Лекція: Організація енергетичного господарства.

План.

Організація енергетичного господарства підприємства.

Прогнозування і планування енергопостачання.

Шляхи економії енергоресурсів.

Організація енергетичного господарства підприємства.

Склад, значення і завдання енергогосподарства.

Енергетичне господарство це не тільки допоміжний участок підприємства,
але і елемент енергетичних систем району і являє собою складну
сукупність процесів в-ва, перетворення, розподілу і використання всіх
видів енергетичних ресурсів. Енергогосподарство забезпечує в-во на
даному підприємстві різними видами енергії і енергоносіями, здійснює
монтаж, експлуатацію і ремонт енергообладнання в виробничих цехах і
підрозділах підприємства.

Найбільшу питому вагу в енергопотребі займає електрична енергія 30%
всієї вживаної енергії.

Електрозабезпечення підприємства здійснюється в основному від районних
енергетичних систем і рідше від власних електростанцій.

Теплоносії – пар і гаряча вода – поступають головним чином від теплових
сіток тереторіальних енергосистем. На підприємствах для отримання носіїв
теплової енергії широко використовують так звані другорядні
енергоресурси – теплота вихідних газів нагріваючих печей для нагріву
води, використання води і пару, які одержані при водяному і
випарювальному охолодженні, від отоплення, а також відпрацьованого пару.

Забезпечення стисненим повітрям підприємств здійснюється
децентралізовано, тобто при допомозі компресорних установок, які
забезпечують подачу на робочі місця стисненого повітря для
пневмозажимів, підйомників і ін.

Для виробничих і господарсько-побутових потреб підприємство використовує
воду в значних об’ємах, при організації водозабезпечення особливе
значення повинно приділятися вирішенню екологічних питань, повторному
використанню промислової води і викидів її в природні джерела тільки
через систему очисних споруд.

На підприємстві використовують також тверде, рідке і газоподібне паливо
в залежності від технології в-ва.

В якості твердого палива використовують вугілля, кокс. Для нагрівальних
приладів застосовують рідке паливо – мазут, для транспортних засобів в
залежності від двигунів внутрішнього згорання використовують дизпаливо і
бензин.

Газоподібним паливом служить природній газ, який використовується
нагрівальними установками. В виробничому процесі використовують також
інші гази – кисень, вуглекислий газ.

Важливим фактором, який дозволяє правильно організувати систему
енергозабезпечення і рівень технічної експлуатації є надійність і
безперебійність забезпечення енергією. Перериви в енергозабезпеченні
ведуть до порушень виробничих процесів і економічним збитком.

Процес в-ва, розподіл і потреба енергії є єдиним енергетичним процесом в
якому всі елементи взаємозв’язані. Структура і об’єм енергозабезпечення
залежать від виду продукції, технологічного процесу, виробничої
потужності і зв’язків з територіальною енергетикою.

Енергетичне господарство на підприємстві ділиться на:

загальне

цехове

Загальне – це генеруючі, перетворюючі і виробничі спорудження, установки
і пристрої, які об’єднуються в підрозділи, цехи:

теплосиловий

електросиловий

газовий

електромеханічний

слаботоковий

Теплосиловий – це контрольні установки, теплова сітка підприємства,
водозабезенчення, каналізація, кмпресорні установки і сітка зрідженого
повітря, конденціонери, мазутоперекачуючі установки.

Електросиловий – понижаючі підстанції, трансформаторні установки,
кабельні сітки, електролінії.

Газовий цех – газопровідна сітка, киснева станція, склади з балонами,
які наповнені різним газом.

Електричний цех – виконує роботи по ремонту електрообладнання і
електроапаратури.

Слаботоковий участок – здійснює технічне обслуговування АТС,
комутаторних установок, акумуляторних підрозділів, радіотелевізійної
сітки.

Організація і управління енергозабезпеченням підприємства.

Енергогосподарство:

електросиловий цех

тепловий цех

електромеханічний цех

які в свою чергу діляться на виробничі участки (всього більше 20 цехів і
участків):

підстанції

електросітка

трансформаторно-масляний

акумуляторний

релейного захисту

зв’язку і сигналізації

котельні

теплозабезпечення

повітря і газозабезпечення

водозабезпечення і каналізації

топливозабезпечення

вентиляційний

розбірно-збірний

слюсарний

механічний

обмоточний

дослідний

масляний

електромонтажний

комплектовочний

Виробнича структура енергогосподарства відображає організаційні і
технічні особливості його як об’єкта управління.

Велика кількість різного енергообладнання і складних енергоустановок
вимагають єдиного керівництва енергогосподарством.

На підприємствах це здійснює головний енергетик (якщо це невелике
підприємство, то це служба входить до головного механіка).

Аппарат відділу головного енергетика ВГЕ складається з функціональних
бюро, груп і лабораторій.

Головний енергетик має 2 заступників:

по енергетичній частині

по теплотехнічній частині

Обов’язковою умовою для забезпечення нормальної роботи в-ва є черговий
енергетик, який має безпосередній зв’язок з диспетчерською службою
підприємства.

Різні відділи і бюро займаються виконанням обов’язків, які передбачені
відповідними положеннями і регламентуються умовами діяльності при любих
формах внутрішньогосподарського розрахунку.

