.

Ринок овочів і баштанних культур: поточна кон’юнктура, тенденції, прогнози (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2132
Скачать документ

Реферат на тему:

Ринок овочів і баштанних культур: поточна кон’юнктура, тенденції,
прогнози

У другій половині 2006/07 МР на ринку фруктів і винограду України
передбачається скорочення пропозиції груш і яблук на 10–11% із
відповідними змінами у структурі товарообігу. Загальний товарообіг
продукції садівництва українських сільськогосподарських підприємств
скоротиться на 13–14%. Овочеву продукцію представлено на внутрішньому
ринку широким асортиментом. Попит на овочі та баштанні культури майже
повністю задовольняє внутрішнє виробництво. Ринок овочів
характеризується вираженою сезонністю. При цьому пропозиція продуктів
вітчизняного виробництва формується переважно за рахунок господарств
населення, частка яких на внутрішньому ринку зростає. Розвиток
інфляційних процесів зумовлює зростання цін на овочеву продукцію. Ця
тенденція збережеться до кінця поточного МР.

Пропозиція

За останні роки загальний обсяг пропозицій овочів і баштанних культур
стабілізувався і навіть дещо зріс: у 2005/06 МР (липень-червень) майже
на 10% проти 2003/04 МР. Нині на ринок надходить понад 40 видів свіжих
овочевих і баштанних культур. Їхня пропозиція на внутрішньому ринку
продовольства України формується, в основному, за рахунок продукції
вітчизняного виробництва.

Проте в структурі наповнення ринку продукцією овочівництва й
баштанництва спостерігаються значні зміни як щодо асортименту продукції,
так і виробників. Зокрема встановилася тенденція збільшення пропозиції з
боку господарств населення. Частка сільськогосподарських підприємств,
відповідно, зменшується. Так, у 2003/04 МР частка господарств населення
в загальному виробництві овочів і баштанних культур в Україні становила
86,4%, в 2005/06 МР — 89,1%, а в 2006/07 МР, як очікується, становитиме
89,3%. Щодо загальної пропозиції згаданої продукції на вітчизняному
ринку відповідні показники становлять 66,6%, 71,8% та 72,3%.

Супроводжуються ці структурні зрушення зниженням рівня механізації
виробничих процесів, погіршенням захисту рослин від шкідників і хвороб.
Собівартість продукції, яку одержали в приватних дворах у 1,5–2 рази
вища, ніж у сільськогосподарських підприємствах. Отже,
конкурентоспроможність продукції знижується.

Обсяг і якість пропонованих на ринку продуктів овочівництва та
баштанництва зумовлюється передусім біологічними особливостями культур і
природними умовами їхнього вирощування, які досягаються за рахунок
раціонального господарювання.

Зовнішня торгівля

Імпорт. У формуванні загального обсягу пропозиції овочів і баштанних
культур їхній імпорт становить 1,2%. Внаслідок негативних тенденцій
формування ринку овочівництва й баштанництва в Україні, обсяг імпорту
збільшився у ІІ півріччі 2005/06, якщо порівняти з аналогічним періодом
2004/05 МР, на 8,6 млн дол. США.

Найбільшу питому вагу в структурі свіжої імпортної продукції у ІІ
півріччі 2005/06 МР займали морква й інші коренеплоди (17,9%) та
помідори (16,6%).

Основними постачальниками свіжих овочів на внутрішній ринок України у ІІ
півріччі 2005/06 МР були: помідорів — Молдова (47% імпорту вказаної
продукції), Туреччина (31%); цибулі й часнику — Азербайджан (24,6%) і
Польща (19,1%), капусти — Польща (43,6%), огірків — Туреччина (52,1%).
Основними постачальниками сушених овочів — Узбекистан (34,2%) і В’єтнам
(17,9%), заморожених — Польща (80,1%), овочів консервованих — Китай
(67,7%). Динь та кавунів у 2005/06 МР було імпортовано лише 108 тонн (у
2004/05 МР ще менше).

У 2006/07 МР можливе збільшення обсягу імпорту овочів та баштанних
культур майже вдвічі. І все ж частка продукції вітчизняного виробництва
на внутрішньому ринку перевищуватиме 90%.

Експорт. Експорт продукції овочівництва в ІІ півріччі 2005/06 МР, проти
аналогічного періоду 2004/05 МР, збільшився. Істотно зріс експорт
помідорів (у 4,3 раза) та заморожених овочів (у 16 разів).

Вітчизняних овочівників приваблюють ціни на зовнішніх ринках та
можливість отримання валютної виручки. Очікується, що високий попит на
українську овочеву продукцію збережеться до кінця МР. Отже, наявні
перспективи розширення експорту овочів та продуктів їхньої переробки.
Проте актуальним залишається пошук нових ринків збуту. Проблема
просування овочевої продукції на зовнішніх ринках пов’язана з
відповідністю (і можливістю це підтвердити) вітчизняної продукції
світовим стандартам якості та нормам безпеки продуктів харчування. Все
це потребує ефективного управління якістю, отже, насамперед — уваги
держави до питань стандартизації та сертифікації в АПК (в т. ч. розробки
й затвердження на державному рівні відповідної нормативної бази).

