Реферат на тему:
Особливостi розвитку та шкодочинностi червця Комстока в
пiвденно-захiдному регiонi України
C
к червцiв Комстока псевдофiкусом. Це спричинює зниження чисельностi
шкiдника i, вiдповiдно, — зменшення розмноження паразитiв. Оскiльки
червець Комстока — карантинний шкiдник, необхiдне раннє виявлення нових
осередкiв з низькою чисельнiстю i контроль за його розповсюдженням.
Використання статевих феромонiв комах дало змогу вивчити ступiнь
розповсюдження шкiдника, провести спостереження за фенологiєю розвитку
червця Комстока та його паразита залежно вiд певних екологiчних чинникiв
середовища. Сприятливi клiматичнi умови Одеської областi дають поштовх
розвитковi двох генерацiй червця Комстока. Термiни появи основних стадiй
шкiдника залежать вiд умов перезимiвлi й метеорологiчних умов
вегетацiйного перiоду. Зимує червець у стадiї яйця. У яйцекладцi,
укладеній у бiлий восковий мiшок — овiсак, — вiд 100 до 500 яєць.
Яйцекладки за зиму зберiгаються не повнiстю. За надлишку вологи, сильних
вiтрiв “смертнiсть” яєць досягає 85%. За сприятливої теплої зими
яйцекладки зберiгаються на 60—70%. Основними чинниками, що впливають на
розвиток червця Комстока (на першу генерацiю бiльше, нiж на другу), є
температура i вологiсть повiтря. Строки весняного вiдродження личинок
залежать вiд кiлькостi тепла в березнi-квiтнi. Hавеснi воно вiдбувається
недружно i триває 1—1,5 мiсяця. Вiдродження личинок з яєць, що
перезимували, починається у першiй або другiй половинi травня за
температури повiтря 12—14°С. Перше линяння личинок червця настає через
16—19 днiв пiсля вiдродження. Через 14—16 днiв пiсля першого линяння
личинки самок линяють вдруге. Через 10—12 днiв пiсля цього вiдбувається
третє линяння. Личинки третьої генерацiї з’являються у другiй—третiй
декадах червня за температури 19—21°С. Перехiд личинок третього
поколiння в самок починається в першiй половинi липня, а до кiнця другої
декади в популяцiї — статевозрiлi самки. Спiввiдношення статей у червця
Комстока майже однакове. Вилiт iмаго самцiв першої генерацiї також
припадає на середину червня i триває 12—17 днiв. Самки пiсля заплiднення
розповзаються в затишнi мiсцинки для вiдкладання яєць. Оптимальна
температура для яйцекладки самок першої генерацiї перебуває в межах
18—23°С. Яйцекладка триває 16—20 днiв. Таким чином, розвиток першої
генерацiї становить 56—67 днiв за суми ефективних температур
1030,2—1252,5°С. Личинки й самки другої генерацiї у своєму розвитку й
поведiнцi не вiдрiзняються вiд першої. Рiзниця лише в тому, що для
розвитку другої генерацiї потрiбно на 10—14 днiв менше. Повний цикл
розвитку другої генерацiї становить 46—54 днi за суми ефективних
температур — 916,6—1074,4°С. Результати облiкiв динамiки льоту червця
Комстока (мал. 2) показали, що лiт самцiв розрiзнений. За його пiками
можна встановити число генерацiй шкiдника. Лiт самцiв першої генерацiї
починається через 30—35 днiв пiсля вiдродження личинок. Середня
чисельнiсть шкiдника в перiод найбiльшого льоту (кiнець червня)
становила 8,4 особини на одну пастку. Лiт самцiв другої генерацiї
вiдзначається в серпнi та вiдповiдає 30—33 дням пiсля вiдродження
личинок. Середня чисельнiсть шкiдника становила 14,8 самця. Таким чином,
феромоннi пастки дають змогу виявити червця Комстока при слабкому
