Реферат на тему:

Охорона праці під час роботи з пестицидами

Пестициди — препарати, які використовують проти шкідників, збудників
хвороб рослин, бур’янів і шкідливих організмів, що спричиняють псування
сільськогосподарської продукції, матеріалів, виробів, а також проти
паразитів і переносників небезпечних хвороб людини й тварин.

Отже, пестициди — це біологічно активні речовини, здатні викликати
порушення життєдіяльності теплокровних тварин, людини та
сільськогосподарських рослин. Окрім того, часто-густо пестициди
потрапляють на нецільові об’єкти: в навколишнє середовище — грунт,
повітря, водні басейни; знищують корисну фауну — ентомофагів та
акарофагів, бджіл, комах запилювачів, переносяться на суміжні посіви та
ценози, які не обробляють.

У нинішніх умовах господарювання, коли вирощування картоплі, більшості
овочевих і плодових культур зосереджено в приватному секторі (фермерські
господарства, присадибні та дачні ділянки), де пестициди застосовують
люди, які не завжди обізнані з технікою безпеки під час роботи з
пестицидами, конче потрібним є постійне надання консультацій щодо
охорони праці та охорони довкілля від забруднення.

Найпоширенішими пестицидами є хімічні сполуки. Пестициди кваліфікують за
призначенням, способом проникнення та характером дії на шкідливі
організми, за хімічною будовою та складом.

Пестициди поділяють за цільовим призначенням, хімічним походженням,
характером дії на шкідливі організми чи рослини.

Класифікація за цільовим призначенням і характером дії. За цільовим
призначенням пестициди розподіляють на такі групи:

— інсектициди — для боротьби із шкідливими комахами;

— акарициди — з рослиноїдними кліщами;

— молюскоциди — з молюсками;

— овіциди — проти яєць комах і кліщів;

— лярвициди — проти личинок комах;

— репеленти — для відлякування комах;

— атрактанти — для принаджування комах;

— нематициди — проти рослиноїдних нематод;

— родентициди (зооциди) — проти гризунів;

— бактерициди — проти бактеріальних збудників хвороб;

— гербіциди — проти бур’янів;

— дефоліанти — для передзбирального видалення листя;

— десиканти — для підсушування рослин на пні;

— арборициди — для знищення небажаної чагарникової і дерев’янистої
рослинності.

Інсектициди та акарициди, залежно від способу їх надходження в тіло
комах, умовно поділяють на: шлункові, що попадають у шлунково-кишковий
тракт з їжею; контактні — діють у разі контакту з будь-якою частиною
тіла комахи, кліща; системні — проникають у рослину і разом із соком
рослин у шлунок комах і кліщів; фуміганти — приникають в організм через
дихальні шляхи. Деякі препарати на основі мінеральних масел закупорюють
дихальні шляхи. Більшість препаратів діють на імаго та личинок, а деякі
з них знищують яйця комах і кліщів. Розрізняють препарати вибіркової
(ощадливої) і невибіркової (суцільної) дії.

За способом застосування інсектициди поділяють на групи: для обробки
насіння — протруйники, для внесення в грунт — грунтові, для обробки
вегетуючих рослин.

Фунгіциди за характером дії на збудника захворювання поділяють на два
типи: захисні (профілактичні), що запобігають зараженню рослин, але не
спроможні виліковувати уражені рослини, й лікувальні (терапевтичні), що
знищують збудників хвороб, які проникли в рослинні тканини. Захисні та
лікувальні фунгіциди бувають контактної і системної дії.

Контактні фунгіциди не проникають у рослини, а залишаються на їх
поверхні й діють на збудників хвороб за безпосереднього контакту.
Системні фунгіциди проникають у рослини та переміщуються в них,
запобігаючи ураженню частин, на які були нанесені. Їх застосовують як
перед початком захворювання, так і з появою перших його ознак.

Залежно від способів застосування, фунгіциди поділяють на групи: для
обробки вегетуючих рослин; для обробки рослин у період спокою; для
обробки насіння (протруйники), для внесення в грунт (грунтові
фунгіциди).

