Реферат на тему:

Обчісувальні жниварки: міфи та реалії — погляд інженера

Незрідка технічна система, перш ніж стати товаром, що задовольняв би
нагальну громадську потребу, проходить три добре відомих етапи стосовно
себе й своїх творців. Спочатку це категоричне невизнання ідеї як такої,
потім — нерозуміння технічної реалізації задуму (“Це не може
працювати!”); далі, коли працеспроможність системи стає очевидною, —
заперечення значущості й новизни товару (“Що ж тут нового?”).

Сьогодні цю хрестоматійну схему можна доповнити четвертим етапом: нічим
не обгрунтованим перебільшенням переваг товару, замовчуванням слабких
місць або приписуванням того, що взагалі продуктові не притаманне. У
цьому неабиякого успіху досягли недобросовісні діячі реклами й
маркетингу.

Перші три етапи перешкоджають створенню нового перспективного виробу.
Останній уповільнює прийняття товару ринком. Надання покупцеві неповної,
однобокої інформації про товар призводить до ідеалізації останнього,
створює ілюзорне уявлення про нього, а за ним неминуче йде розчарування
споживачів і, як наслідок, — негативне ставлення до товару.

Усе це повною мірою можна віднести до одного з чудових винаходів у
галузі зернозбирального обладнання — жниварок обчісувального типу. Ці
пристрої мають таку кількість переваг, що, здавалося б, викривлювати
дійсність, а тим більше щось замовчувати немає потреби. А проте…

Займаючись професійно конструюванням, виробництвом і впровадженням в
експлуатацію таких жниварок, доводиться знайомитися з науковими
публікаціями, рекламними матеріалами, звітами про випробування й
результатами експлуатації жниварок, відгуками споживачів. На жаль,
мусимо констатувати, що поряд з достовірною інформацією зустрічаються
дані, які інакше, як нісенітницею, назвати важко. Всі ці обставини
спонукали нас поділитися з читачами “Пропозиції” роздумами про міфи й
реалії жниварок обчісувального типу.

Жниварки обчісувального типу — це пристрої, призначені для збирання
насамперед злакових культур методом очісування рослин на пні, тобто без
зрізування стебла, що є характерним для традиційної технології збирання
врожаю. Робочим органом жниварки є розміщений у корпусі обчісувальний
барабан, оснащений гребінками, які своїм виглядом нагадують (але тільки
нагадують) форму робочої частини граблів.

Обертаючись і водночас поступально переміщуючись разом із комбайном,
барабан обчісує рослини гребінками. Зібрана у такий спосіб хлібна маса,
рухаючись за інерцією, надходить до шнека, далі — до похилої камери і
комбайна, де відбувається її домолочування. Стебла рослин залишаються на
полі незайманими.

Навіть такий стислий опис конструкції і принципу дії свідчить, що
жниварка, поза сумнівом, є оригінальною і їй властиві такі очевидні
реалії:

Оскільки стебла не зрізуються, то в процесі збирання, транспортування й
домолочування хлібної маси, що практично не містить соломи, здійснюється
менше роботи. Менше роботи — а отже, менше енергії, тобто палива. За
жнива реальна економія палива становить 40–45% порівняно з традиційною
жниваркою. Це добре? Певно, що так.

З тієї ж причини зменшуються навантаження на робочі органи комбайна і
збільшується термін їхньої служби. Підвищується довговічність і
надійність комбайна.

Для того щоб стебло при обчісуванні не виривало із землі, барабан має
обертатися доволі швидко. Пам’ятаєте, як з-під склянки з водою різким
рухом витягують аркушик паперу? Склянка при цьому залишається на місці,
а витягнутий аркушик — у руці. Те саме фізичне явище відбувається при
очісуванні. Барабан, що швидко обертається, зумовлює і високу швидкість
руху комбайна. Інакше вже обмолочені стебла піддаватимуться повторній
дії гребінок, а робота здійснюватиметься марно. Проте велика швидкість
комбайна — це висока продуктивність. На практиці продуктивність комбайна
з обчісувальною жниваркою в 1,5–1,7 раза вища, ніж із жниварками
традиційними. Це очевидна перевага? Звісно, так.

У процесі руху жниварка передньою частиною корпуса нахиляє стебла
вперед, приминаючи їх до землі, щоб вони могли потрапити в зону роботи
обчісувального барабана. Ось чому виляглі хліба обчісувальній жниварці
збирати простіше, оскільки вони за своїм станом близькі до звичайних
умов роботи жниварки. Ця перевага властива лише жниваркам обчісувальним.

Діючи на зерно у м’якому режимі, і жниварка, і комбайн практично не
пошкоджують його. Зменшується відсоток вмісту зерна з
мікропошкодженнями.

Нами перераховано тільки п’ять особливостей жниварки обчісувального
типу. Вони зрозумілі й дають змогу об’єктивно оцінити переваги
технології очісування. Існують також інші особливості, але в цій статті
ми їх не наводимо, оскільки мова йде про інше. А саме: про те, що на
підставі цих особливостей робляться хибні висновки, що жодним чином не
випливають з них.

І от народжується міф про те, що на зміну традиційним приходять
обчісувальні жниварки. Якщо навіть гіпотетично припустити цю ситуацію,
то неважко побачити, якої шкоди вона завдала б сільському господарству.
Адже реалії такі:

Жниварки обчісувального типу призначені переважно для збирання прямим
комбайнуванням. Попри те, що є відомості про роботу жниварок з валком і
вони мають позитивний характер, на жаль, валки обчісувальна жниварка
формувати не може. Отже, у цьому разі слід використовувати традиційну
технологію.