Енергетична частина має:

електричні бюро

енергоконструкторські бюро

планово-економічне бюро

електроцех

виробничі участки

Теплотехнічна частина має:

вентеляційне бюро

бюро ППР

теплотехнічне бюро

тепловий цех

виробничі участки

Черговий енергетик має в своєму підпорядкуванні:

енергоучастки виробничих цехів

електроремонтний цех

виробничі участки

Вдосконалення організаційної структури управління енергогосподарством
треба співставляти з розробкою міроприємств по їх оптимізації.

Прогнозування і планування енергопостачання.

На підприємствах в зв’язку з ростом виробництва, а також його
вдосконалення, введенням нової технології росте потреба в паливо –
енергетичних ресурсах. Тому потребув цих ресурсах треба добре
прогнозувати і планувати.

Процес прогнозування передбачає дослідження впливу економічних,
технологічних і організаційних факторів в залежності від прийнятя
планових рішень, які повинні відображати тенденції зміни
енергоспоживання і враховувати їх на найближчу перспективу.

За 15 років аналіз даних про розхід енергоресурсів показав, що
розхід електроенергії плановий і фактичний майже ніколи не співпадає,
відхилення досягають 10 – 15 %, а іноді доходять до 30 – 50 %.

Основна причина відхилень в тому, що авртість і енергомісткість
продукції знаходиться не в однаковому співвідношенні. Тому навіть якщо
облік продукції ведеться в незмінних цінах, то зміна номенклатури
визиває коливання питомого розходу е /е.

Крім того, вагомими фактами, які вплвають на зміни в споживанні е
/е є зміна основних фондів, чисельності, встановлених
енергопотужностей.

Надійнеі економічне забезпечення потреби в енергоресурсах
необхідної якості являється однією з умов ефективної і ритмічної роботи
промислоих підприємств і залежить від багатьох факторів, серед яких
головну роль відіграє організація технічного обслуговування і ремонту
обладнання.

Основне завдання ремонту – це постійна підтримка обладнання в
робочому стані зі збереженням нормальних експлуатаційних характеристик.

На кожен технологічний процес ремонту складаються технологічні карти
для всього основного і допоміжного енергообладнання.

Ремонтна служба в енергогосподарстві вирішує широкий круг завдань, серед
яких важливе значення має вибір раціонального способу ремонту,
організація праці на ремонтних роботах, технологічна і матеріальна
підготовка ремонтів.

Як і для всіх ремонтів ремонт енергообладнання проводять :

Централізованим

Децентралізованим способами.

Змішаним

Капітальний ремонт на енергообладнання проводить на спеціалізованих
ремонтних підприємствах.

Шляхи економії енергоресурсів.

Шляхи економії енергоресурсів.

Комплексний підхід до організації раціонального використання
енергоресурсів передбачає техніко – економічний аналіз резервів економії
енгергоресурсів, розробку планів організаційно – технічних міроприємств
і їх реалізацію.

Економія енергоресурсів досягається за рахунок інтенсифікації
технологічних роцесів і впровадження нової техніки і прогресивної
технології, скорочення норм розходу на виробництво продукції, зменшення
витрат енергії, робота обладнання в економних режимах, використання
вторинних енергоресурсів.

Резерви економії розподіляють:

60 – 70 % дає розробка і використання нової більш економного
енергоспоживання обладнання, застосування менше енергомістких
технологій, застосування засобів автоматизації і контролю;

20 – 25 % можна отримати шляхом зниження енергоресурсів на стадії
споживання і при передачі, транспортуванні і зберіганні енергоресурсів;

10 – 15 % можуть давати організаційно – технічні міроприємства, в т.ч.
використання вторинних енергоресурсів.

Оцінка ефективності енергозбереження повинна проводитися при
обов’язковому співставленні деяких варіантів: якість готової продукції,
продуктивність обладнання, конструктивно-технологічні особливості,
ступінь забруднення навколишнього середовища.

Серел економічних показниеів треба виділити коефіцієнт попиту:

Кс = Кз ? Ко

Кз – коефіцієнт загрузки, який показує, яку частину від максимально
можливої потужності складає загрузка електроприйомників;

Ко – коефіцієнт одночасності, який показує, яка частина всіх
встановлених прийомників знаходиться в роботі.

Цей коефіцієнт використовуєтьяс при проектуванні нових об’єктів для
визначення максимальної погрузки.

Поряд з організаційно-технічним міроприємствами по економії
паливно-енергетичних ресурсів велике значення має стимулювання персоналу
за їх ефективне використання.

В теперішній час необхідне комплексна система стимулювання, яка
передбачає:

посилення дії стимулювання (премії, доплати, надбавки) на підвищення
ефективності енерговикористання, прискорення впровадження
енергозберігаючих технологій і обладнання і поліпшення якості продукції

забезпечення єдності інтересів робітників, спеціалістів, службовців і
керівників

стимулювання персоналу за підтримку на оптимальному рівні показників
роботи обладнання

колективні форми стимулювання

Основними показниками для нарахування винагороди є квартальні дані
бухобліку і статистичних звітів про досягнення економій енергоресурсів.
Стимулювання повинно проходити за:

економію топлива, теплової і електричної енергії

компенсація реактивної потужності

перевиконання норм повернення конденсату

проведення міроприємств по регулюванню нагрузки в години пік.

Похожие записи