Реферат на тему:

Організаційні типи виробництва

Можливості розвитку виробничої системи, удосконалення процесів
виробництва, їх спеціалізація та кооперування, ефективність використання
живої праці та устаткування значною мірою залежать від структури та
обсягів продукції, що випускається, широти та сталості її номенклатури.
Залежно від цих чинників робочі місця, дільниці, цехи та промислові
підприємства поділяються на кілька організаційних типів. Основоположною
ознакою поділу виробництва на організаційні типи є рівень спеціалізації
робочих місць, який кількісно вимірюється за допомогою коефіцієнта
закріплення операцій.

Коефіцієнт закріплення операцій (Кзо) являє собою відношення кількості
всіх різноманітних технологічних операцій, що виконуються або мають
виконуватися протягом місяця на даному робочому місці, до кількості
робочих місць:

де п — кількість найменувань деталей, що обробляються на робочому місці,
дільниці, у цеху;

mi — кількість операцій, що проходить i-та деталь у процесі обробки на
робочому місці, дільниці, у цеху;

РМmj — кількість робочих місць на даній j-й операції, дільниці, у цеху.

Організаційний тип виробництва може визначатися показником рівня
серійності (Кс):

Показник рівня серійності (Кс) обернений коефіцієнту закріплення
операцій (Кзо). Для масового виробництва його розмір становить 0,8…1,
для серійного — 0,2…0,8 і для одиничного — < 0,2. Організаційний тип виробництва може визначатися через: коефіцієнт серійності Кс = ( / Тшт ср , де ( — такт випуску виробів, хв/шт.; ( = Феф : Nj; Феф — ефективний фонд часу роботи робочого місця, дільниці, цеху за певний період, хв/міс.; Nj — обсяг випуску деталей (виробів) j-ї номенклатури за відповідний період; Тшт ср — середній штучний час по операціях технологічного процесу, хв; — штучний час на і-й операції технологічного процесу; m — кількість операцій; коефіцієнт масовості Тип виробництва — це класифікаційна категорія комплексної характеристики організаційно-технічного рівня виробництва, яка зумовлена широтою номенклатури, регулярністю, стабільністю та обсягом випуску продукції, а також формою руху виробів по робочих місцях. Тип виробництва визначає структуру підприємства і цехів, характер завантаження робочих місць та руху предметів праці в процесі виробництва. Кожний тип виробництва має свої особливості організації виробництва, праці, технологічних процесів і устаткування, що застосовуються, складу і кваліфікації кадрів, а також матеріально-технічного забезпечення. Конкретний організаційний тип виробництва визначає особливості формування системи планування, обліку та оперативного управління процесами. Розрізняють три основні типи виробництва: одиничне, серійне, масове. Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою виробів, малим обсягом їх випуску на робочих місцях, які не мають певної спеціалізації. Серійному виробництву властива обмежена номенклатура виробів, що виготовляються періодично повторюваними партіями, і порівняно великий обсяг випуску. Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою і великим обсягом випуску виробів, що виготовляються безперервно протягом тривалого часу. Порівняльна техніко-економічна характеристика організаційних типів виробництва наведена в табл. 3.3. Таблиця 3.3 ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ТИПІВ ВИРОБНИЦТВА Параметри Виробництво Одиничне Серійне Масове Спеціалізація робочих місць За кожним робочим місцем не закріплені певні операції За кожним робочим місцем закріплено від 3 до 20 періодично повторювальних операцій За кожним робочим місцем закріплені 1—2 постійні операції Постійність номенклатури Неповторювана Повторюється періодично Постійний випуск однакової продукції Номенклатура продукції Широка, різноманітна, неповторювана Малостійка, обмежена серіями — періодично повторюється випуск виробів Вузька, постійна, один або кілька однотипних виробів Тип устаткування Універсальне Спеціалізоване Спеціальне Розташування устаткування Технологічний принцип (за групами) Предметно-замкнений принцип Предметний принцип Оснащення Універсальне Уніфіковане Спеціальне Рівень використання устаткування Низький Середній Високий Методи організації виробництва Групові, одиночні Поточні, партіонні, групові Поточні Частка ручної праці Висока Середня Низька Кваліфікація персоналу Висока Середня Низька Коефіцієнт закріплення операцій Кзо ? 40 20 ? Кзо ? 40 10 ? Кзо ? 20 1 ? Кзо ? 10 Кзо = 1 Характер виробництва Постійно змінюється Змінюється періодично Сталий, незмінний Вид руху предметів праці між операціями Послідовний Паралельно-послідовний Паралельний Тривалість виробничого циклу Велика Середня Мала Продуктивність праці Низька Середня Висока Собівартість продукції Висока Середня Низька b ue < >

@

D

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

 ‡ ™~™ w ™ ‡ 

?

?

?

?

?

?

????l????????а однотипними групами. Робочі місця, що не мають
закріплених за ними операцій, завантажуються різноманітними операціями
без певної почерговості. Коефіцієнт закріплення операцій не
регламентується і може бути більше 40.

