.

Формування прибуткового тваринництва (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2114
Скачать документ

Реферат на тему:

Формування прибуткового тваринництва

Головними чинниками, що визначають ефективність галузі тваринництва, є
використання високопродуктивних порід і типів усіх видів тварин і
створення умов для максимальної реалізації генетичного потенціалу їхньої
продуктивності. Автори розповідають, як зі своїми завданнями
справляються в репродукторах великої рогатої худоби та свиней ТОВ
“Агрофірма “Світанок”.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Світанок”
Мар’їнського району Донецької області є одним із провідних господарств
за чисельністю великої рогатої худоби, свиней, їхньою продуктивністю та
культурою ведення тваринництва. Від 29 грудня 2005 року господарство має
статус племінного репродуктора з розведення українських червоної і
чорно-рябої молочних порід корів, а також великої білої породи свиней.

Територія агрофірми належить до степового агрокліматичного району з
помірно континентальним кліматом. Максимальна температура влітку сягає
38…40°С, а мінімальна в окремі місяці взимку знижується до -30°С.
Випадання опадів протягом року нерівномірне. Річна сума опадів — у
середньому 504 міліметри.

Станом на 1 січня 2007 року загальна земельна площа господарства
налічувала 4636 га, у тому числі сільськогосподарських угідь — 4013 га,
з них ріллі — 3571, сіножатей — 443, природних пасовищ — 102,
багаторічних насаджень — 14 га. Зрошуваних земель — 242 га. Виробнича
структура господарства складається з тракторно-польової бригади, трьох
тваринницьких ферм, у тому числі ферми великої рогатої худоби і двох —
із розведення племінних свиней.

У середньому в господарстві працюють понад 200 осіб.

У структурі товарної продукції провідне місце (59,5%) належить
рослинництву. Частка продукції тваринництва становить 39,5 відсотка.

Виробництво валової продукції 2006 року в грошовому вираженні становить
6867 тис. грн, у тому числі продукції тваринництва — 2783,8,
рослинництва — 4083,5 тис. грн. Вихід валової продукції на одного
середньорічного працівника становив 32,09 тис. грн. Позаминулий рік у
“Світанку” завершили з прибутком 396,7 тис. грн за рентабельності 7,5%,
а 2006 року прибуток зріс до 662 тис. грн за рентабельності 7,2
відсотка.

Основні показники розвитку рослинництва та тваринництва,
господарсько-фінансової діяльності свідчать про стабільність у
забезпеченні тваринництва кормами та ефективність виробництва продукції.
Так, урожайність озимої пшениці за останні три роки становила 44–48
ц/га, жита і ячменю — 30–35, кукурудзи (на зерно) — 50–60, сорго —
25–30, соняшнику — 14–18, кукурудзи на силос і зелений корм — 150–180,
однорічних трав — 60–65, багаторічних трав на сіно — 70–78 і на зелений
корм — 250–300 ц/гектар.

Розвиток молочного скотарства характеризується такими основними
показниками: середньорічне поголів’я ВРХ налічує 1050 голів, у тому
числі 420 корів; середній удій на корову — 3778 кг; собівартість 1 ц
молока — 88,2 грн; витрати кормів на 1 ц молока — 1,24 к. о.; затрати
праці на 1 ц молока — 5,1 люд·год.; рентабельність виробництва молока —
28,6 відсотка.

Технологічні рішення на фермі великої рогатої худоби

У “Світанку” послуговуються стійлово-вигульною технологією утримання
корів за використання вигульно-кормових майданчиків, а також
стійлово-пасовищною. Спосіб утримання корів — прив’язний із
упровадженням елементів потоково-цехової технології виробництва молока.
За такої технології на молочній фермі функціонують корівники на 200
корів, родильне відділення з профілакторіями для телят до
двадцятиденного й шестимісячного віку, приміщення для молодняку після
шести місяців, прифермський цех первинної обробки (охолодження) молока,
ветеринарний пункт, лабораторія штучного осіменіння тварин, фуражний
двір для зберігання соковитих і грубих кормів, естакада для завантаження
тварин та інші технологічні приміщення й служби, що забезпечують
закінчений технологічний процес.

Усталена в господарстві технологія передбачає дворазове доїння корів у
молокопровід АДМ-8А, роздавання кормів мобільними кормороздавачами типу
КТУ-10К. Концентровані корми під час доїння корів у стійлах роздають з
урахуванням продуктивності тварин. Гній із приміщень видаляють
транспортерами типу ТСН-3Б, а відвозять до гноєсховища тракторним
причепом 2 ПТС-4М. У приміщеннях корів напувають із реконструйованих
автонапувалок, з розрахунку одна напувалка на дві корови, а на вигульних
майданчиках — з групових напувалок. Молодняк великої рогатої худоби
взимку утримують у приміщеннях, влітку — в таборах і на прифермських
майданчиках.

