Реферат на тему:

Декорнуація (знерожування) великої рогатої худоби

gda43

gdH 2 ержні вставляють у гумові трубки такого ж діаметра, один кінець
яких закривають пробкою, а другий, робочий, залишають відкритим. Можна
також палички опустити на 1—2 с у розтоплений парафін, а потім обгорнути
папером. Їх зберігають у скляній банці, закритій капроновою кришкою. У
процесі роботи кінець олівця звільняють від парафіну, паперу чи гуми.
Протягом 2 год після обробки телята непокояться. На 6—8-й день на місці
обробленої ділянки утворюється сухий струп, який відпадає через 2—4
тижні. Телят після обробки лугами не можна випускати на прогулянку в
дощову погоду, а при утриманні під коровами з метою запобігання опікам
молочної залози оброблені рогові горбики необхідно заклеїти
лейкопластиром. При застосуванні хімічних способів, особливо з
використанням рідких засобів, препарат може попасти на інші, не
захищені, ділянки шкіри як тварин, так і лікаря та його помічників, що
призводить до опіків. Тому ці способи не знайшли широкого застосування.
Запобігання рогоутворенню термічним методом. Цей спосіб вважається одним
із кращих. Телят знерожують у 15—20-денному віці металевими або
електричними припікачами (термокаутерами). На практиці частіше
використовують сталеві чи мідні припікачі у вигляді круглого стержня
завдовжки 150—200 і діаметром 25 мм. Їхній припікаючий конусоподібний
кінець має діаметр 20 мм і невелике заглиблення. На протилежний кінець
припікача одягають дерев’яну ручку. Під час роботи краще користуватися
2—3 припікачами. Їх розжарюють паяльними лампами. Навколо рогового
горбика у телят вистригають волос. На роговий горбик прикладають на
10—15 с стержень, розпечений до білого кольору. Слід мати на увазі, що,
коли нагріти термокаутер до 350°С (до темно-червоного кольору), не буде
глибокого припікання, оскільки шкіра прилипає до стержня. У результаті
тварина отримує опік другого, рідше — першого ступеня. При цьому ріст
рога не припиняється, тому що судинно-нервове сплетіння основи шкіри не
порушується. Температура ж близько 1000°С (світло-червоний і білий колір
кінця стержня) викликає моментальну коагуляцію тканин рогового зачатка
на достатню глибину з утворенням сухого струпа. Через 2—3 тижні він
самостійно відпадає. Для термічного припікання рогових зачатків
використовують електричні термокаутери. Працюють вони від електричної
мережі на 220 В через понижуючий трансформатор на 12 В або від
автомобільного акумулятора. Для припікання можна застосовувати звичайний
електричний паяльник з мідним наконечником завдовжки 12 мм і діаметром
10 мм. Кінець наконечника рівно зрізають і роблять на ньому заглиблення
на глибину 4 мм за допомогою 7-міліметрового свердла так, щоб залишилася
стінка завтовшки 1,5 мм. Коли наконечник добре нагріється, його
прикладають на роговий горбик і, помірно притискуючи, заглиблюють у
тканини на 3—4 мм. Потім термокаутер повертають убік на 90° і тим самим
видаляють корінь рогового зачатка. Нині успішно застосовують термічне
знерожування шляхом припікання рогових горбиків спеціальними
електротермокаутерами. Припікання рогових зачатків розжареним металом
нині застосовують рідко, тому що цей метод трудомісткий і
вогненебезпечний. Промислове виробництво електротермокаутерів було
налагоджене на Одеському заводі лабораторного обладнання. Слід
відмітити, що електротермокаутерами технічно досконалих конструкцій
повинні бути забезпечені всі господарства, які вирощують велику рогату
худобу. Новий безконтактний електротермокаутер для знерожування телят
випустила фірма Karl Leister (Швейцарія). Принцип його роботи
грунтується на використанні направленого струменя гарячого повітря,
нагрітого до температури 600°С. Прилад працює від електромережі з
напругою 220 і 110 В і має чотири змінні насадки для обробки ран різної
площі і під різним кутом. Температура повітря, яка виходить з насадки,
регулюється в межах від 200 до 600°С. Прилад має подвійну термоізоляцію,
тому його пластиковий корпус не нагрівається. Виробничі випробовування
електротермокаутера фірми Karl Leister на телятах відгодівельної ферми
графства Ланкашир (Англія) показали, що він зручний і надійний у роботі.
