Тема: Методи організації виробничих процесів.

План.

1.Типии виробництва.

2.Організація непоточного виробництва.

3.організація поточного виробництва.

4.Організація автоматизованого виробництва.

1.Типи виробництва.

Любе промислове виробництво розрізняють по структурі і по об’єму
випускаючої продукції, а також різній його номенклатурі. В залежності
від цього робочі цехи, місця, підприємства розділяють на декілька видів
– типів виробництва.

Основною ознакою поділу підприємства на типи виробництва є спеціалізація
робочих місць.

Типи виробництва – це комплексна характеристика організаційно –
технічного рівня виробництва, яке являє собою сукупність номенклатури
продукції, об’єм виробництва, повторюваність продукції, характеристика
загрузки робочих місць, собівартість продукції.

КЗО = число всіх технічних місць / число робочих місць.

Є такі типи виробництва: одиничне, серійне, масове.

Одиничний тип виробництва – це широка номенклатура і великий об’єм
випуску однакових виробів. Обладнання має бути універсальне, оснастка
універсальна, кваліфікація працівників висока, собівартість висока.
Коефіцієнт закріплення операцій (КЗО) >40. Робочі місця не мають
закріплених за ними операцій і загружаються без визначеної черги по мірі
того, що можна виготовляти на даному обладнанні.

Серійний тип виробництва – це є обмежена номенклатура виробів, які
періодично повторюються. Вироби запускаються у виробництво серіями,
деталі партіями у визначеній і встановленій періодичності. Для серійного
виробництва використовують спеціальне обладнання. В залежності від
масштабів, номенклатури, рівня спеціалізації розрізняють дрібно — ,
середньо — , крупно – серійне виробництво.

Дрібно – серійне – випуск продукції у невеликій кількості різної
номенклатури КЗО21:40

Крупно – серійне – випускає продукцію вузької номенклатури, але в
великій кількості

КЗО 2:10.

Середньо – серійне – це проміжне між дрібно – крупносерійним.

Масове виробництво – це обмежена номенклатура з великою кількістю
випуску. Тут використовують спеціальне обладнання, собівартість низька,
широко використовують станки автомати, автоматизовані лінії К30 = 1.

Кожному типу виробництва відповідають свої методи організації.

Методи організації виробництва – це спосіб здійснення виробничого
процесу, який являє собою сукупність засобів і прийомів його реалізації
і характеризується рядом принципів, головним з яких є взаємозв’язок
послідовність виконання операцій технологічного процесу з порядком
розміщення обладнання і ступінь безперервності виробничого процесу.

Три методи організації виробництва:

1) непотоковий (одиничний);

2) потоковий;

3) автоматизований;

2.Організаціяне потокового виробництва.

Непотокове виробництво характеризується наступними показниками:

1)всі робочі місця розміщуються по однотипних групах обладнання без будь
– якого зв’язку з послідовним виконанням операцій;

2)на робочих місцях обробляються різні по конструкції і технології
виготовлення предмети праці, так як їх випуск обчислюється одиницями;

3)технологічне обладнання в основному універсальне;

4)деталі переміщуються в процесі виготовлення складними маршрутами, у
зв’язку з цим виникають великі перерви в обробці із – за очікування їх
на проміжних складах і в підрозділах відділів технічного контролю.
Кожний робітник отримує деталь для виготовлення наступні операції не з
попередньої операції, а з проміжного складу або від контролера ВТК.

Непотоковий метод використовують переважно в одиничному і серійному
виробництвах.

Залежно від номенклатури виробів та їхньої кількості він може мати різні
модифікації:

одинично – технологічний – коли окремі предмети праці одиницями або
невеликими партіями, які не повторюються передаються далі по
технологічному процесу;

2) партіонно – технологічний – предмети праці надходять на іншу операцію
технологічного циклу партіями, які періодично повторюються.

З одного боку, це дає змогу зменшити кількість переналагоджень
устаткування, внаслідок чого поліпшується його використання, зменшуються
затрати на його використання, зменшуються затрати на підготовчо –
завершальні роботи, спрощується оперативне планування і облік.

З іншого боку, збільшується обсяг незавершеного виробництва, потрібно
більше складських приміщень, а це приводить до додаткових витрат.

У цьому методі важливу роль відіграє визначення оптимальної партії, при
якій будуть мінімальні затрати на її виготовлення.

3)предметно – груповий метод – вся сукупність предметів праці
розподіляється на технологічно подібні групи. Обробка предметів праці
здійснюється за приблизно однаковою технологією і потребує однакового
устаткування. Це дає змогу створювати для обробки спеціалізовані
дільниці, підвищувати рівень механізації та автоматизації виробництва.

Кількість устаткування в непотоковому виробництві обчислюється для
кожної групи однотипних, технологічних взаємозамінних верстатів:

М – кількість верстатів у технологічній групі;

n – кількість найменувань предметів, які обробляються на даному
устаткуванні;

Ni – кількість предметів і – го найменування (за рік);

ti – норма часу на обробку і-того предмета;

Тр – плановий фонд часу роботи одиниці устаткування за розрахунковий
період (год);

Кн – коефіцієнт виконання норм часу.

Недоліки потокового методу виробництва:

Устаткування в непотоковому виробництві універсальне, робітники –
універсали високої кваліфікації для непотокових методів характерне
послідовне поєднання операцій, що поряд зі складними маршрутами збільшує
тривалість виробничого циклу.

3. Організація поточного виробництва.

Потоковий метод виробництва – це такий метод, при якому предмет праці в
процесі обробки проходить по встановленому найкоротшому маршруту з
заздалегідь фіксованим темпом. Найважливіша умова поточної організації
виробництва є концентрація в одному виробництва випуску однакової або
конструктивно – технологічно подібної продукції.

