Реферат на тему:

Підготовка зернозбиральних комбайнів до сезону збирання

За даними Державного комітету статистики України, станом на 1.01.2006
р. в Україні налічувалося 63193 зернозбиральних комбайни всіх марок, з
них 73,52% були справні, що в 2,3 раза менше за технологічну потребу.
Навантаження на комбайн в Україні становить 220 га. Подекуди в південних
районах Степу воно сягає і 389 га за нормативів 100–115 га.

У Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській і
Херсонській областях на 1000 га зернових посівів припадає 2,3–2,9
зернозбиральних комбайнів. Навантаження на один комбайн тут становить
понад 400 га. Це, своєю чергою, подовжує термін збирання врожаю і, як
наслідок, спричинює значні втрати зерна.

За даними Інституту аграрної економіки, через затримки зі збиранням
урожаю ранніх зернових культур до 30 днів втрати зерна за 2001 і 2002
роки сягнули 4 млн т, що дорівнює вартості, еквівалентній 2500–3000
нових вітчизняних зернозбиральних комбайнів. Якщо ж до цих 4 млн т
додати ще й втрати під час обмолоту (8–25% за допустимого їхнього рівня
1,5%), які спричинені переважно надмірною спрацьованістю комбайнів і
неякісним технічним та технологічним регулюванням, то отримаємо
кругленьку суму (а її можна було б використати на оновлення парку
комбайнів). Проте останнім часом коло проблем у зерновій галузі
залишається замкненим: парк зернозбиральних комбайнів спрацьований —
виробники зерна втрачають значну частку прибутку — відновлення парку
комбайнів гальмується! До цього переліку “підводних каменів” зернової
галузі можна додати диспаритет цін на промислову та сільгосппродукцію,
нестабільну економічну ситуацію в Україні і наявність великої кількості
посередників на ринку запчастин, зерна та нафтопродуктів.

Безвідмовна робота сільськогосподарської техніки є результатом дій під
час її проектування, виготовлення та використання. Останній етап
життєвого циклу (використання) повністю довірено виробникові
сільгосппродукції і, за даними досліджень, саме на цьому етапі
відбувається найбільше дій, які призводять до зменшення показників
надійності. Тобто близько 72% відмов трапляється через порушення правил
використання, що спричинює перевитрати коштів і робочого часу, втрати
врожаю, зниження якості робіт тощо.

Будь-який технічний виріб перед використанням потребує догляду, без
якого всі старання з підвищення надійності на етапі проектування та
виготовлення зводяться нанівець. На практиці ж процес підготовки техніки
до робочого сезону обмежується загальною проблемою: “Де взяти гроші?”.
Не секрет, що напрацювання на відмову зарубіжного та вітчизняного
зернозбиральних комбайнів різняться разів у вісім-десять не на користь
останнього. В поєднанні з низькою якістю технічного обслуговування під
час використання та зберігання підготовка до збирального сезону створює
неабияке фінансове навантаження на без того небагаті
сільгосппідприємства. Якщо ж, готуючи техніку до збирального сезону,
вдається обмежитися мінімальними витратами або зовсім їх уникнути, то
під час жнив втрачається значна частина прибутку, здебільшого у вигляді
недоотриманого зерна. Менталітет українського господаря в умовах
диспаритету цін на промислову та сільгосппродукцію, а також економічна
нестабільність у державі та всьому світі спонукають товаровиробника
економити на всьому, що й обертається потім проти нього.

Технічне обслуговування зернозбирального комбайна на час зняття його зі
зберігання передбачає такі пункти: 1) довести тиск у шинах до
нормального; 2) зняти комбайн із підставок; 3) отримати зі складу та
встановити на комбайн акумуляторні батареї; 4) видалити захисне мастило
та пил, зняти пристосування герметизації (заглушки, кришки,
поліетиленові плівки тощо); 5) перевірити наявність мастила в картерах і
корпусах, у разі потреби долити його; 6) за потреби змастити
підшипникові вузли та пари тертя; 7) перевірити і, якщо треба, долити
гальмівну рідину в бачки; 8) заправити паливний бак і систему
охолодження; 9) запустити двигун і транспортувати комбайн на пункт
консервації своїм ходом; 10) замінити фільтрувальні елементи мастильного
фільтра й фільтра очищення палива; 11) одержати зі складу та встановити
зняті з комбайна вузли й деталі; 12) перевірити дієздатність систем і
здійснити регулювання вузлів та механізмів комбайна відповідно до
технічних вимог. Різальний апарат жниварок: а) з відсутнім пальцем; b)
зі зруйнованим сегментом; с) зі спрацьованою притискною пластиною; d) з
непрямолінійним пальцевим брусом; е) з сегментами, пошкодженими
корозією; f) із фіксацією сегмента зварюванням