Гербіциди за характером дії на рослини умовно поділяють на дві основні
групи: вибіркові — безпечні для певних сільськогосподарських культур,
суцільної дії — знищують усю рослинність. А також на контактні й
системні.

За хімічною природою пестициди поділяються на два класи: неорганічні та
органічні, окрім того, фунгіциди містять антибіотики. Переважна
більшість засобів захисту рослин — органічні речовини.

Гігієнічна класифікація. Гігієнічна класифікація грунтується на ступені
безпечності пестицидів для теплокровних тварин та людини і складається з
таких основних показників: токсичності під час потрапляння через шкіру;
рівня леткості (випаровуваність речовин і надходження в атмосферу);
нагромадження в організмі (кумуляція); стійкості у різних середовищах, у
тому числі й у довкіллі.

За ступенем токсичності для тварин і людей пестициди поділяють на класи.

У сучасних характеристиках пестицидів переважно подається клас
небезпечності (І–ІV).

Отже, вибираючи той чи інший препарат, користувач має, крім ціни на
препарат та дії на шкідливі організми, враховувати ступінь токсичності
для теплокровних.

За рівнем леткості речовини можуть бути дуже небезпечними —
концентрація, що насичує повітря, більша чи дорівнює токсичній;
небезпечними — більше порогової; малонебезпечними — не проявляють
порогової дії.

За нагромадженням в організмі розрізняють 4 групи речовин:
надкумулятивні — коефіцієнт кумуляції (Кк) (співвідношення сумарної дози
за багаторазового введення, що спричиняє загибель 50% тварин, до дози,
що спричиняє в 50% випадків загибель тварин за одноразового введення)
менше 1, виражена кумуляція — Кк 1–3; помірна — Кк 3–5; слабковиражена —
Кк — понад 5.

За ступенем стійкості пестициди поділяють на дуже: стійкі — період
розпаду до нетоксичних речовин понад 2 роки; стійкі — від 0,5 до 2
років; помірно стійкі — від 1 до 6 місяців; малостійкі — у межах місяця.

Препаративні форми. Сучасні препаративні форми є доволі складною, добре
збалансованою за багатьма показниками системою, що забезпечує простоту
застосування та безпеку для довкілля й людини. Найпоширеніші
препаративні форми пестицидів.

Способи застосування пестицидів. Пестициди, залежно від призначення,
можуть застосовуватись у такий спосіб: обприскування, обпилювання,
обпудрювання, протруювання, гідрофобізація, розсівання чи внесення у
грунт гранул, застосування отруєних принад, фумігація, дезінсекцяї,
дезінфекція. Найпоширенішим способом застосування пестицидів є
обприскування.

Залежно від культури, фази розвитку рослин, апаратури, норми витрати
робочої рідини можуть змінюватись. Орієнтовні норми витрати робочої
рідини за багатолітражного обприскування польових, овочевих, баштанних,
деяких ягідних культур штанговими обприскувачами можуть коливатись у
межах 400–600 л/га. На плодових культурах навесні та після розпукування
бруньок вони мінімальні, а влітку — максимальні та змінюються у межах
800–2000 л/га; за малолітражного обприскування польових та овочевих
культур витрати рідини становлять 100–200 л/га, ягідників і
виноградників — 200, плодових насаджень — 250–500; за УМО — 1–5, 5–10 і
5–10 л/га, відповідно. У молодих садах за багатолітражного обприскування
витрата робочої рідини — 500–600 л/га.

Задля зведення нанівець негативної дії пестицидів на людей, тварин та
довкілля виробники засобів захисту систематично ведуть роботи щодо їх
удосконалення. До застосування не допускають препарати без всебічного
вивчення їх дії на тварин, корисних комах, мікрофлору грунту,
персистентності тощо. Розробляють правила щодо техніки безпеки під час
роботи з кожним препаратом і регламенти їх застосування згідно з
Законами України: “Про захист рослин”, “Про пестициди і агрохімікати”,
“Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя
населення”, що викладені в “Переліку пестицидів і агрохімікатів,
дозволених до використання в Україні”, К.; 2004.

