Реферат на тему:
Озима цибуля — новий підхід до знаної культури
Ріпчаста цибуля перебуває в п’ятірці лідерів продажу серед овочевих
культур в Україні. Виробництво її постійно збільшують, а 2006 року
значну частину цього овочу було продано в Польщу. І саме тепер настав
час для нового виду цибулі — озимої.
Мрія кожного господаря, що займається овочівництвом, отримати якісну
продукцію та реалізувати її за найвищою ціною. Це можливо зробити, якщо
зібрати продукцію поза сезоном масового виробництва певної культури.
Спрацьовує цей принцип і щодо такої культури, як цибуля ріпчаста.
Звісно, це не таємниця, просто треба висівати ультраранні гібриди
культури або вирощувати цибулю розсадним способом. Кожний із цих методів
застосовують в Україні давно, і вони вже мають своїх прибічників. А чи є
інший шлях — ще коротший, ще менш затратний? Так!
Виробництво озимої цибулі ріпчастої в промислових обсягах, як
засвідчують практика та ринкові ціни, — перспективний напрям для
одержання ранньої продукції. І, як доказ, збирати таку цибулю починають
на місяць-півтора раніше, ніж цибулю весняного висіву та на два-три
тижні раніше за розсадну культуру. В більшості країн, де культивують
озиму цибулю, її виробляють для отримання пучкової продукції та
реалізації із зеленим пером. Але її можливо виростити й до повноцінної
ріпки, якщо проводити збирання за досягнення стиглості. Озима цибуля, за
оптимальних строків висівання, вдало перезимовує й дає результати не
гірші, а іноді й кращі за весняні посіви. За дотримання технологічних
заходів та умов вирощування можна зібрати по 40–45 т/га цибулі ріпки в
строки з 25 травня до12 червня.
Рослини досить легко витримують низькі температури. І навіть якщо немає
снігового покриву (а температура сягає мінус 15оС), це не призводить до
загибелі культури. А за наявності снігу, бодай у кілька сантиметрів, і
сильніший мороз не страшний для озимої цибулі. І все ж під час
виробництва цієї культури існує загроза вимерзання посівів. В Україні,
згідно з багаторічними метеорологічними даними, це може статися раз на
три-чотири роки.
Для озимого виробництва цибулі призначені гібриди короткого або
середнього дня. Вони формують нормальну товарну продукцію за тривалості
світлового дня 12–14 годин. Якщо використовувати для підзимового висіву
гібриди цибулі, що призначені для весняного ярового висівання, тоді
важливо знати, що вони гірше перезимовують, стрілкуються, дозрівання
ріпки та збір урожаю затримується, а товарна якість цибулин залишає
бажати кращого. В Україні випробовують різні гібриди озимої цибулі:
Музика F1, Радар F1, — а одним із перевірених та зареєстрованих у нас
гібридів культури є Вольф F1.
Біологічні та агротехнічні вимоги щодо попередників, удобрення, боротьби
з шкідниками та хворобами дуже близькі до способів вирощування звичайної
ярої цибулі.
Попередники. Найкращими попередниками цибулі є зернові, пари, ріпак,
гірчиця, кукурудза, горох, томати, всі види капуст, огірки, морква. Не
слід висаджувати цибулі по цибулевих раніше ніж через три-чотири роки.
Грунти. Рослини цибулі досить вимогливі до родючості грунту. Підвищена
потреба овочу в родючому грунті пов’язана з тим, що він, якщо порівняти
з іншими овочевими культурами, формує невелику та слабо розгалужену
кореневу систему, більша частина якої розміщена в орному шарі грунту. На
10 т врожаю цибуля виносить із грунту, в середньому, близько 40,2 кг
азоту, 11,6 фосфору і 21,0 кг калію. Тому посіви цієї культури потрібно
розміщати на високородючих, пухких, багатих на органічну речовину,
структурних, чистих від бур’янів грунтах. Непридатні для її вирощування
важкі, доступні затопленню та кислі грунти.
Удобрення. З органічних добрив під цибулю треба вносити перегній із
розрахунку 25–35 т/га та мінеральні добрива залежно від даних аналізу
грунту. Поживні речовини рослини цибулі протягом вегетаційного періоду
засвоюють неоднаково. Азот інтенсивно використовують у період наростання
листкового апарату. В період формування цибулин потреба в азоті дещо
знижується, а надлишок його, особливо за дефіциту калію, сприяє дальшому
наростанню листків і затримує визрівання цибулин. Тому потреба у фосфорі
та калії в період формування й дозрівання цибулин зростає. На початку
вегетації рослини цибулі негативно реагують на високу концентрацію
грунтового розчину, тому не рекомендується вносити в рядки високі норми
мінеральних добрив.
