Реферат на тему:

Ефективна альтернатива: легкозбірні корівники

Відродження молочного тваринництва в Україні потребує нових підходів до
розв’язання проблем цієї галузі. Стала цілком очевидною необхідність
створення нових спеціалізованих молочних ферм, які забезпечували б
молокопереробні підприємства високоякісною сировиною. Автори
обгрунтовують переваги будівництва нових ферм із використанням
легкозбірних корівників, які швидко можна змонтувати і ввести в
експлуатацію.

Корівник із легкозбірних конструкцій

Відродження молочного тваринництва в Україні потребує нових підходів до
розв’язання проблем цієї галузі. Стала цілком очевидною необхідність
створення нових спеціалізованих молочних ферм, які забезпечували б
молокопереробні підприємства високоякісною сировиною. Автори
обгрунтовують переваги будівництва нових ферм із використанням
легкозбірних корівників, які швидко можна змонтувати і ввести в
експлуатацію.

Створювати сучасні молочні ферми, на наш погляд, можна двома способами:
з допомогою реконструкції наявних тваринницьких приміщень, які сьогодні,
в зв’язку із зменшенням поголів’я ВРХ, не використовують, і будувати
нові ферми. Але як у першому, так і в другому варіантах в основу
виробництва має бути покладено нову високоефективну ресурсоощадну
технологію, яка забезпечувала б виробництво молока високої якості та
високу його рентабельність.

У пропонованій статті ми зупинилися на одному з перспективних напрямів
відновлення галузі молочного тваринництва — будівництві нових ферм із
використанням легкозбірних корівників, які можна швидко змонтувати і
ввести в експлуатацію. Ці корівники мають нові (для України)
об’ємно-планувальні рішення: їхня ширина — 33 м (проти 21–24 м), висота
— 11 м (проти 5 м); вони мають світловий гребінь і бокові штори, які в
холодну пору року опускають, а за тепла піднімають (фото 1).

Об’ємно-планувальні рішення легкозбірних корівників дають можливість
упроваджувати ресурсоощадну технологію виробництва, забезпечують
комфортні умови утримання тварин, якісний мікроклімат, що є надзвичайно
важливим для корів високопродуктивної породи.

Такі типи корівників широко використовують у європейських країнах із
м’яким кліматом. В Україні вже теж збудовано кілька нових ферм, в основу
яких покладено легкозбірні корівники. Але кліматичні умови України
жорсткіші за європейські: бувають зими, коли температура знижується до
–20…25°С.

Тому першочерговим завданням, яке слід розв’язати перед тим, як
широкомасштабно впроваджувати легкозбірні корівники, є оцінка якості
їхнього функціонування в умовах України.

У зв’язку з цим протягом трьох років у різні кліматичні періоди (в тому
числі і в екстремальний період зими 2005–2006 років, коли температура
повітря знижувалась до -25°С і трималася на такому рівні протягом 20
днів, що спостерігається в Україні один раз на 80 років) ми вивчали
температурний режим та інші показники в легкозбірних корівниках у
порівнянні з традиційними. Досліджували умови утримання тварин і їхній
вплив на поведінку, фізіологічний стан, продуктивность корів та якість
молока.

Дослідженнями встановлено, що температурний режим у легкозбірних
приміщеннях за низьких температур значно різниться з температурним
режимом у традиційних корівниках. Температура повітря в легкозбірних
приміщеннях лише на 2…3°С вища за температуру навколишнього середовища.
Так, якщо в нічний час температура повітря знижувалася до -23,3°С, то в
корівнику вона була на рівні +20,5°С (рис. 1).

У традиційному корівнику різниця між температурою навколишнього
середовища і всередині приміщення коливалася від +4°С вдень, до +10°С
вночі (рис. 2). За температури навколишнього середовища -20°С
температура в корівнику становила +9 градусів.

3/4

gdF7*

руху повітря навколишнього середовища (0,04–0,68 м/с), температура в
легкозбірному корівнику протягом доби на 1… 2°С нижча, ніж у
традиційному корівнику.