Наведений вище список є технічною потребою, проте стосується комбайнів,
які готували та зберігали з дотриманням правил ГОСТ 7751–85. Якщо ці
правила було проігноровано бодай трохи, то список автоматично
розширюється, що, відповідно, збільшує витрати часу та коштів. Зокрема,
це стосується “дбайливого” відкритого способу зберігання та без належної
підготовки. Близько 29,1% усіх зібраних площ припадає на комбайни класу
9–11 кг/с. Високий відсоток спрацьованості комбайнів (близько 95%)
зумовлює особливості їхньої підготовки до збирання, які полягають у
такому:

— перед кожним сезоном збирання потрібно продіагностувати всі елементи,
надійність яких найбільше впливає на дієздатність техніки;

— для забезпечення роботи комбайнів без простоїв слід обладнати
пересувні ремонтні майстерні повним набором запасних частин.

Для забезпечення виконання поставлених завдань треба висвітлити
особливості оцінки технічного стану та регулювання основних вузлів і
агрегатів.

1. Молотильний барабан

За відокремленої похилої кaмери перевіряють кріплення бичів і механізм
керування підбарабанням.

Важіль механізму має надійно фіксувати підбарабання в довільному
положенні. Зазор між барабаном і підбарабанням на шкалі механізму
керування має відповідати фактичному значенню. У верхньому положенні між
підбарабанням і барабаном має

Приєднання приводу різального апарата комбайна: а) РСМ-10 без пружини (з
використанням контргайки); b) РСМ-10 із зіпсованою пружиною; с) СК-5 із
використанням болта надмірної довжини забезпечуватися мінімальний зазор
на вході біля другої планки — 18 мм, на виході — 2 мм. Зазори
перевіряють з обох боків підбарабання, вони мають бути рівними між
собою.

Встановлюють підбарабання в нижнє положення та оглядають планки.
Повздовжній вигин планок понад 4 мм, наявність тріщин на бичах,
підбичниках та на корпусах барабана й підбарабання — неприпустимі.

Відстані між торцями барабана й боковинами секції молотильного апарата
ліворуч і праворуч мають бути однаковими. Зовнішнім оглядом визначають
загальний стан пальцевої решітки та відбивного щитка підбарабання.
Оглядають привод барабана — ступінь затягування кріплення й технічний
стан храпової муфти веденого шківа барабана комбайна РСМ-10.

2. Жниварка

За даними багаторічних досліджень, близько половини всіх відмов
зернозбиральних комбайнів припадає на жниварку. Причина — “дбайливе”
зберігання їх просто неба та без належної підготовки.

Вимірюванням і зовнішнім оглядом визначають технічний стан пальців
(насамперед їхню наявність), протирізальних пластин і рухомого ножа.
Послаблення болтових і заклепкових з’єднань — недопустиме.

Пальці різального апарата мають лежати в одній площині (відхилення від
прямолінійності бруса різального апарата допускається не більше 5 мм для
зернозбирального комбайна РСМ-10 і не більше 3 мм — для зернозбирального
комбайна СК-5, забезпечуючи рівномірний зазор між рухомим ножем і
притискачами не більше 0,5 мм. Викришування

N

Ae

c

граблин; d) із спрацьованим кулькопідшипником; е) без підшипника труби
граблини та зі спрацьованим кріпленням; f) зі зруйнованим дерев’яним
підшипником і променями різальної кромки сегмента ножа завдовжки понад 5
мм — недопустиме.