У середньому за останні чотири роки структура заготовлених кормів така:

– грубі — 22,0%, з річними коливаннями від 16,3 до 26,4%;

– соковиті — 31,7% (28,1–38,1%);

– концентровані — 39,6% (35,9–48,8%);

– інші — 6,8% (0,6–11,6%).

Середньорічна структура витрат кормів (за поживністю) для корів:

– грубі — 21,7% (17,3–24, %);

– соковиті — 50,3 (43,6–54,4%);

– концентровані — 20,3 (15,9–25,8%);

– інші — 7,7% (3,5–12,4%);

– для молодняку великої рогатої худоби:

– грубі — 29,7% (26,0–34,2%);

– соковиті — 38,6% (36,6–41,2%);

– концентровані — 21,3% (13,8–25,9%);

– інші — 10,2% (8,9–11,5%).

Характеристика племінних і продуктивних якостей стада ВРХ

Вихідне стадо червоної молочної худоби було представлено переважно
тваринами жирномолочного внутрішньопорідного типу української червоної
молочної породи (ЖЧМ). Потім визначили селекційну перспективу переходу
до розведення голштинізованого внутрішньопорідного типу цієї самої
породи (ГЧМ) та південного внутрішньопорідного типу української
чорно-рябої молочної породи (ПТ УЧРМ). Останніми роками селекційне
удосконалення стада в господарстві здійснюють під керівництвом та за
безпосередньої участі науковців лабораторії генофонду порід південного
регіону Інституту розведення і генетики тварин УААН, який є головною
науковою установою з питань селекції та генетики тварин в Україні.
Селекціонери працюють згідно з планом племінної роботи, який розробив
2006 року зазначений науковий підрозділ.

Аналіз селекційно-генетичної ситуації у молочному стаді племінного
репродуктора “Агрофірма “Світанок” свідчить, що наразі середня умовна
кровність поголів’я корів за основною поліпшувальною голштинською
породою становить близько 40% (табл. 1). Визначена перспектива
селекційного поліпшення стада передбачає підвищення умовної кровності за
голштинською породою до 75% у тварин голштинізованого
внутрішньопорідного типу української червоної молочної породи та до
75–87,5% — у тварин південного

H

gdAD?

нцевої структури за умовною кровністю планується подальше розведення “в
собі” за використання оцінених за потомством 3/4–7/8-кровних бугаїв —
поліпшувачів новостворених порід.

На сьогодні молочна худоба має достатньо високу (близько 30%) частку
спадковості вихідної поліпшуваної червоної степової та поліпшувальної
англерської порід. У кінцевій структурі за умовною кровністю планується
збереження частки зазначених порід на рівні близько 12,5% для
забезпечення достатньо високої адаптаційної здатності, тривалості
використання в стаді та підвищення вмісту жиру й білка в молоці. За
надоєм корови стада в середньому переважають стандарт першого класу
новоствореної української червоної молочної породи, який визначено
інструкцією з бонітування 2004 року, а за вмістом жиру в молоці — дещо
їм поступаються (на 0,08 відсотка).

Одночасно з поліпшенням за основними селекціонованими ознаками молочної
продуктивності в стаді тут здійснюють також оцінку та добір корів за
екстер’єром з використанням сучасної методики лінійної оцінки за типом
будови тіла. Результативність такого добору підтверджується достатньо
високою серед-ньою оцінкою типу будови тіла корів (понад 81 бал), що
відповідає категорії “добре з плюсом” (табл. 1). Щорічна оцінка
корів-первісток за типом будови тіла дає можливість узагальнити
тенденції та підкоригувати вибір плідників.

Дальше підвищення рівня вирощування та удосконалення технології
утримання ремонтного молодняку має сприяти зниженню середнього віку
першого отелення корів, який поки що сягає 29,2 місяця за його
оптимального значення 27 місяців.

Порівняльна оцінка корів засвідчує деяку перевагу за молочною
продуктивністю голштинізованого внутрішньопорідного типу української
червоної молочної породи. На користь визначеної селекційної стратегії
свідчить і оцінка типу екстер’єру. Основні проміри тулуба
корів-первісток голштинізованого типу УЧМ породи такі: висота в крижах —
128,5 см; коса довжина тулуба — 149,4 см; обхват грудей — 178,9 см, а
тварин південного внутрішньопорідного типу української чорно-рябої
молочної породи, відповідно: 133,4 см, 150,1 та 180,4 сантиметра.

За віком першого й другого отелень деяку перевагу (молодший вік)
зафіксовано в корів південного типу української чорно-рябої молочної
породи. За показниками відтворної здатності (міжотельний інтервал і
коефіцієнт відтворної здатності) відзначено деяку перевагу тварин менш
продуктивного жирномолочного типу української молочної породи.