ступенi заселення i вивчити його фенологiю, необхiдну для своєчасного
прогнозу. Спостереження за дiяльнiстю псевдофiкуса показали, що
розселення паразита в Одеськiй областi вiдбувається пасивним шляхом —
разом iз зараженими червцями. Псевдофiкус добре переносить низькi
температури (до мiнус 30°С). Увесь цикл розвитку псевдофiкуса проходить
всерединi тiла червця Комстока. Зимує псевдофiкус у стадiї дорослої
личинки в тiлi загиблого червця (мумiї). Одна самка паразита заражає до
20 червцiв. Плодючiсть самок — вiд 60 до 120 яєць. Вiдродженi з яєць
личинки псевдофiкуса живляться нутрощами червця Комстока. Дорослi
личинки утворюють навколо себе осередки i в них заляльковуються. Через
5—6 днiв лялечки перетворюються на дорослих комах, якi прогризають
оболонку, вилiтають i знову заражають червцiв. Протягом лiта псевдофiкус
розвивається в чотирьох генерацiях. Таким чином, на одну генерацiю
червця потрiбно двi генерацiї паразита. Кожна генерацiя псевдофiкуса
розвивається 23—34 доби залежно вiд метеорологiчних умов сезону. Hа
пiдставi наших дослiджень встановлено, що популяцiя червця Комстока в
Одеськiй областi характеризується рiзними рiвнями заселеностi стацiй за
сезонами, площею заселення, а також фiзiологiчним станом, щiльнiстю
популяцiй, наявнiстю ентомофагiв. Вiзуальнi маршрутнi обстеження,
проведенi в заражених районах, показали, що в промислових садах
Бiляївського та Овiдiопольського районiв щiльнiсть популяцiй червця
Комстока вiдповiдає I балу заселення (табл. 1). Hа деревах зустрiчаються
поодинокi колонiї шкiдника, до 20 особин в кожнiй. Пошкодження дерев за
такої щiльностi не спостерiгається. Зараженiсть личинок шкiдника
псевдофiкусом становить 5,2—10,4%. Hайбiльшу щiльнiсть червця Комстока,
що дорiвнює балам заселення, зафiксовано на деревах шовковицi в мiськiй
межi та яблуневому саду приватного сектора Бiлгород-Днiстровського
району. Hа деревах зустрiчається вiд 5 до 10 колонiй з 21—50 особинами в
кожнiй. Характер пошкодження, що його завдає червець Комстока за даної
щiльностi заселення, виявляється в утвореннi на стовбурах ран i пухлин,
пошкодження плодiв не відзначено. Зараженiсть личинок червця Комстока
псевдофiкусом становить 25,6—44,4%. Трибальна щiльнiсть популяцiї
шкiдника в областi не спостерiгається. Встановлено, що за щiльностi
популяцiї в I бал заселення на одну феромонну пастку вiдловлюється, в
середньому, вiд 0,8 до 5,3 самця. Якщо щiльнiсть популяцiї червця
Комстока пiдвищується до II балiв, чисельнiсть вiдловлених самцiв
збiльшується до 15,8 особини на пастку. Урожайнiсть плодiв яблунi й
персика (табл. 2) за щiльностi заселення в I i II бали не знижується.
Отже, агроклiматичнi умови Одеської областi сприяють розвитковi й
розповсюдженню червця Комстока та його паразита псевдофiкуса. Однак,
незважаючи на те, що розповсюдження шкiдника в областi вiдбувається,
темпи i ступiнь заселення у вогнищах контролюються впливом псевдофiкуса.
Паразит утримує щiльнiсть популяцiї шкiдника на такому рiвнi, за якого
червець Комстока не завдає економiчних збиткiв. Вважаємо за доцiльне
рекомендувати Головнiй iнспекцiї з карантину рослин України розглянути
питання про виведення червця Комстока iз списку карантинних органiзмiв,
обмежено розповсюджених на територiї України.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