Наявність бокових штор у дослідному корівнику забезпечує швидкість руху
повітря на рівні нормативних параметрів (0,55 м/с). Для порівняння: в
типовому корівнику цей показник значно нижчий за прийнятні норми і
становить лише 0,16–0,27 м/с (табл. 1), що призводить до підвищеної
загазованості повітря всередині корівника. Так, наявність аміаку в
легкозбірних приміщеннях як у зимовий, так і в літній період у 2,5–4
рази менша, ніж у традиційному корівнику (табл. 1), і його рівень значно
менший за допустимі нормативні значення.

Висока якість мікроклімату в легкозбірних корівниках підтверджується й
рівнем бактеріального обсіменіння повітря. Так, у легкозбірному
корівнику він у 2,1 раза менший, ніж у традиційному.

Дослідження поведінки корів (рис. 4) свідчить про те, що умови їхнього
утримання в легкозбірних приміщеннях як у зимовий, так і в літній
періоди більше відповідають фізіологічним потребам тварин, аніж умови
традиційних корівників. Загальний час відпочинку корів протягом доби —
14,1 год (58,6% добового часу), тобто на 2,63 год довше, ніж вони
відпочивають у традиційному корівнику.

Відповідно, менше на 1,3 год вони стоять у бездіяльному стані.

За безприв’язної технології утримання в тварин з’являється новий елемент
поведінки — пересування. Якщо корови, яких тримають на прив’язі,
практично не рухаються (вони або стоять, або лежать), то за
безприв’язного утримання тварини рухаються протягом 1,2–1,3 год на добу,
що є надзвичайно важливим елементом не лише з погляду забезпечення
оптимального фізіологічного стану, а й для покращання їхньої відтворної
функції.

Завдяки дослідженням, також встановлено, що за використання для годівлі
тварин кормових столів тварина насичується кормом удвічі швидше. Так,
затрати на споживання корму з годівниць у традиційному корівнику
становлять 6,27 год (26,13%), а в легкозбірному, де послуговуються
кормовими столами, вони сягають лише 2,9–3,2 год (12,0–13,3%) за добу.
За рахунок скорочення часу на поїдання корму тварини більше
відпочивають, що позитивно впливає на молочну продуктивність.

Доїння корів у спеціалізованій доїльній залі на установці типу
“паралель”(її використовують за безприв’язної технології утримання
тварин у легкозбірних корівниках) як у зимовий, так і в літній періоди
забезпечує одержання молока значно вищої якості, ніж за технології
утримання корів у традиційних корівниках з доїнням на установці УДМ-100
типу “молокопровід”.

Так, бактеріальна забрудненість молока, отриманого в спеціалізованій
доїльній залі на установці “паралель” у літній період, практично вдвічі
менша, ніж у разі доїння корів безпосередньо в корівнику на установці
типу “молокопровід”.

Отже, результати дослідження свідчать, що нові легкозбірні корівники
забезпечують комфортні умови утримання тварин як у зимовий, так і в
літній періоди, тож їх можна широко використовувати і в Україні. А
ресурсоощадна технологія виробництва молока на основі легкозбірних
корівників — високоефективна й швидкоокупна.

З досвіду створення сучасних молочних ферм очевидно, що кожна конкретна
ферма потребує індивідуального підходу й певного рівня вкладення коштів,
залежно від умов і наявної матеріально-технічної бази для її створення.
Розрахунки свідчать: зменшити обсяг вкладень на створення сучасної
молочної ферми можна за рахунок використання старих тваринницьких
приміщень колишніх молочних ферм і комплексів.

Для цього треба їх реконструювати під нову ресурсоощадну технологію та
утримувати в них усі вікові групи молодняку. А для утримання дійного
стада будувати легкозбірні корівники й відокремлену від них
спеціалізовану доїльну залу.

Питання створення кожної конкретної молочної ферми потребує комплексного
опрацювання. Це й можливість використання наявних фермських приміщень та
оцінка ефективності проведення їхньої реконструкції, і обгрунтування
потреби в земельних ресурсах для забезпечення повноцінної кормової бази,
і визначення джерела формування стада тощо.

Похожие записи