Реферат на тему:
Організація машинного доїння овець:корисні поради
Доїння овець для отримання товарного молока практикується здавна.
Особливо перспективне доїння овець в умовах виробництва продукції
вівчарства на промисловій основі. Але організація машинного доїння цих
тварин потребує проведення низки технічних і технологічних заходів. Наш
кореспондент Наталя Юр’єва спілкувалася з фахівцями Інституту
механізації тваринництва УААН (3апоріжжя) й пропонує увазі фермерів, які
хочуть займатися вівчарством, поради спеціалістів.
Відбирання маток, придатних для доїння, треба розпочинати не пізніше як
за 10–15 днів до початку цього процесу. Вівці повинні бути здоровими, не
нижче середньої вгодованості й мати живу масу, яка відповідає вимогам до
тварин першого класу певної породи. Для машинного доїння придатні вівці,
що мають такі екстер’єрні дані: довжина тулуба — 60–90 см; ширина —
25–40 см; висота в холці — 50–75 см; відстань від підлоги до основи
сосків — 25–35 см; довжина сосків — 2,0–3,5 см; діаметр сосків біля
основи — 1,6–2,0 см; жива маса — 35–65 кг.
Слід також ураховувати й молочну продуктивність овець. На початок
третього місяця лактації (початок доїння) вона повинна бути не менше 0,3
л за добу. Для машинного доїння в групу потрібно підбирати маток,
однакових за величиною разового удою, щоб уникнути простоїв обладнання
та обслуговуючого персоналу. Величина, форма вимені та сосків — один із
основних показників придатності маток для машинного доїння. За формою
вим’я буває чашечкоподібне, округле й вузьке. На практиці його форму та
величину визначають з допомогою спеціальних промірів. За надмірного
розвитку половинок вимені доїльні апарати можуть їх травмувати, що
призводить до захворювання на мастит. У разі неправильної форми вимені
виникають перебої в роботі доїльних машин, через що збільшується
тривалість доїння. Вим’я вважається ідеальним, якщо з обох половинок
надоюють однакову кількість молока. Тому під час відбору та селекції
овець, що призначені для машинного доїння, слід звертати увагу на ознаку
вирівняності обох половин вимені. Усіх овець, що мають співвідношення
нижче або вище 45–55%, вилучають із стада, яке призначене для машинного
доїння.
Соски повинні бути прямими, однаково розвиненими, відстань між ними — в
межах 12–15 см. Надмірний розвиток вимені та сосків теж впливає на
збільшення тривалості доїння і сприяє травмуванню тварини. На тривалість
доїння впливає й величина молочності та швидкість віддачі молока. У
тонкорунних овець цей процес займає в середньому 30–60 с. Однак у стаді
можуть бути й високопродуктивні тварини, для повного видоювання яких
слід теж створювати окремі групи. Формуючи групи, через кожні 10 днів
після початку доїння маток перевіряють на мастит і в разі підозри на
захворювання тварин ізолюють, повторно перевіряють, а в разі
підтвердження діагнозу їх лікують. Перед початком доїння в усіх маток
роблять підстригання навколо вимені та внутрішніх сторін задніх
кінцівок. Доїння овець завершують за місяць-півтора до злучання.
Важливе значення в період доїння має рівень годівлі тварин, від якого
залежать молочна продуктивність, тривалість лактаційного періоду й
хімічний склад молока. За правильної підготовки маток до ягніння й
повноцінної їх годівлі тривалість лактації збільшується на 35–45%, а
молочність — на 30–40%.
У стійловий період до раціону маток включають силос, сіно бобових і
злакових трав та солому загальною поживністю 1,8–2,0 кг к. о. і 200–210
г перетравного протеїну на тварину за добу.
У пасовищний період дійним вівцям виділяють кращі ділянки з хорошим
травостоєм. Добова потреба у пасовищному кормі середньої якості
становить 8–12 кг. Річна потреба тварин у кормах дорівнює 600–650 к. о.
на голову. Дійні вівці потребують багато доброякісної води, тому їх
треба напувати не менше двох разів на день (вранці та ввечері).
Оптимальний строк відлучання ягнят від маток — дво- тримісячний вік.
Якщо це робити пізніше (в 3,0–3,5 місяці), ягнята одержують молока в
середньому на 17% менше. Особливу увагу слід звертати на поліпшення
годівлі маток у перші два-три місяці лактації, тобто до виходу на літні
пасовища. Для дорощування рано віднятих ремонтних ягнят слід мати
запас спеціальних комбікормів-стартерів.
Тривалість доїння визначають за величиною надоїв за добу і строками
запліднення. У разі зменшення надоїв до 0,1 л/добу доїння слід
припинити.
ічі на день протягом 60–120 днів залежно від молочності та умов годівлі.
