Реферат на тему:

Фінансова стійкість у механізмі господарювання підприємств АПК

gd«8

тва або затрат, тобто рентабельність. Величина і динаміка рентабельності
з погляду фінансової стійкості характеризує ступінь ділової активності
підприємства та його фінансове благополуччя. Значний практичний інтерес
становить питання про кількісні характеристики фінансової стійкості
підприємства — показники, за яких фінансовий стан підприємства можна
вважати стійким. Ця проблема ще не стала об’єктом грунтовного аналізу.
Зустрічається лише твердження, що “фінансовий стан підприємства можна
вважати стійким, якщо воно покриває власними оборотними засобами не менш
як 50% фінансових ресурсів, необхідних для здійснення господарської
діяльності, ефективно і цілеспрямовано використовує фінансові ресурси,
дотримується фінансової, кредитної й розрахункової дисципліни, тобто
платоспроможне…” (Кузнєцова Є. В. та ін.). У підприємств, які мають
низький рівень фінансової стійкості, спостерігається спад ділової
активності, рентабельності й віддачі наявних активів. Збитковість
фінансово-господарської діяльності свідчить про те, що підприємства
перебувають під загрозою банкрутства. Однак це не означає, що будь-яке
збиткове підприємство негайно збанкрутує. Збитковість може бути
тимчасовою, і не виключено, що керівництво й менеджери підприємства
знайдуть ефективні рішення і виведуть підприємство з фінансової кризи.
Проте і наявність високої фінансової стійкості не гарантує безпеки від
банкрутства. Фінансовий стан можна оцінювати за допомогою показників, що
характеризують потенційну і фактичну можливості господарств
розраховуватися по поточних зобов’язаннях, а також його фінансову
стійкість у довгостроковій перспективі. Фінансові показники та
коефіцієнти підприємств виступають як важливий інструмент аналізу руху
фінансових ресурсів. Використання фінансових коефіцієнтів та
співвідношень застосовується як всередині підприємства — для аналізу
поточних та стратегічних цілей фінансового менеджменту, так і зовнішніми
аналітиками — для незалежної та об’єктивної оцінки стану підприємства на
ринку, його конкурентоспроможності і т.ін. При цьому фінансові
коефіцієнти та показники виступають як відкриті дані, що їх
опубліковують у річних звітах підприємств, або можуть бути розраховані
за їх допомогою. Прикладом можуть бути проаналізовані фінансові
коефіцієнти для оцінки фінансової стійкості бурякоцукрових господарств
Бобровицького району (табл.). Аналіз відносних показників за 1996–2000
роки свідчить, що аналіз майнового стану підприємств Бобровицького
району та аналіз ділової активності, рентабельності не відповідає
нормативним значенням. Найвища ознака фінансової стійкості підприємства
— його здатність функціонувати й розвиватися в умовах внутрішнього та
зовнішнього середовища, що істотно змінюються. Для цього підприємство
повинно володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів і за потреби
мати можливість залучати позикові засоби, тобто бути кредитоспроможним.
Кредитоспроможним, як відомо, є підприємство, що має передумови для
одержання кредитних ресурсів і здатне своєчасно повернути одержану
позику з виплатою належних процентів за рахунок прибутку та інших
фінансових ресурсів. Кредитоспроможність підприємства тісно пов’язана з
його фінансовою стійкістю. Вона характеризується тим, наскільки вчасно
(тобто в повному обсязі та у встановлений строк) підприємство
розраховується з одержаними раніше кредитами, наскільки виявляється його
здатність за необхідності мобілізувати кошти з різних джерел на
прийнятних умовах тощо. Однак найістотнішим показником
кредитоспроможності є поточний фінансовий стан підприємства, а також
прогнозовані перспективи його зміни. Очевидно, що коли у підприємства
протягом певного періоду спостерігається тенденція до зниження
рентабельності, то падає і його кредитоспроможність. Зміна фінансового
стану підприємства в гірший бік у зв’язку зі зниженням рентабельності
може зумовити й загрозливі наслідки в результаті дефіциту коштів, а
саме: зменшення платоспроможності й ліквідності. Криза готівки, яка при
цьому виникає, призводить до того, що підприємство перетворюється на
“технічно неплатоспроможне”, а це у ринкових умовах може розглядатися
вже як перший крок на шляху до банкрутства і слугувати для кредиторів
причиною до позовів до арбітражних судів. Натомість більший розмір
прибутку і позитивна динаміка рентабельності сприятливо впливають на
фінансовий стан підприємства, підвищують його фінансову стійкість. Втім,
на наш погляд, це твердження справедливе лише до певних меж, бо вища
прибутковість зазвичай пов’язана з істотнішим ризиком. Це означає, що,
замість того, щоб одержати дохід, підприємство може зазнати значних
збитків, а у разі збереження такої тенденції — стати неплатоспроможним.
Отже, фінансова стійкість — це комплексне поняття, яке перебуває під
впливом різноманітних фінансово-економічних процесів, результативності
їхнього розміщення й використання і забезпечує розвиток виробництва чи
інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів при
збереженні платоспроможності та кредитоспроможності. Встановлено, що
умовою життєздатності підприємства та основою його розвитку в
конкурентному середовищі є стійкість (стабільність). У статті
проаналізовано внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на сталий
розвиток підприємства. Загальна стійкість підприємства має складну
природу й зумовлена своєчасною реалізацією продукції й отриманням
виручки, достатньої для розширеного відтворення, яке відповідає вимогам
ринку і задовольняє потреби розвитку підприємства. У роботі обгрунтовано
кількісні характеристики фінансової стійкості, зокрема його найвищі і
найнижчі ознаки. Такий підхід дає можливість прослідкувати взаємозв’язки
рентабельності і кредитоспроможності, попередити наслідок — зменшення
платоспроможності й ліквідності.

Похожие записи