Реферат на тему:
Підсумки діяльності племгосподарств із розведення молочної худоби
В Одеській області провідною галуззю традиційно є молочне скотарство,
на яке припадає половина вартості продукції тваринництва.
Реформування аграрного сектора економіки, перехід до нових форм
власності та організації виробництва тваринницької продукції потребує, з
урахуванням реалій сьогодення, певної перебудови системи і форм
селекційно-племінної роботи. Як відомо, поголів’я худоби, особливо
молочних корів, за останні роки значно скоротилося, зменшилася їх
концентрація, відбувся перерозподіл чисельності худоби і виробництва
продукції між кооперативами і приватним сектором на користь останнього.
Так, з 1999 по 2002 рік кількість корів у населення зросла з 118 до 164
тис. голів і становить 72,7% загального поголів’я.
Найбільше корів зосереджено сьогодні в господарствах Болградського,
Комінтернівського, Саратського та інших районів. За останні роки дещо
зросла продуктивність корів, у господарствах Ізмаїльського та
Овідіопольського районів вона перевищила, відповідно, 3400 і 2700 кг
молока.
Попри скорочення поголів’я худоби, кооперативні сільськогосподарські
підприємства залишаються основними виробниками племінної продукції, бо в
них зосереджено основну масу племінних ресурсів області та більшість
висококваліфікованих кадрів, тільки в цих господарствах продовжується
селекційна робота з удосконалення продуктивних і племінних якостей трьох
молочних порід, найбільш поширених в області.
За рішенням Мінагрополітики, з Одеській області статус племзаводу надано
п’яти господарствам, племрепродуктора — 38 (табл. 2). Чисельність у них
племінних корів червоної степової породи становить 3249 голів,
української червоно-рябої молочної — 989 і чорно-рябої молочної — 2520
голів. По чотири племгосподарства молочних порід мають Овідіопольський
та Комінтернівський райони. Водночас у Балтському, Кодимському,
Ренійському і Тарутинському районах такі господарства відсутні, що
ускладнює можливості для поліпшення галузі. Активна частина порід,
утримуваних у племгосподарствах області, становить 4,8% загальної
кількості худоби в області і 3% кількості корів.
Відомо, що молочна продуктивність корів визначається багатьма чинниками,
серед них, звісно, важливе значення має порода, притаманний їй
селекційно-генетичний потенціал.
У племзаводах молочна продуктивність перевищує стандарт відповідної
породи на 107,2–155,2%. У племрепродукторах за останній рік загалом
продуктивність зросла на 14,4%, крім української червоно-рябої породи,
хоча й перевищує стандарт породи на 112–118%.
Продуктивність первісток у племзаводах досягла в середньому 4412 кг, у
племрепродукторах — 3107 кг, що становить 83% до величини надою
повнолітніх корів.
З-поміж маточного поголів’я племзаводів і кращих племрепродукторів
області — близько 400 корів з надоєм 6000 кг і більше (у тому числі 31
корова з продуктивністю 8–9 тис. кг). Значну частину їх буде використано
для замовних парувань і одержання бугаїв-плідників.
Об’єктивна оцінка продуктивних якостей племінного поголів’я потребує
чітко налагодженого первинного обліку, особливо вмісту жиру і білка в
молоці корів. Сучасні високопродуктивні прилади типу КАМ-98 дають змогу
в одній пробі, без використання хімічних речовин, швидко визначити
потрібні показники та використати їх у селекційній роботі. За сприяння
Балтського молочно-консервного комбінату вже близько 20% племгосподарств
придбали такі прилади та розпочали їх використання. Чинником, що стримує
розповсюдження цих приладів, є їхня висока вартість (4500–5000 грн).
Координаційним центром селекційної роботи в скотарстві є
облплемоб’єднання, якому підпорядковані чотири племпідприємства, що
обслуговують кооперативні сільгосппідприємства і приватний сектор у
районах області. У спермобанку облплемоб’єднання зберігається більш як
1,5 млн доз глибокоохолодженої сперми чотирьох основних молочних порід.
Загальна потреба господарств у спермі бугаїв-плідників задовольняється
повністю, причому сіменем бугаїв, оцінених як поліпшувачі. Крім того,
накопичено близько 480 тис. доз від 15 бугаїв, що нині оцінюються в семи
дослідних господарствах.
За останній рік зріс попит на сім’я від бугаїв нової української
червоно-рябої породи (яка себе добре зарекомендувала в умовах області) і
трохи зменшився на сім’я червоної степової та англерської порід.
