Реферат на тему:

Нова альтернативна енергозберігаюча система мікроклімату для ферм

gd?x 

gd,$O еми мікроклімату було проведено досліди на тваринах. Для цього
були підібрані два свинарники, які були за своїми розмірами й
теплотехнічними параметрами повністю однаковими. Кількість і склад
поголів’я, яке утримували в приміщеннях, що порівнювали його вікові та
вагові характеристики, істотно не різнилися. Діюча система вентиляції у
контрольному свинарнику була представлена витяжними вентиляторами типу
ВО-0,8 у кількості 8 штук, вмонтованими в стінах з обох боків приміщення
на рівні 0,5 м від підлоги. Для обігрівання свинарника працював
теплогенератор ТГС-300 по 3 години на добу. Результати досліджень
свідчать, що в дослідному свинарнику, без застосування додаткових джерел
нагрівання зовнішнього повітря, температура в приміщенні перебувала в
оптимальних зоогігієнічних межах і становила 16,2°С на рівні тварин і
19,1°С — на рівні перебування людини за зовнішньої температури повітря
6,8°С. Приблизно на цьому ж рівні — 16,5 і 18,8°С, — відповідно,
підтримувалася температура і в контрольному свинарнику, однак це
потребувало періодичної роботи теплогенератора протягом 3 год на добу.
Використання такого обладнання спричинило щодобову потребу в додаткових
енергетичних затратах (37920 кВт електроенергії і 37 л палива).
Експериментальна система мікроклімату на базі теплообмінної блокуючої
вентиляції забезпечує підтримання відносної вологості повітря в
свинарнику в межах, близьких до оптимальних значень. За період дослідів
вона становила 76–80%. У приміщенні, де було встановлено традиційну
систему забезпечення мікроклімату, відносна вологість повітря була
значно вищою (82–98%), а в окремих випадках, особливо вночі, сягала
граничних значень (100%). Такий високий рівень вологості повітря вночі
впливав і на стан огороджувальних конструкцій приміщення, на яких
утворювався конденсат, а стеля, стіни, підлога, елементи стійлового
обладнання в контрольному приміщенні майже повсякчас були надміру
зволожені. Цього не спостерігалося в дослідному свинарнику, де всі
елементи приміщення і металевих конструкцій були в сухому стані.
Швидкість руху повітряних потоків, що призводять до посиленої віддачі
тепла з поверхні шкіри тварин, у контрольному свинарнику була дещо
вищою, ніж у дослідному. Це викликано вищим повітрообміном у свинарнику
з традиційною системою мікроклімату, до складу якої входить 8 витяжних
вентиляторів загальною продуктивністю 72000 м3/год. Дослідженнями
встановлено, що принципи роботи експериментальної системи мікроклімату,
які забезпечують спрямовану конденсацію з дальшим видаленням водяної
пари разом із розчиненими в ній шкідливими газами, сприятливо впливають
на газовий склад повітря в свинарнику. Так, вміст вуглекислого газу в
дослідному приміщенні становив 0,18%, що відповідає зоогігієнічним
нормативам (не більше 0,25%). Концентрація ж цього газу в повітрі
контрольного свинарника (0,5%) вдвічі перевищувала допустимі нормативи й
майже втричі була вищою, ніж у дослідному приміщенні. Аналогічна картина
спостерігалась і щодо аміаку. Вміст його в повітрі дослідного приміщення
дорівнював 0,0035 мг/л порівняно з 0,007 мг/л у контрольному свинарнику,
тобто був вдвічі менший. Високий рівень повітрообміну, що створюють 8
вентиляторів базової системи мікроклімату, сприяють підвищеній
насиченості повітря пилом. Його концентрація в контрольному свинарнику
становила 11,6 мг/м3, у дослідному приміщенні — 6,4 мг/м3, або була
вищою на 81%. Підвищена запиленість у контрольному свинарнику спричинила
і більш високе бактеріальне забруднення повітря в ньому. Величина цього
показника тут становить 673 колоній на 1 літр повітря (на рівні людей) і
1465 (на рівні тварин) порівняно з відповідними даними 403 і 1245
колоній на 1 літр повітря в дослідному приміщенні. Різниця в якості
роботи систем мікроклімату, що порівнювали, позначилася на стані
здоров’я і продуктивності тварин. Так, якщо середньодобові прирости
дослідних тварин за весь період експерименту становили 444,0 г, то за
контрольними свинками цей показник становив 338,9 г. Кожна тварина
дослідної групи щодоби додавала в живій вазі на 105,1 г, або на 23,7%
більше порівняно з контрольною. За період проведення експерименту свині
піддослідної групи витрачали на 1 кг приросту живої ваги 6,08 к.о.
порівняно з 7,85 к.о. у контрольній групі, або на 23,2% менше.
Контрольним забоєм піддослідних тварин встановлено, що забійний вихід
(58,3%) у тварин дослідної групи був дещо вищим, ніж контрольної
(56,1%). Результати оцінки експериментальної системи мікроклімату на
базі теплообмінної блокуючої вентиляції свідчать про її переваги щодо
базової системи мікроклімату, що широко використовується нині в
свинарстві. Застосування розробленої системи мікроклімату є важливим
резервом економії енергії у тваринництві: за її використання
енерговитрати знижуються у 13,4 раза порівняно з базовою системою. Для
того щоб змонтувати нову систему мікроклімату в одному приміщенні (на
400 голів у свинарнику або на 200 голів у корівнику), господарству слід
витратити: дроту діаметром 4–5 мм — 350 кг, лісоматеріалів — 5–7 м3,
плівки поліетиленової — 120 кг, руберойду — 10 рулонів, вентиляторів
осьових ВО-5, ВО-6, ВО-7, ВО-8 — 2–3 штуки, цвяхів — 5 кг.

Похожие записи