Реферат на тему:

Інновації механізації заготівлі та приготування кормів

Збитковості тваринницької галузі України можна уникнути завдяки
доплатам виробникам з боку держави або впровадженню у виробництво
тваринницької продукції високоефективних новацій, що є пріоритетнішим з
огляду на перспективність цього напряму в умовах жорсткої конкуренції на
внутрішньому та зовнішньому ринках. Системний аналіз переконує, що
найкоротшим і найефективнішим шляхом подолання збитковості тваринництва
є інтенсивне збільшення обсягів та якості заготівлі кормів. Оскільки у
структурі собівартості тваринницької продукції корми становлять
50–70%,то кожні 2% зменшення вартості кормів зменшують приблизно на
1,0–1,4% ціну м’яса та молока. Підрахунки свідчать, що в Україні частка
матеріальних затрат під час формування ціни механізовано заготовлених
кормів сягає 90–95%.

Тому в Національному науковому центрі “Інститут механізації та
електрифікації сільського господарства” (ННЦ “ІМЕСГ”) розробили комплекс
технічних засобів для заготівлі та приготування кормів, впровадження
яких підвищує рентабельність тваринницької галузі на 25–30%. Для
зменшення приведених витрат на заготівлю кормів проводили
науково-дослідні роботи в напрямі зменшення вартості техніки, підвищення
її функціональності та якості кормів. До комплексу входять самохідний
комбайн, виготовлений на вітчизняній елементній базі,
підбирач-подрібнювач, косарка-граблі та вдосконалена серійна техніка.
Основу кормоприготувальної техніки становить принципово нове сімейство
ресурсоощадних дробарок зерна, оригінальні коренерізка та січкарня.
Новизна та власність запропонованих технічних рішень захищена патентами
України.

На базі серійного “Херсонця-200” ННЦ “ІМЕСГ” розробив експериментальний
зразок самохідного кормозбирального комбайна під умовною назвою КЗК-150
“Козак”. Самохідний подрібнювач агрегатується з адаптерами від
поширеного в Україні білоруського комбайна КСК-100 та іншими подібними.
Під час розробки було проведено такі вдосконалення. Завдяки демонтажу
технологічного устаткування, яке задіяне під час збирання качанів
кукурудзи, вдалося зменшити масу самохідного подрібнювача до 7,1 т, що
істотно менше зарубіжних аналогів. Значне скорочення бази комбайна дало
можливість зменшити радіус повороту до 4,5 м, а у разі потреби й
розвертатись на місці. Застосування незалежних підвісок адаптерів дає
змогу копіювати поверхню поля як уздовж, так і впоперек. Удосконалення
привода живильних вальців і застосування патентованого рекатера створили
умови для отримання якісного корму, подрібнення якого задовольняє
зоотехнічні вимоги, зокрема, 96% стебел розщеплені, а зерна кукурудзи
воскової стиглості подрібнені. Перенесення паливно-мастильних баків
назад збільшило огляд із кабіни, довантажило задній міст, зменшило
довжину трубопроводів на 30 м, поліпшило доступ до подрібнювача
комбайна. Експериментальний зразок комбайна успішно пройшов заводські
випробування і сягнув продуктивності на збиранні кукурудзи воскової
стиглості 70 т/год, що на 27% більше, ніж показники аналогів, завдяки
застосованим енергоощадним конструктивно-технологічним рішенням. Кращими
виявились й інші показники. Планується на базі цього зразка випускати
типоряд комбайнів із потужністю вітчизняних двигунів 147, 186 і 220 кВт,
як це роблять провідні зарубіжні фірми “Клаас”, “Кейс” тощо. На сьогодні
за замовленнями господарств виготовлено п’ять кормозбиральних комбайнів,
якими заготовляються потрібні стеблові корми. ННЦ “ІМЕСГ” може на
замовлення переобладнувати “Херсонці-200”, яких в Україні близько 7 тис.
і які часто не використовуються за призначенням, на кормозбиральні
комбайни безпосередньо в господарствах (як із збереженням
кукурудзозбиральної технологічної частини комбайна, так і без неї) за 15
тис. грн; виробляти нові комбайни за 200 тис. грн разом з ВАТ
“Херсонські комбайни”; започаткувати спільне з інвестором нове
підприємство з випуску таких комбайнів.

