.

Ринок м’яса овець і кіз (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1844
Скачать документ

Реферат на тему:

Ринок м’яса овець і кіз

Обсяги виробництва вітчизняного вівчарства за останні 15–20 років
істотно скоротилися й не відповідають потенційним можливостям галузі.
Внутрішній ринок споживає те, що йому пропонують, і не більше.

В Україні галузь вівчарства зорієнтовано на виробництво вовни, тоді як
сучасне вівчарство європейських країн спеціалізується на виробництві
м’яса ягнят і молодої баранини, які складають у загальній вартості
продукції галузі вівчарства майже 90% і більше. В Україні на м’ясо
баранини й козлятини на сьогодні припадає близько 1% виробництва м’яса
всіх видів. Проте основними причинами зменшення виробництва м’яса є
зниження м’ясної продуктивності овець і кіз та скорочення поголів’я, в
тому числі маточного, зокрема, через погіршення відтворення стада та
збільшення падежу.

Виробництво. Поголів’я овець і кіз (в усіх категоріях господарств)
зменшується з кінця 80-их років минулого століття. Відповідно,
знижується й виробництво м’яса. Так, якщо 1990 р. товарне виробництво
баранини було зосереджено на сільськогосподарських підприємствах, де
вирощували 60,2 тис. тонн овець і кіз (у живій масі), то 2005 р. вони
давали вже тільки 3,4 тис. т, або в 17,7 раза менше. У господарствах
населення в цей період скорочення виробництва було менш істотним і
становило 26,1%, через що, починаючи з 1992 р., частка вирощування овець
і кіз (у живій масі) в селянських господарствах зростала: нині питома
вага приватного сектору становить близько 90%.

Для стабілізації ситуації в галузі вівчарства уряд прийняв постанову №
1760 від 16.11. 2002 р. “Про заходи щодо розвитку та державної підтримки
вівчарства на 2003–2010 роки”, в якій, зокрема, було передбачено
виділення коштів на утримання й збільшення поголів’я. Та поки ці кошти
нарешті дійшли до сільськогосподарських товаровиробників — більшість
господарств уже вирізала поголів’я.

Наприкінці 2005 р. поголів’я овець і кіз у всіх категоріях господарств
становило 1629,5 тис. голів, (на 7,1% менше проти відповідного
періоду 2004 р.), в т. ч. на сільськогосподарських підприємствах —
270,9 тис. голів (вихід приплоду ягнят і козенят на
сільськогосподарських підприємствах, у середньому, на 100 маток становив
74 гол., одержали 132,3 тис. гол. ягнят і козенят, падіж — 11,2 тис.
гол.), що відповідає показнику 2004 р.; у господарствах населення
поголів’я зменшилось на 8,4% і становило 1358,6 тис. гол. (одержано
1077,7 тис. гол. приплоду, падіж — 54,1 тис. гол.). На кінець 2006 р.
очікується незначне збільшення поголів’я овець і кіз проти показників
2005 р. як на сільськогосподарських підприємствах (на 1,7% — до 275,4
тис. гол.), так і в селянських господарствах (на 8,1% — до 1468,1 тис.
гол.). Як прогнозують, поголів’я овець і кіз у І півріччі 2007 р.
становитиме: на сільськогосподарських підприємствах — 318,0 тис. гол., у
приватних дворах — 1713,5 тис. гол.

У 2005 р. сільськогосподарські підприємства виростили 3,4 тис. т м’яса
овець і кіз у живій масі (2,0 тис. т реалізували на забій у живій масі).
Це зумовлено, з одного боку, подальшим значним скороченням поголів’я, а
з другого, — низькими середньодобовими приростами живої маси овець і
кіз. Вирощування овець і кіз у живій масі в 2006 р., як очікується,
становитиме 32,6 тис. т в усіх категоріях господарств, у тому числі на
сільськогосподарських підприємствах — 3,1 тис. т (відповідно, у
господарствах населення — 29,5 тис. тонн).

Найбільші обсяги виробництва припадають на господарства населення
Закарпатської, Одеської, Донецької областей і АР Крим. Від загального
обсягу вирощених овець і кіз в Україні частка господарств цих областей
становить 62,5%. Середня жива маса однієї голови овець і кіз,
реалізованих на забій у селянських господарствах України, становила 30
кг, у тому числі в Закарпатській області — 42 кг, Херсонській — 44.
Сільськогосподарські підприємства реалізовують овець живою масою 27 кг.

Із 661 сільськогосподарського підприємства, які займалися виробництвом
баранини в 2005 р., 478 були збитковими, тобто 72,3%.

gd”U?