Зокрема, в Законі України “Про пестициди і агрохімікати” стаття 11
“Транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та
знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюється
відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними
правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і
агрохімікатів та іншими нормативними актами. Особи, діяльність яких
пов’язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і
агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати допуск (посвідчення) на
право роботи із зазначеними препаратами….”

Стаття 12. “При застосуванні пестицидів і агрохімікатів здійснюється
комплекс заходів відповідно до регламентів, встановлених для певної
грунтово-кліматичної зони з урахуванням попереднього агрохімічного
обстеження грунтів, даних агрохімічного паспорта земельної ділянки
(поля) і стану посівів, діагностики мінерального живлення рослин,
прогнозу розвитку шкідників і хвороб. Перелік пестицидів і
агрохімікатів, дозволених для продажу населенню та для застосування
авіаційним методом, затверджується Укрдержхімкомісією за погодженням з
Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством охорони
навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України”.

Рамки цієї публікації не дають змоги викласти повніше зміст
законодавства щодо захисту рослин в Україні, де передбачено права та
обов’язки як посадових осіб, так і громадян у разі застосування
пестицидів і агрохімікатів. Проте кожен, хто причетний до використання
пестицидів, має знати, що пестициди та агрохімікати — це небезпечні для
здоров’я людей речовини, тому поводитися з ними слід украй обережно.

Відповідно до вимог ДСТ 8.8.1.2.001 — 98 “Транспортування, зберігання та
застосування пестицидів у народному господар”, викладено основні правила
з охорони праці під час роботи з пестицидами.

1. Вимоги до організації робіт із пестицидами

1.1. Правильна організація робіт — одна з основних умов запобігання
шкідливому впливу пестицидів на організм людини.

ae

ли медогляд, навчені та проінструктовані з техніки безпеки, й
оволодівають способами надання першої допомоги. Керівниками таких бригад
(груп) призначають людей, які мають досвід роботи з пестицидами чи
пройшли курс спеціальної підготовки.

1.3. Не допускаються до роботи особи, молодші 18-річного віку, вагітні
жінки та матері-годувальниці, особи після хірургічних операцій (упродовж
року) та ті, що мають медичні протипоказання. Категорично забороняється
допускати до роботи осіб у нетверезому стані.

1.4. Тривалість робочого дня під час роботи з надзвичайно небезпечними
препаратами має не перевищувати 4 годин (з доопрацюванням упродовж 2
годин у нешкідливих умовах), з іншими пестицидами — 6 годин.

1.5. На період роботи з пестицидами робітників слід забезпечити засобами
індивідуального захисту, безкоштовним спецхарчуванням відповідно до
медичних вказівок, організувати душ і прання одягу.

1.6. Слід стежити за дотриманням правил техніки безпеки, виробничої та
особистої гігієни.

1.7. Для харчування і відпочинку відводять спеціально обладнане місце,
не менше як за 200 м з навітряного боку від робочого поля, де мають бути
бачок з питною водою, рукомийник, мило, рушник, аптечка першої допомоги.

1.8. Перед початком хімічної обробки посівів повідомляють місцеве
населення про місце і строки роботи; на відстані не менше 300 м від меж
поля, що оброблятимуть, виставляють єдині застережні знаки; власників
бджолосімей попереджають про потребу вжити заходів щодо їх охорони.
Знаки знімають по закінченні встановленого терміну. Санітарно-захисна
зона за наземної обробки має бути не меншою за 500 м, а за авіаційної —
1000 м.

1.9. Керівник робіт зобов’язаний стежити за станом і самопочуттям
працюючих. За першої ж скарги працюючого слід відсторонити від роботи,
надати першу допомогу та кваліфіковану медичну.

2. Заходи безпеки під час приготування робочих рідин пестицидів

2.1. Приготування робочих рідин — найбільш трудомісткий і небезпечний
процес, оскільки при цьому в повітрі робочої зони підвищується
концентрація пестицидів, яка перевищує допустиму в 15–20 разів і більше,
а за часткової механізації — в 6–7 разів.

