Реферат на тему:
Гідні нащадки червоної степової
Південний та східний регіони України впродовж ХХ століття лишалися
зоною переважного розведення червоної степової породи, що створена ще в
першій половині ХІХ століття способом народної селекції в екстремальних
умовах континентального посушливого спекотного клімату степової зони
України.
До 1963 року червону степову породу покращували переважно методом
чистопородного розведення. Пізніше почали широко використовувати
англерську і червону датську породи для схрещування з матками червоної
степової, аби одержати поліпшені породи тварин молочного типу, які мали
б міцну конституцію червоної степової худоби, високу жирномолочність і
придатність до машинного доїння. Проте масова “англеризація” червоної
степової худоби не дала очікуваних результатів підвищення молочної
продуктивності у помісних тварин. Тому наприкінці 70-х років у
схрещуванні почали використовувати голштинську породу.
Схрещування проводили за схемою, яка передбачала одержання й розведення
“в собі” помісних тварин умовної кровності за поліпшувальною породою від
5/8 до 3/4. Голштинізований тип створено за допомогою відтворного
схрещування червоної степової породи та жирномолочного типу з
червоно-рябою голштинською породою за класичною схемою, використовуючи
новітні теоретичні розробки, які з успіхом апробовано під час створення
нових українських червоно-рябої та чорно-рябої молочних порід.
Корови української червоної молочної породи
Корова Лінія 9242, дата народження 17.05.1999 р. Лінія Неневе 1629391.
Батько М.Парамот 5206117. Надій за 4 лактацію за 305 днів — 9114 кг,
вміст жиру — 3, 57%, білка — 2,93%.
Довічна молочна продуктивність за 4 лактації становить 24544 кг, жиру —
3,50%, білка – 3,0%.
Українська червона молочна порода
Виведення української червоної молочної породи завершено 2003 року.
Організаціями-оригінаторами визнано Інститут розведення і генетики
тварин, Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова
“Асканія-Нова”, Інститут тваринництва центральних районів, Інститут
тваринництва, Кримський, Одеський, Миколаївський, Луганський та
Донецький інститути агропромислового виробництва, Кіровоградську та
Запорізьку державні сільськогосподарські дослідні станції УААН.
Під час створення української червоної молочної породи та для збереження
генофонду вихідної червоної степової породи значною мірою
використовували спосіб трансплантації ембріонів. Одержані із
застосуванням біотехнологічного методу трансплантації ембріонів племінні
бугаї справили помітний вплив на формування української червоної
молочної породи. Середня продуктивність донорів червоної молочної худоби
за кращу лактацію перевищувала 7700 кг молока за підвищеного вмісту жиру
(4,28%). За період із 1992 року проведено 332 гормональні обробки,
одержано 2223 якісні ембріони.
Слід зазначити, що середній надій 6096 вибраних для апробації корів
нової породи за 305 днів першої лактації становить 4602 кг молока за
вмісту 3,86% і виходу 177,8 кг молочного жиру і 3,29% та 165,4 кг
молочного білка. За кращу лактацію відповідні показники сягали 5902 кг
молока за вмісту 3,84% і виходу 227,2 кг жиру і 3,29% та 213,1 кг
молочного білка. У таблиці наведено дані продуктивності 1310 корів
жирномолочного і 4786 — голштинізованого внутрішньопорідних типів за 305
днів першої та кращої лактацій.
У генеалогічній структурі породи виведено сім заводських ліній у
голштинізованому і п’ять — у жирномолочному внутрішньопорідних типах. У
процесі генезису породи сформовано також 17 споріднених груп у
голштинізованому і 69 — у жирномолочному внутрішньопорідних типах.
Аналіз наданих для апробації матеріалів засвідчує якісну специфічність
заводських ліній за основними селекціонованими ознаками. До найбільш
бажаних за числом ознак із вищим за середньопопуляційний рівень
фенотиповим проявом у комплексних лініях найбільше наближаються проміжні
заводські лінії Чіфа 1427381 — Валіанта 1650414, Хеневе 1269391, Інгансе
343514 і Кевеліе 1620273 голштинізованого та Цирруса 16497, Фрема 17291
і Монарха 18965 жирномолочного внутрішньопорідних типів.
Кращими з розведення тварин червоної молочної породи є стада племзаводів
і племрепродукторів “Чумаки” і “Любомирівка” Дніпропетровської області;
“Росія”, “Більшовик” і “Малинівка” Донецької; “Зоря” і “Лідія”
Херсонської; ім. Кірова Запорізької; “Нива” Одеської областей;,
“Широке”, ім. Фрунзе, “Партизан”, “Кримський” АР Крим та інші.