На знерожування однієї тварини віком 2—3 тижні витрачається 2—3 хв. В
Угорщині та Німеччині для припікання рогових горбиків у телят інколи
застосовують газові електротермокаутери, однак вони пожежонебезпечні і
менш зручні в роботі порівняно з електротермокаутерами. У США
знерожування великої рогатої худоби почали застосовувати іще на рубежі
ХІХ і ХХ століть. Однак необхідність масового знерожування телят як у
спеціалізованих молочних, так і м’ясних, порід виникла при відгодівлі
бугаїв на великих відгодівельних майданчиках. У виданих за останні роки
в США, Англії, Німеччині учбових посібниках і рекомендаціях із
скотарства поряд з використанням різних способів перевага віддається
термічному знерожуванню із застосуванням електротермокаутерів.
Запобігання рогоутворенню хірургічним методом. Оперативним способом
зачатки рогів у телят видаляють із 15-денного до 2-місячного віку, коли
кісткові рогові відростки зв’язані в основному тільки з шкірою і їх
легше видалити двокінцевим перфоративним ножем НП-2. Вказану операцію
краще проводити у 15—20-них телят. Ріжуча частина одного з ножів має
діаметр 20 мм (для телят місячного віку), другого кінця — 23 мм (для
телят 3-місячного віку). Можна також використовувати сталеву трубку із
зовнішнім діаметром 20 мм, краї якої на одному кінці заточують. Перед
операцією готують операційне поле. Однією рукою лікар ветеринарної
медицини фіксує теля за вухо, другою — накладає перфоративний ніж на
зачаток рога так, щоб його горбик знаходився в центрі різальної частини
ножа. Швидкими обертальними рухами прорізують шкіру до лобної кістки і,
повернувши трубку на 90°, зрізують роговий зачаток й окістя лобної
кістки. По завершенні операції рану змащують йод-колодієм або 5%-ним
спиртовим розчином йоду. У разі кровотечі рану тампонують. Кровотеча, як
правило, зупиняється самостійно через 4—5 хв після закінчення операції
або її зупиняють притисканням рани ватно-марлевими тампонами протягом
2—3 хв. Останні можна просочити скипидаром або 3%-ним розчином перекису
водню. Рану присипають трициліном або антисептичними порошками (борна
кислота — 6, йодоформ — 2, сульфазол — 1,5, калію перманганат — 0,5 або
ксероформ і нафталін порівну, а також йодоформ і борна кислота порівну).
У Німеччині сконструйований електромеханічний прилад для видалення
рогових зачатків у молодняку великої рогатої худоби. Він складається із
стержня з ріжучими ножами, гвинта, який регулює глибину висування ножів,
ручки та електродриля. Прилад працює від електромережі з напругою 220 і
110 В. Швидкість обертів 1200 об./хв, продуктивність — 100 гол./год.
Після 500 знерожувань ножі рекомендується гострити. Кровотеча незначна.
