравлікою,
гідростатикою були наслідком непідготовленості, недостатньої
кваліфікації комбайнерів. Служба технічного сервісу також була не
підготовлена кваліфікаційно, бракувало приладів, технологічної
документації для оперативного виявлення та усунення неполадок і відмов.
За недостатню підготовленість до експлуатації нового покоління складних
машин, яка призвела до тривалих простоїв комбайнів під час жнив Україна
сплатила високу ціну. За 14 років експлуатації комбайнів так і не були
розроблені портативні прилади для діагностування, налагодження та
обслуговування складних систем і механізмів. І це за умов, коли в
кожному вищому навчальному закладі, технікумі, СПТУ як навчальні об’єкти
перебували комбайни “Дон”, вивчалася їхня конструкція, правила
технологічних і технічних налагоджень. На полях України працюють близько
3000 зернозбиральних, 800 кормозбиральних, та 500 бурякозбиральних
сучасних високопродуктивних комбайнів виробництва провідних європейських
та північноамериканських фірм. Високопродуктивну техніку, за яку
сплачено валюту під гарантійні зобов’язання держави, слід вважати
державним стратегічним резервом. Хоча й було здійснено відбір
механізаторів для роботи на зарубіжних машинах, значна кількість із них
має недостатню кваліфікаційну та психологічну підготовку, наслідком чого
є часті технічні, технологічні, психологічні та біологічні помилки.
Порівняно з розвинутими країнами, Україна проходить етапи технічного
розвитку техніки світу сільськогосподарського призначення із запізненням
на 20—30 років. Тому є можливість узагальнити й осягнути досвід Європи
та Північної Америки, щоб прогнозувати вітчизняні тенденції сьогодні й
завтра. Часто-густо зарубіжний досвід вивчається і переноситься не
комплексно, а вибірково. Посилання йдуть здебільшого на яскраві
позитивні зарубіжні показники, а не на закономірності, тенденції,
прогнози. Це стосується, передусім, технічних проблем. Як узагальнення
можна відзначити характерні тенденції для сільського господарства
розвинутих країн щодо використання техніки, які неминуче мають
поширитися і на аграрний сектор України. Це — постійне збільшення
кількості великих високомеханізованих ферм і комплексів промислового
типу; зменшення кількості техніки (тракторів, комбайнів) і зростання
одиночної потужності продуктивності; конструктивне, технічне й
технологічне вдосконалення мобільних машин сільськогосподарського
призначення і зростання вартості машин. Наприклад, у США з 1964 по 1985
рік середня ціна трактора підвищилася у 5,5 раза (із $50 до 275 за 1
к.с. трактора). Тому є підстави вважати, що із часом з оновленням і
поповненням парку сучасними машинами кількість механізаторів в аграрному
секторі скорочуватиметься. За прогнозами Міністерства сільського
господарства США, ріст концентрації і поглиблення спеціалізації
фермерських господарств, скорочення чисельності основних
сільськогосподарських машин, підвищення рівня механізації
сільськогосподарського виробництва сприятимуть росту продуктивності
праці та значному скороченню чисельності працюючих у сільському
господарстві. Якщо в 1978 році в США у сільському господарстві було
зайнято 4,4 млн робітників, то, за прогнозами фахівців, у 2000 році
кількість їх мала скоротитися до 2 млн. Незважаючи на те, що відбувся
поділ колишніх КСП на товариства, ПОП, кооперативи, колективи з
виробництва сільськогосподарської продукції та фермерські господарства,
сподіватися на тенденцію різкого зростання попиту на малопотужні й,
відповідно, дешеві трактори, інші низькопродуктивні машини потужністю до
30—40 к.с. не варто, адже це суперечить світовій тенденції; кількість
тракторів і комбайнів в Україні скорочуватиметься, а одиночна потужність
машин зростатиме. Наприклад, у 1971 році в сільському господарстві
Італії нараховувалося 1739 тис. фізичних одиниць машин і механізмів
загальною потужністю близько 40 млн к.с., а в 1975-му, — відповідно,
2158 і 50,8 (у тому числі двигунів тракторів 35,6 млн к.с.). Наведені