E

gd,dE

Іноді недоцільно залишати солому в полі. Наприклад, у полях, що
перебувають у безпосередній близькості від тваринницьких комплексів. Її
краще скосити, заскиртувати або запресувати в тюки. На таких полях
урожай краще збирати звичайною жниваркою, оскільки нинішні обчісувальні
жниварки не мають різального апарата. Цю інформацію найчастіше
замовчують.

Коли збирають високорослі рослини, такі як жито, трапляється, що стебла
рослин мають значні відмінності щодо висоти (понад 0,5 м). У процесі
збирання на такому полі обчісувальною жниваркою спостерігаються великі
втрати зерна, адже колоски окремих рослин виходять за межі
обчісувального коридору. У цих випадках зі збиранням краще упорається
звичайна жниварка.

Чи випливає з цих ілюстрацій, що в обчісувальних жниварок немає
перспектив? Авжеж, ні, так само як немає й суперечностей. Зі сказаного
можна зробити тільки один висновок: у господарстві мають бути і ті, й ті
жниварки. Це дасть змогу якнайефективніше збирати врожай, виходячи з
поставлених цілей і ситуації, що склалася.

Ми були свідками, як у тому самому господарстві, але в різні роки
використання обчісувальної жниварки дало змогу вчасно і в стислі строки
зібрати врожай. А наступного року в умовах низької врожайності й
передбачуваної відсутності кормів — збирали врожай, використовуючи
жниварку традиційну.

Незалежність держави — це сукупність багатьох складових. Одна з них —
технічна. Коли технічну політику орієнтовано на ввезення зарубіжних
машин, їх копіювання й імітацію, то це свідчить про відсутність власного
інтелектуального потенціалу. Проте, якщо такий є, а політика залишається
тією самою, то варто зупинитися й замислитися…

Другий міф про жниварки обчісувального типу ми назвали банально: “Немає
пророка у своїй вітчизні”.

У будь-якій більш-менш об’єктивній інформації про обчісувальну жниварку
наводиться історична довідка, у якій розповідається про часи Юлія Цезаря
та про його відставних легіонерів, які збирали на ланах завойованої
Галлії хліб за допомогою примітивного обчісувача; про те, як цей винахід
було забуто на багато століть і про його відродження, що відбулося у XIX
столітті в Англії. Ви дізнаєтеся також, що Україна була ощасливлена
появою в 1998 році першої обчісувальної жниварки зарубіжного
виробництва.

Оскільки ця жниварка була “найобчісувальнішою” з-поміж усіх
обчісувальних жниварок, то передбачалося, що вдячні сільгоспвиробники
вишикуються в чергу за право володіти нею. Жниварка була одна, а
підприємств багато, і в боротьбі за володіння нею вона… так і
залишилася непроданою.

Проте, вочевидь, її “цнота” так надихнула спеціалістів, що вони вирішили
скопіювати зарубіжну жниварку, втіливши в ній наші національні
особливості. Так в Україні з’явилася власна однобарабанна обчісувальна
жниварка. Від “матері” вона успадкувала “цноту” — у тому розумінні, що
її теж не поспішають брати.

Ми розповідаємо про це із сарказмом не тому, що хочемо зганьбити
однобарабанну обчісувальну жниварку. Вона чудова — щоправда, для іншої
культури рільництва. Нам, як казав кіногерой: “За державу кривдно”. І
ось чому.

Справді, за доби римської імперії Україна не могла похвалитися навіть
примітивним очісуванням, позаяк у той період такої країни не було. Однак
на 1998 рік в Україні вже існувала обчісувальна жниварка, створена
незалежно від зарубіжного аналога. Над її конструкцією працювали вчені
та інженери близько 30 років. І, певна річ, вони не винні, що, тоді як
за кордоном освоювали виробництво обчісувальних жниварок, наша жниварка
та її творці долали етапи, згадані нами на початку статті.

А проте, нині ринок обчісувальних жниварок України представлено двома
типами зернозбиральної техніки. А оскільки вони створювалися незалежно
одна від одної, то виникло два напрями в їхній конструкції і дві школи
вчених, кожна з яких обстоювала свій напрям. Перший напрям — це
двобарабанна жниварка (українська); другий — однобарабанна (зарубіжна).

Одного разу на доволі високому рівні були організовані порівняльні
випробування цих жниварок. На добре доглянутих рівних полях з рослинами,
однаковими заввишки, жниварки демонстрували практично однакові
результати. Двобарабанна жниварка дещо програвала у швидкості збирання.
На полях зі складним рельєфом швидкісні переваги однобарабанна жниварка
втрачала. На збиранні рослин із різновисоким стеблостоєм вигравала
двобарабанна жниварка. А рис тільки вона й змогла зібрати.

Будучи прихильниками двобарабанних обчісувальних жниварок, ми не стали
вдаватися в тонкощі їхніх технічних переваг, щоб нас не звинуватили в
упередженості. Та й переслідували ми іншу мету: відновити історичну
справедливість і показати, що в Україні є “пророки”, які можуть
створювати машини, що переважають зарубіжні аналоги.

Ми розуміємо, що в рамках статті важко розповісти про всі міфи й реалії.
Однак, сподіваємося, що допомогли сільгоспвиробникам трохи краще
орієнтуватися в жниварках обчісувального типу. І в разі потреби
усвідомлено зробити свій вибір. Зичимо успіху у вашій нелегкій праці.

А ми з почуттям виконаного обов’язку повернемося до своєї основної
справи, аби те, про що ми говорили, ви відчули не лише на словах, а й на
ділі.

Похожие записи