? h
i
і на території області діє понад 350 пунктів штучного осіменіння, у яких
працює 370 техніків штучного осіменіння. Аналіз їхньої роботи показав,
що більшість із них застосовує маноцервікальний (48%) та
ректоцервікальний (27%) методи введення сімені. На осіменіння однієї
корови молочних порід витрачається в середньому 1,7 дози сімені, а
м’ясних — близько 2 доз.
Як відомо, важливою умовою зростання молочної продуктивності і
від-новлення лактації є щорічне розтелювання корів .
Відтворення стада в більшості племінних господарств можна вважати
задовільним. Жива вага телиць в 6- і 18-місячному віці в племзаводах в
основному вища за стандарт відповідної породи. На жаль, у більшості
племрепродукторів телиці відстають у рості, не досягають стандарту
породи на 5–19 кг.
Загальний рівень годівлі молочних корів можна оцінити за показниками
витрати кормів за рік у перерахунку на кормові одиниці.
Племзаводи згодовують молочній худобі значну кількість кормів — від 44
до 73 ц к. о., а племрепродуктори — 37,3–47 ц на корову. Витрати на 1 ц
молока ще доволі значні, що, ймовірно, свідчить про недосконалу
структуру річного раціону і недостатню їх протеїнову повноцінність.
Особливо значними є витрати кормів на одержання приросту живої ваги
телиць, що потребує особливої уваги спеціалістів.
Певна річ, у сучасних умовах ринкових відносин першочергове значення
мають економічні показники діяльності сільгосппідприємств. Як відомо,
кінцевим результатом виробництва будь-якої продукції є її прибутковість.
За узагальненими даними, абсолютна більшість племгосподарств завершила
2002 рік з прибутками. Від реалізації молока одержано 1 834,360 тис.
грн, а від реалізації племмолодняку — 183,8 тис. грн, тобто загальний
прибуток становив 2 028,100 тис. грн, або в середньому по 59,7 тис. грн
на господарство, що на 11 тис. грн менше від попереднього року. Водночас
кілька господарств, особливо ті, що розводять червону степову породу,
зазнали збитків на загальну суму 326 тис. грн.
Певна річ, у молочному скотарстві області існують проблеми, що стримують
темпи його відновлення та розвитку. Передусім це нестабільність кормової
бази, її цілковита залежність від погодних умов. Це підтверджується
ситуацією, що склалася з кормовою базою в поточному році. Тому створення
дворічного запасу основних кормів для великої рогатої худоби є
необхідною умовою існування галузі і важливим завданням керівників і
фахівців господарств.
До останнього часу болючою проблемою для більшості молочних ферм області
були низькі (нижчі за собівартість) закупівельні ціни на молоко, що їх
пропонували монополісти переробки продукції. Результат — збитковість
галузі.
Оновлення потребують засоби механізації виробничих процесів у
скотарстві, зокрема доїння. Доїльні установки в більшості господарств
давно вичерпали свій технічний ресурс, а заміна їх, як відомо, потребує
значних коштів. До цього додається проблема з нестабільним
електропостачанням.
І, нарешті, навіть господарства — суб’єкти племінної справи молочного
скотарства — недоукомплектовані фахівцями. Так, в області посади
зоотехніків-селекціонерів племзаводів і племрепродукторів обіймають 80
фахівців за потреби в 101-му. Тільки на дві третини укомплектовано штат
техніків з племобліку.
Причини такого стану різні. Головна — відсутність матеріальної
зацікавленості. Конкретно — низька заробітна платня та несвоєчасна її
виплата.
А втім, попри всілякі негаразди, у господарствах, що здобули статус
суб’єктів племінної справи, ведуть певну роботу, що дає змогу щорічно
демонструвати свої досягнення на обласній виставці-аукціоні племінних
тварин. Цього року виставку відвідали учасники економічного форуму
губернаторів Росії та України, що проходив в Одесі у травні. Голова
російської делегації губернатор Орловської області Є. Строєв дав високу
оцінку експонатам виставки, у тому числі худобі молочних порід.
На аукціоні було реалізовано племінного молодняку молочної худоби майже
на 600 тис. грн.
Узагальнюючи викладене вище, слід зазначити, що здобуття статусу
суб’єкта племінної справи з розведення молочних порід великої рогатої
худоби для більшості господарств області стало стартовою умовою
відновлення галузі і створення підгрунтя для дальшого збільшення
молочної продуктивності і вирощування племінного молодняку для
забезпечення потреб регіону.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
