Реферат на тему:

Брусниця — перспективна культура

Невибаглива, вітамінна та корисна брусниця завойовує прихільників, яких
з кожним днем стає більше і більше.

Коротка історія культури. Брусницю було введено в культуру в кінці
минулого століття. Перші дослідження розпочали в Західній Європі. Так, у
Швеції, в Оттарне (південна частина країни),1966 року створили першу
плантацію брусниці на площі 5 га. Трохи згодом було закладено невеликі
плантації в середній частині північної Швеції. Методом добору форм із
дикорослих ягідників створено сорти брусниці Санна і Суссі, пізніше Аїда
і Лінея.

Невибаглива, вітамінна та корисна брусниця завойовує прихільників, яких
з кожним днем стає більше і більше.

Коротка історія культури. Брусницю було введено в культуру в кінці
минулого століття. Перші дослідження розпочали в Західній Європі. Так, у
Швеції, в Оттарне (південна частина країни),1966 року створили першу
плантацію брусниці на площі 5 га. Трохи згодом було закладено невеликі
плантації в середній частині північної Швеції. Методом добору форм із
дикорослих ягідників створено сорти брусниці Санна і Суссі, пізніше Аїда
і Лінея. 1968 року досліди з уведення брусниці в культуру розпочали у
Фінляндії, в НДІ садівництва. Вивчали рослини багатьох клонів брусниці з
різних районів, розробляли способи захисту рослин від хвороб, шкідників
та бур’янів. Приблизно одночасно з фінами розпочали свої дослідження в
Голландії. В 1969 році X. Сміт відібрав із природних популяцій сорт
Корал, який високо оцінили фахівці. Цей сорт брусниці й донині — один із
найбільш високоврожайних. Пізніше в цій країні створено ще один сорт —
Ред Перл.

Лідером із окультурення брусниці в Західній Європі нині є Німеччина.
Вчені інституту плодівництва при Мюнхенському технологічному
університеті створили посадки форм брусниці, відібраних у різних
районах, а також розробили комплекс машин для механізації робіт із
вирощування брусниці. В Німеччині селекціонер-любитель А. Цілмер знайшов
форми брусниці, які вирізняються високою врожайністю, саме тому їх було
використано для створення перших німецьких сортів: Ернтеданк, Ернтекроне
і Ернтезеген. Згодом у ФРН було зареєстровано ще два сорти брусниці:
Аммерланд і Ерцгебіргсперле.

У Польщі Л. Кавецкі і К. Плішка створили два сорти брусниці: Мазовія і
Руно Белявське. Два сорти брусниці вивели у США: Регал і Сплендор.

У Російській Федерації, на Костромській лісовій дослідній станції,
створено три сорти брусниці: Костромичка, Костромська рожева й Рубін.

Багаторічні дослідження брусниці проводять у республіці Білорусь.
Зокрема, апробують різні сорти й розробляють систему агротехнічних
прийомів вирщування рослин.

Роботи з вирощування брусниці тривалий період проводять у Литві, Латвії,
Естонії та Україні.

В Національному аграрному університеті, на лісогосподарському
факультеті, досліджують лісові ягідні рослини лохини, журавлини,
брусниці. Вивчають особливості екології брусниці, сорти, способи
розмноження, а також вплив грунтових умов на врожайність рослин.

Біологічні особливості. Брусниця в природних умовах поширена на значній
території лісової зони Євроазійського континенту та в Північній Америці.
Брусниця — це кущик заввишки 10–25 см, листки обернено-яйцеподібні або
еліптичні, 11–27 мм завдовжки, завширшки 6–12 мм, довжина черешків —
1,5–3 мм. Суцвіття з 4–8 (до 15) квіток, віночок завдовжки 4,5–6,5 мм
блідо-рожевий. В арктичній зоні, в тундрі, на торф’яних горбах, піщаних
ділянках зустрічається форма рослин брусниці заввишки 2,5–7 см з
дрібними листками, еліптичної або майже округлої форми на дуже коротких
черешках (0,5–1,5 мм) з китицями з 1–4 квіток яскраво-рожевого або майже
червоного кольору. Плоди цих рослин — ягоди кулястої форми. У рослин
зафіксовано внутрішньовидову мінливість. Дослідники виявили форми, що
різняться за довжиною стовпчика й тичинок у квітці, формою куща (стебла,
притиснуті до грунту або спрямовані вгору), розміром листя (дрібні й
великі), довжиною стебла, (притупленою верхівкою), забарвленням квіток
(світло-рожеві, яскраво-рожеві), довжиною та формою віночка (дрібні й
більші), кількістю квіток у суцвітті, забарвленням ягід, величиною ягід.
Загальний вид рослин брусниці див. на фото 1.

Урожайність суцільних заростей брусниці в природних умовах лісу щорічно
змінюється й становить 50–200 кг/га. На плантаціях урожайність ягід
сягає 20–100 ц/га залежно від умов росту, агротехніки вирощування, сорту
рослин та кліматичних умов року.