2.2. Робочі рідини слід готувати на пунктах хімізації або на спеціально
виділених майданчиках із твердим покриттям, яке легко вимити. Майданчик
обладнують на відстані не менше 200 м від житлових і тваринницьких
приміщень і джерел водопостачання. На ньому розміщують тару з
препаратами, місткість з водою і гашеним вапном, ваги, гирі, відтаровані
відра тощо.

2.3. Робочі рідини з високотоксичних препаратів дозволяється готувати
лише за допомогою механізованих агрегатів типу АПЖ-12 тощо, що обладнані
гідромішалками та забезпечують утворення однорідної гомогенізованої
робочої рідини, що поліпшує роботу обприскувача.

2.4. Місткість, з якої препарат подається в змішувач після наповнення,
слід щільно закрити спеціальною кришкою з отвором для всмоктувального
шланга.

2.5. Перед заповненням змішувача потрібно перевірити в ньому фільтри.

2.6. Усі працюючі на майданчиках для приготування робочих рідин
пестицидів мають обов’язково користуватися засобами індивідуального
захисту. Готуючи рідини, слід дотримуватися правил особистої безпеки:
під час заповнення місткостей стояти з навітряного боку; стежити, щоб
краплі та пил не потрапляли на одяг і відкриті частини тіла; якщо рідина
випадково попала на тіло, її потрібно негайно видалити ватним тампоном,
а потім змити водою з милом.

2.7. Закінчивши роботу, залишки невикористаних препаратів слід здати на
склад, майданчик обробити кашкою хлорного вапна (1 кг/4 л води),
земляний майданчик після обробки вапном перекопати. Категорично
забороняється залишати пестициди й приготовлені робочі рідини без
охорони.

3. Безпека під час заправки обприскувачів пестицидами і їх внесення

3.1. Доставку пестицидів на поле і заправку ними обприскувачів
здійснюють з допомогою спеціальних засобів. Перед початком роботи треба
перевірити герметичність в обприскувачі всіх вузлів і з’єднань. Заправка
має бути механізована. Заповнення місткостей контролюють за рівноміром.
Забороняється відкривати люк і перевіряти наповнення бака візуально.

3.2. Перед обприскуванням потрібно періодично визначати фактичну норму
витрати робочої рідини для кожного обприскувача окремо. Категорично
забороняється підвищувати норму витрати пестицидів.

3.3. Під час внесення пестицидів у повітрі робочої зони тракториста
утворюються високі концентрації шкідливих речовин, а тому кабіна
трактора має бути герметично зачинена і забезпечена кондиціонером.

3.4. Обприскування угідь не можна проводити за швидкості вітру понад
3 м/с. Слід суворо дотримуватись регламентів згідно з “Переліком
пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

3.5. У спеку всі роботи з пестицидами належить проводити вранці, а за
похмурої погоди — впродовж усього робочого дня.

4. Заходи безпеки під час виходу людей на поля, оброблені пестицидами

4.1. Вихід людей на оброблені поля, ділянки дозволяється тільки по
закінченні карантинного терміну. Оскільки для більшості сучасних
препаратів встановлені терміни проведення механізованих робіт через 3
доби після обробки, а ручних — 7.

4.2. У разі випадання дощів напередодні, рясної роси та за підвищення
температури понад 20°С вихід людей на поля для прополювання та робіт, що
не пов’язані з розпушуванням грунту, дозволяється в другій половині дня,
після 15-ї години.

4.3. За добу перед проведенням ручних робіт з догляду за посівами
просапних культур слід проводити попереднє розпушування міжрядь, щоб
прискорити випаровування хімічних сполук.

4.4. Під час проведення ручних робіт на площах, оброблених пестицидами,
працюючі мають стояти обличчям до вітру. За бокового вітру слід
розвертатися так, щоб його напрямок був у бік ділянки, на якій уже
проведено ручні роботи.

4.5. Не допускається проведення ручних робіт на слабкопровітрюваних
ділянках (улоговини поблизу лісосмуг тощо) у безвітряну погоду.

4.6. Не можна проводити ручні роботи на ділянках, що межують із площами,
на яких обробляють рослини пестицидами. Зона санітарного розриву за
наземного застосування пестицидів має становити не менше 300 м з
урахуванням напрямку вітру, за авіаційного — не менше 1000 м.

