.

Премiкси в годiвлi тварин (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 934
Скачать документ

Реферат на тему:

Премiкси в годiвлi тварин

gdE_‡

w зи, пепсину, уреази та дiастази. Солi мiдi дають iнсулiноподiбний
ефект i спричинюють збiльшення тироксину в кровi тварин. Hа потребу
тварин у мiдi впливає молiбден. Мiж ними спостерiгається антагонiзм, що
його посилює присутнiсть фосфатiв. Йод є складовою тироксину. Йодзамiннi
тироксини (дi-, три- i тетрайодтиронiни) стимулюють дiяльнiсть деяких
ферментiв. Марганець необхiдний для росту та регуляцiї вiдтворних
функцiй тварин. Hедостатнiсть його в кормах курей знижує несучiсть,
мiцнiсть яєчної шкаралупи, виводимiсть курчат. Порiвняно багато марганцю
мiститься в усiх грубих кормах. Цей елемент є кофактором багатьох
ферментiв. Вiн бере участь у реакцiях дихання в мiтохондрiях клiтин. У
органiзмi тварин марганець представлений у двовалентнiй формi. Вiн
активує пептидази та аргiназу, посилює ефект iнсулiну та вiтамiну В1.
Цинк входить до структури карбоангiдрази, яка розщеплює вугiльну кислоту
на дiоксид вуглецю та воду. У кровi цинк мiститься переважно в
еритроцитах. Вiн активує такi ферменти, як фосфатаза, уреаза,
карбоксипентидаза, каротиназа тощо. Цинк мiститься в гормонi iнсулiнi та
посилює ефект адреналiну. Багато цинку в тих органах, де вiдбувається
iнтенсивний обмiн. Молiбден входить до складу ксантиноксидази та
альдегiдроксидази. За великих доз його надходження в органiзм тварини
знижується кiлькiсть мiдi в печiнцi. Токсичнiсть молiбдену в кормах
компенсується пiдвищеним введенням у них мiдi. Вплив молiбдену на мiдь
збiльшується пiд впливом фосфору. Виявлено, що вищою є кiлькiсть
молiбдена в кормах, то менше його в тканинах тварин. Селен зв’язаний з
бiлком i мiститься у мiкросомах клiтин. У бiохiмiчному вiдношеннi вiн
поводиться, як сiрка цистину. Тваринам вiн потрiбний у дуже невеликих
кiлькостях. Корм, що містить 10 мг селену на 1 кг сухої речовини, є
отруйним. Селен нагромаджується у шкiрi та вовнi. Хром входить до складу
рибонуклеопротеїдiв. Акумулюється вiн переважно в печiнцi та селезiнцi.
Бор належить до бiогенних мiкроелементiв. Сiльськогосподарським тваринам
вiн потрiбний у невеликих кiлькостях. Встановлено, що мiж обмiном фтору
та залiза iснує прямий зв’язок. У великих концентрацiях фтор є отрутою,
у складi фосфоритiв вiн менш токсичний, нiж фтористий натрiй. У тканинах
тварин знайдено слiди таких мiкроелементiв: алюмiнiю, миш’яку, барiю,
брому, нiкелю, кремнiю, стронцiю та ванадiю. Цi елементи виконують у
тваринному органiзмi регуляторну функцiю, i незначна кiлькiсть їх у
кормах є корисною. Головна функцiя вiтамiнiв — входження в молекули
ферментiв для утворення активних центрiв даних бiологiчно активних
речовин. Без вiтамiнiв органiзм не може побудувати молекулу ферменту.
Так, у холодний перiод року й за недостатнього сонячного опромiнення
потреба тварин у вiтамiнах збiльшується. Травоїднi тварини менш чутливi
до браку вiтамiнiв групи В, нiж моногастричнi, тому що їхня
шлунково-кишкова мiкрофлора здатна їх синтезувати. Але в мiкрофлорi
можуть мiститися стафiлококи, що споживають такий вiтамiн, як В1, i вiн
не надходить у кров. За годiвлi тварин свiжою рибою часто виникає
нестача вiтамiну В1, адже в рибi мiститься фермент тiамiназа, що його
руйнує. Окрiм того, потреба в цьому вiтамiнi завжди зростає, якщо в
кормах мiститься багато жиру та вуглеводiв. Hедостатня кiлькiсть
вiтамiну В2 знижує засвоєння бiлка та амiнокислот, особливо триптофану.
Якщо цiєї амiнокислоти багато, потреба у вiтамiнi РР (нiкотиновiй
кислотi) зменшується, оскiльки вiн синтезується з триптофану. Бiльш
калорiйнi корми потребують пiдвищеної кiлькостi вiтамiну В3
(пантотенової кислоти). Вiдсутнiсть у кормах ненасичених жирних кислот
спричинює ознаки, подiбнi до симптомiв В6-авiтамiнозу. Якщо корми бiднi
на метiонiн, потрiбний вiтамiн В12, але синтезувати цей вiтамiн
мiкрофлора здатна тiльки за наявностi кобальту. Висококалорiйнi корми
потребують пiдвищеної кiлькостi вiтамiну В4 (холiну). За низького вмiсту
протеїну в кормах необхiдно пiдвищити кiлькiсть iнозиту. Лiпонова
(лiпоєва) кислота знижує потребу тваринного органiзму у вiтамiнах Е та С
й захищає їх вiд окислення. Останнє слiд ураховувати при зберiганнi
премiксiв. Hадмiрнi дози вiтамiну С спричинюють ураження пiдшлункової
залози тварин. Якщо в кормах бракує вiтамiну А та каротину, синтез
вiтамiну С в органiзмi рiзко знижується. У бiологiчнiй дiї вiтамiну С i
вiтамiну РР багато спiльного. Один щодо одного вони є синергiстами, що
слiд пам’ятати, складаючи рецептуру премiксiв. Бiологiчна активнiсть
вiтамiну А втричi вища за бiологiчну активнiсть каротину. Hайактивнiшими
є трансформи вiтамiну А та каротину. З усiх каротинiв найбiльш активним
є бета-каротин. Вiтамiн А та каротин депонуються в органiзмi. Для птицi
вiтамiн Д3 у 30 разiв активнiший за вiтамiн Д2. Hадлишок вiтамiну Д
призводить до знекальцiювання кiстяка та пiдвищеного вiдкладання в
органах i тканинах. Hайактивнiшою формою вiтамiну Е є альфа-токоферол.
Вiн здатен затримувати окислення ненасичених сполук, у тому числi
вiтамiну А та каротину. Вiн є також природним антиоксидантом. Вiтамiн Е
бере участь в обмiнi речовин i вiдiграє велику роль в утвореннi м’язової
тканини, що слiд брати до уваги, розробляючи премiкси для вiдгодiвельних
тварин. Синтетичнi форми вiтамiну К (синкавiт, вiкасол тощо) для тварин
є токсичними, але природний вiтамiн К такої якостi не має.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020