Внутрішній попит

u

gd

ельності населення, його віковій структурі, уподобанням. З групи
вартісних чинників вирішальне значення матимуть платоспроможність
населення та рівень цін.

Останніми роками на внутрішньому ринку продовольства України
спостерігалися структурні зміни щодо каналів надходження продуктів
овочівництва до споживача. Зокрема, зменшилися обсяги реалізації овочів
на міських ринках України. У 2005/06 МР, порівняно з 2004/05 МР, обсяг
реалізації капусти на міських ринках зменшився на 15%, цибулі ріпчастої
— на 7,8, буряків столових — на 3,1, моркви — на 8,3, огірків — на 12,9,
помідорів — на 8,4%. Найбільше на міських ринках у 2005/06 МР продано
капусти, цибулі ріпчастої та помідорів.

Внутрішній попит на овочеву продукцію у 2006/07 МР щонайменше не
знижуватиметься: подорожчання продуктів харчування із злакових (через
зростання цін на зернові) може призвести до певних змін у раціоні
харчування населення (на користь замінників, серед яких овочі та
продукти їхньої переробки). Споживання овочів і баштанних культур на
душу населення в Україні у 2006 році, як очікується, становитиме 125 кг
проти 120,2 кг 2005 року. Загальний обсяг використання овочевої
продукції та баштанних культур на продовольчі цілі в 2006/07 МР
очікується в обсязі 5806 тис. тонн, на насіння може бути використано 108
тис. тонн, на корм худобі й птиці — 1480 тис. тонн. Витрати очікуються
на рівні 300 тис. тонн.

Цінова кон’юнктура

На внутрішньому ринку спостерігається тенденція підвищення цін на
овочеву продукцію. Так, на міських ринках України в середньому за друге
півріччя 2005/06 МР, як порівняти з аналогічним періодом 2004/05 МР,
подорожчали: капуста — в 1,3 раза, помідори — в 1,1 раза, буряки,
морква, огірки, відповідно, в 1,7, 1,9, 1,5 раза.

Моніторинг зафіксував значні коливання цін у регіонах, строках і каналах
реалізації продукції.

У другій половині поточного МР на рівень цін, з одного боку, впливатиме
очікуване підвищення попиту (як підвищувальний чинник), з іншого —
збільшення пропозиції (знижувальний, що стримуватиме ціни). Для
переважної більшості овочів у цей період очікується зростання цін на
7–20%.

Найвищого рівня ціни досягають під час надходження на ринок перших
партій нового врожаю: капусти — у квітні-травні; цибулі ріпчастої,
буряку й моркви — у червні. Найнижчі ціни на овочі довгострокового
зберігання встановлюються в листопаді.

Ціни на овочі значно різняться в регіональному розрізі. Наприклад,
наприкінці вересня цього року капуста на міських ринках Харкова була
майже вдвічі дорожчою, ніж у Луцьку; на ринках Києва ціни на помідори
були вищими більш ніж утричі, а на цибулю ріпчасту — вдвічі за ціни на
ринках Херсона; вдвічі дорожчими, ніж у Луцьку, на ринках Києва були
буряки і ніж у Черкасах та Херсоні — морква.

Найнижчими ціни на овочі складаються в тих регіонах, де найбільш
сприятливі умови для їхнього вирощування і, відповідно, високий рівень
пропозиції.

Рівень цін на овочі залежить від базової якості, розфасування, реклами,
специфіки торгового місця та інших факторів.

Після того, як не стало гарантії збуту через механізм державного
замовлення, товаровиробник зіткнувся з потребою опікуватись реалізацією
виробленої продукції. Через що певний час спостерігалося збільшення
реалізації через власні магазини, торгові палатки, безпосередньо на
продовольчих ринках населених пунктів. Утім останнім часом установилася
тенденція до зменшення в структурі загального обсягу частки реалізації
овочів за зазначеними каналами, й розширення — через спеціалізовані
комерційні структури, на експорт.

Висновки

Основні чинники успіху овочівників — ефективне використання ресурсів під
час виробництва та маркетинг. Отже, розвитку вітчизняного овочевого
сектору сприятиме зміцнення матеріально-технічної бази переробних
підприємств і торговельних організацій, розвиток інфраструктури ринку.
Незайвою буде й реклама. Все це потребує спеціальних знань, а
консалтингові та дорадчі служби тільки зароджуються.

Уваги з боку держави потребує й нормативно-правова база щодо
овочепродуктового комплексу України. Зокрема, мова йде про регулювання,
фінансову підтримку та моніторинг ринків. Державне регулювання ринку
овочів, на наш погляд, має здійснюватись у такий спосіб: шляхом
сертифікації послуг зі зберігання овочів і продуктів їхньої переробки;
через здійснення митно-тарифної та цінової політики, впровадження
механізмів державних заставних закупівель і страхування ризиків
суб’єктів овочевого ринку, фінансову підтримку науково-селекційної
роботи та впровадження досягнень у насінництві у виробництво (в т. ч.
через держпідтримку виробників насіння, науково-дослідних установ,
сортовипробувальних станцій; через механізм часткової компенсації
сільськогосподарським товаровиробникам сортових надбавок за придбання
ними насіння високих репродукцій). Потрібно здійснювати постійний
моніторинг ринку овочів, складати (та періодично уточнювати) товарні
баланси.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020