Аналіз показників типових технологій свідчить про переваги розробленої
ННЦ “ІМЕСГ” заготівлі подрібненого сіна та сінажу підбирачем, створеним
на базі поширених прес-підбирачів тюків ППЛ-Ф-1,6 “Киргизстан” та
німецької серії С-450. Суть нової технології полягає в тому, що, замість
ненадійного в’язального апарата, встановлюють пару V-подібних ножів, які
розрізають шар маси на три частини із середньозваженою довжиною часточок
близько 15 см. Ця маса без проблем механізовано роздається серійними
кормороздавачами КТУ-10А. За такої технології приведені витрати можна
зменшити до 2,8 раза. Порівняно із застосуванням КСК-100А,
ресурсозатрати теж зменшаться вдвічі-втричі завдяки меншій вартості
запропонованого комплексу машин. Вартість переобладнання прес-підбирачів
— 3 тис. грн.

Для скошування трав у валок або врозстил є достатня кількість косарок,
серійний випуск яких налагоджено у багатьох регіонах України. Широкий
набір марок і конструкцій косарок містить 3 самохідні, 2 причіпні, 8
начіпних і 2 кінні. Практично Україна свої потреби в косарках може
повністю забезпечити. Однак начіпні та кінні косарки — малопродуктивні,
самохідні та причіпні — задорогі. Тому в ННЦ “ІМЕСГ” розроблено
високопродуктивну, з розширеними функціональними можливостями (та, до
того ж, з помірною ціною) 4-метрової ширини захвату ротаційну косарку з
верхнім клинопасовим або ланцюговим приводом, яка після зменшення
кінематичного режиму протягом години легко переобладнується за потреби в
ротаційні граблі. Конструкцією передбачено її агрегатування з наявними в
господарствах поширеними енергозасобами, включаючи й зернозбиральні
комбайни. Вартість косарки-граблів — 15 тис. грн.

У господарствах часто виникає потреба скосити невелику ділянку трав у
валок для заготівлі обмеженої кількості сіна або сінажу, а купляти
спеціалізовані самохідну, причіпну або начіпну косарку з трактором —
задорого. У такому разі можна використати кормозбиральні комбайни,
загрегатовані з трав’яними жниварками, які постачаються в комплекті з
комбайнами. Для цього привод живильно-подрібнювального апарата
від’єднують, а жниварки залишають і розширюють її вихідне вікно для
проходу скошеної маси під живильником і мостами комбайна. Так вчинили в
сезон заготівлі кормів 2002 р. в одному акціонерному товаристві за
рекомендацією науковців із ННЦ “ІМЕСГ”. Для скошування трав вони
використали самохідний кормозбиральний комбайн, виготовлений на базі
“Херсонця-200” з адаптерами від КСК-100, зокрема, трав’яною жниваркою із
шириною захвату 4,2 м. Продуктивність такого агрегату на скошуванні трав
сягала 5 га/год. У такий спосіб було заготовлено близько 100 т якісного
сіна з бобових трав без додаткових капітальних вкладень. Аналогічно у
разі потреби можна переробляти й інші кормозбиральні комбайни. Вартість
переобладнання — 1,5 тис. грн.