?????????#?від якої за 305 днів кращої лактації одержали 11405 кг молока
із вмістом 4,18% і за виходу 476,8 кг молочного жиру. Від 17 рекордисток
протягом їхнього продуктивного життя надоїли понад 60 т молока, а від 12
корів одержали понад 2,5 тонни молочного жиру, в тому числі від Балабони
2436 (“Широке”) — 3072,7 кг і від Золотої
Корова Рослая 21537, дата народження 26.10.1998 р. Лінія Чіфа 1427381.
Батько Монітас 21414. Надій за 4 лактацію за 305 днів — 5926 кг, вміст
жиру — 3, 46%, білка — 3,03%. Довічна молочна продуктивність за 5
лактацій становить 26534 кг, жиру — 3,76%, білка — 3,12%.
Корови української червоної молочної породи за ефективністю їхнього
довічного використання не поступаються аналогам вихідних порід.
Тривалість господарського використання корів за належних умов годівлі й
утримання становить чотири-сім лактацій. Тварин нової породи успішно
розводять у всіх південних областях України та в Криму, що свідчить про
можливості інтродукції, високі адаптаційні та акліматизаційні якості. За
резистентністю худоба нової породи не поступається материнській
(червоній степовій) і батьківським (англерській, червоній датській,
голштинській) породам. В однакових умовах годівлі й використання тварини
нової породи суттєво не відрізняються від червоних степових за стійкістю
до захворювань на лейкоз та мастити.
Середній індекс вимені в корів нової породи коливається в межах від 41
до 45%, інтенсивність молоковіддачі — від 1,70 до 1,90 кг/хв. Під час
дослідів у бугайців нової породи виявлено тенденцію до збільшення живої
та забійної маси порівняно з ровесниками червоної степової породи.
Результати контрольних забоїв свідчать: різниці в забійних якостях і
хімічному складі м’яса немає.
Відтак, українська червона молочна порода худоби є перспективною і
конкурентоспроможною, оскільки проти вихідної поліпшеної червоної
степової породи істотно підвищує ефективність використання корів.
Українська чорно-ряба молочна порода
У грудні 2004 року науково-технічна рада Міністерства аграрної політики
України затвердила висновки експертної комісії щодо створення південного
внутрішньопорідного типу української чорно-рябої молочної породи з
придніпровським і придністровським зональними заводськими типами та
родинами з генетичним потенціалом продуктивності 6–8 тис. кг молока із
вмістом 3,72–3,97% жиру і 3,2–3,3% білка.
Наразі загальна чисельність поголів’я нового внутрішньопорідного типу
становить близько 80 тис. голів, у тому числі в племінних господарствах
— понад 11 тис. голів, з них 6200 — корови. Середній надій корів за
першу лактацію становить 6051 кг, за другу — 6428 кг, повновікових —
6564 кг молока; вміст жиру та білка в молоці, відповідно, — 3,79–3,80%
та 3,20–3,30 відсотка.
Корови нового типу мають міцну статуру, задовільно розвинуті м’язи,
притаманну молочній худобі форму тулуба. Їхня жива маса сягає 522 — 609
кг. Середні проміри корів становлять: висота в холці — 132–136 см,
глибина грудей — 72–75 см, ширина грудей — 42–46 см, навскісна довжина
тулуба — 153–157 см, обхват грудей — 190–195 см. Вим’я в них
чашоподібної і ванноподібної форми, інтенсивність молоковіддачі — в
межах 1,84–2,28 кг/хв, індекс вимені 43,0–44,0 відсотка.
Корови нового типу, якщо порівняти з тваринами червоної степової породи,
на 14,6–14,7% менше хворіють на субклінічну форму маститу. Тварини
характеризуються задовільною відтворною здатністю. Середній вік першого
отелення в них становить 834 дні, а тривалість сервіс-періоду — 89–140
днів. Вихід телят на 100 корів — 90 голів. Корови нового типу мають
задовільну теплостійкість, яка дає можливість реалізувати високий
генетичний потенціал продуктивності в умовах Півдня України.
Отже, наукові дослідження й практичний досвід свідчать: тварини
південного внутрішньопорідного типу української чорно-рябої молочної
породи, якщо порівняти з аналогами вихідних червоної степової та
чорно-рябої порід, мають значно вищу молочну продуктивність, кращий
екстер’єр, підвищену інтенсивність молоковіддачі, вищу інтенсивність
росту та відгодівельні якості.
На перспективу селекційна робота з тваринами південного
внутрішньопорідного типу української чорно-рябої молочної породи
спрямована на одержання тварин з умовною часткою кровності за
голштинською породою — 62,5–87,5%. Планується проведення всебічної
оцінки одержаних тварин за комплексом ознак і чітким підбором бугаїв до
тварин кінцевої структури за породністю, які відповідають цільовим
стандартам новоствореного типу. Нині розведення тварин нового типу в
південно-східних областях і АР Крим є перспективним і економічно
ефективним.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