Підприємства з одиничним типом виробництва спеціалізуються на
виготовленні продукції обмеженого споживання за оригінальною
конструкцією і замовленими властивостями.

За серійного типу виробництва вироби випускаються серіями, деталі
обробляються партіями з певною, заздалегідь установленою періодичністю.

Під серією розуміється кількість конструктивно і технологічно однакових
виробів, що запускаються у виробництво одночасно або послідовно.

Однорідність конструктивно-технологічних рішень у виробах сприяє
створенню великої кількості уніфікованих деталей, які розподіляються для
постійного або періодично повторюваного виготовлення за певними робочими
місцями.

У разі повторного виготовлення однотипних виробів економічно доцільним є
використання поряд з універсальним і спеціалізованого устаткування,
пристосувань та інструментів, що підвищує спеціалізацію робочих місць. В
умовах серійного виробництва для підвищення продуктивності праці,
скорочення тривалості виробничого циклу широко застосовуються
верстати-автомати, маніпулятори, верстати з ЧПУ, які швидко
переналагоджуються.

У серійному виробництві досить детально розробляється технологічний
процес, що дає змогу знижувати допуски на обробку, підвищувати точність
заготовок.

Залежно від різноманітності номенклатури продукції, величини партії
виробів, періодичності її запуску, рівня спеціалізації робочих місць
виробництво розрізняють дрібно-, середьо- і великосерійне, для кожного з
яких встановлені певні числові значення коефіцієнта закріплення
операції.

Для дрібносерійного виробництва, що характеризується випуском продукції
в невеликій кількості та різноманітної номенклатури, коефіцієнт
закріплення операцій становить 20 ( Кзо ( 40.

Средньосерійний тип виробництва характеризується тим, що предмети праці
обробляються стабільними партіями з певною періодичністю, застосовується
спеціальне й універсальне устаткування, коефіцієнт закріплення операції
обмежується діапазоном 10 ( Кзо ( 20.

Великосерійне виробництво спеціалізується на випуску порівняно вузької
номенклатури виробів у великій кількості, вироби обробляються великими
партіями, застосовується спеціальне і спеціалізоване устаткування, тому
коефіцієнт закріплення дорівнює 1 ( Кзо ( 10. Таке виробництво
характерне для багатьох процесів у машинобудуванні, для взуттєвих і
швейних підприємств.

Для масового виробництва характерні обмежена номенклатура продукції і
масштабність її вироблення (телевізори, холодильники, пральні машини,
трактори, автомобілі, годинники). Використовується спеціальне
устаткування, інструмент і технологічне оснащення. Широко застосовуються
верстати-автомати, маніпулятори, автоматичні лінії. Технологічний процес
розробляється докладно на кожну операцію з зазначенням інструменту,
режимів роботи устаткування, норм затрат часу, матеріалів. Робітники
виконують обмежене коло операцій і мають вузьку спеціалізацію, що
зумовлює коефіцієнт закріплення операцій, який дорівнює Кзо = 1.
Устаткування розташовується за ходом технологічного процесу,
застосовується паралельний метод сполучення операцій, що веде до
значного скорочення тривалості виробничого циклу, зменшення
незавершеного виробництва, підвищення продуктивності праці та зниження
витрат на виготовлення продукції.

Тип виробництва істотно впливає на особливості діяльності підприємства,
його економічні показники, виробничу структуру, характер технологічних
процесів, їх оснащення, форми організації виробництва і праці, систему
планування, контролю та оперативного управління.

Зростання конкуренції потребує від менеджерів усіх рівнів пошуку нових
можливостей гнучкого пристосування виробничих процесів до зміни попиту
на продукцію, швидкої реакції на замовлені властивості товарів, що їх
бажають придбати споживачі різних груп. Організація сучасного
виробництва має сталу тенденцію переходу на серійний тип виробництва з
випуском товарів невеликими партіями, що дає змогу найоптимальніше
використовувати ресурси в умовах ринкової відносної невизначеності.

Література

Нормування праці: Підручник / За ред. В. М. Данюка і В. М. Абрамова. —
К.: 1995. — 208 с.

Стивенсон В. Дж. Управление производством: Пер. с англ. — М.:
Лаборатория базовых знаний: БИНОМ, 1998. — 928 с.

Герасимчук В. Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія,
ефективність. — К.: Вища шк., 1995. — 265 с.

Гупалов В. К. Управление рабочим временем. — М.: Финансы и статистика,
1998. — 240 с.

Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. —
200 с.

Економіка підприємства: Зб. практ. задач і конкретних ситуацій: Навч.
посібник / За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 1999. — 328 с.

Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. —
2-ге вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 528 с.

Казанцев А. К., Подлесных В. И., Серова Л. С. Практический менеджмент: В
деловых играх, хозяйственных ситуациях, задачах и тестах: Учеб. пособие.
— М.: ИНФРА-М, 1998 — 367 с.

Кожекин Г. Я., Синица А. М. Организация производства: Учеб. пособие. —
Минск: Экоперспектива, 1998. — 334 с.

Курочкин А. С. Организация производства: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2001
— 216 с.

Похожие записи