gd?61

gd¶I

укурудзяного силосу весь сезон 2002 року. Основна продуктивність
комбайна сягала 48 т/год за врожайності маси 360–370 ц/га та воскової
стиглості зерна. Практично всі стебла розщеплені, а зерно подрібнене, що
і потрібно для кращого поїдання кормів коровами. Високий темп заготівлі
та ретельне трамбування маси у бетонованому сховищі потужними тракторами
стали запорукою отримання близько 4 тис. т якісного силосу. Достатні
обсяги заготовленого якісного корму є основою отримання 5-тисячних
надоїв від кожної корови за мінімальних затрат кормів і коштів. Як
свідчать розрахунки, впровадження запропонованого обладнання виправдовує
затрачені кошти вже після заготівлі 300 т силосу практично за 1–2 дні
роботи. Окрім усунення основного недоліку КСС-2,6 — неякісного
подрібнення маси, — підсилено балку протирізальної пластини та виключено
нагромадження маси на осі коліс. Перше вдосконалення виключає згинання
балки та зв’язаних із нею деталей за аварій барабана, а друге — часті
зупинки комбайна для очищення підтранспортерного простору. Все це
підвищує експлуатаційні показники комбайна.

Розроблений у ННЦ “ІМЕСГ” ребристий рекатер, призначений для якісного
подрібнення кукурудзяної маси на силос, зерносінажу та зернових на
зелений корм. Зокрема, під час збирання люцерни у фазі бутонізації або
подібних бобових ребристий рекатер дає пастоподібну масу, яку охоче
поїдають свині. Він встановлюється на серійні кормозбиральні комбайни
КСС-2,6, КСК-100, Є-28 та КПІ-2,4, замість гладеньких піддонів
подрібнювальних барабанів, протягом одного робочого дня без заміни решти
деталей і вузлів. Конструкція захищена двома патентами України на
винахід і корисну модель. У процесі багаторічної виробничої перевірки
одержано позитивні відгуки користувачів. Застосуванням ребристих
рекатерів досягається: зменшення втрат корму під час згодовування до
40%, економія палива завдяки збільшенню завантаженості транспорту 0,15
кг/т, підвищення надоїв або приросту ВРХ до 20%, економія концентрованих
кормів до 40%, зменшення площ посівів кукурудзи на силос на 30% та
обсягів силососховищ на 25%, зменшення кількості рядів ножів на барабані
до 3, підвищення продуктивності комбайнів до 20% (порівняно з короткою
різкою), зменшення питомих енергозатрат і металомісткості комбайнів,
порівняно із зарубіжними аналогами, на 20–30% і коштів на закупівлю
дорогих зарубіжних комбайнів — до 20 разів. Обладнання виправдовує себе
після заготівлі 300 т силосу. Вартість ребристого рекатера — 3 тис. грн.

У сучасних кормозбиральних комбайнах застосовують, зазвичай,
подрібнювачі барабанного типу з нахиленими в площині різання ножами, що
істотно ускладнює конструкцію барабана, оскільки різальна бровка ножів
має бути виконана по складній еліпсній кривій. А в деяких конструкціях
подрібнювальних барабанів кількість ножів сягає 48 штук. Тому виникла
потреба в розробці барабана з прямолінійними ножами за одночасного
збереження переваг ковзаючого різання, яке реалізовано в класичних
схемах барабанних подрібнювачів. Для розв’язання цього завдання автором
запропоновано запатентований удосконалений подрібнювач кормозбирального
комбайна з так званим нахиленим барабаном. Подрібнювач складається з
циліндричного корпуса, в нижній частині входу якого розташовано
протирізальну пластину, а з протилежного боку — вихід. Усередині корпусу
розміщено нахилений подрібнювальний барабан. По периферії барабана
встановлені паралельно валу барабана порожнисті балки прямокутного
перерізу, на зовнішньому боці яких по циліндричній напрямній закріплені
болтами ножі. Болти перетинають порожнину балок. Протирізальна пластина
перехрещується з віссю барабана під кутом, якщо дивитися на подрібнювач
із боку входу. Цей кут має бути меншим за кут защемлення між ножами та
пластиною. Протирізальну пластину доцільно встановлювати горизонтально,
а барабан — під кутом до горизонту, щоб полегшити стикування
подрібнювача із живильником та приводом барабана. Суміжна з ножами
верхня бровка протирізальної пластини виконана криволінійною і
приставлена з мінімальним зазором до циліндричного барабана. Так
вдається істотно спростити конструкцію барабана та зміцнити кріплення
ножів на балках барабана. Деяке ускладнення конструкції однієї
протирізальної пластини переважається спрощенням декількох балок, ножів
і барабана в цілому. Розроблення робочої документації на виготовлення
макетного зразка вдосконаленого подрібнювача до “Козака” та його аналога
“Херсонця-200” грунтувалося на таких параметрах: діаметр барабана — 600
мм; ширина барабана — 960 мм; частота обертання барабана — 1000 об./хв;
кількість рядів ножів на барабані — 8; нахил барабана до протирізальної
пластини — 8°. Розроблений комплект креслень переданий
експериментальному виробництву ННЦ “ІМЕСГ” для виготовлення макетного
зразка подрібнювача з нахиленим барабаном до експериментального комбайна
“Козак” і серійного кукурудзозбирального комбайна “Херсонець-200”.
Розроблювана ідея експериментально перевірялася на макетному зразку,
виконаному у вигляді січкарні. Отримано позитивні результати.