Собівартість виробництва баранини й козлятини висока як на
сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення (на
сільськогосподарських підприємствах — 799,88 грн/ц за реалізаційної ціни
543,0 грн/ц). Отже, збитковість виробництва згаданої продукції у 2005 р.
на сільськогосподарських підприємствах становила 32,1%, (у 2004 р. —
44,3%). Сільськогосподарські підприємства вважають, що їхня основна
продукція з овець — вовна та шкіра (жива маса овець під час реалізації
на м’ясо невисока). Запорукою збільшення виробництва баранини й
козлятини є середньодобові прирости живої маси тварин. За останні роки
вони становили в цій категорії господарств 25–26 г.

Середня жива маса однієї голови овець, реалізованих на забій, становила
26 кг. У разі застосування технології інтенсивного вирощування ярок за
достатньої і повноцінної годівлі в усі періоди індивідуального розвитку
гарантується одержання живої маси приплоду під час народження 4–5 кг,
під час відлучення — 25–30, у дев’ятимісячному віці — 40–45, у 14
місяців — 50–60 кг. Треба доводити до високих забійних кондицій
вибракуване маточне поголів’я, валухів і молодняк завдяки
відгодівлі-нагулу. Нагул на природних пасовищах дає змогу вирощувати
найдешевшу ягнятину й молоду баранину.

Економічна ефективність вирощування овець і кіз залежить також від
проведення раннього окоту, дальшого нагулу молодняку та реалізації його
на м’ясо в рік народження (при цьому зменшуються затрати на утримання та
годівлю).

Імпорт. Баранину та козлятину імпортують незначними обсягами, переважно
завозять заморожену баранину. В 2002 р. імпортовано лише 122 кг баранини
та козлятини, у 2003 і 2004 рр. цю продукцію взагалі не імпортували, у
2005 р. ввезли 10 т охолодженої баранини з Молдови, за шість місяців
2006 р. імпорту не було.

Експорт. Експортний ринок ягнятини та баранини в Україні не розвинуто,
лише деякі приватні господарства на Закарпатті продають ягнят у Польщу,
Румунію й Угорщину по 1,5–2 дол./кг живої маси.

У 2005 р. баранини було експортовано всього 36,4 т (2004 р. — 148,8 т).
Закуповувала українську баранину Російська Федерація.

Реалізація продукції на внутрішньому ринку. В 2005 р. господарства всіх
категорій за всіма каналами збуту реалізували 2,5 тис. тонн овець і кіз
у живій масі, середня реалізаційна ціна становила 4558,5 грн/т (див.
табл.3–4). За найвищими цінами сільськогосподарські підприємства
реалізовували свою продукцію комерційним структурам та через власні
торговельні точки.

Вівці й кози, вирощені в приватних дворах, господарі реалізовували на
продовольчих ринках, посередникам, що займаються оптовою торгівлею, але
більшу частину вирощених овець і кіз вони використовували для власних
потреб. У разі реалізації посередникам останні розраховуються за
продукцію на місці “живими” грішми, але при цьому виробники втрачають
частину доходу, тому що посередники пропонують нижчі ціни, й виробник
втрачає можливість одержати державну підтримку за голову утримуваних
овець, адже, відповідно до постанови КМ України від 16.11.2002 р. №
1760, потрібно надати довідку про здачу продукції.

Очікується, що середня ціна 1 т живої маси овець і кіз за всіма каналами
реалізації протягом 2006 р. підвищиться до рівня 4600 грн/т, а за
окремими каналами — до 4872,1 грн/т. На продовольчих ринках баранину в
2006 р. реалізовували в середньому по 22 грн/кг. Проте навіть за таких
цін виробництво м’яса в більшості вівчарських господарств та селянських
дворах виявляється нерентабельним.

Рівень доходів українських споживачів та ціни є визначальними під час
прогнозування обсягів попиту на м’ясо й м’ясопродукти, споживання яких
залишається на низькому рівні: в 2002 р. воно становило 32,6 кг; у
2003–2004 — 34,5; 2005 — 39,1 кг на душу населення. Баранина й козлятина
не належать до основних видів м’яса (на їхню частку припадає близько 1%
виробництва всіх видів м’яса), тому й обсяги споживання цієї продукції
невеликі. Внутрішній попит на баранину й козлятину в Україні
задовольняють завдяки: тваринам, вирощеним в особистих господарствах;
вівцям, отриманим у рахунок оплати праці, орендної плати за землю й
майнові паї; реалізованим на продовольчих ринках вівцям і козам.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020