Вибір ділянки та агротехніка вирощування. Ділянка, обрана для брусниці,
повинна мати рівну поверхню. Якщо ж вона з нахилом, тоді треба зробити
тераси з рівною поверхнею. Високий урожай брусниці можна зібрати за
достатнього освітлення й забезпечення рослин вологою. Бажано мати біля
ділянки воду для поливання рослин. Рекомендується уникати замкнених
низин, де є схильність до накопичення та застоювання поверхневих вод.
Для вирощування брусниці придатні різні типи грунтів: торф’яні, легкі
суглинки, супіщані, піщані. Найкраще брусниця розвивається і плодоносить
на легких грунтах із достатньою кількістю гумусу. Загальною вимогою до
всіх грунтів є кисла реакція середовища. Брусниця добре росте й
розвивається, якщо рН від 3 до 5. Про кислотність грунту дають уявлення
рослини-індикатори, які там ростуть. На грунтах із кислою реакцією часто
ростуть: брусниця, багно звичайне, чорниця, лохина, сосна, береза,
осика, хвощі та деякі інші рослини.

Якщо місце для брусниці вибрали, ділянку слід ретельно очистити від
бур’янів і провести глибоку оранку. Бідні грунти (перш ніж висаджувати
брусницю), потрібно збагатити органікою, торфом тощо. На 100 м2
рекомендується вносити 4–6 м3 торфу. Піщаний або суглинистий грунт треба
замульчувати торфом. Після цього можна висаджувати брусницю. Можна
використовувати парціальні кущі та пагони з частиною кореневища.
Культурні сорти розмножують живцями, з яких протягом одного сезону
вегетації в теплиці можна отримати саджанці заввишки 10–15 см. Такі
рослини цілком придатні для висаджування на постійному місці.

Висаджувати молоді рослини на постійне місце краще навесні, коли грунт
повністю відтане й прогріється. Можна робити це й протягом усього
періоду вегетації, але тоді корінці саджанців мають бути із землею.

J ? „

gd_8t

з регулярних поливань значно знижується приріст пагонів, а також урожай
ягід. Підтримувати нормальний режим вологості особливо важливо в
спекотливі періоди, коли поверхня грунту не тільки висушується, а й
перегрівається, а рослини витрачають велику кількість води. У цьому разі
потрібне охолоджувальне поливання. Один зі способів регулювання водного
режиму грунту — підтримання певного рівня стояння грунтових вод.
Оптимальні умови для росту й розвитку брусниці формуються за рівня
грунтових вод 30–40 см від поверхні грунту. В разі високого стояння
грунтових вод на ділянці треба створювати відкритий або закритий дренаж.

У сухі періоди року рослини потрібно поливати щодня. Найкраще
використовувати дрібне дощування, застосовуючи спеціальні насадки на
поливні шланги. Зрошування проводять доти, аж поки шар грунту не
насичиться вологою. Потребу в додатковому зрошуванні ділянки визначають
за станом грунту. Щоб визначити ступінь вогкості грунту, з верхнього
горизонту беруть у руку землю, стискають її і дивляться на форму грудки.
Якщо супіщаний грунт не тримається в грудці, хоча й здається, що він
вологий, тоді ще треба поливати. На легких суглинистих грунтах поливати
потрібно доти, доки грунт скачується в грудку, але без жодного
натискання розвалюється. Торф’яний грунт вважається недостатньо
зволоженим, якщо після стискання грудка легко розсипається.

Мульчування насаджень і контроль бур’янів. Перше мульчування можна
проводити після висадження брусниці на постійне місце. В подальші роки
насадження мульчують за потребою. Якщо шар мульчі швидко розкладається й
зменшується, тоді мульчування проводять щорічно, якщо ж зберігається
протягом кількох років, — один раз за два-три роки. За повторного
мульчування товщину мульчуючого шару зменшують до 2 см. Мульчування
перешкоджає росту бур’янів, знижує температуру грунту влітку, вирівнює
її зволоження, запобігає пересиханню, перегріванню або переохолодженню,
а також покращує структуру грунту, перешкоджає її ущільненню. Як мульчу
можна використовувати різні органічні та мінеральні матеріали: торф,
соснову кору, тирсу, опалу хвою, листя, подрібнену солому, пісок або
гравій. На мінеральних грунтах найбільшого ефекту можна досягнути за
використання для мульчування матеріалів органічного походження (торф,
кора, хвоя, тирса), а на органогенних — мінеральних субстратів (пісок,
гравій). Найчастіше для мульчування використовують тирсу та стружку як
найбільш доступний матеріал, але при цьому слід враховувати, що в разі
пізніх весняних заморозків температура на таких ділянках на 1…2°С
вища, ніж на грядках без мульчування. Товщина мульчуючого шару може бути
2–5 сантиметри.

