Реферат на тему:

Маркетинг продукції птахівництва в Україні

gdh—

році загальний попит на м’ясо птиці становив 232,1 тис. т, за власного
виробництва 195 тис. т. Імпорт живої птиці та м’яса птиці.
Зовнішньоекономічна торгівля як живою домашньою птицею, так і продуктами
її переробки в Україні характеризується значним перевищенням імпорту над
експортом. М’яса птиці і харчових субпродуктів найбільше завезено з
Естонії, Росії, Білорусі. З-поміж країн далекого зарубіжжя основними
постачальниками цієї продукції були США та Нідерланди. Імпорт живої
птиці в Україну досягнув найбільшого рівня в 1998 році, коли в країні
спостерігалось найнижче її поголів’я. З 1999 року почалася тенденція до
скорочення імпорту птиці. Слід відзначити, що близько 98–100% всього
імпорту становили кури, і лише в 1998 році їх питома вага скоротилася до
86% за рахунок збільшення ввозу індиків (10%), гусей (4%) і качок (1%).
Основними постачальниками живої птиці в Україну залишаються
східноєвропейські країни. В останні роки припинили поставки Молдова і
Білорусь, які в 1995 році завезли 90% всіх обсягів, тепер головним
постачальником виступає Угорщина, завозячи понад 70%. Найбільшими
обсягами в Україну завозиться м’ясо і харчові субпродукти домашньої
птиці, свіжі, охолоджені або заморожені. При цьому за останні три роки в
імпорті даної продукції понад 90% складали морожені курячі стегенця
(чверті), які поставляються в основному із США і Нідерландів. Минулого
року імпортні обсяги вказаного товару в порівнянні з попереднім
показником зросли на 75%, до 81,9 тис. т. Це пояснюється як низьким
внутрішнім виробництвом, так і ситуацією на світовому ринку, а саме —
низькими цінами. Експорт живої птиці та м’яса птиці. Обсяги експорту
живої домашньої птиці невеликі. Вивіз живої птиці в останній час майже
відсутній. Тільки в 2000 році спостерігалось деяке пожвавлення — продаж
у Вірменію 2,2 т курчат. Експорт м’яса і харчових субпродуктів
неспівставний з його імпортом. Однак в останні декілька років з’явилась
тенденція до його збільшення. Це збільшення в 2000 і 2001 році виникло
за рахунок продукції із давальницької сировини, яка постачається для
Росії. Питома вага цієї продукції за 2000 рік становила 99% обсягів
експорту м’яса птиці і за першу половину 2001 року — 99,6%. Експорт
виробів і консервів із м’яса птиці дещо перевищує обсяги імпорту в
останні роки, основним ринком збуту українських консервів, як і м’яса, є
Росія — більше 90%. Одним з кращих і найзаможніших господарств, які
входять до складу НВО “Укрптахопром”, є ВАТ “Племптахозавод “Рудня”.
Основна продукція підприємства: племінне інкубаційне яйце або гібридні
добові курчата, м’ясо куряче, яйця курячі харчові, консерви із м’яса
курей. Господарство досить успішно проводить селекційну роботу з такими
кросами, як “Білорусь-9” та “Ломанн Браун”. Племінну продукцію
господарство поставляє багатьом птахівничим господарствам в Україні, а
також у країни СНД. Підприємство функціонує на основі вертикальної
інтеграції. Господарство має власний комбікормовий завод, інкубатор, дві
товарні птахофабрики, один репродуктор, близько 6500 га землі. За
допомогою вертикальної інтеграції господарство забезпечує безперервний
технологічний цикл — виробництво, переробку і реалізацію продукції
птахівництва на зональному та міжрегіональному рівнях в умовах ринку.
Згідно з даними таблиці 3 у ВАТ “Племптахозавод “Рудня” у 2001 році
збільшилось валове виробництво яєць у порівнянні з 2000 роком 5272000
шт., за рахунок збільшення поголів’я курей на 20,9 тис. голів, а також
за рахунок підвищення продуктивності курей-несучок. За даний період
зменшилась кількість проінкубованих яєць на 31%, це пояснюється
зниженням попиту на племінну продукцію, також в 2001 році зменшилась
кількість виведеного здорового молодняку на 31%. Процент виводу
залишився досить високим і зменшився лише на 0,2%, в порівнянні з
аналогічним показником 2000 року; майже в два рази зменшилася реалізація
добових курчат, що також пояснюється зменшенням попиту з боку
птахівничих господарств. В два з половиною рази (на 1,5%) зросла
рентабельність виробництва продукції птахівництва в порівнянні з 2000
роком, у зв’язку із підвищенням продуктивності курей-несучок,
збільшенням валового виробництва яєць, зменшенням затрат праці на
виробництво тисячі штук яєць на 0,3 людино-години, зниженням затрат
праці на один центнер приросту живої маси курей на 1 людино-годину.
Затрати кормів на одиницю продукції (на тис. шт. яєць) в 2001 році
зросли на 0,02 ц.к.од., порівняно з аналогічним показником 2000 року, і
становили 2,1 ц.к.од. на тис. шт. яєць — це свідчить про застарілі
технології і низьку якість кормів. Прибуток господарства за 2001 рік
зріс у 4 рази і становив 311000 гривень. Проаналізувавши таблицю 4,
можна зробити висновок, що підприємство збільшило валовий збір озимої
пшениці на 24%, за рахунок збільшення посівних площ на 396 га, при цьому
середня урожайність озимої пшениці знизилась на 0,8 ц/га. Валовий збір
кукурудзи у 2001 році підвищився на 41% за рахунок збільшення посівних
площ на 1792 га, а підвищення урожайності кукурудзи — на 4,5 ц/га.
Всього валовий збір зернових культур у 2001 році збільшився на 38%,
посівні площі зросли на 1071 га, всього урожайність зернових культур
підвищилась на 4 ц/га, порівняно з аналогічним показником 2000 року. Всі
ці дані свідчать про те, що ВАТ “Племптахозавод “Рудня” збільшує посівні
площі, підвищує валовий збір зернових культур для забезпечення кормами
поголів’я курей. Господарство має налагоджену систему забезпечення
кормами. Після збирання зернові культури відвозять на власний
комбікормовий завод господарства, де зерно зберігається і відповідно з
технологіями з нього готують кормові суміші для птиці. Таким чином,
підприємство задовольняє потребу в кормах. Це дає змогу знизити
собівартість продукції птахівництва, збільшити прибуток. Підприємство
працює на засадах вертикальної інтеграції, тобто має замкнутий
технологічний цикл — від виробництва кормів для птиці до переробки і
реалізації продукції птахівництва. ВАТ “Племптахозавод “Рудня” знайшло
ефективні шляхи господарювання в сьогоднішніх умовах.

Похожие записи