Реферат на тему:

Премiкси в годiвлi тварин

gd]GT

но у тваринництвi використовують препарати з плаценти, селезiнки,
печiнки, тестикул, м’язiв, надниркових залоз, кровi, мозку та ембрiонiв.
В Англії використовують препарат гормонекс, виготовлений з багатьох
органiв. Тканиннi препарати використовують у виглядi фаршу, екстракту та
порошку. Препарати, якi впливають на загальний стан органiзму До таких
препаратiв належать транквiлiзатори, атаракти, якi пригнiчують
центральну нервову систему. Пiд їхньою дiєю у тварин знижується
чутливiсть до зовнiшнiх подразникiв, i вони не реагують на навколишню
обстановку, не втрачають ваги за рiзних шумiв, транспортування,
переведення до нових примiщень. Для використання у тваринництвi
запропоновано кiлька препаратiв такої дiї (бiльшiсть iз них — похiднi
фенотiазину). Так, резерпiн блокує деякi дiлянки мозку, вгамовує бiль,
посилює перистальтику кишківника. Але високi дози його (5—50 мг на 1 кг
корму) рiзко знижують живу масу i призводять до загибелi курчат.
Хлорпромазин та мепробамат дiють заспокiйливо. Патакал допомагає
лiквiдувати у тварин небажанi навички й пригнiчує канiбалiзм
(саморозкльов) у курчат та дорослої птицi. Ставiтiл знiмає
подразливiсть. Атаракс уживають як заспокiйливий засiб пiд час
транспортування тварин тощо. Препарати, що впливають на якiсть корму Ця
група бiологiчно активних речовин дiє на корми в цiлому, а також на
окремi поживнi речовини, i покращує або засвоєння, або поїдання, або
збереження їх. До таких препаратiв належать антиоксиданти
(антиокислювачi) — речовини, що стабiлiзують у кормах жири, жиророзчиннi
вiтамiни, каротин тощо. До природних антиоксидантiв, що мiстяться в
клiтинах рослин i тварин, належать лецитин, ксантофiл, госипол,
токоферол (вiтамiн Е) та похiднi останнього i т.iн. До синтетичних
антиокислювальних речовин належать бутилоксiанiзол, бутилокситолуол,
пропiнгалат та етоксихiн, який сприяє збереженню каротину й вiтамiну А в
кормах та премiксах, а також у процесах травлення та обмiну речовин у
тканинах. Антиоксидантами є: дифенiлпарафенiлендiамiн (ДПФД),
бутилгiдроокситолуол (БГТ), бутилгiдрооксианiзон (БГА),
дифенiлгексаметилендiамiн (ДГМД), пропiлоктилдодецилгалат, гiдрохiнон
тощо. Застосовують антиоксиданти при додаваннi в корми жирiв,
жиророзчинних вiтамiнiв та жирних кислот. Рафiнованi жири гiркнуть
швидше, тому що рафiнування звiльняє жири вiд природних антиокислювачiв.
Слiд зазначити, що надлишок антиокислювачiв припиняє важливi
окислювальнi процеси як у кормах, так i в органiзмi, вони затримують
утворення вiтамiну А з каротину. Iнколи для стабiлiзацiї вiтамiнiв А та
Д використовують желатин i пептон. До цiєї групи речовин належать такi
сполуки, якi посилюють дiю антиокислювачiв, але не мають антиоксидантних
якостей: аскорбiнова, лимонна, фосфорна кислоти тощо. До цiєї групи
входять i детергенти — речовини з вираженою поверхневою активнiстю. Вони
сприяють розчинностi важкорозчинних поживних речовин у
шлунково-кишковому трактi, збiльшують поверхню їхнього контакту з
ферментами, у результатi чого пiдвищуються коефiцiєнти перетравностi
поживних речовин кормiв. Поверхнево-активнi речовини отримують
синтетичним шляхом. Hайсильнiшими поверхнево-активними речовинами є
жовчнi кислоти та їхнi похiднi. Використовують такi детергенти, як
терофталова кислота, натрiєва сiль аралкiлсульфанату (дибазол) тощо.
Деякi детергенти, впливаючи на засвоєння сiрковмiсних амiнокислот,
покращують якiсть вовни. До цiєї групи належать також бiологiчно активнi
речовини, якi пiдвищують поїдання кормiв i зумовлюють певний запах
корму. Складаючи премiкси, необхiдно мати на увазi, що такi
мiкроелементи, як кобальт, мiдь, марганець i залiзо, знижують стiйкiсть
олiйних препаратiв вiтамiнiв, каротину та ненасичених жирних кислот.
Окрiм мiкроелементiв, такi якостi мають детергенти, нiтрованi сполуки та
гормони. Через це в кормах i премiксах необхiдно стабiлiзувати не лише
вiтамiни та жири, а й тi речовини, що руйнують iншi речовини
(мiкроелементи, амiнокислоти тощо). Препарати лiкувальної та
профiлактичної дiї До цiєї групи речовин належить значна кiлькiсть
препаратiв, у тому числi й фуразолiдон. Вiн застосовується в лiкуваннi
та профiлактицi iнвазiйних захворювань, стимулює рiст молодняку тварин.
Iз цiєї групи успiшно використовують фурацилiн, фурадонiн, меланокран та
нiтрофуразон. Фенотiазин використовують як антигельмiнтну, iнсектицидну
та ростостимулюючу речовину для молодняку. За використання кормiв,
збагачених фенотiазином, м’ясо тварин може мати неприємний запах. Аби
цього уникнути, при вiдгодiвлi рекомендується виключати з рацiону такi
корми за 7—10 днiв до забою. Глiцерофосфат залiза стимулює рiст i
прискорює розвиток тварин. Рекомендується для профiлактики та лiкування
анемiї в молодняку. Арсенiлова кислота належить до сполук арсену. У
великих дозах вона дуже отруйна. В органiзмi тварин препарати арсену
зв’язуються iз сульфгiдрильними групами ферментiв i послаблюють процес
окислення, що сприяє вiдгодiвлi. Арсенiлову кислоту використовують для
пiдвищення яйценосностi курей. При згодовуваннi сполук арсену необхiдно
завжди пам’ятати про гiгiєнiчнi та санiтарнi умови, що стосуються
речовин як сильної отрути.

Похожие записи