Реферат на тему:

Економічні норми та технічний сервіс у тваринництві

*

турбіни, кораблі — 21–22, житлові будівлі — 80. Основні переваги
передових країн проявляються у значному скороченні термінів циклу
“дослідження — виробництво” і підвищених витратах усіх видів ресурсів на
стадіях виготовлення і випробування дослідних зразків. Це забезпечує
високу якість готової продукції і приводить до суттєвого зниження (у 3–5
разів) витрат на стадіях циклу “термін служби”. У процесі проходження
розробки на різних стадіях науково-дослідних і дослідно-конструкторських
робіт, серійного виробництва та експлуатації відбувається інтенсивне
зростання трудозатрат із виявлення та усунення помилок, дефектів,
допущених на цих стадіях. Так, дослідженнями встановлено, що нормативна
трудомісткість виготовлення трактора Т-150К становить 2567 люд.-год, а
трудомісткість робіт із технічного обслуговування та ремонту робіт за
амортизаційний період 10 років — 3284 люд.-год. Трактор узагалі як
найбільш складна та конструктивно відпрацьована машина має високий
коефіцієнт використання і відповідний виробіток. Порівняно з ним
гноєзбиральний транспортер є конструктивно простим засобом механізації,
а у тваринництві — це один із складних засобів. За одну зміну фактична
тривалість використання його не перебільшує двох годин. Проте
трудомісткість робіт із технічного обслуговування гноєтранспортера
тільки за один рік становить у середньому 357 люд.-год, а за термін його
служби — близько 2300 люд.-год. Кількість відмовлень у роботі цього
засобу з причин дефектів в експлуатаційний період становить 21,7%
загальної кількості відмовлень у роботі по всіх машинах і обладнанню
тваринницьких ферм, вірогідність безвідмовної роботи транспортера
ТСН-3,0Б — 0,24%. Аналогічними показниками характеризуються й інші
засоби механізації у тваринництві. Це свідчить про низький рівень
надійності техніки, який формується ще на стадіях циклу “дослідження —
виробництво”. Дослідженнями встановлено, що близько 60% усіх
раціоналізаторських пропозицій спрямовано на усунення недоробок і
помилок, допущених на стадіях створення машини. Найбільший ефект
досягається запобіганням помилок на довиробничій стадії життєвого циклу
продукції, а не усуненням недоробок у готових виробах. Витрати у сферах
обігу і споживання масової продукції в 6–20 разів більші, ніж її ціна.
За даними нормативної мережі Міністерства аграрної політики України,
витрати на експлуатацію і ремонт тракторів і вантажних автомобілів за
життєвий цикл у 20 разів перевищують їхню вартість. Наведені статистичні
дані свідчать, що готова продукція через низьку якість містить у собі
потенціал для зростання майбутніх експлуатаційних витрат. В умовах
ринкової економіки ці витрати повинні планувати виробники за рахунок
своїх підприємств. Підставою для цього повинні слугувати фактичні
трудозатрати на експлуатацію машини-попередника, з якої виробник створює
нову модифікацію чи її аналог. Такі трудозатрати відображають структуру
та види дефектів, що проявились в умовах рядової експлуатації машин. Це
найбільш об’єктивна інформація про недоробки і дефекти даного виду
техніки. Процес нормування трудозатрат треба розглядати як дослідницьку
роботу з багатофакторними функціональними залежностями. Тому наведені
вище технологічні й організаційні фактори необхідно розглядати у
взаємному поєднанні як у межах кожного виду факторів, так і між видами
цих факторів. Міру впливу кожного чинника або їх поєднань, тобто тісноту
зв’язку “фактор — норматив трудомісткості”, необхідно встановити шляхом
відповідних досліджень за попередньо обгрунтованим планом спостережень.
У результаті такого поєднання факторів виникає можливість створення
різних організаційно-технологічних варіантів змісту робіт для всіх видів
технічного обслуговування і ремонту та умов їх виконання. Тобто кожний
варіант змісту робіт буде являти собою окрему організаційно-технологічну
частину, яка містить у собі все необхідне для організації спостережень.
Це дасть змогу для будь-якого засобу, що використовується в
тваринництві, для будь-яких виробничих умов встановити такий зміст робіт
із технічного обслуговування і ремонту та вимоги до них, при виконанні
яких буде забезпечено високий рівень технічної готовності даного засобу.
Таким чином, розробка показників при нормуванні трудозатрат буде
слугувати вихідною базою для організації та планування робіт і
визначення необхідних для цього коштів. Крім цього, вони можуть бути
використані як один із критеріїв оцінки і порівняння існуючих та нових
поколінь техніки, а також дадуть можливість виявляти шляхи удосконалення
технічного сервісу в тваринництві. Приведені дослідження нормоутворюючих
факторів, що впливають на формування трудозатрат при здійсненні
технічного сервісу в тваринництві, дають можливість зробити такі
висновки: 1. Трудозатрати в тваринництві, особливо при спеціалізації і
концентрації виробництва, значною мірою обумовлюються рівнем механізації
і автоматизації трудомістких процесів у цій галузі. 2. Забезпечення
безперервності біотехнічного зв’язку в тваринництві “оператор — машина —
тварина — навколишнє середовище” можливе лише за умов підтримання
високого рівня готовності (0,95–0,98) застосовуваних засобів
механізації, який досягається своєчасним і якісним здійсненням
технічного сервісу: проведенням технічного обслуговування і ремонту цих
засобів. 3. Організація і матеріально-технічне забезпечення технічного
обслуговування і ремонту базуються на обгрунтованих трудозатратах по цих
видах послуг, об’єктивність і достовірність яких забезпечується
урахуванням цілого ряду технологічних і організаційних факторів. 4.
Порівняння витрат за життєвий цикл машин (термін створення — термін
служби) свідчить, що витрати за цикл служби машини значно перевищують
витрати за цикл її створення. Таке перевищення спричинюється витратами
на усунення недоробок і дефектів, закладених ще на стадіях її створення.
5. Найбільш важливими факторами формування трудозатрат є технологічні,
які визначають зміст виконуваних робіт та вимоги до них. Проте
трудозатрати залежать не тільки від технологічних і організаційних
чинників, але й від поєднання цих факторів між собою і між їх видами.
Тому визначення міри впливу кожного з них вимагає проведення досліджень
багатофакторної функціональної залежності. 6. Встановлення
організаційно-технологічних факторів, що впливають на ефективність
здійснення технічного сервісу в тваринництві, дасть змогу сформувати
об’єктивну вихідну базу не тільки для нормування трудозатрат, а також
для впровадження системи економічних норм і нормативів практично для
будь-яких виробничих умов. 7. Техніко-економічний аналіз витрат за
життєвий цикл машини, зокрема засобів механізації у тваринництві, дасть
можливість раціонально розподіляти та планувати витрати усіх видів
ресурсів на стадіях створення і служби цих засобів.

Похожие записи