Реферат на тему:

Обґрунтування необхідності підвищення ефективності роботи
зернозбиральних комбайнів

?????????=?у та інші виробничі потреби — 10–11 млн т, для потреб
населення — 10 млн т. Для заощадження енергії частину соломи слід
подрібнювати й розкидати по полю. Нагальна потреба оновлення парку
зернозбиральних комбайнів (5000 одиниць на рік) може бути вирішена
вилученням коштів від зменшення втрат зерна за комбайном. Справжні
втрати зерна за комбайном із 80%-ним вичерпанням ресурсу становлять
15–20%, замість допустимих 1,5%. Зменшивши ж втрати бодай на 1%, можна
зібрати додаткових 450 тис. т зерна з валовим збором 45 млн т за
незмінних експлуатаційних затрат. Це дасть змогу отримати додаткових
157,5 млн грн за середньої ціни реалізації 350 грн/т. За згадану суму
можна придбати 384 комбайни “Дон-1500” або 851 комбайн “Нива”. Із доволі
простих розрахунків не важко здогадатися, що за наявної ситуації в АПК
цей шлях підвищення ефективності виробництва зерна буде
найраціональнішим. Важливою умовою для реалізації цього напряму є
правильна організація збиральних робіт. Насамперед слід забезпечити
ефективну організацію ремонтно-обслуговуючих робіт, адже на згаданому
етапі життєвого циклу комбайнів (експлуатації) важливим є підтримання їх
надійності на належному рівні. Підтримання надійності зернозбиральних
комбайнів на певному рівні забезпечується системою ТО і Р, тому вона є
одним із визначальних чинників ефективності використання зернозбиральної
техніки. Своєю чергою одним із показників ефективності функціонування
системи ТО і Р є сумарний час простоїв та затрати на проведення
ремонтно-обслуговуючих робіт. Зменшення простоїв комбайнів на ТО та ПР
можливе лише за умови детального перегляду всієї системи ТО і Р
комбайнів. Дані експлуатації вітчизняних комбайнів свідчать про низьку
надійність і недостатню пристосованість машин до ТО і ПР. Так, на
плановий ПР і ТО припадає до 30% робочого часу, що відчутно знижує
ефективність використання комбайнів. Крім того, як свідчить досвід,
чинна система не завжди узгоджується з потребою у використанні
обслуговуючих операцій, а тому і мають місце значні перевитрати коштів
та робочого часу. Відомо, що час безвідмовної роботи машин та
інтенсивність відмов залежать від багатьох причин, враховувати які
повністю практично нема змоги. Тому обслуговування елементів машин із
заданою періодичністю буде або запізнім, коли відмова трапилася раніше,
ніж машина відпрацювала регламентований строк, або передчасним. Як
наслідок, у першому випадку виникають витрати, пов’язані з форсованим
спрацюванням деталей машин, що працюють в умовах відмови елемента, в
другому — збільшення затрат праці та матеріалів через недовикористання
ресурсу елементів, що обслуговуються. Крім того, незапланований ПР,
внаслідок відмови, потягне за собою значні затрати часу на відновлення
роботоздатності машини, що в напружений час дорого обійдеться: година
простою комбайна в піковий період відповідатиме пересічно 0,13% втрат
урожаю. Це все підтверджує принципові вади регламентного способу
обслуговування машин. Відомо, що сумарні експлуатаційні затрати на
обслуговування машини (в тому числі на ТО і Р) упродовж усього її
життєвого циклу вдвічі-втричі перевищують ціну нової. До того ж,
надійність техніки, залежно від її наробітку, має характер спаду. Проте
діюча система ТО і Р не враховує цей факт, періодичність
ремонтно-обслуговуючих робіт залишається незмінною. Це і є однією з
основних причин перевитрат коштів на проведення ремонтно-обслуговуючих
робіт. Наприклад, затрати на підтримання комбайнів у роботоздатному
стані другого і більше років експлуатації перевищують аналогічні затрати
для комбайнів першого року експлуатації не менше ніж у 1,5 раза, що
говорить про низький рівень надійності машин і низький рівень
ефективності системи ТО і Р, яка його забезпечує. Не без змін
залишаються і затрати на паливно-мастильні матеріали у функції від
наробітку комбайнів. Слід зауважити, що інтенсивність збільшення цих
затрат відчутно зростає, починаючи від наробітку 1000 га. Дослідження
свідчать, що чинна система щодо технічного обслуговування може бути
вдосконалена завдяки спеціалізації щозмінного ТО. Нині ТО
зернозбиральних комбайнів виконується одним комбайнером (або з
помічником). Дослідження і передовий досвід свідчать, що ЩТО має
здійснюватися спеціалізованими ланками майстрів. Така форма організації
технічного обслуговування зумовлена цілою низкою чинників. По-перше,
сучасна зернозбиральна техніка є енергонасиченою, обслуговувати яку
одному комбайнеру без засобів механізації практично неможливо. По-друге,
підготовка потужних енергонасичених машин до роботи забирає багато часу.
Запровадження спеціалізованого ЩТО дасть змогу скоротити час на
приведення машини в роботоздатний стан (запуск, прогрівання двигуна
тощо) і збільшити основний час зміни. Тому організація ланок і
запровадження спеціалізованого ЩТО зернозбиральних комбайнів є на
сучасному етапі нагальною потребою. Наприклад, запровадження такої
системи технічного обслуговування для тракторів дало змогу підвищити
якість робіт, зменшити кількість відмов, знизити затрати коштів на
технічне обслуговування і час простою. При цьому було отримано до 5%
додаткового змінного часу, а, відповідно, — і змінного наробітку.

Похожие записи