Реферат на тему:
Мобільні агрегати для підготовки й роздачі кормів
gdyR?
розуміло, що агрегати цього типу не лише дорожчі на $750–1250 у
розрахунку на 1 м3 місткості від аналогів без фрези, а й потребують
більшої на 25–30 к.с. потужності тракторного двигуна. Крім того, для
раціональної експлуатації таких машин висота закладання корму в бурти
має бути не менше 2 м, щоб наповнення візка не тривало надто довго.
Продуктивність сучасних фрез на трав’яному силосі довгої січки сягає
близько 500, а на подрібненій як слід траві — близько 600 кг/хв. Щоб
завантажувати кукурудзяний силос, фрези повинні мати не менш як подвійну
продуктивність, тобто від 800 до 1000 кг/хв. Споживана потужність та
агрегатування Перш ніж придбати причіпний кормозмішувач-роздавач, слід
переконатися в наявності придатної тягової машини та можливості
агрегатування з нею обраного кормозмішувача. Здебільшого тут немає
великої проблеми, проте особливу увагу слід звернути на потужність.
Найефективнішими є конструкції шнекових змішувачів, для приводу яких
достатньо вже 3–4 кВт/м3 бункера. У змішувачів інших конструкцій
споживана потужність становить від 4 до 10 кВт/м3. На практиці перед
більшістю підприємств постає питання: чи можна, попри велике поголів’я,
обійтися одним (порівняно маленьким) кормозмішувачем, що агрегатувався б
із наявними тракторами типу МТЗ-80. Загалом, можна. Проте це потребує
попереднього обгрунтування раціональної організації процесу приготування
й роздачі кормосуміші й визначення порядку використання (маршрутів
пересування) кормозмішувального агрегату. Ваги й управління Вагове
дозування кормових інгредієнтів, що забезпечують точне дотримання
заданої рецептури раціону, здійснюється завдяки використанню
електронного зважувального пристрою. Його дисплей має бути доволі
великим, добре освітленим та поворотним, що дає змогу зчитувати дані з
кабіни трактора вдень і вночі. Значні переваги, порівняно зі звичайними
вагами, мають ваги програмовані, які можна ввести в систему
комп’ютерного менеджменту дійного стада та з їхньою допомогою
забезпечувати точне попереднє задання кількості кормів; можливість
підвищення продуктивності корів удосконаленням процесу годівлі й
контроль за цим з боку керівника підприємства. Впровадження такої
системи особливо швидко виправдовує себе у разі швидкої зміни раціонів,
а також якщо агрегат обслуговують кілька працівників. Керувати робочими
операціями приготування й роздачі кормосуміші треба, наскільки це
можливо, з кабіни трактора, що дають змогу здійснювати практично всі
сучасні “кормоцехи на колесах”. Самохідні установки (на автомобільних
шасі), що зовні нагадують новітні зернозбиральні комбайни або міські
снігозбиральні машини, ефективні лише за інтенсивно-індустріальної
експлуатації на великих скотовідгодівельних комплексах або за
обслуговування середніх за розмірами молочних ферм, віддалених одна від
одної (в останньому разі потрібні дороги з твердим покриттям). Такі
агрегати, попри свої потужність, продуктивність, універсальність і
багатофункціональність, такі дорогі, що навіть в умовах тваринницького
виробництва західноєвропейських країн (де техніка порівняно дешева, а
жива праця — дорога) рентабельні тільки за наявності високопродуктивного
поголів’я мінімум у 500 корів. Сучасні реалії (йдеться про наші ферми)
свідчать, що цей показник має бути вищим, оскільки потрібне підвищення
коефіцієнта використання машини. Конкретних господарських прикладів
раціонального застосування кормоприготувачів-роздавачів на власному ходу
у тваринництві в країнах СНД поки що немає. Ціна агрегату, звісно, є
головним критерієм вибору технічного засобу для реалізації технології
годівлі худоби повнораціонними кормосумішами. Діапазон цін на
європейському ринку — величезний (таблиця). Установки з вертикальними
змішувачами, як зазначалося, через простішу конструкцію дещо дешевші за
горизонтальні машини аналогічної місткості й продуктивності. Цінова
шкала причіпних малооб’ємних кормозмішувачів-роздавачів починається з
$1200 на 1 м3 брутто-об’єму бункера і сягає $3000. На практиці ціни
цілком можуть бути знижені на 10–25% залежно від ситуації на ринку та
вміння клієнта вести переговори. Покупцям із країн СНД треба, певна річ,
зважати на те, що досягнуту знижку на імпортний кормороздавач почасти
або повністю можуть “з’їсти” транспортні видатки, митні збори та інші
непередбачені витрати. З іншого боку, у фірм-виробників, що прагнуть
завоювати нішу на “східному ринку”, можна, знов-таки, виторгувати
істотні знижки. У всякому разі перед придбанням машини її слід грунтовно
перевірити, майбутнім операторам — пройти “фірмовий” інструктаж роботи
на ній і домовитися з представником фірми або дилером-імпортером про
сервісне обслуговування. Зазвичай, виготовлювач готовий на певний час
здати покупцеві обраний агрегат в оренду для апробації. Тоді з’являється
можливість перевірити, чи вписується випробовуваний змішувач-роздавач у
“специфічну” систему цього виробництва. Якщо машину купують, то сплату
оренди зазвичай зараховують до вартості приготувача-роздавача.
Змішувачі-роздавачі є порівняно простим і універсальним засобом
приготування й роздачі повнораціонних кормових сумішей. Однак
впровадження таких машин вносить певні інноваційні зміни у технологію
молочного або м’ясного виробництва, а вибір і купівля їх не можуть
відбуватися поспішно. Цьому мають передувати маркетингові дослідження,
паралельні ділові консультації з різними компаніями-виробниками, що
конкурують між собою, та обов’язкове вивчення досвіду ефективної
експлуатації таких агрегатів у провідних господарствах.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