цифри свідчать, що за чисельного приросту машин і механізмів на 24%
сумарна їх потужність підвищилася на 45%. Від 1970 року кількість
тракторів потужністю 70—100 к.с. збільшувалася, а наявність тракторів
потужністю менше 20 к.с. — скорочувалася. Технічний прогрес не зупинити,
машини й надалі ускладнюватимуться та вдосконалюватимуться. Аби вчасно
підготуватися до використання машин нового покоління, потрібно працювати
на випередження. Слід проводити науково-практичні дослідження проблем —
технічного рівня техніки та кваліфікації обслуговуючого персоналу. Щоб
підготувати фахівців-професіоналів для роботи на дорогих
високопродуктивних машинах, а також спеціалістів служби сервісу, треба
відповідно до співвідношення “вартість — навчання — вартість машини”
переглянути традиційний підхід до навчання в СПТУ, технікумах, вищих
навчальних закладах. Вартість навчання тракториста-машиніста
сільськогосподарського виробництва різних категорій (А, В, С, D, Е, F)
становить, відповідно, від 622 до 164 грн. Вартість навчання відносно
вартості найдешевшого вітчизняного зернозбирального комбайна (440000
грн) становить, відповідно, 0,0014—0,00037%. Вартість навчання
механізаторів не адекватна вартості техніки та менша вартості однієї
помилки при заміні оливи трактора, яку може допустити механізатор під
час технічного обслуговування. Відносно вартості зарубіжної техніки
вартість навчання ще на порядок менша. Із наведеного вище випливає, що
слід переглянути навчальні програми СПТУ, технікумів, інститутів задля
підготовки висококваліфікованих операторів, спеціалістів служби для
роботи на складних і дорогих мобільних машинах і служб технічного
сервісу. Розробляючи плани поновлення та оновлення МТП в умовах ринкової
економіки, варто розуміти, що відвойовувати внутрішній ринок для
вітчизняної техніки без налагодженого фірмового сервісу неможливо. Задля
підвищення кваліфікації доцільно на базі регіональних навчальних
закладів запровадити щорічні курси перепідготовки та професійного
відбору кадрів для роботи на складних і дорогих машинах. Для викладання
на курсах потрібно запрошувати спеціалістів провідних фірм світу, які
працюють на ринку сільськогосподарської техніки України з використанням
їх матеріальної бази, навчальних програм, інформаційної бази, досвіду
фірмового навчання. Після перепідготовки та професійного відбору
слухачам слід видавати відповідні сертифікати на право управління
машинами, що їх вивчають на курсах. Технічний рівень техніки,
ефективність її використання взаємопов’язані з рівнем життя, соціальним
укладом, загальною культурою, трудовою дисципліною, кваліфікацією,
досвідом, віком, складом характеру, які є доволі вагомими чинниками, що
впливають на показники виробничої експлуатації. Крім зазначених
показників, важливими є рівень технічного сервісу, матеріальне,
технологічне оснащення, які визначають і забезпечують роботоздатність
техніки. Традиційні навчальні програми ефективні для машин конструктивно
простих, низькопродуктивних, що складаються з механічних агрегатів,
вузлів, систем, принцип роботи яких був візуально зрозумілий пересічному
учневі середньої школи. У професійному навчанні настав новий етап
комп’ютеризації навчального процесу. Це потребує розробки спеціальних
навчальних програм із вивчення конструкції машин, правил технічного та
технологічного налагодження, виробничої і технічної експлуатації.
Навчальні програми потребують перебудови; машини слід вивчати у
взаємодії: середовище — машина — оператор — поле (СМОП). Надійність
функціонування системи СМОП у цілому важлива для практичних цілей.
Врахування впливу за зв’язками системи створює додаткові можливості
підвищення ефективності та надійності того чи іншого елемента або
системи в цілому. Зв’язки можуть мати різні показники та значення:
кількісні, якісні та інші, які можна передбачати. Наприклад, оператор —
функції, особливості професійної діяльності, вік, втомлюваність,
неуважність, хвороби, ліки, ставлення до своєї професії.

Похожие записи