Досвід із електромеханічного запобігання росту рогів у телят віком 6—10
тижнів показав, що він достатньо ефективний в умовах промислової
технології. Із перерахованих методів знерожування за простотою
виконання, надійністю, відсутністю кровотечі, стерильністю найкращим
вважається електротермічний. За хімічного способа через занепокоєння
теляти не завжди досягається точність нанесення препарату, й інколи у
тварин виростають короткі деформовані рогові відростки. Слід відзначити,
що в електротермокаутерах швидко виходить із ладу спіраль, а головне —
процес знерожування за допомогою термокаутерів супроводжується
виділенням диму з неприємним запахом паленого волосу і тканин. При
застосуванні цих методів лікарям і помічникам слід працювати в
респіраторах. У телят віком до одного місяця зародкові горбики рога
після розрізу шкіри і підшкірної клітковини легко відділяються разом з
оточуючою їх шкірою. У телят віком два місяці спочатку перфоративним
ножем або гострою трубкою розсікають шкіру до лобної кістки, а потім,
нахиляючи ніж, підрізують основу рога, після чого видаляють шкіру разом
з кістковим відростком рога. У телят старшого віку роги видаляють за
допомогою спеціальних ножиць — щипців Барнса або різаком. Після
підготовки операційного поля щипцями захоплюють ріг біля його основи
разом з частиною прилеглої до нього шкіри. Швидким розведенням ручок
щипців у боки змикається їх ріжуча частина, в результаті чого
перерізується ріг біля основи. При знерожуванні телят хірургічним, або
механічним методами, якій базується на видаленні (зрізанні) зачатків
рогових горбиків, використовують перфоративні ножі, спеціальні щипці,
електромеханічні прилади. Таке знерожування вимагає від спеціалістів
добрих навиків, тому що дана операція супроводжується кровотечею, яка
може відновлюватися в перші три доби, можливе виникнення запальних
процесів. У той же час при застосуванні хірургічного методу знерожування
не виключена можливість розповсюдження лейкозу ВРХ, тому після кожної
операції необхідно старанно дезінфікувати прилади і рану. У зв’язку з
відміченими недоліками даний спосіб не отримав широкого поширення. У
низці країн проводиться робота з виведення комолих порід ВРХ.
Відмічається, що фірми, які спеціалізуються на відгодівлі ВРХ,
закуповують знерожуваних бугайців у господарствах-репродукторах по ціні
на 10—40% дорожче, ніж за рогатих. Встановлено, що знерожування сприяло
зниженню числа абортів у глибокотільних корів, значно знижувало
кількість травм при транспортуванні і безприв’язному утриманні худоби.
Порівнювальний дослід з вирощування телят показав, що за однакових умов
утримання і годівлі група знерожених бугаїв до 12-місячного віку мала
масу тіла 307 кг, а не знерожених — 277,5 кг, або на 10% нижчу.
Аналогічні результати були отримані в дослідному господарстві
“Кутузовка” НДІ тваринництва Лісостепу і Полісся України, де вивчали
вплив знерожування телят на їх ріст і розвиток у молочний період (1—4
міс). Для досліду було відібрано 350 теличок чорно-рябої породи: І групу
теличок (192 гол.) знерожували у віці 21—40 днів; ІІ — чисельністю 158
голів — у 41—60 днів. Половину теличок з обох груп не знерожували, і
вони служили контролем. Знерожування тварин проводили термічним методом.
Встановлено, що за однакової годівлі приріст маси тіла знерожуваних
телят першої групи за чотири місяці досліду становив 82,1 кг,
середньодобовий приріст — 679 г, у не знерожених теличок першої групи за
той же час приріст становив 72,5 кг, середньодобовий приріст — 600 г. У
другої групи теличок за дослідний період приріст маси тіла становив 87,6
кг, середньодобовий — 724 г, а у не знерожених — 75,4 кг і 623 г,
відповідно. Підвищений приріст маси тіла у знерожених тварин обумовив і
кращу окупність корму отриманою продукцією. Проведений біохімічний
аналіз сироватки крові у піддослідних тварин за концентрацією білків і
мінеральних речовин не показав фізіологічних відхилень від норми. За
результатами досліду було зроблено висновок, що знерожування телят у
молочний період термічним способом перебігає як короткочасний стрес і не
чинить негативної дії на здоров’я тварин. В обох групах телички мали в
середньому на 10% більший приріст маси тіла, ніж не знерожені. Таким
чином, як показує вітчизняний і зарубіжний досвід, знерожування телят
сприяє зниженню травматизму, підвищенню безпеки обслуговування тварин,
збільшенню приростів маси тіла. Аналіз різних способів знерожування
телят показав, що нині найперспективніше застосовувати термічний спосіб
знерожування із використанням електротермокаутерів.

Похожие записи