Реферат на тему:

Іванівське молоко за енергоощадною технологією

В умовах практично тотального спаду виробництва молока в країні все ж є
господарства, де галузь молочного скотарства успішно розвивається.
Наприклад, племрепродуктор “Іванівське”, що на Тернопіллі, яким керує
заслужений працівник сільського господарства України Антон Білик.

В умовах практично тотального спаду виробництва молока в країні все ж є
господарства, де галузь молочного скотарства успішно розвивається.
Наприклад, племрепродуктор “Іванівське”, що на Тернопіллі, яким керує
заслужений працівник сільського господарства України Антон Білик.

Приватно-орендне підприємство “Іванівське” створено в 2000 році на базі
колишнього товариства власників земельних і майнових паїв “Іванівське” з
центральною садибою в с. Іванівка Теребовлянського району Тернопільської
області. За час, що минув відтоді, колектив підприємства разом з
досвідченим керівником Антоном Івановичем Біликом зумів перетворити
молочне скотарство в своєму господарстві в основне джерело стабільного
надходження коштів і веде його високорентабельно.

На початок 2007 року під сільськогосподарськими угіддями було зайнято
4185 га взятих в оренду, або 99,4% загальної земельної площі. У їхній
структурі рілля становить 100%, зрошуваних та осушених земель немає.

У рослинництві сільгосппідприємство спеціалізується на вирощуванні
зернових і зернофуражних культур, у тому числі кукурудзи на зерно,
цукрових буряків, сої та на кормовиробництві; у тваринництві — на
племінному молочному скотарстві та племінному свинарстві.

Протягом останніх років підприємство стабільно виробляє в середньому
близько 11,5 тис. т зернових (із них кукурудзи — 3,8 тис. т), 39,1 тис.
тонн цукрових буряків, 48 т сої, 2055 т молока та реалізує на забій 215
т худоби в живій масі, в тому числі 187 т великої рогатої худоби та 25 т
свиней.

Нині на фермах підприємства утримують 1215 голів великої рогатої худоби,
в тому числі 415 голів молочних корів, 1141 голів свиней, серед яких 80
голів основних свиноматок, та 36 голів коней.

З часу заснування в ПОП “Іванівське” галузь молочного скотарства стало
зростала. За п’ять років молочна продуктивність дійної череди корів
підвищилася на 2739 кг, або на 72,1%. За 2006 рік від кожної із 360
корів в середньому надоєно по 6540 кг молока, що на 566 кг, або 9,5%,
більше, ніж за попередній рік. Рентабельність молока тільки за останні
три (2004–2006) роки в середньому становила 58, а в 2006 — 63,3%. Торік
від реалізації молока одержали 1176 тис. грн чистого прибутку, питома
вага якого становить близько 86% прибутку, отриманого від реалізації
всієї продукції тваринництва, або в середньому по 3,0 тис. грн прибутку
на середньорічну корову.

Звідки ж сила цієї галузі, за рахунок чого вона розвивається?

Інтенсифікацію галузі здійснено завдяки міцній кормовій базі, належній
селекційно-племінній роботі, високому рівню організації праці,
поліпшенню роботи з відтворення стада великої рогатої худоби,
повсякденній роботі з працівниками молочних ферм та якісному
ветеринарному забезпеченню.

Все це стало можливим, завдячуючи чітко налагодженій організації праці
всіх ланок і підрозділів підприємства. Адже успіхи тваринників великою
мірою залежать від правильного ведення рослинництва, а кормовиробництво
не можна розглядати ізольовано від загальної культури виробництва. Саме
з допомогою високої культури землеробства в господарстві вирішено
проблему кормів.

У структурі посівних площ кормові культури в середньому за останні три
(2004–2006) роки становили 30%. У структурі посіву кормових культур під
багаторічні трави за цей період відводили в середньому 16,6%: під
кукурудзу на силос і зелений корм — 32,3, однорічні трави — 49 та
кормові коренеплоди — 2,1%. Низька питома вага багаторічних трав у
структурі кормових культур пояснюється тим, що останніми роками через
несприятливі погодні умови значну частину їх пересівали однорічними
травами, в основному, сумішшю бобових культур — кормові боби, вика,
горох та олійна редька.

У поточному році структура посіву кормових культур змінилася на користь
збільшення питомої ваги багаторічних трав (це, в основному, люцерна та
конюшина) — 300 га, або 30,3%. Крім того, практикується ущільнення, а
саме: близько 20% посіву кукурудзи на силос і зелений корм висівають у
суміші з соєю. Слід зауважити, що в балансі концентрованих кормів, які
згодовують дійній череді, подрібнене консервоване зерно кукурудзи
становить 32 відсотки.

