Реферат на тему:

Оперативне лiкування корiв при змiщеннi сичуга влiво

?????????.?рагму. Спостерiгається зниження апетиту, скорочення періоду
жуйки, гiпо- та атонiя передшлункiв. При одночаснiй аускультацiї з
ударянням пальцем по черевнiй стiнцi в дiлянцi двох-трьох останнiх
мiжреберних промiжкiв з лiвого боку прослуховуються високi, дзвiнкi
металевi звуки, що є основним дiагностичним показником. Iнколи,
поєднуючи аускультацiю з одночасним перiодичним натискуванням на нижню
третину лiвої черевної стiнки, можна почути виразне хлюпання рiдини в
трьох останнiх мiжреберних промiжках. Каловi маси сформованi, iнколи
темного кольору. До спецiальних методiв дiагностики змiщення сичуга
влiво вiдносять пункцiю здутого органа, ехографiю, ендоскопiю,
флюорографiю, дiагностичну лапаротомiю. Пункцiю сичуга виконують злiва у
12-му або 11-му мiжребер’ї кровопускною голкою з мандреном, дещо вище
плечового суглоба. Прокол роблять у кранiо-вентральному напрямку. З
канюлi голки видiляються гази з кислогнильним запахом, якi при
запалюваннi горять, бо мiстять метан. При диференцiальнiй дiагностицi
змiщення сичуга влiво перш за все слiд виключити тимпанiчнi звуки, якi
можуть з’являтися при перкусiї рубця та пневмоперитонеумi, й звуки
хлюпання, що виникають при асцитi й перитонiтi. Тимпанiчнi звуки при
перкусiї рубця не такi високi, дзвiнкi й металевi, як при тимпанiї
сичуга. Вводять препарати, якi посилюють моторику рубця (внутрiшньовенно
настоянку чемерицi 2-3 мл або в середину 10 мл), i реєструють його
скорочення за допомогою аускультацiї або пальпацiї. Можна викликати шуми
шляхом вдування повiтря через ротоглотковий зонд у рубець й одночасно
проводити аускультацiю мiсця здуття. У тих випадках, коли скорочення
рубця i шуми при вдуваннi повiтря вiдсутнi, це свiдчить про змiщення
сичуга. Тимпанiчнi звуки при перкусiї та аускультацiї при
пневмоперитонеумi прослуховуються як з лiвого, так i з правого бокiв.
Для виключення асциту i перитонiту виконують пункцiю черевної порожнини
й дослiджують ексудат. Змiщений влiво атонiчний сичуг не може самостiйно
повернутися у своє анатомiчне положення внаслiдок адгезивних процесiв у
його стiнцi. Захворювання триває до декiлькох тижнiв i навiть мiсяцiв.
Тривалий перебiг хвороби призводить до виснаження тварин, ускладнення
кетозом, жировою дистрофiєю печiнки, ураженням нирок, омазитом,
абомазитом, виразками на слизовiй оболонцi сичуга, перитонiтом. Таку
худобу вiдправляють на вимушений забiй. Для лiкування корiв iз змiщенням
сичуга влiво застосовують палiативнi (консервативні) i радикальнi
(оперативнi) методи. При консервативному лiкуваннi тваринам призначають
24-48-годинну голодну дiєту. Потiм завалюють корову на правий бiк,
перекидають на спину i розхитують тулуб влiво-вправо. Пiсля цього
тварину кладуть на лiвий бiк i пiдiймають. Другий метод полягає в тому,
що пiсля повалення корову кладуть на спину i роблять нахил тулуба у
напiвправий бiк i в такому положеннi витискують сичуг у його анатомiчне
положення сильним натискуванням через черевну стiнку в лiвому пiдребер’ї
в напрямку пупка. Пiдiймають тварину через лiвий бiк. Ми в своїй
практицi застосовували консервативний метод лiкування. Спочатку сичуг
займав своє анатомiчне положення, але через 1-2 днi вiн знову змiщався
влiво. Тому цих корiв у подальшому лiкували оперативним методом. Hинi
радикальним методом лiкування корiв зi змiщенням сичуга влiво є
хiрургiчний метод. При цьому лiквiдовується не лише тимпанiя та змiщення
органа, а попереджується рецидив. Тварину фiксують у стоячому положеннi.
Для знеболювання внутрiшньовенно iн’єктують ветранквiл (1%-ний розчин по
0,5 мл/100 кг ваги тiла) i застосовують паралюмбальну та iнфiльтрацiйну
анестезiї. Для уникнення пiсляоперацiйного перитонiту виконують
надплевральну новокаїнову блокаду. Паралюмбальна анестезiя Цю анестезiю
здiйснюють за допомогою трьох iн’єкцiй. Перша iн’єкцiя — анестезiя
останнього мiжреберного нерва. Позаду останнього ребра пальпацiєю через
м’якi тканини знаходять вiльний кiнець поперечнореберного вiдростка
першого поперекового хребця. Голку уколюють перпендикулярно до площини
передньозовнiшнього кута вiдростка до моменту доторкування до кiстки.
Потiм кiнчик голки змiщують iз кiстки й просовують її ще на глибину
0,5-0,75 см i повiльно iн’єктують 10 мл 3%-ного розчину новокаїну. Пiсля
iн’єкцiї голку витягують так, щоб її кiнчик залишився пiд шкiрою, та
iн’єктують 5 мл анестетика для анестезiї шкiрної гiлки дорсального
стовбура останнього мiжреберного нерва. Друга iн’єкцiя — анестезiя
клубово-пiдчеревного нерва. Голку уколюють через м’якi тканини в дiлянцi
середини вiльного краю поперечнореберного вiдростка другого поперекового
хребця, повторюючи тi ж самi прийоми, що й при попереднiй iн’єкцiї.
Третя iн’єкцiя — анестезiя клубово-пахвинного нерва. Точка iн’єкцiї
знаходиться на серединi вiльного краю поперечнореберного вiдростка
четвертого поперекового хребця. Технiка виконання iн’єкцiї така ж сама,
як i поперекового нерва. При анестезiї знеболюється вся черевна стiнка,
за винятком колiнної складки. Оскiльки перший поперечнореберний
вiдросток пальпується погано (особливо у тварин середньої й вище
середньої вгодованостi), часто вiдросток другого поперекового хребця
приймають за перший, тим самим допускаючи помилку при визначеннi точки
iн’єкцiї. Щоб запобiгти цьому, можна починати визначення орiєнтирiв
пiдрахунком поперечнореберних вiдросткiв вiд маклака. Для цього бiля
маклака пальпують переднiй край п’ятого, потiм четвертого, третього,
другого i першого поперечнореберних вiдросткiв.

Похожие записи