Реферат на тему:

Нові сорти пшениці

gd >N

роте за сприятливих умов зовнішнього середовища і високого агрофону
поводиться як середньоросла (у 2001 році висота рослин — 99—111 см).
Середньорання, дозріває на один-два дні пізніше від Альбатроса
одеського. Зимостійкість, посухостійкість і жаростійкість перебувають на
рівні стандартів. Добре переносить весняні похолодання і травневі
приморозки. Відзначається доброю регенераційною здатністю, активним
відростанням після перезимівлі, добрим ростом і кущистістю. Один із
кращих сортів за якістю зерна. За даними Державної комісії України з
випробування та охорони сортів рослин, вміст білка в зерні — 14,1%,
клейковини — 28,6%, ІДК 55 о.п., сила борошна — 374 о.,а., об’єм хліба —
1055 мл, сорт належить до стабільно сильних пшениць, а за оцінкою
оригінатора — може бути віднесений до надсильних пшениць.
Середньовибаглива до умов вирощування, Селянка належить до сортів
універсального типу, її можна вирощувати як після кращих, так і після
задовільних попередників, краще реагує на сівбу в другій половині
оптимальних строків. Так, у 2000 році за сівби 5 вересня сформувала
врожай 52,4, а 20 і 25 вересня, — відповідно, 59,4 і 57,7 ц/га.
Високоврожайна, на Кіровоградській обласній державній
сортовипробувальній станції врожайність за 1998—2001 роки становила по
пару — 70,1, після вико-вівса — 67,4 ц/га, що вище від Альбатроса
одеського, відповідно, на 4,7 і 5,1 ц/га. У 2001 році врожайність після
багаторічних трав становила 90,3 ц/га , що вище від Альбатроса одеського
на 9,4 ц/га. У виробничих посівах на площі 78 га у 2001 році одержано
зерна по 74 ц/га. Зареєстрована для зони Степу з 2002 року, добрі
показники має і в Лісостепу. Сорт Перлина Лісостепу (Білоцерківська
дослідно-селекційна станція). Різновидність — лютесценс. Середньоросла,
висота рослин — 85—100 см, а в сприятливі роки — до 120 см,
зимостійкість добра, стійка до вилягання. Середньопізня, дозріває на
чотири-п’ять днів пізніше від Альбатроса одеського. Толерантна до бурої
іржі та борошнистої роси. Належить до цінних пшениць. Високоврожайна. У
середньому за два роки по сортостанціях Лісостепу України врожайність
становила 44,3 ц/га, Полісся — 51,4 ц/га, гарантована прибавка — 8—14%.
На Кіровоградській сортостанції за 1999—2001 роки сорт забезпечив
урожайність по пару — 63,6, після вико-вівса — 62,0 ц/га, що на 1,0—5,1
ц/га вище від Альбатроса одеського. У 2001 році сформувала врожайність
після багаторічних трав 86,8, гороху — 85,6 ц/га, перевищивши стандарт,
відповідно, на 5,9 і 7,4 ц/га. Занесено до Реєстру сортів рослин України
з 2002 року для лісостепової та поліської зон, хоча доброю врожайністю
відзначається і в Степу. Сорт Лада одеська (Селекційно-генетичний
інститут УААН). Різновидність — еритроспермум. Пшениця низькоросла,
висота рослин становить 70—82 см, у сприятливих умовах — до 108 см,
зимостійкість на рівні стандартів, посухостійкість добра, стійка до
осипання й проростання зерна в колосі, до різних видів іржі,
середньостигла, дозріває на два-три дні пізніше від Альбатроса
одеського. Належить до сильних пшениць. За типами вимог до умов
вирощування сорт є універсальним, може вирощуватися по кращих і
посередніх попередниках. Не можна погодитися з оригінатором сорту, який
характеризує його як стійкий до вилягання. Насправді ж на високому
агрофоні і за сприятливих умов зовнішнього середовища може вилягати.
Краще реагує на сівбу в другій половині оптимальних строків. На
Кіровоградській сортостанції врожайність у конкурсному випробуванні за
три роки по пару становить 65,8, після вико-вівса — 61,3, багаторічних
трав — 57,6, кукурудзи на силос — 42,2 ц/га, у 2001 році сорт сформував
врожайність по пару — 74,8 ц/га. Має широку агроекологічну пластичність,
придатний для вирощування по різних попередниках. Проте за вимушеного
розміщення після стерньового попередника значною мірою уражується
кореневими гнилями, що призводить до зниження врожайності.
Зареєстрований для всіх зон України. Сорт Херсонська безоста (Інститут
зрошуваного землеробства УААН). Різновидність — лютесценс. Відзначається
доволі високою агроекологічною пластичністю, низькоросла, висота рослин
— 75—85 см, а в сприятливі роки — 105 см. Зимостійкість та
посухостійкість добрі. Середньостигла, дозріває на два-три дні пізніше
від Альбатроса одеського. Ураження основними хворобами на рівні
стандартів. Належить до цінних пшениць. За типом вимог до умов
вирощування належить до універсальних, можна розміщувати по кращих і
задовільних попередниках, на високому агрофоні може вилягати, а тому
вимагає внесення ретардантів. Високоврожайна. У 2001 році в
Кіровоградській сортостанції сформувала врожайність після вико-вівса
81,8 ц/га, гороху — 85,7, еспарцету — 89,1 ц/га, що вище від стандарту,
відповідно, на 7,3, 7,5 та 8,2 ц/га. У виробничих умовах після еспарцету