Перевіряють стан головки рухомого ножа, з’єднувальної ланки приводу
ножа, механізму коливальної шайби комбайнів “Дон-1500”. Наявність
тріщин, зломів і викришувань не допускається. Пружина з’єднувальної
ланки в стиснутому стані не повинна мати міжвиткового зазору. Під час
роботи механізму коливальної шайби не має бути стороннього стуку й шуму.

У комбайнів СК-5 “Нива” перевіряють стан коромисла й кривошипа приводу.
Коромисло встановлюють у пазах опорного кронштейна так, щоб за півоберту
кривошипа під час pyху ножа з одного крайнього положення в інше головка
ножа відтискалася почергово в переднє або заднє положення.Кривошип
приводу встановлюють маточиною до упору у внутрішнє кільце лівого
кулькопідшипника і надійно фіксують на валу стяжним болтом. Люфт
кривошипа привода — не допустимий. Оглядають пальчиковий механізм шнека
жниварки та бітера проставки. Пошкодження вічок і обойм, а також згини
пальців — недопустимі. Пальчиковий механізм регулюють так, щоб між
пальцями та днищем жниварки забезпечувався зазор (у комбайна “Дон-1500”)
12–20 мм; при цьому зазор між витками шнека й днищем має бути однаковий
і становити 10–15 мм. Пальчиковий механізм шнека комбайна СК-5 “Нива”
встановлюють так, щоб у нижній зоні зазор між пальцями й днищем жатки
був у межах 10–15 мм. Зазор між витками шнека і днищем жатки можна
регулювати залежно від умов роботи в межах від 5 до 25 міліметрів.

Оглядають мотовило на надійність кріплення променів до дисків і граблин,
перевіряють, чи немає “втомлюваних” тріщин, стан опорних підшипників
центральної труби. Тріщини в дерев’яних планках, променях та підшипниках
і перекіс променів — недопустимі. Оглядають механізм урівноваження жатки
на наявність пошкодження нарізі та злому пружини. Правильно
відрегульований механізм має забезпечувати зусилля тиску жниварки на
грунт у межах 300–400 Н (30–40 кгс) для комбайна РСМ-10 і 250-300H
(25–30 кгс) для комбайна СК-5.

Пошкодження обойм і вічок пальчикового механізму проставки комбайна
РСМ-10, а також обривання пальців — недопустимі. Пальчиковий механізм
регулюється так, щоб зазор між пальцями та днищем проставки становив
28–35 міліметрів.

3. Похила камера

Перевіряють стан транспортера похилої камери, нижнього й верхнього
валів, реверса у комбайна “Дон-1500”. Руйнування ланок ланцюга
транспортера й послаблення заклепкових з’єднань гребінок транспортера —
недопустимі.

Перевіряють шплінтування з’єднувальних ланок ланцюга транспортера.
Транспортер не повинен чіплятися за боковини й днище камери. За
правильного регулювання натягу транспортера зазор між гребінками й
днищем має бути 5–10 міліметрів.

4. Очищення

Зовнішнім оглядом визначають наявність “втомлюваних” тріщин верхнього й
нижнього кожухів, крильчатки, шківа вapiaтopa, шківа привода очищення,
гуркоту нижнього й верхнього решіт.

Граничне переміщення вала вентилятора, відколювання й тріщини на дисках
шківів варіатора і його контрпривода у комбайна РСМ-10 — недопустимі.
Рухомий диск вapiaтopa має легко й вільно переміщуватися по маточині.
Рукоятка стопоріння має надійно фіксувати положення рухомого диска
контрпривода у комбайна РСМ-10.

Нарізна втулка механізму регулювання обертів вентилятора у комбайна СК-5
має надійно фіксуватися контргайкою. За ослабленого приводного пасу
крильчатка вентилятора має вільно й легко обертатися від зусилля руки в
опорних підшипниках. Оглядають шатуни й куліси приводу очищення, важелі
підвісок решіт, звертають увагу на деталі й технічний стан
сайленд-блоків і підшипникових вузлів. Перевірити справність механізму
зміни зазору жалюзі можна обертанням маховичків у комбайна РСМ-10 або
повертанням важелів у комбайна СК-5 механізмів регулювання відкриття
жалюзі верхнього й нижнього решіт. За повністю закритих жалюзі зазор між
ними й решітками має бути не більше 2 мм. Відхилення від площинності
гребінок понад 3 мм — недопустимі.

