.

Доходи сiльськогосподарського сектора як оцiнка ефективностi аграрної полiтики (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1229
Скачать документ

Реферат на тему:

Доходи сiльськогосподарського сектора як оцiнка ефективностi аграрної
полiтики

?????????O?ою фермерських сiмей, у яких витрати на життя перевищують
їхнiй дохід. У 1996 роцi, який, зазвичай, розглядають як добрий для
сiльського господарства, виходячи iз чистого доходу сектора, 29%
фермерських сiмей не мали достатнього доходу для покриття витрат на
життя. У 1999 роцi, коли чистий дохід скоротився, цей показник знизився
до 19% завдяки зростанню доходiв вiд дiяльностi поза фермеруванням (у
середньому 16 тис. дол.), яке бiльш нiж компенсувало середнє зменшення
доходiв сiмей вiд фермерування. Стан економiки сiльського господарства,
безумовно, має вiдносно бiльший вплив на сiм’ї, де основною дiяльнiстю є
сiльське господарство. Для таких сiмей бiльша залежнiсть вiд доходу
ферми в середньому призводить до менших витрат порiвняно з фермами, де
основна дiяльнiсть не пов’язана з сiльським господарством. Це явище
iлюструється суттєвою рiзницею в середньому доходi сiмей. У 1999 роцi
середнiй чистий дохід фермерiв, якi основний дохід отримали вiд
сiльського господарства, становив 55 тис. дол. порiвняно з 70 тис. дол.
доходу фермерiв, якi основну частку доходу отримали поза сiльським
господарством. Бiльша частка сiмей, якi дуже залежали вiд доходiв ферми,
мали витрати на життя бiльшi за свої доходи (27% проти 14% у 1999 роцi).
Крiм того, частка фермерських сiмей, у яких витрати на життя
перевищували дохід, мало змiнилася мiж 1996 та 1999 роками. У 1996 роцi
32% цих “залежних вiд фермерства” сiмей мали пристосуватися до
скорочення доходiв порiвняно з 27% у 1999 роцi. Дохід, одержаний поза
межами ферми, залишається важливим для здатностi “залежних вiд
фермерства” сiмей пристосовуватися до скорочення доходiв. У 1999 роцi
такi сiм’ї з негативною прибутковiстю вiд фермерства в середньому
отримали дохід поза межами ферми в 42,5 тис. дол. i витрачали на життя
21 тис. дол., порiвняно з 28 тис. дол. i 23 тис. дол., вiдповiдно, для
“залежних вiд фермерства” сiмей, сiльськогосподарське виробництво для
яких було прибутковим. …I не вiдображає багатства Загальноприйнятим є
уявлення, що низька вiддача вiд фермерування робить складним для
фермерських сiмей накопичення багатства — особливо для сiмей, дохід яких
суттєво залежить вiд сiльськогосподарської дiяльностi та
капiталовкладень у майно i якi не змогли знайти альтернативних джерел
доходу поза межами ферми. Сукупнi мiри доходу не вiдображають добробуту
фермерських сiмей у сенсi їхньої здатностi накопичувати багатство. У
1999 роцi сiмейнi ферми мали середнiй власний капiтал у приблизно 563
тис. дол. За даними обстежень Федерального резервного фонду за 1998 рiк
(останнi наявнi данi), середнє багатство сiмей в iнших галузях економiки
становило 283 тис. дол. — приблизно половину багатства фермерських
сiмей. Оскiльки бiльшiсть фермерiв є власниками бiзнесу, бiльш коректним
є порiвняння мiж сiм’ями — власниками бiзнесу у сiльському господарствi
та в iнших галузях. У цьому разi спiввiдношення мiж доходом сiм’ї та
власним капiталом залежить вiд ризику бiзнесу. Аналiз власного капiталу
сiмей показує, що в цiлому фермери є бiльш заможними, нiж сiм’ї, чий
бiзнес не пов’язаний iз фермерством. Медiанний середнiй капiтал
фермерiв-власникiв дорiвнював 351 тис. дол. порiвняно з 167 тис. дол.
для власникiв бiзнесу в iнших галузях. Однак частка фермерiв-власникiв
на нижньому (вiд’ємний власний капiтал) та верхньому (власний капiтал,
бiльший за 1,5 млн дол.) рiвнях є аналогiчною до часток на крайнiх межах
сiмей — нефермерiв. Рiзниця мiж капiталом власникiв-фермерiв i власникiв
в iнших галузях пояснюється структурою капiталу. Хоча приблизно 45%
усiєї землi орендується, 70% власного фермерського капiталу становить
саме вартiсть землi. На противагу цьому у бiльшостi видiв дiяльностi,
вiдмiнних вiд фермерства, основнi фонди орендуються, а вимоги до
капiталу є значно меншими. Оскiльки нефермерськi сiм’ї-власники не
потребують великих iнвестицiй у бiзнес, бiльшу частину багатства таких
сiмей складають грошi, не пов’язанi з бiзнесом. Рiзниця в структурi
майна сiмей також дала змогу фермерським сiм’ям накопичити бiльше
багатства протягом 1990-х рокiв, нiж нефермерським сiм’ям. Хоча
обмеженiсть даних не дає можливості зробити точну оцiнку змiн у власному
капiталi, загальна тенденцiя є очевидною: власний капiтал фермерiв мiж
1993 та 1999 роками зрiс на 54%, тодi як загальний середнiй власний
капiтал мiж 1992 та 1998 роками — лише на 32%. Сукупний дохід фермерiв
не вiдбиває проблеми заборгованостi Запозичення є джерелом капiталу не
для всiх ферм. Тiльки 42% ферм звiтували про наявнiсть боргу наприкiнцi