Признаки потокового виробництва:

— розділяє виробничий процес на окремі операції і надовго закріплює за
визначеним робочим місцем;

спеціалізація кожного робочого місця на виконання визначеної операції з
закріпленням одного або декількох подібних предметів праці;

узгодження і ритмічне виконання всіх операцій на основі єдиного
розрахункового ритму поточної лінії;

розміщення робочих місць в строгій відповідній послідовності
технологічного процесу;

передача оброблюваних деталей з операції на операцію з мінімальною
перервою і при допомозі спеціального транспортного обладнання.

Основна ланка потокового виробництва – це потокова лінія, тобто
сукупність спеціалізованих робочих місць, розміщених у відповідності з
технологічним процесом.

Потокові лінії класифікують:

1) по номенклатурі оброблюваних виробів:

постійно – потокові однопредметні лінії за ними закріплені на тривалий
термін обробка або збір одного найменування продукція, що можливе при
умові масового виробництва.

постійно – потокові багатопредметні лінії на них ведеться обробка
декількох найменувань виробів, які подібні в конструктивному і
технологічному відношенні без переналадки обладнання, що можливо при
серійному виробництві;

2) по методу обробки закріплених предметів:

змінно – потокові лінії, які створені для обробки декількох назв деталей
по черзі, які мають подібні технологічні маршрути, при переході від
виготовлення однієї деталі до іншої проводіться переналадка обладнання
потокової лінії і використовується в серійному виробництві;

групові потокові лінії, на яких обробляють або збирають по типових
процесах і на одному і тому ж обладнанні значну кількість продукції, яка
близька по формі і має спільний технологічний маршрут, предмети праці з
одної операції на іншу рухаються без зупинки, застосовується паралельний
метод руху предметів праці. Ці лінії забезпечують строгу ритмічність,
коротку тривалість виробничого циклу;

переривні (перемоточні) лінії, які не мають чіткої синхронізації всіх
операцій, робота ведеться партіями, використовують при серійному
виробництві;

4) по способу підтримки такту:

лінії з регламентованим тактом, на яких вироби передаються з одної
операції на іншу через точно фіксований час, це характерно для
безперервно потокових ліній;

лінії з вільним ритмом деталі на наступну операцію передаються по мірі
готовності;

5) по охопленню виробництва:

потокові;

участкові;

цехові;

міжцехові;

наріжні.

Для потокових ліній використовують спеціальні транспортні засоби, які
виконують функцію не тільки переміщення предметів праці з одного
робочого місця на інше, але і для підтримки такту роботи потокової
лінії.

Такі транспортні засоби ділять на безпривідні – скоти, рольганги;

приводні – піднімально – транспортні механізми

конвеєри – привідні транспортні засоби, які не
тільки переміщують предмети праці з одної операції на іншу, але і
регулюють такт потоку.

Конвеєри по конструкції розрізняють:

стрічкові;

ланцюгові;

по характеру руху:

безперервним рухом;

перерваним рухом (пульсуючим) приводиться в дію періодично через деякий
проміжок часу.

При наявності на потоковій лінії паралельних робочих місць, які
виконують однакові операції, застосовують конвеєри з адресуванням
предметів праці. За кожним робочим місцем закріплюють певний номер
конвеєра.

Таким чином, діючи в комплексі і синхронно з іншими робочими машинами,
конвеєри дозволяють регламентувати рух виробів на лінії шляхом
застосування встановленого ритму. Це дозволяє паралельно виконувати
операції, знижувати тривалість виробничого циклу, підвищувати
продуктивність праці – це переваги потокового методу виробництва.

Для потокового виробництва необхідно проводити ряд організаційно –
технічних міроприємств. Високі вимоги пред’являють до вибору і
розміщення обладнання, якості і поточності оснастки, якості матеріалів,
прогресивності технології, планування і обліку.

На підставі аналізу продукції, її обсягу, стану технологічного
процесу, можливостей його вдосконалення, маси і габаритів виробу
вибирається різновид потокової лінії та обчислюються основні параметри:
такт, ритм, кількість робочих місць, довжина робочих зон, швидкість руху
конвеєра.

Такт потокової лінії – це інтервал часу, за який знаходять з лінії
вироби, що пересуваються один за одним.

— такт потокової лінії (хв);

Тр – плановий фонд часу роботи лінії (хв);

N – обсяг виробництва продукції за той самий період в натуральному
вимірі.

Обчислюючи час роботи безперервних потокових ліній треба передбачати
періодичні короткочасні перерви в роботі конвеєра для відпочинку
робітників.

Ритм лінії – це інтервал часу за який сходять з лінії партії предметів
праці (не поштучно).

R= ч ? ?m , ч – такт лінії ,nm – транспортна партія.

У разі, коли організована безперервна потокова лінія, після обчислення
такту проводять синхронізацію операції. Операція вважається синхронною,
коли тривалість її дорівнює або є кратною такту.

ti — норма часу на обробку предмета;

ч –
такт лінії.

Коефіцієнт завантаженості робочих місць:

__________________________________

швидкість руху конвеєра:

________________________________________________________________________
___________________________

Просторове розміщення потокових ліній може бути різним залежно від
кількості робочих місць, типу транспортних засобів, площі. Найпростішим
є прямолінійне розміщення робочих місць. Але це не завжди можливе. Буває
дворядне, кільцеве, зигзагоподібне розміщення потокових ліній. Суміжні
потокові лінії треба розміщувати так, щоб було зручно транспортувати
предмети праці між ними.

Розрахункова кількість роб .місць

Кількість робочих місць

Відстань між центрами двох суміжних виробів на конвеєріконвеєрі (М)

Такт лінії

Похожие записи