на площі 15 га забезпечила врожайність по 88,6 ц/га. Віднесена до
перспективних для всіх зон України. Сорт Крижинка (створений
Миронівським інститутом пшениці УААН спільно з Інститутом фізіології
рослин і генетики НАН). Різновидність — лютесценс, середньоросла, висота
рослин — 100—105 см, у сприятливих умовах — до 120 см. Сорт має високу
зимостійкість, посухостійкість. Ураження основними хворобами — на рівні
стандартів. Середньостиглий, дозріває на п’ять-шість днів пізніше від
Альбатроса одеського. Віднесений до цінних пшениць. За типом вимог до
умов вирощування належить до напівінтенсивних, невибагливий до умов
вирощування, може розміщуватися після кращих і посередніх попередників.
На Кіровоградській держсортостанції за 1999—2000 рр. урожайність
перебувала на рівні стандартів, у 2001 році по пару одержано 93,4 ц/га,
а після вико-вівса — 76,2 ц/га. Сорт занесено до Реєстру перспективних
на 2002 рік по зоні Лісостепу й Полісся. Сорт Харківська 105 (Інститут
рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН). Різновидність — лютесценс.
Середньоросла, висота рослин — 100—110 см, відзначається вищесередньою і
підвищеною зимостійкістю. Середньостигла, вегетаційний період 279—283
дні. Стійкість до посухи, осипання та основних хвороб — на рівні
стандартів. На високих агрофонах схильна до вилягання, а тому краще
вирощувати після посередніх попередників. Стійка до осипання й
проростання зерна на пні. Якість зерна та хлібопекарські властивості
добрі й задовільні, належить до філерів. Зареєстрована для лісостепової
зони, рекомендується для непарових попередників. Сорт Колумбія (Інститут
фізіології рослин і генетики НАН та Миронівський інститут пшениці УААН).
Різновидність — еритроспермум, низькоросла, висота рослин — 84—89 см, а
в сприятливих умовах — до 110 см, стебло товсте, міцне. Сорт
високостійкий до вилягання, обсипання, основних грибкових хвороб,
посухи, зимостійкість на рівні стандартів. За типом вимог до умов
вирощування належить до універсальних, добру врожайність формує як на
високому, так і на середньому агрофонах, можна вирощувати по кращих і
задовільних попередниках. Має високу агроекологічну пластичність, добру
адаптивність до умов вирощування і стресових факторів середовища.
Найвищий урожай формує за сівби в другій половині оптимальних строків.
Борошномельні та хлібопекарські властивості добрі, зерно містить
13,0—13,8% білка, 27,0—30,0% клейковини, сила борошна 290—360 о.а.,
об’єм хліба — 990—1100 мл, відповідає вимогам цінних пшениць.
Високоврожайний — за даними оригінатора, за 1998—2000 роки врожайність
становила 69,1 ц/га, що на 11,5 ц/га вище від стандарту. На
Кіровоградській держсортостанції за два роки екологічного випробування
сорт сформував урожай 73,1 ц/га, що перевищило стандарт на 10,1 ц/га, у
2001 році врожайність після багаторічних трав становила 91,3 ц/га,
вико-вівса — 87,4, перевищивши Альбатрос одеський, відповідно, на 10,4 і
12,9 ц/га. У сільськогосподарському науково-дослідному інституті
Угорської академії (м. Мартонвашар) у 2000 році врожайність становила
111,7 ц/га, що було на 12,5% більше від стандарту Мартіна. Сорт
проходить державне випробування. Високою адаптивністю, широкою
агроекологічною пластичністю, здатністю формувати стабільно високі
врожаї за різних рівнів вирощування, в умовах стресових ситуацій
відзначаються також сорти Одеська 267, Донецька 48, Красуня одеська,
Одеська 132, Одеська 162, які можна вирощувати в степовій та
лісостеповій зонах, та Одеська 161, Українка одеська і Тіра — в усіх
зонах. Для умов Лісостепу добре адаптованими є сорти Іванівська остиста,
Збруч, Веселка, Київська 7, Коломак 5, Мирич, Миронівська 31, Мирхад,
Харківська 96, Поліська 90 та інші. Вони переважно середньо- й
високорослі, характеризуються добрими приростами вегетативної маси,
добре адаптуються до місцевих умов зовнішнього середовища, більшість із
них є стійкими до проростання зерна в колосі на пні. Із найновіших за
2000—2001 роки в конкурсному випробуванні особливу увагу привертали до
себе сорти Подолянка, Венера, Зустріч, Октава, Херсонська безоста,
Мезефелд, Саскія, Харус, Ремеслівна, Палма, які цього року сформували
врожайність 88,5—100,2 ц/га, а в екологічному випробуванні — до 107
ц/га. Окремі з них після узагальнення пропонуватимуться для реєстрації,
а друга частина — для більш глибокого дослідження. Отже, в Україні
сформовані сортові ресурси озимої пшениці, які за потенціалом
урожайності, інтенсивністю, адаптивністю до умов вирощування, іншими
цінними господарсько біологічними властивостями й ознаками можуть у
різні за погодними умовами роки, за дотримання сортової технології
вирощування забезпечувати формування врожайності до 50—80 ц/га з високою
якістю зерна, що є доброю передумовою забезпечення виконання програми
«Зерно України 2001—2004 років».

Похожие записи