1999 року. Для тих, хто позичав, частка доходу має вiдкладатися для
сплати основного боргу та вiдсоткiв. Неочiкуване скорочення доходу може
зменшити спроможнiсть ферми обслуговувати борг, внаслiдок чого виникають
простроченi позики. Iсторичнi тенденцiї в частцi прострочених
сiльськогосподарських позик (сплата пiсля 30 та бiльше дiб) для
комерцiйних банкiв показує, що проблема сплати позик була найгострiшою в
1987 роцi — 11% вiд загального обсягу позик. Частка прострочених позик
зменшилася протягом 1990-х рокiв i залишалася на рiвнi приблизно в 3%
загального обсягу позик протягом кiлькох останнiх рокiв. Тiльки в 1996 i
1999 роках частка прострочених позик комерцiйних банкiв зростала.
Щорiчнi змiни в чистому доходi ферм не можуть показати таких помiрних
зростань прострочених позик. Мiж 1995 i 1996 роками чистий дохід
фермерiв зрiс на 49% i впав менше нiж на 3% мiж 1998 i 1999 роками.
Найбiльше рiчне скорочення чистого доходу ферм пiсля 1987 року
спостерiгалося мiж 1994 i 1995 роками (-24%), коли прострочена
заборгованiсть ферм зменшилася з 2,8% до 2,7% фермерських кредитiв
комерцiйних банкiв. Данi комерцiйних банкiв по кредитах нефермерським
видам дiяльностi для комерцiйних та промислових цiлей вказують на те,
що, за винятком початку 1990-х рокiв, частка прострочених позик для
фермерiв була вищою, нiж для iнших видiв дiяльностi. …не є показником
числа банкрутств фермерiв… Як i в iнших видах конкурентної дiяльностi,
кожного року з рiзних причин припиняє свою дiяльнiсть низка ферм. Часто
фермер виходить iз бiзнесу добровiльно. Згiдно з даними Асоцiацiї
американських банкiрiв (ААБ), протягом 1985—1999 рокiв пiк виходу
фермерiв з бiзнесу припав на 1986 рiк — 6,2%. Протягом 1990-х рокiв цей
показник був у межах 2—3%. У 80% випадкiв вихiд iз бiзнесу був
пов’язаний зi старiнням фермерiв i добровiльною лiквiдацiєю ферм, але
решту випадкiв було пов’язано з банкрутством. Хоча рiвень банкрутств
фермерiв був порівняно сталим протягом 1990-х рокiв, коливання рiчного
сукупного доходу фермерiв були великими. Найбiльшi зростання чистого
доходу фермерiв вiдбулися мiж 1995 i 1996 та мiж 1991 i 1992 роками. За
таких суттєвих зростань сукупного доходу число банкрутств фермерiв мало
б зменшуватися. Проте мiж 1995 i 1996 кiлькiсть їх зросла, а мiж 1991 i
1992 роками — не змiнювалася. Найбiльше зменшення чистого доходу
фермерiв вiдбулося мiж 1994 i 1995 (24%) та 1990 i 1991 (13%) роками.
Частка збанкрутiлих фермерiв також зростала в цей перiод, але дуже
незначно — 0,2%. Банкрутства являють собою накопичений ефект
багаторiчного поганого господарювання, i вони можуть траплятися через
кiлька рокiв пiсля початкового низького доходу. Чи фермери банкрутують
частiше за iнших бiзнесменiв? Управлiння справами малого бiзнесу
пiдсумувало данi Управлiння судами США стосовно кiлькостi банкрутств i
добровiльного припинення дiяльностi. Частка припинення бiзнесу в
несiльськогосподарському секторi коливалася мiж 13—16% — у 4 рази
бiльше, нiж у фермерiв. Частково рiзниця в рiвнi виходу з бiзнесу
пояснюється бiльшими початковими витратами на фермерування i бiльшим
рiвнем ризикового капiталу. Витрати на припинення дiяльностi для
багатьох видiв нефермерської дiяльностi є набагато меншими. Рiшення про
добровiльне припинення дiяльностi (на якi припадає найбiльша частка як
серед фермерiв, так i бiзнесменiв в iнших галузях) прийняти набагато
легше, якщо iнвестований у дiяльнiсть капiтал є невеликим або лiквiдним.
Якщо ж майно пiдприємства є малолiквiдним, що має мiсце в сiльському
господарствi, витрати на припинення бiзнесу можуть бути суттєвими. …Не
враховує внутрiшнього задоволення вiд фермерування Сiльська мiсцевiсть
ряснiє рiзними джерелами краси, такими як дика природа, чудовi краєвиди,
традицiї та культура. Як пiдприємцi фермери також насолоджуються
незалежнiстю та вiдповiдальнiстю, пов’язаними з веденням власного
бiзнесу. Задоволення вiд цих сторiн життя та працi на фермi нелегко
вимiряти в грошах. При опитуваннi, що визначає успiх їхньої дiяльностi,
вiдносно велика частка фермерiв заявила, що фермерування є настiльки ж
важливим, а в деяких випадках бiльш важливим, нiж будь-якi фiнансовi
мiркування. Стиль життя був головним чинником успiху для всiх груп малих
ферм. У кожнiй iз цих груп фермери обирали вiдповiдь “стиль життя” як
дуже важливий елемент успiху частiше за будь-який iнший елемент. Стиль
життя залишається важливим чинником успiху навiть серед власникiв
бiльших ферм. Для великих i дуже великих ферм велика частка в кожнiй
категорiї (80% i бiльше) вказувала на вiдповiдний доход як на дуже
важливий чинник успiху. Крiм того, 70% фермерiв у кожнiй з типологiчних
груп пов’язували успiх зi стилем життя.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020