Більшість кормових культур стабільно дає досить високі врожаї, і це
сприяє постійному забезпеченню тваринництва високоякісними кормами
потрібної структури і в достатній кількості. Так, середня врожайність
зернових із 1 га за останні три роки становить 55,5 ц; сіна багаторічних
трав — 43 та зеленої маси з них — 219 ц; сіна однорічних трав — 41та
зеленої маси з них — 236 ц; кукурудзи на силос і зелений корм — 484 ц,
кормових буряків — 475 центнерів.

З підвищенням рівня кормовиробництва зросли витрати кормів на корову до
84–86 ц к. о., а на середньорічну телицю — 23–25 ц кормових одиниць.

Останніми роками середньорічній корові за рік згодовують у середньому
3,6 ц сіна, 20 сінажу, 110 високоякісного силосу, 40 жому, 1 меляси, 13
кормових буряків та 30 ц концентрованих кормів, із них високобілкових
(макуха, соя та горох) — 3 ц (10% у структурі концкормів).

У літній період, завдяки чітко розробленому зеленому конвеєру, все
поголів’я худоби, крім відгодівельного поголів’я, забезпечується
повністю до потреби зеленою масою, починаючи з другої декади травня до
половини жовтня — двічі на добу. В зеленому конвеєрі широко
використовують пожнивні посіви олійної редьки та гірчиці білої. Площі
цих культур займають близько 60 га. Це дає змогу збільшити до 20–25 діб
надходження зелених кормів у пізній осінній період.

Створення міцної і стабільної кормової бази (в середньому тут одержують
52–54 ц к. о. із 1 га сіяних кормових культур) стало основним і
вирішальним чинником досягнення господарством досить високих показників
розвитку молочного скотарства, темпи інтенсифікації якого
характеризуються показниками, наведеними в таблиці:

Аналіз показників свідчить, що високорентабельне виробництво молока
пояснюється насамперед високою продуктивністю корів і якістю молока,
дотриманням вимог технології його виробництва, а також відносно
невисокою собівартістю реалізованого молока.

gd^Ou

силосу становила 3,24 грн, відповідно, сінажу — 6,40, сіна однорічних
трав — 4,05 і зеленої маси з них — 2,05, зеленої маси багаторічних трав
— 2,15, кормових буряків — 6,90 та зернофуражу власного виробництва —
27,00 грн; у 2005 році, відповідно, 3,20; 7,10; 4,15; 2,15; 2,60; 7,40
та 40,24 грн; у 2006 році — 3,11 ; 7,39; сіна однорічних трав — не було
, а зеленої маси з них — 2,46; зеленої маси багаторічних трав — не було,
7,80 та 43,98 гривні.

Значною мірою підвищенню ефективності ведення галузі молочного
скотарства сприяла цілеспрямована селекційно-племінна робота.

29 грудня 2005 року ПОП “Іванівське” було присвоєно статус племінного
репродуктора з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої
молочної породи. Початковим етапом формування високопродуктивної
молочної череди корів слід вважати 1991 рік, коли для підвищення
молочної продуктивності та поліпшення технологічних якостей маточне
поголів’я стали осіменяти сім’ям голштинізованих чорно-рябих бугаїв. З
часом, завдяки цілеспрямованому добору бугаїв та відбору тварин бажаного
типу, в господарстві було створено високопродуктивне стадо корів.

За даними матеріалів бонітування худоби 2006 року, все маточне
поголів’я, в тому числі корови, зараховано до чистопородної української
чорно-рябої молочної породи, 72% поголів’я корів — до класів
еліта-рекорд та еліта.

Для осіменіння корів і телиць у господарстві використовують сім’я
високопродуктивних бугаїв-плідників голштинської породи канадської та
німецької селекції Паром 112, Джонітер 14462, Бастіан 20-809290, Ірер
20-809235 та інших, перевірених за якістю нащадків із продуктивністю
їхніх матерів 9,1–12,8 тис. кг та вмістом жиру 3,9–4,3 відсотка.

Чільне місце посідає цілеспрямоване вирощування власних ремонтних телиць
від високопродуктивних корів. З першого дня народження їх утримують в
індивідуальних клітках до 21 доби, потім передають у профілакторій, де
теж тримають в індивідуальних клітках до тримісячного віку, а далі — в
телятниках групами по п’ять-шість голів, із шестимісячного віку
застосовують прив’язне утримання молодняку.

Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць усіх вікових груп за
останні три (2004–2006) роки становлять в середньому 683 г, в тому числі
за 2006 рік — 716 г. Нетелей і корів у зимово-стійловий період щодня
випускають в обори на прогулянку. Протягом усього періоду вирощування
ремонтний молодняк одержує збалансований раціон у такій кількості, щоб у
годівниці завжди був корм високих смакових якостей, передусім сіно
люцерни або конюшини та подрібнені концентровані корми (зерносуміш із
пшениці, ячменю та кукурудзи). У молочний період теличкам випоюють по
400 кг незбираного молока та 600 кг соєвого молока, яке виробляють у
господарстві.

Перше осіменіння ремонтних телиць практикують у 18–19-місячному віці
середньою живою масою 390–400 кг. Нетелі шести-семимісячної тільності
формують в окремі групи і закріплюють за кращими працівниками.

Тварини всіх вікових груп мають постійну мінеральну підгодівлю — кормову
сіль та крейду.

У господарстві проводять значну роботу з роздоювання корів та первісток.
На первістках — груповий роздій, а на коровах двох і більше лактацій —
індивідуальний. За даними бонітування в 2006 році, до 6–7 тис. кг молока
роздоєно 140 голів корів, або 48% усіх корів, які закінчили лактацію, до
7–8 тис. кг — 14 голів, або 5%. Виявили навіть двох корів (0,7%),
спроможних давати 8 тис. кг і більше молока.

У господарстві заведена традиційна стійлово-табірна технологія
прив’язного утримання худоби. Дійне стадо корів розміщено на двох
молочних фермах: перша у с. Іванівка, де утримують 330 корів, друга в с.
Лозівка, там доглядають 85 корів. На обох фермах упроваджено однозмінну
організацію праці з триразовим доїнням корів у молокопровід УДМ-200
“Авангард” з охолодженням молока до температури 4°С в двох
холодильниках-танкерах, закуплених у Німеччині.

Грубі, соковиті та інші корми завозять у приміщення гужовим транспортом,
а до кінця поточного року буде закуплено і встановлено німецький
кормороздавач “Штоль-Міксер”. Концентрати (дерть горохова, кукурудзяна з
добавкою пшениці та ячменю) згодовують тваринам у сухому вигляді, а
макуху та мелясу замочують три-чотири години теплою водою і згодовують у
рідкому вигляді (змочують сіно). Гній із приміщень видаляють гноєвими
скребковими транспортерами КСН-Ф-100. Тварин напувають із автонапувалок
ПА-1.

Зооветеринарні спеціалісти підприємства постійно контролюють
фізіологічний стан маточного поголів’я, лікують корів від гінекологічних
захворювань і проводять комплексні дослідження на субклінічні форми
маститів та оперативне лікування.

Слід зазначити, що обов’язковою умовою для утримання сухостійних корів
(які виділяються в родильне відділення) є вітамінізація тривітом,
тетравітом та мультівіт-мінералом — чотири-п’ять разів. Сухостійним
коровам згодовують сіно вволю, концентровані корми — по 3–4 кг на одну
голову, при цьому в раціоні зменшують порцію силосу та сінажу.

Підсумовуючи вище сказане, можна зробити такі висновки.

Технологія виробництва молока, впроваджена в цьому господарстві, є
малозатратною та енергоощадною. Це підтверджують показники виробництва
молока у ПОП “Іванівське” за 2006 рік, якщо порівняти з відповідними
показниками сільськогосподарських підприємств Теребовлянського району та
в цілому по Тернопільській області: собівартість 1 ц реалізованого
молока в “Іванівському” становить 73,05 грн, по району — 87,0, а по
області — 94,3 грн; затрати праці на виробництво 1 ц молока,
відповідно — 6,7 люд./год, по району — 7,5 і по області — 7,8 люд./год
та ефективність його виробництва (рентабельність), відповідно — 63,3%,
по району — 10,0 і по області — 10,7 відсотка.

Антон Білик із командою на досягнутому не зупиняються і планують на
кінець 2007 року збільшити чисельність поголів’я молочних корів до 450
голів та підвищити їхню молочну продуктивність у середньому до 6600–6700
кг. Для цього є всі підстави, адже за перші чотири місяці поточного року
середній надій молока на корову проти відповідного періоду 2006 року
збільшився на 72 кг. Нині середньодобовий надій молока від корови
становить 19,5 кг, що на 3,4 кг більше, ніж торік. Щодня з
“Іванівського” відправляють на переробні підприємства 8,5–9,0 т молока
вищого гатунку за середньою ціною 1,55 грн/кг (з дотацією). А головна
мета господарників — у найближчі чотири-п’ять років створити
високопродуктивне стадо в кількості 600 голів корів української
чорно-рябої молочної породи з продуктивністю не менше 7 тис. кг молока в
середньому від кожної корови.

Похожие записи