Кращі корови молочного стада

У формуванні та прогресивному розвитку стада велику увагу приділяють
високопродуктивним коровам (рекордисткам). Їм надають перевагу, коли
закладають нові маточні родини. За екстер’єром рекордисток визначають
модельний тип і мету подальшої селекції за типом будови тіла.

На сьогодні надій лактуючих високопродуктивних корів стада агрофірми
“Світанок” перевищує 5000 кг за максимального надою у рекордисток
української червоної молочної породи Чубатої 2543 і Лєйки 2096 близько
6,5 тис. кг (табл. 2). Розробленим перспективним планом племінної роботи
передбачено роздоювання кращих корів до 8000 кг і вище за значного
збільшення числа рекордисток із надоєм понад 6000 кг за кращу лактацію.
Крім позитивного селекційного ефекту подальшого генетичного поліпшення
стада, заходи з роздоювання корів до рекордної продуктивності істотно
підвищуватимуть потенціал господарства з реалізації племінного
молодняку, зокрема, племінних бугайців.

Розвиток свинарства та інші галузі господарства

Протягом останніх років у господарстві створено високопродуктивне стадо
свиней великої білої породи. Поголів’я свиней вирізняється порівняно
високою продуктивністю, міцною конституцією, бажаним екстер’єром та
відгодівельними якостями. На фермах утримують 2500 голів свиней, у тому
числі 200 голів основних і 100 підконтрольних свиноматок. За минулий рік
валовий приріст живої маси свиней становив 209 тонн, одержано 4212 голів
поросят, реалізовано 174 тонн свинини, 120 голів племінного молодняку.
За даними бонітування 2006 року, 162 свиноматки зараховано до класу
“еліта”, 38 голів — до першого класу. За генеалогічною структурою 85
свиноматок належать до родини Тайги, 62 — до родини Ліри і 53 голови —
до родини Метелиці. Кнурів завозять із кращих племінних заводів України.
Всі кнури належать до класу “еліта”.

Продуктивні якості свиней характеризуються такими показниками:

– середньодобовий приріст — 510 г;

– вік досягнення живої маси 100 кг — 188 днів;

– витрати кормів на кг приросту — 5,3 к. о.;

– довжина туші — 135 см;

– товщина шпику — 28 мм.

Є в агрофірмі “Світанок” ще й 60 га саду сучасних сортів яблук, у тому
числі 15 га карликових сортів і 45 га — напівкарликових. За останні роки
врожайність яблунь закладеного молодого саду вже становить понад 6
ц/гектар.

Основу життєдіяльності господарства забезпечує парк
сільськогосподарських машин і автогараж, укомплектовані тракторами,
автомобілями та іншою необхідною технікою різних марок і модифікацій.

Продукцію господарства та його переробних цехів реалізовують через
мережу фірмових магазинів та ларьків у Донецьку, Мар’їнці та інших
населених пунктах.

Кадровий потенціал господарства

Своїм успішним розвитком на тлі загального помітного занепаду аграрного
сектору економіки “Агрофірма “Світанок” значною мірою завдячує
господарському ставленню до справи, порядності та діловим якостям її
генерального директора Віктора Гречука, який очолює господарство вже
понад десять років. Під його безпосереднім керівництвом, завдяки його
високопозитивному сприйняттю нових апробованих технологій у тваринництві
та рослинництві, було створено племінні репродуктори “Світанку”. Щоб
племінне скотарство й свинарство розвивалося і давало вагомі результати,
спеціалісти господарства підтримують тісні творчі стосунки з науковцями
Інституту розведення і генетики тварин та Донецького інституту
агропромислового виробництва УААН.

Ближчі перспективи розвитку на агрофірмі визначають такими завданнями:

– збільшення поголів’я корів основного стада до 500 голів, підвищення
середньої продуктивності стада до 5–6 тис. кг молока на корову за рік,
удосконалення системи роздоювання корів;

– заготівля не менше 60 ц к. о. на корову і 90 ц — на “складну”
свиноматку високоякісних кормів за оптимальної їхньої структури,
впровадження цілорічної однотипної годівлі худоби повнораціонними
кормосумішками;

– одержання 650–700 г середньодобового приросту молодняку великої
рогатої худоби і 450–500 г — свиней;

– упровадження електронного обліку продуктивності тварин, атестація
племзаводів;

– зростання рівня доходів працівників агрофірми, розвиток соціальної
інфраструктури населених пунктів.

Висока технологічна дисципліна, ретельний контроль за станом здоров’я
тварин, триразове виявлення тварин в охоті забезпечують підтримання
достатньо високого рівня відтворення худоби, а саме 90–95 телят на 100
корів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020