5. Соломотряс

Визначають технічний стан клавіш соломотряса, підшипників, ведучого й
веденого валів. Пакет клавіш має розміщуватися рівномірно всією шириною
молотарки. Деформація, затирання клавіш одна за іншу та за бічними
каркаса — недопустимі. Підшипникові вузли мають бути законусовані й
застопорені; зміщення клавішей на валу — недопустиме. Перевіряється
цілісність проводки п’єзодатчиків втрат зерна і наявність люків на
торцях клавішей.

За ослабленого приводного паса клавіші й вали соломотряса мають вільно
(від зусилля руки) обертатися в підшипникових вузлах.

6. Копнувач

Визначають технічний стан дерев’яних підшипників колінчастих валів
соломо- та половонабивачів. Перевіряють загвинчування болтів кріплення
підшипникових вузлів і наявність мастила. Радіальний зазор у підшипниках
має бути не більше 1 мм. За ослаблених приводних ременів вали мають
вільно обертатися в підшипниках. Оглядають граблини й відсікачі
соломонабивача, гребінки половонабивача; деформації й тріщини зварних
з’єднань — недопустимі. Перевіряють стан капронових втулок, куліс і
підвісок.

Послаблення й затирання тяги механізму складання копиці за боковини не
допускається. Механізм скидання має забезпечити рівномірне й повне
відкривання заскочок. Дно і лоток половонабивача мають бути
паралельними; у разі відхилення від паралельності проводять регулювання
довжини тяг. Визначають технічний стан пружин дна, клапан копнувача має
закриватися плавно, без ривків і ударів.

Оглядають пальці дна, планки клапана, сигналізатор заповнення копнувача.
Пальці мають лежати в одній площині; злом планок і сигналізатора —
недопустимі.

7. Транспортувальні органи

Зовнішнім оглядом визначать, чи немає вм’ятин на поверхнях кожухів
елеваторів і шнеків. Відкривають оглядові люки, прокручуючи елеватор,
перевіряють технічний стан скребків і ланцюгів транспортерів зернового й
колосового елеваторів. У правильно натягнутого ланцюга елеватора скребок
має легко відхилятися зусиллям руки вздовж осі елеватора приблизно на
30° (натяг ланцюгів елеваторів перевіряти за послабленого приводу).
Скребки не повинні чіплятися за кожух.

За величиною виступу гумової частини скребків визначають спрацювання
скребків. Гумова частина скребка має виступати над металевою не менше
ніж на 2 мм. Відкривають обичайку з підбарабанням домолочувального
пристрою та перевіряють технічний стан ротора і підбарабання. Ослаблення
кріплення й наявність “втомлювальних” тріщин — недопустимі. Оглядають
хрестовини карданного вала приводу вивантажувального шнека й конічного
редуктора похилого шнека бункера. Наявність “втомлюваних” тріщин і
вигинання цапф шнеків — недопустимі. Відкривають щиток вала
вивантажувального шнека, оглядають дерев’яну опору та кріплення. Тріщини
та заїдання в підшипниках — недопустимі. За переведення
вивантажувального шнека із транспортного в робоче положення рухома
частина шнека не повинна зачіпати болти кріплення поворотної плити.
Зазор між рухомою частиною поворотної плити й горловиною бункера не має
перевищувати 1 мм. “Втомлювані” тріщини й послаблення кріплення в зоні
кронштейна верхньої опори похилого шнека бункера — недопустимі.

Відомо, що за період робочого циклу сільгоспмашини на підтримання її у
дієздатному стані витрачають кошти, еквівалентні двом-трьом новим
одиницям. В умовах, які склалися в зерновій галузі України, парк
комбайнів вчасно не оновлюють, а, замість цього, дотують виробництво
дорогих та ще й неякісних запасних частин. До того ж, неякісна
підготовка техніки до збирального сезону ще більше сприяє “успішному”
перебігу цього негативного процесу.

Похожие записи