Овець, які мають підсисних ягнят, доять двічі на день у середньому
протягом 30–45 днів після відняття молодняку.
Доїння овець — процес трудомісткий, тому потребує значних затрат праці
та матеріальних засобів. Навіть кваліфіковані дояри видоюють вручну не
більше 50–70 тварин за годину. Тому у виробничих умовах слід
використовувати машинні установки для доїння овець.
Перші машинні установки для доїння овець були створені в 1932 році в
найрозвинутішому вівчарському районі Франції — Рокфор, а згодом й в
інших країнах Європи.
Доїльні установки, на які орієнтовані останнім часом основні відомі
фірми-виробники, — це доволі високопродуктивні установки з вельми
низькими затратами ручної праці на виконання процесу доїння. Але вони
призначені в основному для обслуговування великих вівчарських ферм і
комплексів. Крім того, вони доволі складні, громіздкі, матеріаломісткі,
енергоємні, потребують значних капітальних витрат (не стаціонарні) і
великих затрат праці на збирання, монтаж-демонтаж на місці застосування.
Наразі промисловість України не випускає для задоволення потреб галузі
вівчарства доїльні установки, а наявні вітчизняні та зарубіжні установки
не придатні для використання в нашій країні через низку причин.
По-перше, вони не враховують зональних особливостей ведення вівчарства в
різних регіонах України. По-друге, концентрація поголів’я овець по
фермах свідчить про те, що до 60% поголів’я зосереджено на малих
вівчарських фермах. По-третє, на цих малих фермах здебільшого переважає
стійлово-пасовищна система утримання овець.
Тому нині галузь вівчарства потребує наявності малогабаритних
високопродуктивних машин для доїння овець. Нинішньому виробнику
продукції вівчарства — фермеру — пропонується для впровадження у
виробництво установка для доїння овець УДО-2-1, яка створена в нашому
інституті і не має зазначених вище недоліків.
Запатентована установка призначена для механізації процесу доїння овець
різних порід на електрифікованих пасовищах і фермах в умовах фермерських
господарств з поголів’ям дійного стада до 10 вівцематок.
Основними складовими доїльної установки є рухома кругова платформа, два
індивідуальних прохідні станки (на 1 постановне місце кожний), пристрої
для впускання і випускання тварин, дві годівниці (по 1 станку), вхідний
і вихідний трапи, тент, доїльне устаткування у складі: доїльного
апарата, вакуумного агрегату, вакуум-проводу з системою контролю і
регулювання вакуумметричного тиску та пускового пристрою.
За 7–10 днів до початку доїння маток привчають до доїльної установки,
для чого їх щодня пропускають через установку не менше 10 разів без
фіксації та підгодівлі. Коли тварини перестають лякатися і починають
вільно пересуватися по доїльній установці, в годівниці засипають
концентрований корм, відкривають прохід у станок. Вівця заходить у нього
і тягнеться до корму, при цьому її фіксують, обертають платформу,
випускають в загін і водночас запускають іншу вівцю. Процес йде далі так
само. Якщо вівця першого разу не заходить в станок і не йде до
годівниці, то помічник, підштовхуючи, заганяє її станок до годівниці. За
2–3 проходи вівці звикають до розташування станка і вже четвертого разу
70–75% самостійно заходять у станок і підходять безпримусово до
годівниці. Протягом тижня 90–95% маток звикають до доїльної установки.
Процес доїння на установці УДО-2-1 здійснюється послідовним виконанням
таких технологічних операцій: впускання і фіксація вівцематки в
прохідному станку; подача вівцематки до дояра, доїння зі збиранням
молока в доїльне відро; підгодовування в процесі доїння; розфіксація і
випускання вівцематки з прохідного станка.
Пропонована доїльна установка УДО-2-1, завдяки продуктивності до 50
гол./год, забезпечує обслуговування поголів’я дійного стада до 100 голів
протягом 2 годин. Привід доїльного устаткування електричний, потужністю
220 В. Установлена потужність двигуна вакуумного агрегату — 0,75
кВт. Обслуговують установку двоє працівників — дояр і помічник. Процес
доїння вівцематок здійснюється за таких режимів: величина вакууму —
32–36 кПа; частота пульсації — 100–120 тактів за 1 хвилину;
співвідношення тактів — 1:1. Маса доїльної установки — 720 кг.
Доїльна установка має низку переваг перед існуючими аналогами, а саме:
вона компактна, малогабаритна, пересувна, забезпечує надійну фіксацію і
швидкісне машинне доїння овець. Їй властива раціональна організація
праці за мінімальних витрат частки ручної праці. Агрегат пройшов
виробничу перевірку, і сама доїльна установка виготовляється
експериментальним виробництвом ІМТ УААН.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