5. Засоби індивідуального захисту під час роботи з пестицидами

5.1. Працюючі мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту та
аптечкою першої долікарняної допомоги за рахунок господарства чи
підприємства, а в приватному секторі — за власні кошти.

5.2. Керівництво господарства чи підприємства має забезпечувати
збереження, прання, чищення, знезараження і ремонт спецодягу, взуття та
інших засобів індивідуального захисту.

5.3. Застосування індивідуального захисту має відповідати виду робіт.

5.4. Знімати засоби індивідуального захисту треба у такій послідовності:
не знімаючи, спочатку очистити засоби захисту рук, гумові рукавички,
промити їх у вапняному молоці, потім у чистій воді та ретельно
обтрусити, після чого зняти окуляри та респіратор, чоботи й комбінезон,
знову очистити засоби захисту рук і зняти їх.

5.5. Зберігати засоби індивідуального захисту потрібно в індивідуальних
шафах у приміщенні, ізольованому від хімікатів, продуктів, кормів.

6. Перша лікарська допомога

6.1. За будь-якої роботи з пестицидами на місці роботи слід мати аптечку
першої долікарської допомоги.

6.2. За перших ознак отруєння — запаморочення, нудота, головний біль —
потерпілому слід негайно надати першу допомогу, не очікуючи медичного
працівника. Насамеред, слід вивести потерпілого на свіже повітря, потім
зняти з нього спецодяг, захистивши свої руки гумовими рукавичками.

6.3. Якщо препарат попав в організм через шлунково-кишковий тракт,
потерпілого треба напоїти водою, краще теплою, або слабко-рожевим
розчином марганцевокислого калію, розчином гірчиці (1 чи 0,5 чайної
ложки на склянку води) і штучно викликати блювоту; якщо у нього
запаморочення, викликати блювоту не можна. Після блювоти слід випити 0,5
склянки води з 2–3 столовими ложками активованого вугілля чи 2–3 яєчних
білки на 1 л води, суспензію крохмалю з водою, потім, після видалення
отруйної речовини із шлунку, сольовий проносний засіб (20 г гіркої солі
на півсклянки води). У разі потрапляння в шлунок рідкого аміаку потрібно
провести промивання 1–2% розчином оцтової кислоти.

6.4. Якщо отруєння хімікатами сталося через дихальні шляхи (кашель,
задуха, синюшність), треба зробити теплі інгаляції 2% розчином питної
соди (за отруєння аміаком — 1–2% розчином оцтової чи лимонної кислоти).
В разі сильного кашлю і спазмів у горлі слід прийняти 1 пігулку від
кашлю, що містить кадеїн фосфату, шию обв’язати чимось теплим. Якщо
сталося порушення або зупинилося дихання, треба зробити штучне дихання,
у разі задухи забезпечити вдихання кисню з кисневої подушки, допоки не
зменшаться посиніння і задуха.

6.5. У разі потрапляння препаратів в очі їх слід ретельно промити водою,
чи 2% розчином питної соди, або борної кислоти, за ураження очей аміаком
— 0,5% розчином квасців, за різкого болю закапати 1–2 краплі 30% розчину
альбуциду.

6.6. Якщо пестицид потрапив на шкіру, його слід негайно змити водою
або, не розмазуючи, зняти ватою, марлею, а потім обмити водою з милом.
За ураження шкіри аміаком — обмити обпечені ділянки водою, накласти
примочки із 5 % розчину оцтової або лимонної кислоти.

6.7. У разі запаморочення потерпілому слід дати понюхати вату, змочену
нашатирним спиртом, можна розтирати шкіру в ділянці скронь, у разі
зупинки дихання — зробити штучне. За хриплого дихання штучне робити не
можна. За послаблення серцевої діяльності треба зробити масаж серця
через грудну клітку. Якщо з’являються судоми, хворого потрібно вивести
на чисте повітря.

Відповідно до прийнятої класифікації, пестициди за ступенем дії на
організм теплокровних у разі попадання в шлунок і шкіру поділять на
класи.

Під час вибору того чи іншого препарату слід враховувати й ступінь його
токсичності.

Похожие записи