Для полегшення та прискорення найважчої та найвідповідальнішої операції
подрібнення кормів ННЦ “ІМЕСГ” розробив малогабаритні дробарку зерна та
подрібнювачі стеблових і соковитих кормів.

Розроблено принципово нову коренерізку барабанного типу, яка за
потужності електродвигуна 3 кВт під час різання буряків досягла
продуктивності 10 т/год завдяки застосуванню оригінальних робочих
елементів та органів. За використання двигуна в однофазному режимі
продуктивність зменшувалася до 5 т/год, що цілком достатньо для потреб
особистих і фермерських господарств. Якість різання коренеплодів така,
що подрібненою масою можна годувати курей, свиней, ВРХ та інших тварин.
Простота конструкції дає змогу виготовляти розглянуту коренерізку за
1000 грн, що значно дешевше за подібні за продуктивністю та якістю
роботи пристрої. Зручність в експлуатації та простота в обслуговуванні
довершують переваги запропонованої коренерізки.

Розроблене сімейство дробарок зерна містить трифазну модифікацію ДВРЗ-3
з продуктивністю 1 т/год, потужністю електродвигуна 5,5 кВт і вартістю
1500 грн, ДВРЗ-2 з продуктивністю 0,5 т/год і потужністю 3 кВт і зручну
в експлуатації однофазну модифікацію ДВРЗ-1. За конструкцією вони
прості, надійні в експлуатації та дешевші за аналоги в 1,5-2 рази.
Якісна дерть виробляється для свиней, корів і птиці. Вміст не
рекомендованої наукою пилоподібної фракції не перевищує 5%, чим
запропонована дробарка вигідно різниться з безрешітними, де цей показник
сягає 20%. Модуль подрібнення швидко регулюється зміненням зазору між
молотками й решетом або решіт із відповідними отворами. За 8-годинний
робочий день однофазною дробаркою можна приготувати близько 1,6 т дерті.
Варість двох останніх моделей зернодробарок — 1 тис. грн. Окрім зерна,
дробарки можна використовувати для подрібнення цілих качанів кукурудзи,
сіна на вітамінне борошно, молоти зерно, перець-горошок, лавровий лист
тощо для харчових потреб.

Для подрібнення стеблових кормових рослин у ННЦ “ІМЕСГ” розроблено
оригінальну барабанну січкарню із захищеною в Держпатенті України
конструкцією. Запропоновані технічні рішення дали змогу зробити
подрібнювач малогабаритним, легким за масою та елементарною кінематичною
схемою приводу. За продуктивності 500 кг/год можна протягом години
приготувати подрібнену масу для 5–8 корів. Вартість січкарні — 1 тис.
грн. Конструкція січкарні дає змогу регулювати довжину різання в межах
4–50 см, що можна використати під час подрібнення лікарських трав і
подібного для харчових потреб.

Впровадження запропонованих інновацій у сільськогосподарське виробництво
України дасть змогу підняти рентабельність тваринництва на 25–30% і
запобігти збитковості продукції тваринництва.

Похожие записи