???????????Відмінність в удобренні озимої цибулі полягає лише в
кількості азоту, який вносять. У разі озимого висаджування 1/3 дози
азоту вносять до цього, а інші 2/3 — навесні в два прийоми, рівними
частинами. Першу частину — на початку відновлення вегетації, а другу —
через два-три тижні. Для основного удобрення придатна аміачна селітра, а
от для передпосівного бажано внести натрієву селітру. Удобрення фосфором
та калієм здійснюють одноразово за один-два тижні до висіву цибулі. У
разі літньої оранки після попередника бажано половину дози фосфору та
калію внести перед оранкою, а другу після неї, під час осіннього
міжрядного обробітку посівів. На зиму не слід вносити під культури
підвищені дози азоту, адже це негативно вплине на перезимівлю цибулі. А
підвищені дози фосфору та калію, навпаки, сприятимуть збільшенню
зимостійкості.
Висівання. Оптимальні строки висіву припадають на 15–25 серпня. Норма
становить 3,4–4,5 кг/га, або 0,9–1,2 млн шт. Найкращим способом
висівання є стрічковий із трьома рядками за ширини стрічки 135 см
або чотирма за ширини 150 см. При цьому відстань між рядками —
55х40х40 або 54х32х32х32, відповідно. Щоб запобігти вимерзанню, посіви
озимої цибулі треба накрити агроволокном. Його розкладають безпосередньо
перед настанням морозів та знімають перед початком відновлення
вегетації. Прекрасний результат перезимівлі дає розміщення посівів на
полях, захищених від вітру. Тому розміщення біля лісосмуг або при
посівах у кулісах (кукурудза, сорго) створює умови для кращої
перезимівлі.
Волога. Потреби вологи в рослин цибулі змінюються залежно від росту й
розвитку. Так, для проростання насіння кращою вологістю грунту є 85–90%
НВ.
Навесні. Для забезпечення оптимальної вологості грунту посіви поливають
нормою води 20–35м3 на гектар за одне поливання.
Нестача вологи. За недостатньої вологості в період інтенсивного росту
цибулі він сповільнюється і навіть припиняється. Рослини швидко формують
дрібні цибулини, коренева система відмирає, несправжнє стебло
розм’якшується, й листки вилягають.
Догляд. Під час вегетації, восени та навесні, посіви потрібно утримувати
в чистому від бур’янів стані та, за потреби, зрошувати їх. Як свідчить
практика, найкраще рослини розвиваються в осінній період за умови
висівання після дощу. В такому разі посіви можна не поливати. Якщо ж
опадів недостатньо для одержання повноцінних сходів, тоді слід поливати.
Найкращий варіант, за дефіциту поливної води, — поливати через
розкладену систему краплинного поливання. Робити це потрібно до появи
сходів та другого листка, три-п’ять разів з нормою води 10–15 м3. За
20–30 діб до збирання врожаю поливання припиняють. Це сприяє доброму
визріванню цибулин, швидкому вкриванню їх покривними лусками,
розм’якшенню несправжнього стебла, виляганню листя та відмиранню
кореневої системи.
Боротьба з бур’янами та хворобами. Після пару чи парових попередників
сходи цибулі набагато легше конкурують із бур’янами. Останні після
настання температур нижче за 5°С припиняють вегетацію, не сформувавши
повноцінного насіння. А якщо висівання буде проведено після збирання
зернових за наявності вологи, можна застосувати гербіцид з групи
гліфосатів за 2 тижні до оранки. За масового розвитку пероноспорозу, що
відбувається досить рідко, на молодих сходах застосовують фунгіцид із
вмістом міді. Навесні проти бур’янів можна застосувати препарат Тотріл
225 ЕС, такий як і на звичайній цибулі, але в цьому разі овоч з пером не
використовують.
Навесні потрібно також провести глибоке міжрядне рихлення грунту, що
став твердим та ущільненим за зимовий період. Цей агрозахід слід
виконати якомога раніше, тільки-но грунт підсохне та ще й, бажано, після
підживлення азотом.
Ознакою доброго визрівання цибулин є розм’якшення несправжнього стебла
та вилягання пера (листків).
Збирають цибулю в ясну сонячну погоду й викладають у валки для
просушування. Після доброго просушування від цибулин відокремлюють
залишки листків та корінців, сортують її і використовують за
призначенням.
Від редакції. З агрономічного погляду — озима цибуля може стати другою
масовою культурою після ранньої капусти. З господарського — масове її
викопування в першій декаді червня, коли більшість польових робіт з
іншими культурами завершено, дає змогу без надриву, повноцінно зібрати
врожай до початку жнив. З економічного — середня оптова ціна на ріпку з
частиною пера на початок збирання становить 3–4 грн/кг ( 2 червня 2006,
ринок “Фермер”, Київ). Який ще грунтовий овоч може стільки коштувати на
початку літа?
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