Здатність брусниці виростати й формувати урожай на кислих низькородючих
грунтах свідчить про те, що ця рослина мало вимоглива до родючості
грунту. В аматорському садівництві дуже важливо дотримуватися норм
підживлення й не вносити добрива за принципом “що більше, то краще”.
Мінеральні добрива для брусниці рекомендовано вносити в малих дозах
(10–30 кг/га), причому лише на бідних грунтах. З добрив перевагу слід
надавати сірчанокислим формам, оскільки вони допомагають підтримувати
кислу реакцію грунтового середовища.

Вирощуючи брусницю в культурі, велику увагу потрібно приділяти контролю
бур’янів на ділянці. Якщо своєчасно не видаляти бур’яни, то поступово
насадження заростуть ними з вологих, помірних і сухих місць. Бур’яни,
розростаючись, утворять суцільне покриття. Основну увагу треба приділити
своєчасному ручному прополюванню та скошуванню бур’янів. Для контролю
бур’янів часто застосовують хімічні препарати — Раундап, Тарго та інші.
Щоб мати високоякісну продукцію, на садових ділянках бажано мінімізувати
використання хімічних засобів боротьби з бур’янами або й зовсім не
застосовувати їх.

Обрізування кущів. Важливим агротехнічним заходом є “омолодження” кущів
брусниці. Пагони брусниці обрізають на висоті 3–5 см від грунту так, щоб
на кущі залишалося кілька листків. Роблять це рано навесні, до початку
сокоруху. Пагони обрізують секатором або іншим зручним ріжучим
інструментом. Через рік після обрізання брусниця починає плодоносити, а
на третій-п’ятий рік дає високі врожаї. Зрізані пагони можна використати
як посадковий матеріал для розмноження рослини або як лікарську
сировину.

Захист від низьких температур. Брусниця досить холодостійка рослина й
успішно витримує зими. Проте в холодні зими, за тривалих низьких
температур повітря, особливо в сонячну погоду, незахищені частини рослин
всихають. Сніг на ділянці захищає рослини від пересихання.

Певну небезпеку для брусниці становлять пізні весняні та ранні осінні
заморозки. Весняні заморозки можуть пошкодити бруньки, молоді пагони й
квіти. Пошкодження квіткових бруньок спричиняє втрати літнього (першого)
врожаю. Осінні заморозки ушкоджують ягоди осіннього (другого) врожаю
брусниці. Захистити ягоду в цей період можна за допомогою дощування
напередодні заморозків, а також укриття різними матеріалами: спандбондом
в два-три шари, соломою, тканиною, ялиновим гіллям, поролоном,
поліетиленовою плівкою. Для обігрівання приземного шару повітря й
запобігання заморозкам застосовують димові шашки, влаштовують
задимлення, спалюючи купи сміття, листя, торф’яні брикети. Димові
пристрої слід розміщувати з навітряного боку.

Збирання врожаю та зберігання ягід. Дозрівання ягід брусниці залежить
від цілої низки чинників: температури, кількості опадів, засміченості
ділянки, умов живлення, водопостачання тощо. У зв’язку з цим календарні
терміни збирання врожаю можуть дещо різнитися. В умовах України
культурні сорти, як водиться, дають два врожаї. Перший дозріває в кінці
липня — початку серпня; другий — у кінці вересня — на початку жовтня.
Ягоди збирають уручну восени, коли вони набувають технічної стиглості.
Для цього використовують спеціальні пристрої — лопатки. Врожай збирають,
коли 80% ягід має буре насіння й рівномірне червоне або темно-червоне
забарвлення. За дуже раннього збору ягід втрачається значна частина
господарського врожаю, оскільки плоди не встигають набрати своєї
остаточної маси і є некондиційними за біохімічними показниками.
Перезрілі ягоди втрачають здібність до зберігання і швидко псуються.
Термін збирання ягід визначає ще й те, як їх використають — на продаж у
свіжому вигляді, на переробку чи тривале зберігання. Для використання в
свіжому вигляді або тривалого зберігання ягоди потрібно зібрати в
терміни, коли плоди досягають властивих сорту вищої якості забарвлення,
смаку та консистентності м’якоті. Такі плоди добре витримують
транспортування й можуть зберігатися в звичайних складських приміщеннях
із нерегульованим температурним режимом протягом двох-трьох тижнів.
Ягоди, призначені для переробки, збирають пізніше. Вони мають бути
повністю зрілими (побуріння насіння — 90–95%). Зібрані плоди очищають
від рослинних решток, сортують і використовують для переробки або
зберігання. Найкраще ягоди зберігаються за понижених температур. Для
цього їх розкладають у поліетиленові пакети, які запаюють, потім
піддають швидкому заморожуванню, після чого зберігають у холодильних
камерах. Ягоди брусниці користуються підвищеним попитом на внутрішньому
та зовнішньому ринках. Тож брусниця вважається рентабельною культурою.
Плантація за середньої врожайності 5 т/га на четвертий-шостий рік після
висаджування окупиться через наступні два-три роки.

Похожие записи